Рішення № 140901333, 24.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3042/25

Номер провадження2/711/104/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого: судді - Кондрацької Н.М.

за участі: секретаря судового засідання - Мелещенко О.В.

представника позивача адвоката Джирма А.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Кирмана В.О.

відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Черкаської міської ради, ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю більше п`яти років до відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовом до ОСОБА_3 , Черкаської міської ради про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю більше як п`ять років до відкриття спадщини з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце реєстрації АДРЕСА_1 , яка з 2016 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_1 .

Спадкова справа заведена у приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу.

Позивач, яка фактично є її похресницею, також вказує, що у зв`язку з відсутністю у ОСОБА_5 власних дітей та рідних, вона проживала з нею як донька, вони разом вели спільне господарство, були пов`язані побутом, мали спільні права та обов`язки.

У зв`язку із хворобою ОСОБА_5 , позивач придбавала ліки, продукти харчування та інші необхідні побутові речі, супроводжувала до лікарів, організовувала та оплачувала медичні обстеження, проводили ремонтні роботи будинку та огорожі, обробляли город, робили домашні заготовки, організовувала сімейні свята, окрім того, вони разом їздили на відпочинок. Після смерті ОСОБА_5 вона організувала її поховання та понесла пов`язані з цим, витрати.

Також у заяві зазначено, що вона фактично вступила у спадщину та продовжує до цього часу доглядати за спадковим майном, обробляє город та сплачує належні платежі.

Тому, як на її думку, відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вона є такою, що фактично прийняла спадщину, яка складається з наступного: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій він розташований.

У заяві також зазначено, що оскільки відсутні спадкоємці першої-третьої черг спадкування спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , єдиним спадкоємцем за законом є вона (позивач у справі). Однак, звернувшись у січні 2024 року до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, їй відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії, у зв`язку із відсутністю документів на підтвердження факту родинних відносин із спадкодавицею.

Також їй стало відомо, що 15.08.2023 на адресу приватного нотаріуса надійшла претензія від кредитора ОСОБА_3 до боржника ОСОБА_5 .

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Просить встановити факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з весни 2016 року (більше як п`ять років до відкриття спадщини) проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, були пов`язані побутом, мали спільні права та обов`язки. Судові витрати розподілити згідно законодавства.

Відповідно до даних протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025, суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Кондрацька Н.М. визначена для розгляду судової справи № 711/3042/25.

Ухвалою суду від 09.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

До суду 18.04.2025 надійшов відзив на позовну заяву відповідача Черкаської міської ради, які подані представником за довіреністю Кирманом В.О. Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю більше як п`ять років до відкриття спадщини. Вважає, що ОСОБА_1 не надала до суду з точки зору належності, допустимі та додаткові докази на підтвердження фактичного проживання з померлою ОСОБА_5 з 2016 року по 2023 рік.

В судове засідання з`явились: представник позивача адвокат Джирма А.В., представник відповідача Черкаської міської ради за довіреністю Кирман В.О. Відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, хоча повідомлялася судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено, тому суд, радячись на місці увалив відкласти розгляд справи для повторного виклику відповідача ОСОБА_3 .

До суду 16.05.2025 надійшла заява про зміну предметного позову (доповнення вимогою) від позивача ОСОБА_1 , у якій просить становити факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з весни 2016 року (більше як п`ять років до відкриття спадщини) проживала однією сім`єю разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, були пов`язані побутом, мали спільні права та обов`язки. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку 7110136400:02:047:0086, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування спадщини, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 04.06.2025 із занесенням протоколу судового засідання залучено співвідповідача ОСОБА_6 .

До суду 30.06.2025 надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_6 адвоката Прядки В.М., в якому зазначено, що в доданий акт від 21.12.2023 не може вважатися належним та достовірним доказом підтвердження факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , оскільки рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради N?724 від 27 червня 2023 року затверджено форму Акту, з якої вбачається, що Акт засвідчується посадовими особами Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.

Звертає увагу суду, що з наданих позивачем фотокарток, не зрозуміло, які особи на них зображені, не відомий період часу, коли були зроблені фотознімки, у яких місцях та при яких

обставинах.

Більше того, надані позивачем фотокартки жодним чином не підтверджують факт спільного проживання однією сім?єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

До позову долучений Договір-замовлення N?109 на організацію та проведення поховання, в якому зазначено, що предметом укладення договору-замовлення є організація та проведення поховання померлого - ОСОБА_5 . В той же час, вказаний Договір-замовлення не містить інформації щодо замовника, а тому не підтверджує ті обставини, що поховання ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , здійснювалося позивачем - ОСОБА_1 . Надані позивачем копії товарних чеків, квитанцій та накладних, які додані на підтвердження понесених витрат у зв?язку з похованням та проведенням поминальних обідів, також не містять жодного посилання на ОСОБА_1 Долучені до позовної заяви копії документів на побутову техніку жодним чином не підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 однією сім?єю, оскільки не містять доказів того, хто саме придавав та в яке житлове приміщення були придбані товари.

У Товарному чеку N?1 8695 від 12.12,2013 на придбання холодильника, копія якого додана до позовної заяви, зазначено, що отримувачем є ОСОБА_1 , однак дата даного товарного чеку не узгоджується з позовною заявою, оскільки у позові ОСОБА_1 зазначає, що проживала разом з ОСОБА_5 з весни 2016 року, а товарний чек датований 12.12.2013.

Фіскальний чек на придбання пилососа, копія якого додана до позовної заяви, датований 15.02.2015, а тому не узгоджується з позовною заявою, оскільки у позові ОСОБА_1 зазначає. що проживала разом з ОСОБА_5 з весни 2016 року.

З приводу долучених позивачем до позову копій документів, а саме копій результатів медичних обстежень ОСОБА_5 , квитанцій про оплату комунальних послуг, свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_5 , свідоцтва про смерть, зазначає, що ОСОБА_1 приходила до ОСОБА_5 , оскільки надіялася, що остання складе на її ім?я заповіт, а тому можливо припустити що ОСОБА_1 могла мати доступ до вказаних документів. Крім того, відповідач не виключає і ту обставину, що ОСОБА_5 могла дати ОСОБА_1 квитанції та кошти на оплату комунальних послуг. Однак, вказані докази жодним чином не підтверджують факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім?єю.

ОСОБА_4 є двоюрідним братом ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, він є спадкоємцем третьої черги на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 за правом представлення.

Просять позовні вимоги залишити без задоволення.

03.07.2025 до суду надійшла заява про визнання позову від відповідача ОСОБА_3 , в якій зазначає, що є близькою подругою ОСОБА_5 ще зі школи і все життя підтримували дружні відносини, спілкувались часто, святкували разом свята та їздили на відпочинок, тому все життя померлої їй відомо особисто. Той факт, що ОСОБА_1 проживала з весни 2016 р. разом з ОСОБА_5 однією сім?єю відповідає дійсності, оскільки, власних дітей та інших родичів у ОСОБА_5 не було, після смерті її чоловіка ОСОБА_7 , у ОСОБА_5 почались проблеми зі здоров?ям і ОСОБА_1 , як єдина її донька - похресниця змушена була переїхати до ОСОБА_5 і проживати разом з нею. ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_5 в той час коли її чоловік - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 лежав в лікарні в м. Сміла, Черкаської області, відвідували його, купували ліки і все необхідне, а після його смерті організацією поховання чоловіка також займалась ОСОБА_1 . Зважаючи на викладене, просила суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та справу розглянути без її участі, що пов?язано з поганим самопочуттям.

