Вирок № 140906438, 23.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.10.2026

Справа № 334/6449/23

Провадження № 1-кп/334/169/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя в складі колегії:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання ОСОБА_4

за участю: прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя кримінальне провадження №62022080010000109 від 29.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Якимівського, Якимівського району, Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Після початку агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців збройних сил рф було тимчасово окуповано Мелітопольський район та його територіальні громади, а також частину інших населених пунктів на території Запорізької області з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, іншими об`єктами, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами.

З метою встановлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади на територіях населених пунктів Запорізької області, які на даний час контролюються та утримуються російськими військами, представниками рф з числа своїх громадян та місцевого населення Запорізької області були сформовані підрозділи силового блоку, які вчиняють діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

У свою чергу, ОСОБА_7 будучи громадянином України, перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 Мелітопольського районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту захоплення та подальшого утримання рф території смт. Якимівки, Мелітопольського району, Запорізької області та населених пунктів Запорізької області, усвідомлення проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади рф, бажаючи допомогти окупаційній адміністрації рф та зробити свій особистий внесок для утворення та функціонування на території Запорізької області та, зокрема, с-ще. Якимівки, Мелітопольського району системи органів державної влади рф, у тому числі правоохоронної, з метою становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю Української влади, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов`язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, в період часу приблизно з 08 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року (більш точного часу встановити не виявилось за можливе) в період проведення військових дій на території Запорізької області, перейшов на бік ворога, надавши добровільну згоду на співпрацю з окупаційною владою рф, після чого виконував вказівки і розпорядження керівників окупаційної адміністрації рф, здійснював чергування у незаконно створеному «правоохоронному органі», виконував завдання незаконної влади з незаконного збору, обробки та надання інформацію про оперативну обстановку на території Якимівської ОТГ Мелітопольського району Запорізької області, усвідомлюючи, що в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вказане шкодить суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Так, ОСОБА_7 з власної ініціативи добровільно розпочав «службу» в підпорядкуванні окупаційної адміністрації рф, а саме у незаконно створеному органі - «народній міліції смт. Якимівки», а в подальшому у незаконно створеному «правоохоронному органі» так званому «Отделе полиции № 3 (дислокация пгт. Акимовка) УВД по г. Мелитополю и Мелитопольскому району ГУВД в Запорожской области», завдаючи шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, тобто державну зраду та почав проходи службу в незаконно створеному окупаційною владою «правоохоронному органі».

Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення. передбачене ч. 2 ст. 111 КК України, тобто державна зрада, а саме діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.07.2023 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022080010000109 від 29.07.2022 року, за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.

Відповідно до ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121,частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1,147,частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Згідно із зазначеним, виклик в судові засідання ОСОБА_7 здійснювався шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур`єр».

Відповідно до ч.2 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст.323 КПК України) суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст.2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Відповідно до ст.ст.84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, повністю підтверджується сукупністю наступних досліджених в судовому засіданні доказів.

Відповідно до витягу з ЄРДР №62022080010000013 від 16.04.2022 року внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 111 КК України щодо державної зради в умовах воєнного стану працівників поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області.

Постановою прокурора від 29.07.2022 року виділено з матеріалів кримінального провадження ЄРДР №62022080010000013 від 16.04.2022 року матеріали досудового розслідування стосовно ОСОБА_7 .

Відповідно до витягу з ЄРДР №62022080010000109 від 29.07.2022 року внесені відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч.2 ст. 111 КК України щодо державної зради в умовах воєнного стану працівників поліції Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 .

Постановою прокурора від 13.05.2022 року об`єднано матеріали досудових розслідувань № 6202208001000037 від 12.05.2022 року та № 6202208002000094 від 12.05.2022 в одне провадження під основним № 6202208001000037 від 12.05.2022 року.

Постановою прокурора від 13.05.2022 року об`єднано матеріали досудових розслідувань № 6202208001000013, № 6202208001000023, № 6202208001000024, № 6202208001000025, № 6202208001000026, № 6202208001000027, № 6202208002000082, № 6202208002000083, № 6202208001000030, № 6202208001000031, № 6202208001000032, № 6202208001000033, № 6202208001000034, № 6202208001000035, № 6202208001000037, № 6202208002000095 в одне провадження під основним № 6202208001000013.

