Рішення № 140903965, 22.10.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1063/26

провадження № 2/445/1352/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

22 жовтня 2026 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кіпчарського О.М.

секретаря судового засідання Кшемінської О.Я.

з участю представника позивача Мазан С.Р.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів,

в с т а н о в и в :

22.04.2026 року від представника позивача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області Страхоцької О. до Золочівського районного суду Львівської області надійшов позов до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що ОСОБА_1 , згідно виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААА №808074 визнана особою з інвалідністю ІІІ групи з 21 грудня 2017 року по 31 грудня 2018 року, статус особи з інвалідністю відносно ОСОБА_1 в подальшому неодноразово продовжено.

Проте, вказує, що згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 16.01.2025 року №ЦО 10289 ДУ «Український державно-науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», що надійшло до ГУ ПФУ у Львівській області 15.09.2025 року, за результатами перевірки обґрунтованості рішень МСЕК, експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи, ОСОБА_1 скасовано інвалідність з 18.02.2021 року.

Таким чином, за період з 18.02.2021 року по 08.08.2025 року виплата пенсії відповідачу була проведена по третій групі інвалідності у зв`язку з чим утворилась переплата пенсії у сумі 141 177,55 грн. З метою вжиття заходів щодо повернення надмірно сплачених коштів Управлінням 24.09.2025 року та 06.02.2026 року направлено листи про розмір, причину утворення переплати та необхідність повернення надміру отриманих коштів у добровільному порядку, проте станом на дату звернення із позовом, відповідачем в добровільному порядку надмірно сплачені кошти не повернуто.

На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідача на користь позивача завдану матеріальну шкоду в розмірі 141 177,55 грн, а також витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просить суд їх задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причин неявки до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, усі надіслані відповідачу судові повістки повернуті до суду, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 13.05.2024 року у справі № 755/4829/23, останній зазначив, що суд зробив правильний висновок, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими відправленнями, які повернулися до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи. Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України).

Окрім цього, Верховний Суд звертав увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Постанова ВП ВС від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), КГС ВС від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

За вказаних обставин, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів, проти чого представник позивача не заперечувала.

В судовому засіданні 19.10.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, інформовано представника позивача, що судове рішення буде проголошено 22.10.2026 року о 09:00 год.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Згідно виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААА №808074 від 21.12.2017 року, ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю третьої групи групи, у зв`язку із загальним захворюванням, дата чергового переогляду 21.12.2018 року.

В подальшому статус особи з інвалідністю ОСОБА_1 неодноразово продовжувався.

В зв`язку із набуттям статусу особи з інвалідністю, відповідачу призначено виплату пенсії по інвалідності.

Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 26.04.25 року №ЦО 10289 ДУ «Український державно-науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», за результатами перевірки обґрунтованості рішень МСЕК експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи, скасовано групу інвалідності відповідача з 18.02.2021 року.

Листом від 02.09.2026 року ДУ «Український державно-науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», в порядку витребування доказів надано суду інформацію, що медикоекспертна справа ОСОБА_1 разом з іншими мед-справами були скеровані ініціатору проведення перевірки. Тобто у ДНТ ІОФ відсутня можливість надати суду документи, які стали підставою для висновку про втрату ОСОБА_1 підстав для встановлення інвалідності саме з 18 лютого 2021 року, у тому числі висновків, протоколів, актів та інших матеріалів, які були дослідженні під час прийняття рішення №10289 від 26.04.2025 року, а також інших документів, яка визначені в ухвалі суду від 17 серпня 2026 року; протокол, рішення та витяг з рішення №10289 від 26.04.2025 року.

Цим же листом, ДУ «Український державно-науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», звертає увагу суду, що перевірка обґрунтованості попереднього рішення МСЕК щодо встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності була розглянуто експертною командою ЦОФСО (Центр оцінювання функціонального стану особи) заочно, без повідомлення особи, виключно за наданими меддокументами, на підставі яких було встановлено інвалідність.

Згідно розрахунку переплати по пенсійній справі ОСОБА_1 , за період з 18.02.2021 по 08.08.2025 року, розмір виплаченої відповідачу пенсії по інвалідності становить 141 177,55 грн.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд виходить з наступного.

Ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно з ч.1ст.103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року (далі Порядок).

Згідно з пунктом 3 Порядку, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У пункті 4 Порядку зазначено, що у разі припинення виплати пенсії відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

Згідно зі статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримувала пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В даному випадку Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не доведено наявності в діях набувача недобросовісної поведінки, яка сприяла безпідставному нарахуванню та виплаті грошових коштів. Матеріали справи також не містять жодних доказів наявності рахункової помилки (актів перевірок чи службового розслідування тощо), на підставі яких можна було б відстежити шлях та причини виникнення помилки при нарахуванні пенсії та з`ясувати, що дана помилка є безпосередньо рахунковою помилкою.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження притягнення ОСОБА_1 до адміністративної чи кримінальної відповідальності в зв`язку із поданням неправдивих відомостей з метою призначення їй пенсійних виплат чи встановлення її вини у вчиненні зазначених неправомірних дій.

Верховний Суд у постанові від 18 серпня 2020 року у справі №638/10460/17 дійшов висновку, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані пенсійним органом за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним. Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №487/3380/16-а та від 11 лютого 2020 року у справі №761/41107/16-а.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами зловживань з боку ОСОБА_1 чи подання нею недостовірних даних, у зв`язку з чим підстави для стягнення сплачених сум пенсії відсутні, оскільки не встановлено ні факту недобросовісного отримання відповідачем зазначених коштів, ні наявності рахункової помилки, тому посилання на положення ст.1212-1214 ЦК України є безпідставними.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини «Стреч проти Сполученого Королівства», «Рисовський проти України» наголошено на тому, що особа, на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має право розумно очікувати, що якщо орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

Така позиція полягає в тому, що особа суб`єкт приватного права не може відповідати за помилки державних органів, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при вчиненні юридично значимих дій припустилися помилки.

Таким чином, скасування рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, жодним чином не доводить недобросовісності ОСОБА_1 чи подання нею недостовірних даних для призначення їй пенсійних виплат.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача нарахованих та виплачених коштів, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,10-13,77-81,258,259,265,268,280-284 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

в задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів - відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження юридичної особи: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівської області).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено та підписано 22.10.2026 року.

Суддя О.М. Кіпчарський