До суду 17.07.2025 надійшли пояснення від позивача ОСОБА_1 , в яких зазначає, що при ознайомленні з матеріалами справи з?ясувалось, що ОСОБА_4 стверджує, що є двоюрідним братом померлої ОСОБА_5 , а в послідуючому зазначає що вона є його тіткою, що показує невпевненість позивача в наявності родинних відносин та позивач не може визначити ступінь родинних відносин. Більш того, в підтвердження родинних відносин надає витяги з державних реєстрів актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу та реєстрацію народження, які не встановлюють наявність родинних відносин між позивачем та спадкодавицею, зокрема Витяг №00050244722 від 25.03.2025 р. стосується ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований в відділі реєстрації актів цивільного стану Щорського районного управління юстиції Чернігівської області, актовий запис №00028677233 який не має жодного відношення до спадкодавці, у них лише співпадає прізвище, ім?я та по-батькові батьків - ОСОБА_9 . В спростування вказаного доказу додають свідоцтва про народження ОСОБА_10 та копію свідоцтва про смерть її батька - ОСОБА_9 . Повідомляє, що з огляду на надані докази, родинні відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не доведені. Крім того, ОСОБА_4 , як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.04.2025 р. N? 169/02-21, звернувся до приватного нотаріуса Степаненко А.М. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 лише 02.04.2025 року, після спливу 2 років і 44 днів після смерті спадкодавця. Враховуючи те, що законодавством встановлений шестимісячний термін для прийняття спадщини, то позивач пропустив строк тривалістю 1 рік та 7 місяців. Вважає, що ОСОБА_4 не надав до суду належних доказів, що підтверджують об?єктивну неможливість звернення до нотаріуса у встановлений строк, а наведені причини є цілком надуманими, не поважними та такими, що не могли завадити звернутись до будь - якого нотаріуса та скласти заяву про прийняття спадщини за законом, зокрема, вважає що він вводить суд в оману про необізнаність про відкриття спадщини тобто, що йому не було відомо, що ОСОБА_5 померла. Цю обставину можуть спростувати свідки, сусіди, які проживають поруч та знають особисто, як ОСОБА_4 так і ОСОБА_1 та спілкувались з ними обома, оскільки, ОСОБА_4 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) в будинку неподалік будинку в якому проживала ОСОБА_5 до самої своєї смерті за адресою: АДРЕСА_1 ). Відносно витрат на професійну правову допомогу, зазначає, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Просять приєднати до матеріалів справи дані пояснення та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. До пояснень додані: копія свідоцтва про народження ОСОБА_10 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_9 ; копія витягу з ДРАЦ громадян про державну реєстрацію народження від 25.03.2025 р.

На запит суду від 01.09.2025 року за №711/3042/25/17896/2025, щодо надання копії спадкової справи щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 від Приватного нотаріуса Степаненко Алли Миколаївни Черкаського міського нотаріальної контори 02.09.2025 надійшла копія спадкової справи.

Ухвалою суду від 22.10.2025 ухвалою з занесенням до протоколу судового засідання закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Джирма А.В. підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених в ній та пояснили, що крім її сім`ї померлу ніхто більше не доглядав, вона була на її утримані і отримувала пенсію. Крім цього, вони купували техніку для комфортного проживання ОСОБА_5 . Причиною переїзду позивача до ОСОБА_5 стало погіршення стану її здоров`я. З сім`єю ОСОБА_11 хрещена не спілкувалась більше 30 років. Місце реєстрації позивач не змінювала, зазначила, що навіть не думала про те, щоб зареєструватись у ОСОБА_5 , не зверталась до комунальних організацій і не повідомляла про те, що не проживала по місцю реєстрації. Її чоловік та двоє неповнолітніх дітей в цей час проживали окремо за іншою адресою, вона їх навідувала або вони приходили до неї. Зазначила, що відповідач ОСОБА_3 з ОСОБА_5 були близькими подругами. ОСОБА_5 вона знала з дитинства, оскільки її мати та ОСОБА_5 товаришували. До 2023 року позивач працювала, а коли була у відрядження, то ОСОБА_5 доглядав чоловік позивачки, більше ніхто не доглядав. Доказів відвідування лікаря надлати не може, але повідомила, що вона придбавала ліки для ОСОБА_5 та розраховувалась за неї зі своєї банківської карти. Повідомила, що вважає, що проживала з ОСОБА_5 як мати з донькою, при цьому повідомила, що її мати проживає в м. Черкаси. Коли була потреба, то позивач водила ОСОБА_5 приймати гігієнічні процедури до своєї матері додому. На запитання суду ОСОБА_1 повідомила, що до 2022 року проживала за адресою АДРЕСА_3 , оскільки потрібні були відомості, що вона проживає зі своїм сином, то з 05.10.2022 року здійснила реєстрацію по АДРЕСА_4 .

Представник відповідача адвокат Кирман В.О. заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав, зазначених у відзиві. Вважає позивні вимоги необґрунтованими.

Відповідач ОСОБА_3 , надала суду пояснення по суті позову та зазначила що з 2016 року позивачка проживала з ОСОБА_5 , в грудні 2015 року вона надала у борг ОСОБА_5 30 тисяч грн., вдруге у травні 2016 року ще 40 тисяч грн. Чому не зверталась раніше до ОСОБА_5 щодо повернення коштів повідомити не змогла. В розмові ОСОБА_5 говорила, що все своє майно віддасть дочці, хотіла продати ту частину будинку, яка їй дісталась після смерті чоловіка, і віддати ОСОБА_3 борг. Відповідач часто відвідувала ОСОБА_5 , однак про двоюрідного брата не знала. Після смерті чоловіка ОСОБА_5 стала забудькувата, почала боятись жити сама, і не могла жити сама, стала «не в собі», а коли ОСОБА_1 захотіла жити з нею. ОСОБА_3 бачила, як позивач готує їжу ОСОБА_5 , допомагає на городі, піклувалась про неї, робила усе по дому.

Представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Прядка В.М. надав суду пояснення по суті позову та просив відмовити з підстав, зазначених ним у відзиві. Пояснив, що ОСОБА_4 для померлої є родичем 4 черги, як він повідомляв, то постійно спілкувався з ОСОБА_5 , на скільки часто наскільки це було можливо, письмових доказів про те, що він допомагав померлій, доглядав її, немає. Звернув увагу, що виникає сумнів, як мати маючи чоловіка та двоє дітей не проживала з ними.

Відповідач ОСОБА_4 надав суду пояснення по суті позову та заперечував щодо позовних вимог, вказав, що ОСОБА_5 йому двоюрідна сестра, бачився з нею рідко, але восени 2022 року був у будинку і ОСОБА_1 не бачив до 2025 року. У нього з померлою були гарні відносини, конфліктів не було, за життя він приносив їй печиво і ще щось, але сторонніх речей у домі не бачив. Про її смерть дізнався через сусідів, на похованні не був. Нотаріус ОСОБА_12 у 2025 році відмовила у прийнятті спадщини у зв`язку з тим, що відповідач пропустив строки. ОСОБА_5 жила одна, була замкнута, не спілкувалась не з ким.

Свідок ОСОБА_13 повідомила, що у ОСОБА_5 ніколи не була ні на її ділянці, ні у хаті, але їй відомо, що організацією похорон займалась ОСОБА_14 . Вважала що вона дуже близька людина померлій. ОСОБА_1 для ОСОБА_5 купляла продукти, прала білизну, допомагала в огороді, але свідок не слідкувала за тим, з якого часу ОСОБА_1 проживала з померлою, побачила її після смерті чоловіка ОСОБА_5 . Свідок сприймала ОСОБА_1 , як близьку людину ОСОБА_5 . Останні роки життя ОСОБА_5 була не зовсім «у розумі».

Свідок ОСОБА_15 повідомила, що проживає навпроти будинку ОСОБА_5 , а з ОСОБА_1 вони просто знайомі. Через погане самопочуття не змогла більше надавати покази.

Від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Прядки В.М. 04.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява з додатковими поясненнями на підтвердження факту родинного зв`язку ОСОБА_4 з ОСОБА_5 та додатками: копією свідоцтва про одруження, яке підтверджує шлюб між ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ; копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 від 16 червня 1962 року; копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 26 липня 1994 року; копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 від 16 червня 1949 року; копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00050244226 від 25 березня 2025 року; копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_4 від 09 вересня 1980 року; копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00050246692 від 25 березня 2025 року; копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00050210069 від 22 березня 2025 року; копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00050210345 від 22 березня 2025 року, який підтверджує зміну прізвища з « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_18 ».

Свідок ОСОБА_19 повідомила що їй не відомі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , з ОСОБА_1 знайома, з померлою ОСОБА_5 спілкувалась кожного дня, чи був спільний бюджет у неї з ОСОБА_1 їй невідомо, але зазначила, що з 2015 року вони практично проживали разом, бо бачила ОСОБА_1 частіше у дворі, вона прибирала, разом з чоловіком косили, зробили вікна, паркан. ОСОБА_5 була забудькувата і поводилась дивно. Розповідала, що ОСОБА_1 водила її до лікаря. Після смерті ОСОБА_5 позивач організувала поховання, поминальний обід був організований у матері позивача.

Свідок ОСОБА_20 вказав, що є сусідом та знайомий з ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з 2015 року і на його думку вони вели спільне господарство, оскільки, проживали разом, щось робили по господарству, але чи були у них спільні кошти невідомо.

Від позивача ОСОБА_1 06.04.2026 до суду надійшли пояснення, в яких зазначає, що у зв`язку з тим, що представник ОСОБА_4 адвокат Прядка В.М. ставив під сумнів участь ОСОБА_1 в лікуванні ОСОБА_5 виникла необхідність отримання копії історії хвороби ОСОБА_5 31.03.2026 р. до КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої допомоги» подано заяву для отримання копії історії хвороби ОСОБА_5 01.04.2026 р. та отримано відповідь та копію історії хвороби ОСОБА_5 . Копія заяви ОСОБА_21 від 31.03.2026 р., копія відповіді №943 від 01.04.2026 р. та завіреної копії медичної картки стаціонарного хворого № 2865 додані.

Від відповідача ОСОБА_4 15.09.2026 надійшла заява з повідомленням, що він відмовляється від допиту раніше заявлених свідків в рамках даної цивільної справи. Також наголошує, що повністю визнає позовні вимоги ОСОБА_1 та підтверджує той факт, що ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_5 як одна сім`я у зазначеній позовній заяві період, одночасно просив суд, проводити судові засідання без його участі, наполягав на задоволенні позову. Окрім того, від представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Драгоман О.О. 15.09.2026 надійшла заява, в якій зазначено, що у зв`язку із неузгодженістю позицій між адвокатом Драгоман О.О. та ОСОБА_4 угода від 25.05.2026 року про надання правничої допомоги розірвано 17.07.2026 року, в результаті чого адвокат Драгоман О.О. не здійснює захист інтересів ОСОБА_4 .

Суд, заслухавши пояснення позивача та її адвоката, відповідача, представника відповідача, вислухавши пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, вважає, що заявлені вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Суд із вказаного приводу зазначає, що реалізація принципу змагальності сторін у 3

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , 1948 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що свідчить надана копія свідоцтва серії НОМЕР_5 .

Метою звернення до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`єю, як зазначається у позові та у поясненнях позивача під час судового засідання, є прийняття у спадок нерухомого майна померлої ОСОБА_5 .

Позивач посилається на те, що проживала зі спадкодавцем однією сім`єю, як донька та мати, частково матеріально забезпечувала, сплачувала комунальні послуги, забезпечувала ліками, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, а відтак має право на спадкування, як така, що проживала з спадкодавцем однією сім`єю більше 5 років, а саме з весни 2016 року і по день відкриття спадщини.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до правової позиції викладеної у п. 21 постанови Пленуму Пунктом Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судовому практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (постанова Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 202/5003/16-ц (провадження № 61-44809св18).

Відповідно до частини третьої статті 1268 та частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Звертаючись до суду, позивач наводить аргументи про те, що вела спільне господарство з ОСОБА_5 , за життя опікувалась нею, купувала ліки та продукти харчування, сплачувала комунальні послуги, придбавала побутову техніку, облаштовувала подвір`я, проте вищевказані доводи, як підтвердження проживання однією сім`єю, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

В якості доказів позивач надала квитанції щодо сплати комунальних послуг, чеки з магазинів на придбання побутової техніки, фотосвітлини, товарні чеки на придбання лікарських препаратів та щодо сплати за проходження медичного обстеження тощо..

Так, деякі квитанції квитанції щодо сплати комунальних послуг містять зазначення адреси м. Черкаси вул. Надпільна, 643, інші ж ні (як то на а.с.с71-84).

Крім того, позивачем в якості доказів додано копію договору замовлення на організацію та проведення поховання № 109, накладну без дати та підпису щодо придбання жіночої білизни, накладну від 06.04.2023 з кафе-бару «Карамель» щодо замовлення продуктів, квитанцію про купівлю ритуальної атрибутики, продуктів харчування.

Суд зазначає,що сама по собі наявність у позивача документів, пов`язаних зі смертю та захороненням спадкодавця не є належними та достатніми доказами щодо факту проживання позивача із спадкодавцем однією сім`єю протягом строку більше ніж 5 років, оскільки ці документи свідчать лише про обставину поховання, однак самі по собі не підтверджують факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявності взаємних прав та обов`язків із померлим.

Також, суд не бере до уваги надані фотосвітлини, оскільки вони відображають спільне перебування зображених на них осіб, однак не дають змоги встановити характер стосунків цих осіб, оскільки таке перебування може бути зумовлене різними обставинами. Окрім цього, суд не може достеменно встановити час зафіксованої на фото події.

Так само суд оцінює і надано документи щодо придбання побутової техніки: із їхнього змісту неможливо встановити, хто саме здійснив покупку, для кого вона призначалася, куди було передано придбану техніку, хто нею користувався та за які кошти її було придбано. За відсутності відомостей, які б пов`язували ці покупки зі спільним проживанням ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , наведені чеки не дають підстав для висновку про проживання останніх однією сім`єю.

Аналогічний за своїм змістом правовий висновок міститься й у постанові Верховного Суду від 25.11.2019 року у справі № 202/5003/16-ц.

Твердження позивача про те, що померла була її хрещеною матір`ю, не підтверджене наданими суду доказами. Зокрема, матеріали справи не містять свідоцтва про хрещення, відповідних записів релігійної громади чи інших доказів на підтвердження цієї обставини. За відсутності доказів на підтвердження цієї обставини суд не має підстав вважати її встановленою лише зі слів позивача.

Потребує критичної оцінки й твердження ОСОБА_21 про постійне проживання з померлою як із матір`ю протягом з весни 2016 року, з огляду на наявність власної сім`ї чоловіка та двох дітей. Наявність цих обставини не виключає можливість такого проживання, однак потребує з`ясування причин тривалого проживання окремо від своєї сім`ї та підтвердження характеру відносин із померлою. Посилання на ставлення позивача до неї як до матері, а ОСОБА_5 до позивача як до доньки, відображає особисте сприйняття кожної цих відносин, проте не доводить проживання однією сім`єю.

Суд звертає увагу на те, що за твердження позивача, вона з 2016 року постійно проживала з ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , однак у 2022 році змінила свою реєстрацію на інше місце, які є відмінними від указаного вище, при цьому не здійснювала жодних дій або бажання зареєструватись за місцем, як зазначає, фактичного проживання.

До того ж,

Суд не бере до уваги доданий акт від 21.12.2023, оскільки рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради N?724 від 27 червня 2023 року затверджено форму Акту, з якої вбачається, що Акт засвідчується посадовими особами Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради.

Суд оцінює критично вищевказані письмові докази в сукупності із іншими дослідженими у справі доказами, показами свідків та приходить до переконання, що обставини наведені позивачем не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, оскільки наявні в матеріалах справи докази, даних обставин не підтверджують, а вказують лише на те, що позивач допомагала ОСОБА_5 у силу свого виховання, людських та моральних якостей, також зважаючи на те, що ОСОБА_5 була одинокою людиною віку, ймовірно зі слабким станом здоров`я.

До таких висновків прийшов Верховний суд у справі № 542/1648/19 (провадження № 61-20204св21), виклавши їх у постанові від 25 травня 2022 року.

Отже, позивачем не доведено доказами реальності сімейних відносин, наявності спільного бюджету з померлою, їх спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, надання взаємної допомоги, домовленостей про порядок користування житловим приміщенням.

Відтак, в цілому, можливо зробити висновок, що позивач вчиняла дії (догляд, придбання ліків, продуктів харчування, облаштування житла тощо) відносно ОСОБА_5 з метою допомоги одинокій людині віку, яка потребувала сторонньої допомоги.

Суд вказує, що наведені позивачем факти не можуть свідчити про проживання позивача та ОСОБА_5 у режимі однієї сім`ї.

Окрім, цього суд також бере до уваги те, що позивач має рідну матір, чоловіка та двох, на той час, неповнолітніх дітей.

Так само наявність у позивача документів про звернення до органу нотаріату щодо прийняття спадщини підтверджує лише бажання такого учасника справи отримати спадщину, а не факт спільного проживання позивача зі спадкодавцем та наявності спільного побуту.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, суд прийшов до переконання про те, що позивачем не подано належних та допутимих доказів у відповідності до ст. ст. 76-80 ЦПК України дійсного перебування у сімейних відносинах із ОСОБА_5 , постійного проживання з померлою за однією адресою з 2016 року, а відтак у позовній заяві про встановлення факту проживання обнією сім`єю необхідно відмовити за недоведеністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1264, 1270, 1272 Цивільного Кодексу України, ст. 3, 21 Сімейного Кодексу України, ст. ст.4,5,81,82, 90,141, 258,259,263-265, 315 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Черкаської міської ради, ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю більше п`яти років до відкриття спадщини - залишити без задоволення.

Повний текст рішення суду виготовлено 23.10.2026.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька