Рішення № 140904681, 26.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/20831/26

Провадження № 2/752/14603/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором № 919453103 від 13.04.2024 у розмірі 22 032,53 грн, з яких: 4 700,00 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту); 14 982,53 грн - заборгованість за процентами; 2 350,00 грн - неустойка, а також судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 13.04.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та відповідачем укладено кредитний договір № 919453103. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав. Право вимоги за договором перейшло спершу до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020) та Реєстру боржників № 286 від 28.05.2024, а згодом до позивача на підставі договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 та Реєстру прав вимоги № 2 від 27.02.2025. Позивач зазначає, що після набуття права вимоги штрафні санкції ним не нараховувалися, а відповідач не здійснив жодного платежу.

Ухвалою судді Голосіївського районного суд м. Києва від 19 серпня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Відповідач відзив на позовну заяву не подавав.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.04.2024 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 919453103 в електронній формі шляхом [підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором / із використанням логіна та пароля Особистого кабінету відповідно до п. 4.10 договору]. Умови кредитування визначено договором та Правилами надання грошових коштів у кредит, оприлюдненими на сайті www.moneyveo.ua. [Сума кредиту - 4 700,00 грн; строк, процентна ставка та інші умови - за матеріалами справи].

Кошти за кредитним договором перераховано відповідачу.

За договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції Додаткової угоди № 26 від 31.12.2020) та Реєстром боржників № 286 від 28.05.2024 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 919453103.

За договором факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 та Реєстром прав вимоги № 2 від 27.02.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 22 032,53 грн, у тому числі: 4 700,00 грн - основний борг; 14 982,53 грн - проценти; 2 350,00 грн - неустойка. Факт оплати факторингу підтверджено платіжною інструкцією.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданими позивачем, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідача становить 22 032,53 грн. Доказів погашення заборгованості повністю або частково відповідач суду не надав.

Згідно зі ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; сторони вільні в укладенні договору та виборі контрагента. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Згідно зі ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у встановленому порядку (зокрема електронним підписом одноразовим ідентифікатором), за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі, які додаються позивачем до інших електронних даних особисто або за його дорученням і використовуються як підпис.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що кредитний договір № 919453103 укладено у належній формі, його умови узгоджено сторонами, а кредитодавець виконав свій обов`язок щодо надання кредиту.

За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно зі ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором на підставі договорів факторингу та відповідних реєстрів. Договори факторингу в установленому порядку недійсними не визнавалися, відповідач їх не оскаржував. Відповідно до правової позиції Верховного Суду неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення боргу, а лише дає право виконати зобов`язання первісному кредиторові (ст. 516 ЦК України). Доказів виконання зобов`язання на користь первісного кредитора або нового кредитора відповідач не надав. Отже, позивач є належним кредитором і має право вимоги до відповідача.

Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо встановлено строк (термін) його виконання - у цей строк. Відповідно до ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором. За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. За ст. 1048, 1050 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, а у разі несвоєчасного повернення позики - на сплату процентів у розмірі, встановленому договором.

У силу ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав; відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі поданих доказів, а згідно з ч. 4 ст. 83 та ч. 8 ст. 178 ЦПК України відсутність відзиву не звільняє позивача від доведення своїх вимог.

Перевіривши розрахунки заборгованості, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача за основним боргом (тіло кредиту) становить 4 700,00 грн, а заборгованість за нарахованими процентами - 14 982,53 грн. Розрахунок відповідачем не спростовано, контррозрахунку не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу та процентів є обґрунтованими, доведеними належними доказами і підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути неустойку в розмірі 2 350,00 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно зі ст. 611 ЦК України наслідки порушення зобов`язання настають, якщо вони встановлені договором або законом. За ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду.

Суд дійшов висновку, що у задоволенні цієї частини позову слід відмовити, оскільки відповідно до положень законодавства, що діє у період воєнного стану в Україні, позичальник звільняється від відповідальності у вигляді неустойки за прострочення виконання зобов`язань за споживчими кредитами; прострочення відповідача припадає на період дії воєнного стану (воєнний стан в Україні введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 і продовжується).

У зв`язку з цим вимога про стягнення неустойки в сумі 2 350,00 грн задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подання позову через підсистему «Електронний суд»), що підтверджується платіжною інструкцією. Позовні вимоги задоволено на суму 19 682,53 грн (4 700,00 + 14 982,53), що становить 89,34 % від заявленої ціни позову (22 032,53 грн). Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 378,43 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, ст. 509, 512, 514, 526, 530, 549, 551, 610-612, 626, 627, 638, 1048-1050, 1054, 1077-1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, 2) заборгованість за кредитним договором № 919453103 від 13.04.2024 у розмірі 19 682,53 грн, з яких 4 700,00 грн - заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) та 14 982,53 грн - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 378,43 грн.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя