YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди місто Київ

/

Дарницький районний суд міста Києва

Рішення № 140902113, 23.10.2026, Дарницький районний суд міста Києва

Дата ухвалення

23.10.2026

Номер справи

753/18306/26

Номер документу

140902113

Форма судочинства

Цивільне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПІДПРИЄМСТВО З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ "АСБІС-УКРАЇНА"

Єдиний державний реєстр судових рішень

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/18306/26

провадження № 2/753/15753/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Овчар В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Асбіс-Україна», представник позивачів: Заєць Ж. Ю., до ОСОБА_1 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист ділової репутації,

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог та стислий виклад позицій учасників справи.

Іноземна юридична особа АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Асбіс-Україна» (далі також - АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС, ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна», компанії, позивачі) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі також - ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , відповідачі), у якому просять:

визнати недостовірною та такою, що порушує немайнове право на недоторканність ділової репутації позивачів інформацію, поширену на вебсайті Інтернет-видання Lenta.ua у публікації «ASBIS торгує з росією під час війни: як дистриб`ютор Apple заробляє на крові», автором якої є ОСОБА_1 (посилання на публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_1 (українською мовою) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (російською мовою), такого змісту:

?«Поки українські солдати гинуть на фронті - один з найбільших дистриб`юторів техніки Apple продовжує торгувати на ринку країни-агресора».

?«Один нюанс: московський офіс просто змінив табличку на дверях. «Асбис» став «Астрониумом». Нові «власники» - підставні особи. Ціна «продажу» бізнесу - 14 доларів. Чотирнадцять. Доларів. По факту все продовжує контролювати ASBIS».

?«В Білорусі ASBIS навіть не напружувався з фантазією. Стара мережа просто перефарбувалась: нові назви, нові вивіски - і ті самі люди, ті самі склади, ті самі поставки. Роль «нового обличчя» дісталась ТОВ «ДНК-Трейд» - зареєстрованому за тією ж адресою, що і старий офіс ASBIS. Офіційний реселер Apple в країні союзника путіна, яка використовується як майданчик для нанесення ударів по Україні - і далі отримує техніку саме через цю структуру. Просто тепер це називається інакше».

?«Після початку повномасштабного вторгнення продажі ASBIS в «нейтральних» країнах злетіли до небес: Вірменія +217%, Грузія +124%, Азербайджан +58%, Казахстан +33%. Збіг? Звичайно ні. Техніка йде до росії тепер через ці країни. Хто реалізує цю «схему»? Правильно. ASBIS. На початку 2024 року компанія відкрила в Казахстані склад площею 20 000 квадратних метрів. Двадцять тисяч «квадратів» - у країні, що межує з росією і є частиною її митного союзу. Аналогічний маршрут - через ОАЕ. Це і є паралельний імпорт в обхід санкцій, відомий всьому світу маршрут, яким iPhone та MacBook їдуть до путінської армії та її постачальників».

?«ASBIS виявився дуже «турботливим» роботодавцем: переоформив частину російських менеджерів на іноземні офіси. Тільки ось переїхали вони виключно на папері.

?Це не «релокація». Це фіктивне переоформлення для галочки перед міжнародними партнерами. По факту всі вони живуть в росії та спокійно насолоджуються життям».

?«В Україні ASBIS - не просто «підозрілий бізнес». Це фігурант кримінального провадження № 42023000000000108. Протягом 2022 року - коли Україна вже воювала - компанія вивела на Кіпр понад 47 мільйонів доларів. При цьому задокументований обсяг ввезеного товару - лише 22 мільйони гривень. Тобто гроші - доларові мільйони - пішли геть, а товару завезли на копійки. Схема для ухилення від податків - прозора як скло.

?Провадження у кримінальній справі триває. ASBIS відмовчується».

?«В мережі зафіксовані відеоогляди, де на пакуванні техніки Apple, яку розпаковують у росії, як імпортер зазначено ТОВ «Еппл Україна». Показово, що саме ASBIS контролює логістику та дистрибуцію Apple в Україні - тобто будь-який товар, що виходить під цим імпортером, проходить через його руки. Що це означає? Так. Вірно. ASBIS, нічому не цураючись, продає цю техніку в росію. Чи вірити після цього ASBIS - питання риторичне»;

зобов`язати ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 опублікувати на головній сторінці вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом 3 (трьох) днів з дня набрання законної сили рішенням суду у цій справі спростування (українською та російською мовами) такого змісту:

?«Увага! Спростування недостовірної інформації!

?Повідомляємо, що інформація, розміщена 29 липня 2026 року у публікації під назвою « ASBIS торгує з росією під час війни: як дистриб`ютор Apple заробляє на крові», є недостовірною.

?ASBIS повністю припинила господарську діяльність на території російської федерації та республіки білорусь, завершила вихід з цих ринків, не контролює будь-який бізнес чи персонал у зазначених країнах, не співпрацює з постачальниками чи покупцями на їх території та не сплачує там податків.

?ASBIS здійснює свою діяльність у повній відповідності до вимог міжнародного санкційного законодавства та законодавства країн, в яких присутні компанії Групи ASBIS, зокрема і в Україні. На центральному рівні та в кожній країні, де представлена група ASBIS (наразі це 34 країни), працюють команди комплаєнсу, які забезпечують дотримання всіх регуляторних та санкційних вимог.

?Кожен партнер та контрагент перед встановленням з ним ділових відносин проходить перевірку на предмет застосування до нього санкцій та дотримання інших регуляторних вимог. Як політиками Групи ASBIS, так і контрактами, що укладаються з кожним із партнерів та контрагентів компаній Групи ASBIS встановлюється повна та беззастережна заборона постачання продукції до російської федерації, республіки білорусь та на інші підсанкційні ринки.