ОСОБА_7 7.11.2015 року склав присягу поліцейського.

Наказом начальника ГУНП в Запорізькій області №20 о/с від 12.01.2021 року капітана поліції ОСОБА_7 призначено старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції №1 відділу поліції №1 Мелітопольського районного управління поліції.

Наказом начальника ГУНП в Запорізькій області №526 о/с від 23.05.2022 року капітана поліції ОСОБА_7 за п. 6 ч.1 ст. 77 Дисциплінарного статуту Національної поліції України звільнено зі служби у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.

Ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду ЄУН 4807/3223/23 від 22.06.2023 року надано дозвіл на використання у кримінальному провадженні №22022080000000031 від 02.03.2022 інформації, що міститься у протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем №59/14/993т від 10.11.2022 з додатками, а також процесуальних документах, на підставі яких вказана інформація отримана, отриманих і складених у рамках кримінального провадження №62022080010000109 від 29.07.2022 року

Відповідно до ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 02.11.2022 року ЄУН 4807/4476/22 надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_12 пов`язаних із втручанням у приватне спілкування громадянина та інших видів негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до протоколу огляду речей та документів від 14.07.2023 року слідчим оглянуто ДВД-диск №59/14/531т від 10.11.2022 року виявлено інформацію: файл 5698516.html чат спілкування ОСОБА_12 («Telegram» id 344579379) з користувачем «Telegram» (id 91057580 м.т. 79168115307) « ОСОБА_13 » (вірогідно ОСОБА_14 , громадянин рф, службовець міністерства економічного розвитку рф), відповідно до якого 14.06.2022 року останні спілкуються щодо розрахунків працівникам мвд рф за квітень та травень місяці, надсилається файл із переліком співробітників «главного управления мвд в Запорожской области» з сумами до оплати за травень 2022 року, квітень 2022 року. У зазначених списках є «оперативный дежурный Акимовского управления ОСОБА_7 ».

Відповідно до ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 24.05.2022 року ЄУН 4807/1938/22 надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_7 пов`язаних із втручанням у приватне спілкування громадянина та інших видів негласних слідчих (розшукових) дій.

Згідно з протоколом про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 7.07.2022 року відносно абонента мобільного зв`язку НОМЕР_1 , який використовується ОСОБА_7 , зафіксовано інформацію, що не має доказового значення у провадженні.

Відповідно до ухвали слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 10.05.2022 року ЄУН 4807/1747/22 надано дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_15 , пов`язаних із втручанням у приватне спілкування громадянина та інших видів негласних слідчих (розшукових) дій.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій отримано під час зняття інформації з електронних комунікаційних мереж з абонентського номера НОМЕР_2 , який використовується ОСОБА_15 .

Відповідно до характеру розмов ОСОБА_15 співпрацює з окупаційною владою, займає посаду керівника у незаконному правоохоронному органі у с. Якімівка. Під час бесіди діє вказівки іншим співрозмовникам - працівникам незаконного правоохоронного органу щодо збору інформації про учасників АТО, проукраїнські налаштованих осіб, зброї. Під час бесіди з одним співрозмовників ОСОБА_15 представляється як начальник поліції з Якимівки. З іншим співрозмовником (підлеглим) з`ясовує питання щодо необхідності відсутності українських шевронів на форменому одязі. Серед співрозмовників - ОСОБА_7 . Характер бесіди службовий (щодо можливих інцидентів).

Протокол про проведення негласної слідчої розшукової дії від 17.06.2022 року суд не приймається в якості доказу, оскільки він отриманий в рамках іншого провадження.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що працювала у відділі поліції разом із ОСОБА_7 в різних підрозділах. Вона виїхала з окупованої території у середині травня. Про виїзд наказ був доведений через робочі чати у месенджері. З моменту повномасштабного вторгнення ОСОБА_7 вона бачила двічі. Один раз біля приміщення відділу поліції у форменому поліцейському одязі українського зразка, проте без українських шевронів. З ним також стояли інші працівники поліції. Вона не підходила до них та не заходила до приміщення відділу. На той час приміщення не використовувалося після початку війни. Іншого разу вона бачила ОСОБА_7 у магазині в цивільному. Їй відомо від сусідів, що окупаційна влада збирала працівників поліції, щоб запропонувати роботу в новостворених незаконних правоохоронних органах. Їй невідомо, чи виїхав ОСОБА_7 на підконтрольну території.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що ОСОБА_7 працював оперуповноваженим карного розшуку. Свідок виїхав з окупованої території 12 квітня 2022 року. Йому відомо, що працівники фсб рф збирали поліцейських за допомогою чату в «Telegram». Адміністратор чату - начальник штабу відділу поліції ОСОБА_18 , який залишився на окупованій території та став співпрацювати з окупаційною владою. Свідку відомо, що ОСОБА_7 залишився на окупованій території та пішов працювати черговим у окупаційному правоохоронному органі в с-ще. Якимівка. Про це свідку відомо зі слів інших осіб.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що після початку вторгнення він неодноразово зустрічався з ОСОБА_7 та іншими працівниками поліції. Вони організували разом з громадянами патрулювання з метою дотримання громадського порядку та запобіганню мародерства. ОСОБА_7 також приймав участь. Під час спілкування ОСОБА_7 висловлював сумніви щодо виїзду з окупованої території. Свідок виїхав на підконтрольну територію на початку квітня 2022 року. Після того неодноразово спілкувався по телефону з ОСОБА_7 . Той відмовився виїжджати до м. Запоріжжя без пояснення причин. Свідку невідомо про причини відмови виїзду. Після цього ОСОБА_7 був звільнений з лав правоохоронних органів. Свідку також відомо, що у квітні 2022 року працівники поліції ОСОБА_20 та ОСОБА_18 обходили інших діючих працівників поліції та вели розмови щодо зайняття посад у створеному окупаційному відділі поліції. Свідку також відомо, що після того ОСОБА_7 декілька разів телефонував працівникам поліції та хвалився зарплатнею.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Вони узгоджуються між собою.

В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.

За змістом ст. 111 КК України державна зрада полягає в умисному вчиненні громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, шпигунства, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Із суб`єктивної сторони цей злочин характеризується прямим умислом і має таку об`єктивну ознаку, як мета, що полягає саме в заподіянні шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

При цьому мотиви й мета, з огляду на диспозицію ст. 111 КК України, не є обов`язковими ознаками суб`єктивної сторони злочину, вони можуть бути різними, а їх встановлення / невстановлення судом загалом не впливає на кваліфікацію діяння за цією статтею (постанови Верховного Суду від 21 серпня 2025 року у справі № 296/723/23, 17 грудня 2025 року у справі № 569/6240/24).

Однією з форм державної зради (ст. 111 КК України) є перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

Перехід на бік ворога означає, що громадянин України надає безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час перебуває у стані війни або збройного конфлікту, та є закінченим злочином з того моменту, коли громадянин України виконав в інтересах ворога певні дії на шкоду України. У конкретних випадках цей злочин може полягати в добровільному зайнятті посади в незаконних органах влади на окупованих територіях, участь у будь-яких воєнізованих ворожих формуваннях, передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням агресора або провадження господарської діяльності у взаємодії з ворогом.

Вчиняючи державну зраду, винний усвідомлює, що він здійснює перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, і бажає цього.

Формулювання «на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» визначає суб`єктивну спрямованість дій винного, однак не є характеристикою суспільно небезпечних наслідків діяння. Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК України.

Наявність можливості покинути окуповану територію, не співпрацюючи з окупаційною владою, свідчить про відсутність психічного примусу та усвідомлений перехід на бік ворога й надання йому допомоги.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 липня 2025 року у справі № 331/4882/23, 11 грудня 2025 року у справі № 127/7019/24.

Наведені дії обвинуваченого є усвідомленими, добровільними, вчинені в період воєнного стану, після початку широкомасштабної агресії рф, в умовах, коли кожному державному службовцю було очевидно, що діяльність на користь окупаційної адміністрації є спрямованою на підрив суверенітету України;

ОСОБА_7 як працівник поліції з понад 10-річним стажем усвідомлював суспільну небезпечність своїх дій, передбачав наслідки та бажав їх настання, що повністю відповідає доктринальному тлумаченню прямого умислу згідно з ч. 1 ст. 24 КК України.

Суд вважає безпідставними доводи захисника про те, що:

- у справі відсутні докази, що підтверджують офіційне призначення ОСОБА_7 на посаду в незаконних органах окупаційної влади, характер його функціональних обов`язків, отримання заробітної плати, роль у виконанні завдань, які могли б зашкодити суверенітетові, територіальній цілісності чи державній безпеці України;

- пояснення свідків та матеріали протоколів негласних слідчих дій, не є прямими доказами зайняття ОСОБА_7 посади в окупаційних органах і виконання ним конкретних функцій на шкоду Україні.

Пояснення свідків вказують свідоме залишення ОСОБА_7 на окупованій території за наявності прямого наказу керівництва та можливості виїхати на підконтрольну територію.

Зайняття посади ОСОБА_7 в органах окупаційної влади підтверджуються не тільки поясненнями свідків, проте і результатами негласних слідчих розшукових дій, що відображені у відповідних протоколах.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що ухвалою слідчого судді Запорізького апеляційного суду від 22.06.2023 року надано дозвіл на проведення негласної слідчої розшукової дії відносно іншої особи, оскільки зазначена неправильно дата народження ОСОБА_7 . Це є очевидною опискою у даті народження, оскільки в мотивувальній частині ухвали йдеться про ОСОБА_7 , який перебуває у переліку осіб, які отримували заробітну плату за виконання обов`язків поліцейського у незаконно створеному правоохоронному органі т.з. «Акимовского управління ГУМВД в Запорожской области».

З огляду на зміст наявних у справі доказів суд приходить до висновку про відсутність обставин, які б свідчили про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення під тиском.

У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбачений КПК України.

В той же час суд вважає за необхідне виключити з формулювання обвинувачення визнаного доведеного частину інкримінованих ОСОБА_7 дій, а саме, що він організовував розгляд питань стосовно осіб доставлених до незаконно створеного «правоохоронного органу», які не підтримували та чинили спротив незаконній владі, організовував та забезпечував охорону незаконно створеного «правоохоронного органу», збереження незаконних документів, незаконно захопленої зброї та спеціальних засобів, оскільки зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення, в тому числі на надання ними доказів на підтвердження і спростування висунутого обвинувачення, суд керується принципами реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.

Судом під час провадження у справі вживалися усі можливі належні заходи для виклику обвинуваченого до суду та повідомлення про порядок, дату і час розгляду справи, в тому числі для забезпечення права на захист, зокрема шляхом оприлюднення судового виклику в газеті «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на офіційному веб-сайті суду.

ОСОБА_7 є громадянином України, з вищою освітою, раніше не судимий, на обліку нарколога и психіатра не перебуває, одружений, має спеціальне звання капітан поліції.

Пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин судом не встановлено.

Обтяжуючих покарання обставин немає.

При призначенні покарання суд враховує, що підсудним скоєно умисний особливо тяжкий злочин, той факт, що він є не судимим, офіційно не працевлаштований, та виходить з того, що призначене покарання, має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням предмета посягання, характеру діяння, способу, місця та часу скоєння злочину, форми, виду і ступеня провини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують поведінку винного до скоєння злочину, обставин, безпосередньо пов`язаних із вчиненням злочину, що характеризують поведінку винного після вчинення злочину, а також індивідуальних особливостей особистості: стать, вік, стан здоров`я, сімейний стан, спосіб життя, - суд приходить до висновку про можливість призначення покарання, у вигляді позбавлення волі ближче в межах санкції відповідної статті та додаткового покарання - конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, з позбавленням на підставі ст. 55 КК України права обіймати посади в правоохоронних органах строком три роки.

На підставі ст. 54 КК України ОСОБА_7 підлягає позбавленню спеціального звання «капітан поліції».

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-370, 373-374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_7 за ч.2 ст. 111 КК України у вигляді 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_7 спеціального звання капітан поліції.

На підставі ст. 55 КК України позбавити ОСОБА_7 права обіймати посади у правоохоронних органах України строком на 3 (три) роки.

Строк відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі обчислювати з моменту фактичного затримання.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади у правоохоронних органах України обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Документи та інформаційні носії, приєднані судом до матеріалів справи - залишити в матеріалах кримінального судового провадження

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку, яка підлягає врученню обвинуваченому, вручити захиснику, відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2