Ухвала суду № 140898379, 23.10.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2497/24

УХВАЛА

Іменем України

23 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

головуючий суддя Карпінська Ю.Ф.,

отримавши скаргу Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичного храму смт. Вороновиця Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Вінницький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання неправомірною та скасування постанови та про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

22.10.2026 до Вінницького районного суду Вінницької області подано вищевказану скаргу із заявою про поновлення строку на подання скарги на постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Оглянувши матеріали поданої скарги та долученої до неї заяви, суд доходить такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

У заяві про поновлення строку на подання скарги зазначено, що «про існування та зміст оскаржуваної постанови від 30.01.2026 скаржнику стало відомо лише 26.08.2026, до 26.08.2026 скаржник не був належним чином повідомлений про винесення постанови від 30.01.2026 та закінчення виконавчого провадження №79932813. Перебіг десятиденного строку розпочався 27.08.2026, а десятий день припадає на 05.09.2026 (субота), тому останнім днем строку є 07.09.2026. 07.09.2026 скаржник звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області зі скаргою, тому скаржник не допустив бездіяльності після того, як йому стало відомо про оскаржуване рішення, а навпаки, звернувся до суду в межах встановленого законом десятиденного строку. Однак ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 14.09.2026 скаргу повернуто без розгляду разом з доданими матеріалами. Також ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06.10.2026 скаргу повторно було повернуто заявнику без розгляду. На період прийняття судом рішення про прийняття чи повернення скарги процесуальний строк було зупинено. Після повернення повторно поданої скарги та усунення недоліків, що слугували підставами для її повернення, до Вінницького районного суду Вінницької області повторно подано скаргу на постанову від 30.01.2026 про закінчення виконавчого провадження №79932813. Істотною обставиною є те, що після отримання ухвали про повернення скарги скаржник не зволікав із повторним зверненням до суду, а невідкладно вжив заходів для усунення недоліків, які стали підставою для повернення первісної скарги, та повторно звертається до суду з відповідною скаргою. Отже, процесуальна поведінка скаржника свідчить про його послідовне та добросовісне прагнення реалізувати право на судовий захист. Первісне звернення до суду було здійснене своєчасно, а повторне звернення зумовлене виключно необхідністю усунення процесуальних недоліків, визначених судом. Таким чином, скарга на постанову від 30.01.2026 про закінчення виконавчого провадження №79932813 подається у межах встановленого статтею 449 ЦІК України процесуального строку. Водночас у разі, якщо суд дійде висновку, що після повернення первісної скарги виникла необхідність у поновленні строку на її повторне подання, скаржник просить поновити такий строк. Поважність причин у такому випадку обумовлена сукупністю обставин, а саме: первісна скарга була подана скаржником своєчасно, у межах установленого статтею 449 ЦІК України строку; повернення первісної скарги відбулося ухвалою суду від 14.09.2026 з процесуальних підстав; повернення повторної скарги відбулося ухвалою суду від 06.10.2026 також з процесуальних підстав; після отримання ухвали від 06.10.2026 скаржник невідкладно усунув встановлені судом недоліки; повторне звернення здійснюється без невиправданої затримки».

Крім того, у поданій до суду скарзі зазначено, що «причини повторного звернення зі скаргою не залежать від волі скаржника, а після отримання ухвали про повернення скарги скаржник діє невідкладно та добросовісно, усуваючи зазначені судом недоліки».

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 449 ЦПК України, пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У статті 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, право на подання скарги може бути реалізовано виключно у строк, встановлений законом для її подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є залишення такої скарги без розгляду.

Установлено, що про існування та зміст оскаржуваної постанови від 30.01.2026 скаржнику стало відомо 26.08.2026, тому перебіг передбаченого статтею 449 ЦПК України десятиденного строку на звернення до суду зі скаргою починається з 27.08.2026, а десятий день припадає на 05.09.2026 (субота), тому останнім днем строку є 07.09.2026.

Дану скаргу Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичного храму смт. Вороновиця Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України» засобами поштового зв`язку до Вінницького районного суду Вінницької області подано лише 19.10.2026, тобто більш ніж через місяць з моменту закінчення строку на подання такої скарги.

Згідно зі ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення / продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Треба зазначити, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення / продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити / продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 (справа № 500/1912/22), застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом.

Заявник стверджує, що причини повторного звернення зі скаргою не залежать від волі скаржника, а після отримання ухвали про повернення скарги скаржник діє невідкладно та добросовісно, усуваючи зазначені судом недоліки.

Водночас суд не погоджується з такими доводами з огляду на таке.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення заявника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

У даному випадку обставини пропуску строку для подання скарги напряму залежали від заявника.

Так, 07.09.2026 засобами поштового зв`язку до Вінницького районного суду Вінницької області подано скаргу Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичного храму смт. Вороновиця Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України».

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 14.09.2026 скаргу повернув заявнику без розгляду, оскільки до скарги не долучено документів, що посвідчують повноваження представника; крім того, до скарги не долучено жодних доказів, які б підтверджували, що про існування та зміст оскаржуваної постанови від 30.01.2026 Релігійній організації «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичного храму смт. Вороновиця Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України» стало відомо лише 26.08.2026.

У подальшому 01.10.2026 до Вінницького районного суду Вінницької області знову подано скаргу Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичного храму смт. Вороновиця Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України».

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 06.10.2026 скаргу повернув заявнику без розгляду, оскільки скаргу подано та підписано головою Романом Довженком, однак до скарги не долучено документів, що посвідчують повноваження представника.

У нормах законодавства, зокрема в частині четвертій статті 448 ЦПК України, чітко передбачено, що до скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися.

Водночас, звертаючись зі скаргою до суду, заявник, реалізовуючи свої права на власний розсуд, не долучив до скарги документ, що посвідчує повноваження представника, що й стало підставою для правомірного повернення судом такої скарги без розгляду.

Крім того, незважаючи на роз`яснення судом в ухвалі від 14.09.2026 обов`язку долучити документ, що посвідчує повноваження представника, заявник, повторно звертаючись до суду зі скаргою, такий обов`язок знову не виконав, що стало підставою для повторного повернення судом такої скарги без розгляду.

При цьому, твердження про те, що після отримання ухвал суду про повернення скарги заявник не зволікав із зверненням до суду, а невідкладно вжив заходи для усунення недоліків, не узгоджуються із викладеними вище та встановленими судом обставинами, оскільки після постановлення ухвали суду 14.09.2026 скаргу було подано повторно лише 01.10.2026, а після постановлення ухвали суду 06.10.2026 лише 23.10.2026, що не може бути розцінено як невідкладне вжиття заходів для усунення недоліків.

Таким чином, суд не вважає поважними причинами (невиконання вимог чинного законодавства), з яких заявник пропустив строк для оскарження постанови державного виконавця, та не вбачає об`єктивних підстав для поновлення пропущеного строку на подання скарги.

Заявник скористався своїм право на звернення до суду зі скаргою на постанову державного виконавця, однак, двічі не виконавши вимоги законодавства, зазнав негативних наслідків у вигляді повернення скарги без розгляду, що напряму залежало від волі заявника.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 449 ЦПК України, у разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду.

Враховуючи викладене, скаргу Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичного храму смт. Вороновиця Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України» треба залишити без розгляду.

Керуючись ст. 449 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Релігійної організації «Релігійна громада Свято-Різдво-Богородичного храму смт. Вороновиця Вінницького району Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Вінницький відділ державної виконавчої служби у Вінницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання неправомірною та скасування постанови та про зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

СУДДЯ