?ASBIS дотримується єдиної корпоративної політики щодо працевлаштування працівників відповідно до вимог застосовного законодавства та внутрішніх корпоративних процедур комплаєнсу. Застосування таких процедур виключає можливість здійснення трудової діяльності працівників компаній Групи ASBIS на території російської федерації та республіки білорусь після припинення діяльності Групи на цих ринках.

?ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» здійснює діяльність відповідно до вимог законодавства України та забезпечує реалізацію продукції виключно на внутрішньому ринку України з повною сплатою до бюджету усіх податків, зборів та інших обов`язкових платежів. ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» не здійснює постачання продукції на інші ринки, зокрема, і на території російської федерації чи республіки білорусь»;

зобов`язати ФОП ОСОБА_2 протягом 3 днів з дня набрання законної сили рішенням суду видалити публікацію (українською та російською мовами) під назвою « ASBIS торгує з росією під час війни: як дистриб`ютор Apple заробляє на крові» від ІНФОРМАЦІЯ_4 , автором якої є ОСОБА_1 (посилання на публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_1 (українською мовою) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (російською мовою).

На обґрунтування вимог позову вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на вебсайті інтернет-видання Lenta.ua було розміщено українською та російською мовами публікацію під назвою «ASBIS торгує з росією під час війни: як дистриб`ютор Apple заробляє на крові», яка містить негативну і недостовірну інформацію про позивачів, що завдає шкоди їх діловій репутації. Ця інформація не належить до оціночних суджень і є фактичними твердженнями, оскільки автор прямо звинувачує позивачів у протиправній діяльності, обході санкцій, співпраці з державою-агресором та інших порушеннях законодавства. Автором статті зазначено ОСОБА_3 , а ФОП ОСОБА_2 є особою, яка здійснює редакційну діяльність Lenta.ua, представляє редакцію у правовідносинах, пов`язаних зі змістом опублікованих матеріалів, та має організаційну і технічну можливість забезпечити видалення публікації і розміщення її спростування.

ОСОБА_1 позов не визнала пославшись на те, що публікація готувалася нею як журналістський матеріал, присвячений суспільно значущому питанню діяльності міжнародного бізнесу під час повномасштабної російської агресії, а зміст статті має публіцистичний характер і містить авторські висновки, припущення, інтерпретації, риторичні запитання, метафори та перебільшення. Вказала, що під час підготовки публікації нею використовувалась інформація з мережі Інтернет і на той вона не мала доступу до внутрішніх документів позивачів, частину яких вони подали лише разом із позовом. До того ж у неї немає обов`язку звертатися з будь-якими запитами до юридичних чи фізичних осіб.

З наведених підстав ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позовних вимог, а розгляд справи здійснювати без її участі.

Заперечення ФОП ОСОБА_2 проти позову мотивовані тим, що його функція обмежується лише забезпеченням редакційної та технічної діяльності Інтернет-видання Lenta.ua, а тому на нього не може бути покладена така ж за обсягом відповідальність як і на автора статті. Також зазначив, що спірна публікація стосується питання виняткового суспільного значення, а вимога абсолютного доведення істинності кожного висловлювання із суспільно значущого питання є надмірним тягарем.

З наведених підстав ФОП ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову та розглядати справу без його участі

ІІ. Рух справи, заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії суду.

14.08.2026 від відповідачки ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву.

24.08.2026 від представника позивачів надійшла заява про виправлення описки - уточнення анкетних даних відповідачки.

Ухвалою суду від 25.08.2026 позовну заяву було залишено без руху з підстав її подання без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України - невідповідність імені відповідачки (прізвища та по батькові) даним, які містяться у державних реєстрах.

31.08.2026 від представника позивачів надійшла заява про усунення недоліків з уточненням, що позов пред`явлено до ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 01.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 24.09.2026 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

В судовому засіданні 14.10.2026 за участі представника позивачів відбувся розгляд справи по суті.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Як відомо із загальнодоступних джерел у мережі Інтернет, АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) є міжнародною холдинговою компанією, що здійснює дистрибуцію інформаційних технологій та іншої техніки на ринках Європи, Близького Сходу й Африки.

Про наявність у АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) правового статусу юридичної особи свідчать документи, видані Міністерством енергетики, торгівлі та промисловості Республіки Кіпр, а саме: свідоцтво (сертифікат) про реєстрацію компанії; свідоцтво про її уповноважених осіб; свідоцтво про юридичну адресу компанії; свідоцтво про зміну її назви.

ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» створене як дочірня компанія групи ASBIS, здійснює свою господарську діяльність з 1997 р. та зареєстроване у встановленому законом порядку (код юридичної особи: 25274129).

29.07.2026 на вебсайті Інтернет-видання Lenta.ua була розміщена публікація (стаття) українською та російською мовами під назвою «ASBIS торгує з росією під час війни: як дистриб`ютор Apple заробляє на крові» авторства ОСОБА_5 .

Вказана обставина підтверджується даними Звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту вебсторінки у мережі Інтернет (з додатками - роздруківкою файлу фіксації та сертифікатом автентичності зафіксованої вебсторінки у мережі Інтернет) № 219/2026-ЗВ від 07.08.2026, виданого товариством з обмеженою ТОВ «Центр компетенції з формування доказів у мережі Інтернет «Веб-Фікс» (ТОВ «Центр компетенції «Веб-Фікс»), і не заперечується відповідачами.

Як з`ясував суд, ОСОБА_6 насправді є ОСОБА_1 .

У цій справі оспорюється достовірність викладеної у вказаній статті інформації про фіктивний вихід АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) з ринків Російської Федерації та Республіки Білорусь із фактичним збереженням контролю над бізнесом у цих юрисдикціях, продовження прямого чи опосередкованого постачання товарів до Російської Федерації після 2022 р., використання третіх країн як транзитних «хабів» для організованого «паралельного імпорту» в обхід міжнародних санкцій, фактичне збереження персоналу компанії на території Росії і Білорусі, наявність на території цих країн активної корпоративної присутності після заявленого виходу з ринку та існування щодо ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» кримінального провадження щодо незаконного виведення коштів закордон, участі у схемах ухилення від сплати податків та інших незаконних механізмах реалізації товару в Україні.

31.07.2026 позивачі через свого представника звернулись до Інтернет-видання Lenta.ua із заявою про спростування недостовірної інформації в порядку статті 43 Закону України «Про медіа», надіславши таку заяву на визначену на сайті адресу: ІНФОРМАЦІЯ_8.

Редакція Інтернет-видання Lenta.ua в особі ФОП ОСОБА_2 відмовила у задоволенні вимог позивачів про видалення публікації та спростування поширеної інформації пославшись на те, що вчинення таких дій можливе виключно на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, що і послугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

ІV. Норми права і мотиви їх застосування.

У статтях 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплене право кожного на захист свого цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суб`єктивне право на захист реалізується у спосіб, визначений законом. Перш за все це право на звернення за судовим захистом, носієм якого виступає кожний з учасників цивільних правовідносин чи будь-яка заінтересована особа.

Відповідно до статті 5 ЦПК України суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц та багато інших).

Основний закон України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та зобов`язує кожного неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (статті 3, 68 Конституції України).

Згідно з нормами статей 201, 299 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації та може звернуся до суду з позовом про її захист.

Предметом розглядуваного позову є вимоги, спрямовані на захист ділової репутації, проте заявлені вони не людиною (фізичною особою), а колективними утвореннями, які мають статус юридичних осіб.

Відповідно до статті 80 ЦК України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Особисті немайнові права юридичної особи визначені у статті 94 ЦК України, з поміж інших до них віднесено право на недоторканість ділової репутації.

З огляду на зазначене суд виснує, що право на недоторканість ділової репутації в однаковій мірі належить фізичним та юридичним особам і підлягає судовому захисту.

Оскільки у цивільному законодавстві відсутні норми, які б визначали способи захисту особистих немайнових прав юридичної особи, юридична особа може застосовувати як загальні способи захисту (глава 3 ЦК України), так і спеціальні способи захисту особистих немайнових прав фізичних осіб, передбачені у главі 20 цього Кодексу.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 504/4099/16-ц.

Позивачі пред`явили цей позов на захист своєї ділової репутації, порушеної внаслідок поширення про них недостовірної інформації, а відтак у спірних правовідносинах підлягають застосуванню положення статей 277, 278 ЦК України, відповідно до яких особа, особисте немайнове право якої порушене внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, може дати на неї відповідь, вимагати спростування цієї інформації та припинення її розповсюдження.

За правилами частин четвертої, сьомої статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію, та у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить універсального визначення поняття ділової репутації, а тому для його розкриття слід виходити із загальновизнаних критеріїв, які випливають з положень статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та усталеної судової практики.

За змістом наведених нормативних положень під діловою репутацією юридичної особи потрібно розуміти сукупність документально підтвердженої інформації та уявлень про юридичну особу, які дозволяють зробити висновок про відповідність її діяльності вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці.

Згідно з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові Пленуму № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі також - постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009), під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, які вона здійснює як учасник суспільних відносин.

У цій же постанові Пленуму зроблено висновок, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Разом з тим суд ураховує, що Конституція України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34).

Невід`ємною складовою цього права є право на інформацію - право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, якому кореспондує обов`язок фізичної особи, яка поширює інформацію, переконатися в її достовірності (частини перша, друга статті 302 ЦК України).

Даний обов`язок є важливою гарантією щодо непорушення інших особистих немайнових прав фізичних та юридичних осіб, у тому числі права на недоторканість ділової репутації.

Право кожного на свободу вираження поглядів закріплене і в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 10). Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

За прецедентною практикою ЄСПЛ стаття 10 Конвенції захищає право журналістів розголошувати інформацію, яка становить громадський інтерес, за умови, що вони діють сумлінно та використовують перевірену фактичну базу, та надають достовірну та точну інформацію, як того вимагає журналістська етика.

Отже право журналістів поширювати інформацію не є абсолютним і одне з найголовніших питань, яке постає під час розгляду таких справ, це баланс між правом на свободу слова і правом на повагу честі та гідності (рішення ЄСПЛ від 29.03.2005 у справі «Українська Медіа Група проти України»).

Відповідно до частини першої статті 117 Закону України «Про медіа» суб`єкти у сфері медіа та їх працівники, а також журналісти, які виконують роботу за цивільно-правовим договором для медіа, не несуть відповідальності за поширення інформації, забороненої цим Законом, а також інформації, що не відповідає дійсності, порушує права і законні інтереси особи, якщо ця інформація: є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням матеріалів, опублікованих іншим зареєстрованим медіа, або точним за змістом відтворенням оригінальних матеріалів іноземного медіа з посиланням на них; була отримана у відповідь на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», або у відповідь на звернення, подане відповідно до Закону України «Про звернення громадян»; містилася в офіційних повідомленнях або одержана від державних органів, органів місцевого самоврядування (в тому числі іноземних) у письмовій формі, в тому числі була оприлюднена на їхніх веб-сайтах та сторінках на платформах спільного доступу до інформації; є дослівним або у переказі без спотворення суті відтворенням публічних виступів чи повідомлень юридичних осіб, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, народних депутатів України, кандидатів на виборні посади; поширювалася без попереднього запису та містилася у виступах осіб, які не є працівниками відповідного суб`єкта у сфері медіа, якщо працівники такого суб`єкта вжили заходів щодо припинення порушення.

Разом з тим закон забороняє притягнення до відповідальності за висловлення оціночних суджень, що встановлено частиною першою статті 30 Закону України «Про інформацію».

Згідно з частиною другою цієї норми оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами як віра, впевненість чи сумнів. Судження є такою думкою, у якій при її висловлюванні дещо стверджується про предмет дійсності і яка об`єктивно є або істиною чи хибною і при цьому неодмінно однією із двох. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому вони не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

На противагу оціночному судженню фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Ураховуючи те, що факт сам по собі є категорією об`єктивною, незалежною від будь-чиїх думок і поглядів, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

У пункті 6.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 904/4494/18 (провадження № 12-110гс19) викладено правовий висновок про те, що не можна визнати інформацію такою, що має характер оціночних суджень, якщо ця інформація стосується конкретних подій, конкретної особи (позивача) та подається як установлений факт, тобто повідомляється чітко, точно та є констатацією факту.

Подібних за змістом правових висновків Верховний Суд дійшов і у постановах від 06.03.2019 у справі № 760/2753/17-ц, від 21.08.2019 у справі № 483/1556/16-ц, від 07.11.2019 у справі № 344/3331/16-ц, від 11.12.2019 у справі № 757/46387/15-ц.

Щодо осіб відповідачів у спірних правовідносинах, то в цій частині суд ураховує роз`яснення Верховного Суду України, наведені у пунктах 9, 12 постанови Пленуму від 27.02.2009 № 1, де зроблено висновок, що відповідачами у справі цієї категорії є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, а у разі ж поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет - автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта.

За загальними правилами доказування у цивільному процесі, встановленими статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і щодо яких у учасників справи виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

За змістом положень статей 77, 78, 79, 80, 89 цього Кодексу суд оцінює докази на предмет їх належності, допустимості і достовірності, а в своїй сукупності - також достатності, для підтвердження наявності або відсутності обставин справи, які відносяться до предмета доказування.

З аналізу наведених положень матеріального та процесуального закону можна дійти висновку, що тягар доведення наявності юридичного складу цивільного правопорушення, який є підставою для задоволення дифамаційного позову, покладається як на позивача, так і на відповідача, при цьому відповідач, який поширив інформацію або відповідальний за її поширення, зобов`язаний довести вжиття заходів, спрямованих на перевірку її достовірності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.11.2025 у справі № 367/5747/23

V. Оцінка суду.

Стаття під назвою «ASBIS торгує з росією під час війни: як дистриб`ютор Apple заробляє на крові» була опублікована в мережі Інтернет на вебсайті Інтернет-видання Lenta.ua - відкритого ресурсу, що об`єктивно забезпечує необмеженому колу користувачів мережі Інтернет можливість вільно ознайомитися з розміщеною на ньому інформацією.

Оспорювана інформація стосується підприємницької діяльності міжнародного холдингу АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) і її дочірньої компанії в Україні ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» та має очевидно негативний характер, оскільки в умовах війни та накладених на державу-агресора міжнародних санкцій продовження ведення бізнесу на території Російської Федерації та Республіки Білорусь, застосування незаконних схем для постачання до цих країн товарів в обхід таких санкцій та здійснення досудового розслідування за фактами виведення коштів і ухилення від сплати податків свідчить про невідповідність діяльності позивачів вимогам закону, чесній діловій практиці та вкрай негативно сприймається і засуджується суспільством.

Отже за обставин цієї справи підлягають вирішенню питання належності поширеної інформації до фактичних тверджень чи оціночних суджень та достовірності цієї інформації.

Відповідачі послались на те, що публікація містить авторські висновки, припущення, інтерпретацію, риторичні запитання та метафори, тобто вважають поширену інформацію оціночними судженнями.

Зважаючи на загальний експресивно-емоційний характер всієї статті, використання автором метафор, риторичних запитань тощо суд частково погоджується з вказаними доводами, проте зміст статті в її оспорюваній частині свідчить про те, що відомості про ведення бізнесу на території підсанкційних держав, застосування незаконних схем постачання товарів в обхід міжнародних санкцій та наявність кримінального провадження не можуть вважатися оцінкою чи критикою дій позивачів, оскільки викладені у формі тверджень як установлені факти.

Суд оцінює оспорювані висловлювання в контексті публікації в цілому. Системне використання категоричних конструкцій «по факту все ще продовжує контролювати», «техніка йде до росії», «це фіктивне переоформлення», «схема для ухилення від податків», «ASBIS ... продає цю техніку в росію» формує у звичайного читача переконання, що автор повідомляє про встановлені факти, а не висуває питання для дискусії. Подальше використання риторичних запитань та емоційних характеристик не перетворює ці твердження на особисту думку автора.

З наведеного слідує, що поширена про позивачів інформація є фактичними твердженнями, які можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності і, як наслідок, можуть бути визнані недостовірними.

Відповідачі у своїх відзивах лише абстрактно послались на наявність оспорюваної інформації у відкритому доступі в мережі Інтернет без ідентифікації джерел походження кожного з оспорюваних тверджень та не надали суду жодних доказів на підтвердження того, що ними вживалися заходи, спрямовані на перевірку їх достовірності.

Водночас сам по собі факт попереднього поширення відповідної інформації іншими ресурсами не робить її достовірною.

Натомість у наданих позивачами корпоративних, фінансових, митних, податкових та інших документах містяться дані щодо предмета доказування у цій справі, у зв`язку з чим є необхідність у детальному їх дослідженні та співставленні зі змістом поширеної інформації.

З цією метою суд розгляне кожне з викладених у публікації фактичних тверджень та докази, надані на їх спростування.

Щодо тверджень про присутність групи ASBIS на російському ринку: «Поки українські солдати гинуть на фронті - один з найбільших дистриб`юторів техніки Apple продовжує торгувати на ринку країни-агресора». «Один нюанс: московський офіс просто змінив табличку на дверях. «Асбис» став «Астрониумом». Нові «власники» - підставні особи. Ціна «продажу» бізнесу - 14 доларів».

З наданих позивачами документів убачається, що до 2022 р. АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) належало 100% частки у статутному капіталі ТОВ «АСБІС» (Російська Федерація), яке займалося дистрибуцією комп`ютерної техніки, комплектуючих та іншого обладнання, якому, в свою чергу, належало 100% частки у статутному капіталі ТОВ «МАСТ» (Російська Федерація), що спеціалізувалося на об`єднанні різних ІТ-рішень (серверів, мереж, програмного забезпечення) в єдину робочу систему.

Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну керівництво АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (Decision of the Management of ASBISс Enterprises Plc) прийняло рішення від 09.03.2022, у якому зазначено, що у зв`язку з нещодавнім російський вторгненням в Україну та всіма міжнародними санкціями, запровадженими проти російського режиму, компанія повинна: негайно припинити всі свої господарські операції, види діяльності та комерційні відносини на території Російської Федерації та Республіки Білорусь; забезпечити повне дотримання всіх застосовних законів і нормативно-правових актів, включаючи, без обмежень, усі режими міжнародних санкцій, законодавство у сфері експортного контролю, а також будь-які ембарго чи обмеження, запроваджені компетентними органами та/або ключовими постачальниками Компанії; розпочати та без зволікань здійснювати процес виходу з інвестицій, який відповідає вимогам законодавства, щодо всіх своїх активів, інвестицій, дочірніх компаній, договірних відносин та будь-яких інших інтересів, що знаходяться на території Російської Федерації та Республіки Білорусь або пов`язані з ними.

Товарно-транспортними накладними № МА04/03/009 від 04.03.2022, № 303/0102 від 04.03.2022 та № 305/0014 від 05.03.2022 підтверджується вивезення належного компанії товарного складу за межі Російської Федерації на склади групи ASBIS, розташовані в Європейському Союзі.

Розпорядженнями уряду Російської Федерації від 05.03.2022 № 430-р «Про затвердження переліку іноземних держав та територій, що здійснюють недружні дії щодо Російської Федерації, російських юридичних та фізичних осіб», Указом президента Російської Федерації від 08.03.2022 № 100 «Про застосування з метою забезпечення безпеки російської федерації спеціальних економічних заходів у сфері зовнішньоекономічної діяльності», Указом президента Російської Федерації від 08.09.2022 № 618 «Про особливий порядок здійснення (виконання) окремих видів угод (операцій) між деякими особами» були встановлені переліки недружніх іноземних держав (включно з усіма країнами ЄС, в тому числі Республікою Кіпр, де знаходиться штаб-квартира Групи ASBIS), введення спеціальних економічних заходів та встановлено заборону на укладення угод із частками у статутних капіталах.

22.07.2022 ТОВ «АСБИС» (Російська Федерація) відчужило частки у статутному капіталі ТОВ «МАСТ» (Російська Федерація) на користь фізичних осіб ОСОБА_7 (49% частки у статутному капіталі), ОСОБА_8 (49% частки у статутному капіталі), ОСОБА_9 (2% частки у статутному капіталі).

У подальшому АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) відчужив 100% частки у статутному капіталі ТОВ «АСБИС» (Російська Федерація) на користь ОСОБА_10 , про що свідчать дані витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб РФ, згідно з яким з 17.10.2023 єдиним учасником ТОВ «АСБИС» є ОСОБА_10 .

Вихід групи ASBIS з ринку РФ також підтверджується відомостями аналітичного центру при Київській школі економіки (KSE Institute) в межах проєкту Leave Russia. Результати проведеного моніторингу статусу міжнародних компаній щодо їх присутності на ринку Російської Федерації свідчать про наявність у групи ASBIS статусу «Вихід завершено».

У проміжному звіті АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) за 2023 р. від 31.12.2023 та поточному звіті за цей же період від 02.02.2024, затвердженому аудиторською компанією KPMG, зазначено, що вихід компанії з російського ринку негативно вплинув на її чистий прибуток приблизно на 25 млн доларів США, що було зумовлено врегулюванням курсових збитків у розмірі 11,5 млн доларів США та визнанням збитків від знецінення активів у розмірі 13,5 млн доларів США, у тому числі збитку від відчуження активів у розмірі 1,2 млн доларів США.

З наведеного убачається, що станом на жовтень 2023 р. АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) повністю завершила процес виходу з російського ринку шляхом відчуження корпоративних прав у своїх російських дочірніх компаніях, остаточно припинила будь-яку свою присутність у Російській Федерації та не здійснює будь-якого корпоративного або іншого контролю над російськими компаніями ТОВ «АСБІС» та ТОВ «МАСТ».

Щодо тверджень про здійснення діяльності у Республіці Білорусь: «В Білорусі ASBIS навіть не напружувався з фантазією. Стара мережа просто перефарбувалась: нові назви, нові вивіски - і ті самі люди, ті самі склади, ті самі поставки. Роль «нового обличчя» дісталась ТОВ «ДНК-Трейд» - зареєстрованому за тією ж адресою, що і старий офіс ASBIS. Офіційний реселер Apple в країні союзника путіна, яка використовується як майданчик для нанесення ударів по Україні - і далі отримує техніку саме через цю структуру. Просто тепер це називається інакше».

Як зазначено вище, рішення органів управління АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) від 09.03.2022 однаковою мірою стосувалося як Російської Федерації, так і Республіки Білорусь.

Згідно з наведеними у позовній заяві поясненнями АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) є публічною компанією, акції якої перебувають у лістингу на Варшавській біржі. Компанія зобов`язана опубліковувати фінансову звітність, яка є повністю відкритою, доступною для третіх осіб.

Матеріали справи містять консолідований проміжний звіт за перший квартал 2026 р. У розділі 4 вказаного звіту перелічені компанії, які входять до Групи ASBIS у різних країнах її присутності та вказуються частки, якими прямо або опосередковано володіє АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc).

Дослідженням цього звіту установлено, що станом на дату його складання до Групи ASBIS входять компанії з місцезнаходженням у таких країнах: Україна, Велика Британія, Італія, Польща, Греція, США, Румунія, Хорватія, Сербія, Болгарія, Чехія, Словенія, ОАЕ, Кіпр, Латвія, Боснія і Герцеговина, Казахстан, Словаччина, Китай, Азербайджан, Грузія, Угорщина, Узбекистан, Вірменія, Молдова, Південна Африка, Касабланка, Саудівська Аравія.

Компанії з місцезнаходженням Російській Федерації та у Республіці Білорусь, у тому числі ТОВ «ДНК-Трейд», відсутні у переліку компаній, які належать до Групи ASBIS.

Щодо тверджень про паралельний імпорт через треті країни: «Після початку повномасштабного вторгнення продажі ASBIS в «нейтральних» країнах злетіли до небес: Вірменія +217%, Грузія +124%, Азербайджан +58%, Казахстан +33%. Збіг? Звичайно ні. Техніка йде до росії тепер через ці країни. Хто реалізує цю «схему»? Правильно. ASBIS. На початку 2024 року компанія відкрила в Казахстані склад площею 20 000 квадратних метрів. Двадцять тисяч «квадратів» - у країні, що межує з росією і є частиною її митного союзу. Аналогічний маршрут - через ОАЕ. Це і є паралельний імпорт в обхід санкцій, відомий всьому світу маршрут, яким iPhone та MacBook їдуть до путінської армії та її постачальників».

На спростування цієї обставини суду надано прийнятий у березні 2022 р. документ під назвою «Політика щодо комплаєнсу, належної перевірки та санкцій (Compliance, Due Diligence & Sanctions Policy)».

Цей документ передбачає: обов`язкове проведення санкційної та комплаєнс-перевірки (Due Diligence) усіх потенційних контрагентів до встановлення договірних відносин із подальшим регулярним повторним санкційним скринінгом протягом усього періоду співпраці (Розділ 3 та Розділ 5.1); включення до договорів із партнерами санкційних положень, які прямо забороняють постачання продукції до Російської Федерації, Республіки Білорусь та інших підсанкційних юрисдикцій, а також покладають на партнерів обов`язок забезпечувати дотримання аналогічних обмежень своїми контрагентами (Розділ 3.2); підписання з усіма партнерами Листів-ембарго, якими вони підтверджують прийняття та дотримання встановлених санкційних обмежень (Розділ 3.2, Додатки A, B, C, D); проведення регулярних аудитів, фінансового та аналітичного моніторингу діяльності партнерів, а також застосування механізму «Припинення продажів» (Stop Sales), який передбачає негайне припинення продажу або постачання продукції у разі виникнення підозри щодо її можливого реекспорту на підсанкційні ринки (Розділ 4.4 та Розділ 5.1 Політики); функціонування централізованого департаменту корпоративного комплаєнсу (Corporate Compliance Department) та локальних команд комплаєнсу (Compliance Controllers) у всіх країнах присутності Групи ASBIS, які забезпечують постійний контроль за дотриманням санкційного законодавства та міжнародних комплаєнс-вимог (Розділ 2).

Перевірка санкційної та комплаєнс-перевірки включає використання сервісу LexisNexis - одного з провідних світових постачальників джерел інформації у сферах права, урядування, бізнесу та високих технологій, санкційних списків OFAC (Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США), EU Sanctions Map (Офіційний інформаційний ресурс Європейського Союзу з питань застосування санкцій) та UK OFSI (Управління із забезпечення виконання фінансових санкцій Міністерства фінансів Великої Британії), а також перевірку структури власності контрагентів із застосуванням правила «50% Rule», відповідно до якого застосовується вимога, що юридична особа вважається такою, що підпадає під санкції, навіть якщо вона не включена безпосередньо до санкційного списку, але прямо або опосередковано на 50% або більше належить одній чи кільком особам, включеним до санкційних списків. У разі виявлення збігу або навіть обґрунтованої підозри щодо належності контрагента до санкційних списків Політика вимагає його негайного блокування та повідомлення департаменту корпоративного комплаєнсу та юридичного департаменту.

Листи-ембарго укладаються з кожним партнером з урахуванням номенклатури продукції, що є предметом відповідних договірних відносин, та встановлюють пряму заборону на імпорт, постачання, реекспорт чи будь-яке інше відчуження відповідної продукції на територію Російської Федерації та Республіки Білорусь.

Як приклад позивачі надали угоду про експортне ембарго, укладену між АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) та азербайджанською компанією ТОВ «Бакселл» (Bakcell LLC), яка покладає на партнера не здійснювати будь-які поставки чи реекспорт зазначеної продукції на територію Російської Федерації та Республіки Білорусь, а також відповідальність за порушення таких зобов`язань.

Зазначена угода містить відомості про те, що з 01.03.2022 аналогічні обмеження були встановлені і виробниками продукції, дистриб`ютором якої виступають компанії Групи ASBIS (Logitek, Apple, B&O).

Ще один партнер Групи ASBIS - компанія Advanced Micro Devices, Inc. (AMD), офіційно повідомила своїх дистриб`юторів про негайне припинення продажу та дистрибуції продукції на території Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також окремих тимчасово окупованих територій України та попередила, що порушення таких вимог розглядатиметься як порушення договірних зобов`язань перед компанією.

Щодо тверджень про релокацію працівників: «ASBIS виявився дуже «турботливим» роботодавцем: переоформив частину російських менеджерів на іноземні офіси. Тільки ось переїхали вони виключно на папері… Це не «релокація». Це фіктивне переоформлення для галочки перед міжнародними партнерами. По факту всі вони живуть в росії та спокійно насолоджуються життям».

На спростування цього твердження позивачі зазначають, що у 2022 р. АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) впроваджено Політику щодо обмежень при наймі та залученні персоналу (Policy on Hiring and Sourcing Restrictions).

За змістом цього документа його метою є встановлення обов`язкових обмежень щодо будь-якої кадрової діяльності, пов`язаної з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

У пунктах 2.1. 2.2., 2.3. Політики щодо обмежень при наймі та залученні персоналу зазначено: Компанія не наймає та не залучає працівників, які проживають на території Російської Федерації або Республіки Білорусь, незалежно від форми зайнятості (повний робочий день, неповний робочий день, підрядник, консультант або будь-яка інша форма); Компанія суворо забороняє пошук ідентифікацію або залучення кандидатів, які перебувають у Росії чи Білорусі, зокрема: використання місцевих рекрутингових агентств або платформ, використання міжнародних платформ з підбору персоналу, орієнтованих на кандидатів у цих регіонах, прямі звернення, рекомендації або заходи з налагодження контактів, спрямовані на осіб, які проживають у цих країнах; усім агентствам з підбору персоналу, хедхантерам та стороннім постачальникам суворо забороняється здійснювати пошук кандидатів у Росії чи Білорусі від імені Компанії.

Матеріали справи також містять витяг із внутрішньої кадрової системи АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) за період з 01.03.2023 по 23.06.2026, відповідно до якого серед працівників та підрядників Компанії відсутні особи, які працевлаштовані в Групі ASBIS з Російської Федерації.

Щодо тверджень про наявність стосовно ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» кримінального провадження та ухилення від сплати податків: «В Україні ASBIS - не просто «підозрілий бізнес». Це фігурант кримінального провадження № 42023000000000108. … Протягом 2022 року - коли Україна вже воювала - компанія вивела на Кіпр понад 47 мільйонів доларів. При цьому задокументований обсяг ввезеного товару - лише 22 мільйони гривень. Тобто гроші - доларові мільйони - пішли геть, а товару завезли на копійки. Схема для ухилення від податків - прозора як скло… Провадження у кримінальній справі триває. ASBIS відмовчується».

Судом установлено, що 31.01.2023 уповноваженою особою Бюро економічної безпеки України було зареєстроване кримінальне провадження № 42023000000000108, яке стосувалося перевірки діяльності ряду компаній, у тому числі і ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна».

Як пояснила представник позивачів, під час проведення досудового розслідування ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» правоохоронним органам були надані усі документи, які підтверджують законність проведених господарських операцій, за результатом чого претензії правоохоронних органів до компанії були зняті.

На підтвердження вказаної обставини позивачі надали лист Бюро економічної безпеки України № 11/6/4.1.2/16860-25 від 23.06.2025 за підписом заступника керівника другого відділу детективів Головного підрозділу детективів, зі змісту якого убачається, що станом на вказану дату в ході досудового розслідування в межах зазначеного кримінального провадження обставини здійснення господарської діяльності ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» не досліджуються.

Згідно з даними листа Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 8370/6/31-00-19-03-06 від 18.06.2026 за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 загальна сума сплачених ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» податків, зборів, платежів, до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів (без врахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), склала 167 367 515,35 грн, а сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - 43 017 616,25 грн.

Витяг з інформаційно-комунікаційної системи Державної податкової служби України про стан розрахунків платника з бюджетом № 0032699027 від 18.06.2026 свідчить про відсутність у ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» податкового боргу та заборгованості з податків, зборів та платежів, а також по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Щодо тверджень про постачання продукції Apple до Російської Федерації через Україну: «В мережі зафіксовані відеоогляди, де на пакуванні техніки Apple, яку розпаковують у росії, як імпортер зазначено ТОВ «Еппл Україна». Показово, що саме ASBIS контролює логістику та дистрибуцію Apple в Україні - тобто будь-який товар, що виходить під цим імпортером, проходить через його руки. Що це означає? Так. Вірно. ASBIS, нічому не цураючись, продає цю техніку в росію. Чи вірити після цього ASBIS - питання риторичне».

Представник позивачів пояснила в суді, що продукція, яка виробляється Apple Inc., призначається для реалізації серед групи країн, які об`єднані у відповідні кластери. Маркування такої продукції має враховувати вимоги законодавства кожної із країн, яка входить до відповідного кластеру. На відміну від інших країн для України існує спеціальна вимога вказувати на маркуванні продукції найменування імпортера та його адресу, що і здійснюється виробником.

Функції імпортера та авторизованого дистриб`ютора продукції Apple в Україні виконують різні суб`єкти господарювання.

З середини 2021 р. імпорт продукції Apple здійснює безпосередньо ТОВ «ЕППЛ Україна», тоді як ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» лише реалізує вже розмитнений товар на внутрішньому ринку через офіційні роздрібні мережі.

Вказана обставина підтверджуються видатковими накладними за 2021-2026 р., а саме: № АН02875306 від 16.12.2021; № АК31785273 від 17.12.2022; № МА09106342 від 24.07.2023; № МВ38885695 від 02.12.2024; № МВ49721874 від 10.01.2025; № МС77857035 від 08.06.2026, виданими ТОВ «ЕППЛ Україна» на адресу ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна».

З наведеного слідує, що ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна» не може експортувати продукцію Apple закордон, у тому числі і до Російської Федерації.

Отже з огляду на наявні у наданих позивачами доказах фактичні дані, які свідчать про припинення діяльності Компанії на території підсанкційних держав, відчуження корпоративних прав у російських дочірніх компаніях, відсутність російських та білоруських компаній у переліку компаній, які належать до Групи ASBIS, відсутність серед працівників та підрядників Компанії осіб з РФ, вжиття заходів та процедур з метою здійснення контролю за дотриманням санкційного законодавства та правомірність діяльності ТОВ «ПІІ «Асбіс-Україна», суд вважає доведеним факт недостовірності поширеної про них інформації.

Надаючи оцінку доводам автора статті ОСОБА_1 про те, що на момент підготовки оспорюваної статті вона не мала доступу до зазначених документів та збирала інформацію з відкритих та загальнодоступних джерел в мережі Інтернет, суд ураховує, що на наявність обставин, визначених частиною першою статті 117 Закону України «Про медіа», вона не послалась і відповідних доказів не надала, а факт використання вже оприлюдненої інформації, яка не була отримана з офіційних чи інших визначених законом джерел, і при цьому не відповідає дійсності, не може бути підставою для звільнення від відповідальності за її поширення.

Не може бути такою підставою і суспільний інтерес до питання дотримання санкційних обмежень бізнесом, що здійснює діяльність в Україні під час повномасштабної збройної агресії, оскільки конституційному праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань кореспондує конституційний обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, що ганьбить її честь і гідність (в даному випадку - ділову репутацію).

Щодо посилання ФОП ОСОБА_2 на рішення ЄСПЛ у справі «Thorgeir Thorgeirson v. Iceland» суд зазначає, що у цій справі суд визнав порушенням статті 10 Конвенції притягнення письменника до кримінальної відповідальності за наклеп у публікаціях, які містили твердження про протиправні дії поліції, засновані на поширюваних в суспільстві відомостях.

У своєму рішенні ЄСПЛ вказав, що межі допустимої критики щодо членів поліції чи державних службовців є значно ширшими, ніж щодо приватних осіб, наголосив на ролі преси як «публічного контролера» та виснував, що вимога абсолютного доведення істинності кожного висловлювання із суспільно значущого питання можливого насильства з боку поліції є надмірним тягарем, що суперечить меті статті 10 Конвенції.

У цій же справі розглядається питання цивільної відповідальності за поширення недостовірної інформації, оспорювані твердження не стосуються діяльності органів влади, а в їх основу покладені відомості, не підтверджені жодними доказами.

За таких обставин наведена практика ЄСПЛ не є релевантною до обставин справи, що розглядається судом.

Отже сукупність установлених судом фактів і обставин, а саме: поширення в мережі Інтернет серед невизначеного кола осіб негативної інформації про позивачів; недоведеність відповідачами її правдивості та виконання обов`язку, передбаченого частиною другою статті 302 ЦК України; надання позивачами доказів на підтвердження недостовірності поширеної інформації, є підставою для задоволення вимог позову про визнання оспорюваної інформації недостовірною, такою, що порушує право позивачів на недоторканість ділової репутації, та її спростування.

Зі змісту статті 278 ЦК України убачається, що перелік способів поширення інформації, до яких застосовується ця норма (у газетах, книгах, кінофільмах чи теле-, радіопередачах), не є вичерпним, так само не обмежуються і визначені цією статтею способи захисту порушених прав виключно вилученням тиражу друкованих видань як єдино можливим способом припинення порушення.

За таких обставин суд вважає, що вимога про видалення публікації з мережі Інтернет цілком охоплюється змістом і метою зазначеної норми та відповідає завданню цивільного судочинства, оскільки видалення публікації з відкритого доступу є єдиним ефективним засобом юридичного захисту для припинення розповсюдження недостовірної інформації в інформаційній мережі, здатним усунути триваюче порушення особистого немайнового права позивачів.

Недостовірна інформація була поширена двома особами - автором статті ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , який контролює технологічну можливість оприлюднення матеріалів на веб-сайті Інтернет-видання Lenta.ua. і має технічну можливість розміщення, спростування і видалення відповідної статті.

Зважаючи на викладене, на обох відповідачів слід покласти обов`язок спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування заявленого тексту спростування (українською та російською мовами) на головній сторінці вебсайту ІНФОРМАЦІЯ_3 , а на ФОП ОСОБА_2 ще й обов`язок видалити статтю.

VI. Судові витрати.

Відповідно до положень частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже з огляду на результат розгляду справи сплачений позивачами судовий збір суд покладає на відповідачів в рівних частках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Асбіс-Україна» задовольнити в повному обсязі.

Визнати недостовірною та такою, що порушує право АСБІСК ЕНТЕРПРАЙЗІС ПЛС (ASBISс Enterprises Plc) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з іноземними інвестиціями «Асбіс-Україна» на недоторканність ділової репутації, інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_5 на вебсайті інтернет-видання Lenta.ua у публікації «ASBIS торгує з росією під час війни: як дистриб`ютор Apple заробляє на крові» українською та російською мовами, автором якої зазначена ОСОБА_6 (посилання на публікацію: ІНФОРМАЦІЯ_1 (українською мовою) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (російською мовою)), а саме: