Рішення № 140904102, 26.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/4435/26

Провадження 2/465/4158/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26.10.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.,

з участю секретаря судових засідань Лозинського Т.-Р.А.

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Дашинич О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка подана в її інтересах адвокатом Дашинич Ольгою Богданівною до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю, -

встановив:

представник позивача звернулась до суду з позовом до відповідача, за участі третьої особи про встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та дружини.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 27 лютого 2018 року до моменту його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Проживаючи спільно вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільні витрати та спільні права й обов`язки, спільно займались побутом, спільно харчувалися, займались благоустроєм квартири, у якій проживали, відпочивали як родина та святкували свята, разом виховували сина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 піклувався про нього, ставився як до рідного сина, відвідував батьківські збори, гуртки, турбувався про його фізичний та духовний розвиток, проводив з ОСОБА_5 весь свій вільний час. 05.08.2025 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації. Протягом всього періоду після мобілізації вони продовжували піклуватись один про одного, Позивачка купувала та відправляла необхідні йому речі, а ОСОБА_3 , в свою чергу, підтримував заявницю матеріально, переказуючи кошти. ОСОБА_3 помер під час проходження військової служби ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть № НОМЕР_1 . Встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки впливає на можливість отримання нею, як дружиною, матеріальних виплат та гарантій, передбачених законодавством України. Просить позовні вимоги задоволити.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 22.06.2026 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Представником третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 06.07.2026 року подано до суду пояснення з приводу позовних вимог, в яких йдеться про те, що під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне проживання чоловіка і жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення чоловіком і жінкою спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. Позивачка зазначає, що встановлення факту має юридичне значення, оскільки впливає на можливість отримання нею матеріальних виплат та гарантій, передбачених законодавством України, однак мета не є чітко визначена, що впливає на правильне визначення кола заінтересованих осіб та невизначеність щодо законодавства яке слід застосувати в даній справі. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання заявниці та ОСОБА_3 як чоловіка і жінки, тобто наявність сім`ї, зокрема, що вони постійно спільно проживали, мали спільний бюджет, харчування, мали спільні витрати на купівлю майна спільного користування, брали участь в утриманні житла, ремонті, тобто відсутнє підтвердження реальності сімейних відносин.

Крім цього, 08.07.2026 року представником третьої особи - Міністерство оборони України подано пояснення по суті спору, в яких зазначає, що факт спільного проживання та/або реєстрації місця проживання без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, які притаманні сім`ї та що вони проживали однією сім`єю і заявниця була членом сім`ї загиблого. Оскільки належних, допустимих і достатніх доказів про проживання позивачки з загиблим однією сім`єю та на підтвердження спільного проживання, пов`язаності спільним побутом, наявності взаємних прав та обов`язків позивачкою не надано, відповідно, відсутні підстави для визнання такого факту доведеним.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 06.08.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили такі задоволити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, просив здійснювати розгляд справи у відсутності представника Міністерства оборони України.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, просив здійснювати розгляд справи у відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до вимогст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши доводи сторін, повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог та їх задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У ст. 12 ЦПК України, зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно акту ЛКП «Магістральне» від 22.09.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 зі слів сусідів, не зареєстрований, але фактично проживав ОСОБА_3 , 1981 року народження.

Як вбачається з довідки ЛКП «Магістральне» про склад сім`ї і прописки №1554 від 24.09.2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції зроблено актовий запис №5085. Даний факт також підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання від 15.09.2025 року.

Факт смерті ОСОБА_6 підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть №24 від 15.09.2025 року та довідкою про причину смерті.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

В свою чергу, за положеннями ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Поняття сім`ї, сформульоване в ч. 4 ст. 3 СК України, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю, заяви, анкети, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи /служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання. Спільний побут передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком і жінкою та реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо.

Спільний побут, у свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

Наведені висновки узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, висловленими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2022 року (справа №757/23617/15-ц), 7 червня 2023 року (справа№509/3416/18), від 17 серпня 2023 року (справа №348/1829/16), 4 грудня 2023 року (справа №543/563/22 та інших.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 644/6274/16-ц вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Крім цього, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 грудня 2020 року в справі № 295/14208/18-ц, від 15.07.2020 по справі №524/10054/16, від 03 березня 2021 року в справі № 127/28507/15, від 03.11.2022 у справі №361/4744/19, належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин.

Доказами проживання однією сім`єю можуть бути, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, здійснення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності подружніх взаємних прав та обов`язків, інші докази які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала, що спільно проживали з ОСОБА_3 дев`ять років. З 01 січня 2017 року вони почали разом проживати за адресою: АДРЕСА_1 . Померлий ОСОБА_3 займався моральним та фізичним розвитком її сина. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, робили ремонт.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні вказав, що померлий ОСОБА_3 був для нього як батько, виховував його, забирав з школи, давав кишенькові гроші. З 2017 року він почав проживати з ним та матір`ю.

Свідок ОСОБА_7 повідомив, що позивачка відвідувала померлого у реанімації, приносила йому необхідні речі, була обізнана про стан його здоров`я.

Крім цього, свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали покази, які підтверджують, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 вели спільне господарство та спільно виховували сина позивачки.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання, що аналізуючи подані до суду докази, а саме переписку, фотознімки, квитанції про перерахування коштів ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 , суд установив, що позивачка ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_6 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, адже дані обставини підтверджено показаннями свідків, які між собою узгоджуються; встановленням даних про те, що такі особи проживали разом в одній квартирі; підтримуванням одне одного фінансово, пов`язаністю спільним побутом. Тобто між ними існували відносини, притаманні подружжю.

За таких обставин, суд вважає, що зазначений факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, а отже позов слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 76, 81, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

цивільний позов ОСОБА_1 , яка подана в її інтересах адвокатом Дашинич Ольгою Богданівною до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю - задоволити.

Встановити факт проживання однією сім`єю, як жінки та чоловіка, без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в період з 27.02.2018 р. по день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено 26 жовтня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ;

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ: 00034022, адреса: 03168, м.Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6.

Суддя Ванівський Ю.М.