Постанова № 140903035, 23.10.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2137/26

Номер провадження 3/289/724/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Відділення поліції №2 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

04.09.2026 близько 17:00 гр. ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки, а саме допустила антисанітарний стан в будинку де проживають малолітні діти, не контролює навчально-освітній процес своїх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час і місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином (а.с.17), окрім того в матеріалах справи наявна заява останньої про розгляд справи без її участі, зазначені в протоколі обставини не заперечує, права, передбачені ст. 268 КУпАП їй роз`яснені і зрозумілі, заяв чи клопотань до суду не має (а.с.11).

Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 184 КУпАП, без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при цьому неявка ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснюючи правосуддя повинен це зробити в розумні строки.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення та тягне за собою необґрунтовані процесуальні витрати.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України, а згідно ч. 1 ст. 12 вказаного Закону на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно положень ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а згідно ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Частина 2 статті 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягає у повторному протягом року після накладення адміністративного стягнення ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей

Відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення від 22.09.2026 року серії ВБА №300021 04.09.2026 близько 17:00 гр. ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов`язки, а саме допустила антисанітарний стан в будинку де проживають малолітні діти, не контролює навчально-освітній процес своїх дітей, чим вчинила правопорушення, передбачена ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Таким чином, суть адміністративного правопорушення, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 2 ст. 184 КУпАП, за якою складено протокол.

Крім того, матеріали справи відносно не містять доказів, що вона повторно протягом року ухилилась від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Враховуючи, що КУпАП не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 N 10-рп/2011 зазначив, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення".

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказав, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 ЄКПЛ справи про адміністративні правопорушення належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження.

Вина ОСОБА_1 в ухиленні від виконання батьківських обов`язків підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 300021 від 22.09.2026 (а.с.2); листом Служби у справах дітей Потіївської сільської ради Житомирської області, з якого вбачає, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки (а.с.9); актом обстеження умов проживання від 17.09.2026, з якого вбачається, що мати неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки (а.с.10); копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.4,5,6,7): письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 22.09.2026, в яких йдеться про те, що коли вона на підробітках, то за її дітьми приглядає її мати, яка іноді вживає алкогольні напої, свою вину визнає та просить суд не давати штраф (а.с.8) та іншими матеріалами справи.

Вказані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення, які узгоджуються між собою.

Дії ОСОБА_1 за вказаним фактом кваліфікую за ч. 1 ст. 184 КУпАП, як ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, судом не встановлено, пом`якшуючою обставиною визнається щире розкаяння останньої.

За обставинами справи, з урахуванням особи ОСОБА_1 , яка не притягувалася до адміністративної відповідальності, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, вважаю можливим застосувати адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП у вигляді попередження, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1КУпАП та Закону України «Про судовий збір», із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки на неї судом накладено адміністративне стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 184, 252 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до суду, який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Строк звернення постанови суду до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ____ 202__