Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №504/745/26
Провадження №2/504/2672/26
Доброславський районний суд Одеської області
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2026с-ще ДоброславДоброславський районний суд Одеської області у складі:
Головуючого судді - Барвенка В.К.,
за участі секретаря - Ориник М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, с-ще Доброслав, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії, -
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог.
Представник позивача - Щербань В.С. звернулася до суду із вказаним позовом, яким просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1449-6186 від 20.09.2024 у розмірі 73479,00 грн., з яких: 16500,00 грн. - заборгованість за кредитом, 49269,00 грн. - заборгованість за процентами, 3300,00 грн. - заборгованість за комісією, 4410,00 грн. - заборгованість за штрафами, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.09.2024 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою за допомогою веб-сайту кредитодавця укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1449-6186, за яким відповідачка отримала кредит у сумі 16500,00 грн. строком на 300 днів.
Позивач свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти через систему LiqPay (АТ КБ «ПриватБанк») на платіжну картку відповідачки, однак відповідачка кредит не повернула та проценти не сплатила.
Позивач вважає, що п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється на договори, укладені після 23.01.2024, а тому він має право на нарахування штрафів за прострочення виконання зобов`язання. Комісію за видачу кредиту позивач вважає правомірною з посиланням на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», Правила розрахунку загальної вартості кредиту, затверджені постановою Правління НБУ від 11.02.2021 № 16, та Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 03.11.2021 № 113.
Рух справи.
Ухвалою судді від 27.02.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася.
Про дату, час та місце розгляду справи відповідачка повідомлялася судовою повісткою-повідомленням, яка 07.03.2026 надіслана та 09.03.2026 доставлена їй в електронній формі на номер телефону НОМЕР_2 та на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену нею у кредитному договорі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Про причини неявки відповідачка суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Ухвалою суду від 28.07.2026 постановлено розглянути справу в заочному порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Встановлені судом обставини.
Судом встановлено, що 20.09.2024 о 01:48 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1449-6186 продукту «НА ВСЕ».
Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором A0844. У договорі зазначено електронну адресу позичальника ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер її особистого електронного платіжного засобу - НОМЕР_3.
Відповідно до умов договору сума кредиту становить 16500,00 грн., строк кредитування - 300 календарних днів.
Стандартна процентна ставка становить 1,00 % за кожен день користування кредитом, знижена - 0,90 % на день; комісія за видачу кредиту - 20 % від суми кредиту (п. 4.7 договору). Денна процентна ставка на дату укладення договору становить 0,946 % (п. 4.12 договору).
Пунктом 8.3 договору передбачено штраф у розмірі 5000 % від розміру простроченої заборгованості, але не більше 490,00 грн., за кожен факт невиконання грошового зобов`язання в останній день відповідного базового періоду.
Факт перерахування кредитних коштів підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» (ID операції 2520417220), з якої вбачається, що 20.09.2024 о 01:48 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему LiqPay перерахувало 16500,00 грн. з призначенням платежу «Видача кредитних коштів за договором 1449-6186» на платіжну картку MASTERCARD, номер якої в квитанції відображено як НОМЕР_4, а також довідкою позивача про перерахування суми кредиту на картку № НОМЕР_3 .
Номер картки, на яку перераховано кошти, відповідає номеру електронного платіжного засобу, зазначеному відповідачкою у кредитному договорі.
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 20.01.2026 відповідачка жодних платежів не здійснювала. Позивачем нараховано: 3300,00 грн. - комісію за видачу кредиту (20.09.2024); 49269,00 грн. - проценти з 20.09.2024 по 16.07.2025 (за 14 днів за ставкою 0,90 % - по 148,50 грн. на день та за 286 днів за ставкою 1,00 % - по 165,00 грн. на день); 4410,00 грн. - дев`ять штрафів по 490,00 грн., нарахованих з 06.10.2024 по 26.01.2025. Після 16.07.2025 проценти не нараховувалися.
Норми права та їх застосування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.
За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків і оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 12 ст. 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Суд переконаний, що кредитний договір між позивачем та відповідачкою укладено у належній формі, а його умови погоджені сторонами.
Щодо тіла кредиту.
Судом встановлено, що відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 16500,00 грн. та жодних коштів у погашення тіла кредиту не сплатила.
Комісія за видачу кредиту до суми кредиту не включалася і нараховувалась окремо.
Отже, заборгованість за тілом кредиту становить 16500,00 грн. і підлягає стягненню з відповідачки.
Щодо процентів за користування кредитом.
Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %.
Договір укладено 20.09.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, а отже, на нього поширюється обмеження денної процентної ставки в 1 %.
Процентні ставки за договором (0,90 % та 1,00 % на день), а також денна процентна ставка, розрахована з урахуванням процентів і комісії, - 0,946 %, не перевищують встановленого законом граничного розміру.
Проценти нараховано в межах строку кредитування (300 днів, з 20.09.2024 по 16.07.2025): 2079,00 грн. (16500,00 грн. ? 0,90 % ? 14 днів) та 47190,00 грн. (16500,00 грн. ? 1,00 % ? 286 днів), а всього 49269,00 грн., що відповідає умовам договору.
Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 49269,00 грн. підлягає стягненню з відповідачки.
Щодо комісії за видачу кредиту.
Комісія за надання кредиту є платою за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь, та за дії позичальника, спрямовані на встановлення кредитних правовідносин (укладення кредитного договору), і не є платою за будь-яку самостійну послугу, надану споживачу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 дійшла висновку, що умова договору про споживчий кредит щодо плати за інформацію про стан заборгованості, яку споживач запитує не частіше ніж один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
За таких обставин суд дійшов висновку, що умова договору в частині сплати позичальником комісії за надання кредиту в силу ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемною. Нікчемність умови правочину суд враховує за власною ініціативою (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07.09.2026 у справі № 552/672/23).
Посилання позивача на ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та нормативно-правові акти Національного банку України суд відхиляє. Ці норми визначають лише склад загальних витрат за споживчим кредитом для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та вимоги до змісту договору і не є підставою для встановлення плати за дії, які не є самостійною послугою для споживача.
Зважаючи на викладене, суд відмовляє у позові в частині стягнення комісії за видачу кредиту в сумі 3300,00 грн.
Щодо штрафів.
Позивач просить стягнути з відповідачки 4410,00 грн. штрафів, нарахованих на підставі п. 8.3 договору за несвоєчасну сплату процентів.
Штраф є видом неустойки, тобто мірою відповідальності за порушення зобов`язання (ст. 549 ЦК України).
Згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і який триває до теперішнього часу.
Договір укладено, а прострочення допущено відповідачкою в період дії воєнного стану.
Доводи позивача про те, що п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не поширюється на договори, укладені після 23.01.2024, суд відхиляє. Звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення в період дії воєнного стану встановлено самостійною нормою - п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яка не пов`язує її застосування з датою укладення кредитного договору.
Таким чином, штрафи в сумі 4410,00 грн. стягненню з відповідачки не підлягають.
Висновки суду.
Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням (ст. 89 ЦПК України), суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
З відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1449-6186 від 20.09.2024 у розмірі 65769,00 грн., з яких: 16500,00 грн. - тіло кредиту, 49269,00 грн. - проценти за користування кредитом.
У стягненні комісії за видачу кредиту в сумі 3300,00 грн. та штрафів у сумі 4410,00 грн., а всього 7710,00 грн., слід відмовити.
Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18.07.2006).
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позов задоволено частково - на суму 65769,00 грн. із заявлених 73479,00 грн., що становить 89,51 %.
Сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн. підтверджується платіжною інструкцією № 12407 від 18.02.2026.
Отже, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог: 2662,40 грн. ? 65769,00 грн. / 73479,00 грн. = 2383,04 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 215, 216, 526, 549, 610-612, 629, 1048, 1049, 1054, п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) проти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1449-6186 від 20.09.2024 у розмірі 65769,00 грн. (шістдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят дев`ять гривень 00 копійок), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 16500,00 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 49269,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) судовий збір у розмірі 2383,04 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua.
СуддяВ. К. Барвенко
Судове рішення № 140901323, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області) було прийнято 28.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 504/745/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: