Ухвала суду № 140898263, 27.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/8799/17 2/760/4029/26УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Чоботарьової В. В.,

представника відповідача Бадзюнь В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Універсал Банк», Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Масюк Ігор Євгенович, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, про визнання дій неправомірними та незаконними, визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Масюк І. Є., про визнання дій неправомірними та незаконними, визнання правочину недійсним.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Універсал Банк», ВДВС Солом`янського РУЮ у м. Києві, ТОВ «Укрспецторг Групп», треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Масюк І. Є., про визнання дій неправомірними та незаконними, визнання правочину недійсним.

Постановою Київського апеляційного суду від 23 червня 2020 року ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 27 травня 2021 року задоволено заяву про самовідвід головуючого у справі судді Оксюти Т. Г., справу передано для визначення судді в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 липня 2021 року для розгляду справи визначено суддю Зуєвич Л. Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 01 лютого 2024 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 грудня 2025 року для розгляду справи визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 січня 2026 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання на 01 квітня 2026 року о 10 год. 00 хв.

01 квітня 2026 року судове засідання відкладено на 08 липня 2026 року у зв`язку з поданням відповідачем АТ «Універсал Банк» клопотання про відкладення розгляду справи.

08 липня 2026 року судове засідання відкладено на 27 липня 2026 року о 14 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою позивача ОСОБА_2 та відповідачів Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп». Про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 08 липня 2026 року, позивач була повідомлена шляхом направлення судової повістки до її електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа від 18 червня 2026 року.

Судову повістку про виклик у судове засідання, призначене на 27 липня 2026 року, також направлено до електронного кабінету позивача та доставлено до нього 14 липня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного.

27 липня 2026 року позивач у судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала.

Представник відповідача АТ «Універсал Банк» у судовому засіданні заявив клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд дійшов такого висновку.

Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності причин неявки позивача залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Процесуальний закон не вимагає врахування поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства (стаття 13 ЦПК України), відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Отже, правове значення в цьому випадку мають належне повідомлення позивача про дату, час і місце розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21), від 26 квітня 2023 року у справі № 758/14353/17 (провадження № 61-2650св23).

Оскільки саме належне повідомлення позивача є визначальною умовою застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України і саме відсутність такого повідомлення стала підставою для скасування постановою Київського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року попередньої ухвали про залишення позову без розгляду, суд перевірив дотримання порядку виклику позивача в судові засідання, призначені на 08 липня 2026 року та 27 липня 2026 року.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з частиною сьомою статті 14 ЦПК України особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Пунктом 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Зі змісту наведених норм вбачається, що для учасника справи, який зареєстрував електронний кабінет, направлення судової повістки до цього кабінету є не додатковим, а основним і, з огляду на припис частини сьомої статті 14 ЦПК України, єдиним способом вручення судових документів. Направлення повістки рекомендованим листом закон пов`язує виключно з відсутністю в учасника справи електронного кабінету. Відтак за наявності в позивача зареєстрованого електронного кабінету суд не мав ні обов`язку, ні процесуальних підстав дублювати виклик поштовим відправленням, а судова повістка вважається врученою в день отримання судом повідомлення про її доставлення до електронного кабінету, незалежно від того, чи ознайомився адресат з її змістом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. Судові повістки про виклик у судові засідання, призначені на 08 липня 2026 року та 27 липня 2026 року, направлено до електронного кабінету позивача та доставлено до нього відповідно 18 червня 2026 року та 14 липня 2026 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа.

Отже, у розумінні пункту 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України судові повістки вважаються врученими позивачу в зазначені дати, тобто завчасно до кожного із судових засідань.

Довідка про доставку електронного документа, яка автоматично формується засобами Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, є достовірним доказом отримання учасником справи процесуального документа, надісланого до його електронного кабінету (постанова Верховного Суду від 30 серпня 2022 року у справі № 459/3660/21).

Верховний Суд також виходить з того, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет, має усвідомлювати, що процесуальні документи надсилатимуться їй саме в електронній формі, а тому повинна з певною періодичністю вживати заходів для перевірки повідомлень, що надходять до цього кабінету, і не може розраховувати на отримання документів від суду виключно в паперовому вигляді засобами поштового зв`язку (постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року у справі № 916/4915/24). Учасник справи, який обрав відповідний засіб комунікації із судом, вважається обізнаним із повідомленнями, надісланими йому цим засобом, тобто діє презумпція обізнаності адресата (постанова Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 757/48467/21).

Обставини, які стали підставою для висновку Київського апеляційного суду в постанові від 02 жовтня 2025 року про неналежне повідомлення позивача, у цьому випадку відсутні. Суд апеляційної інстанції тоді виходив з того, що рекомендовані листи повернулися до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», а ухвалу про відкладення розгляду справи було надіслано на електронну адресу, щодо якої матеріали справи не містили відомостей про її офіційний статус. Натомість про судові засідання, призначені на 08 липня 2026 року та 27 липня 2026 року, позивача повідомлено у спосіб, який частиною шостою статті 128 та частиною сьомою статті 14 ЦПК України визначено як основний для осіб, що мають електронний кабінет, а факт доставлення кожної судової повістки зафіксовано автоматично сформованими довідками.

Таким чином, суд виконав обов`язок щодо виклику позивача в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

Крім того, суд враховує, що саме позивач ініціювала апеляційний перегляд ухвали від 01 лютого 2024 року з метою продовження розгляду справи, а отже, достовірно знала про повернення справи до суду першої інстанції та її перебування в провадженні суду.

За таких обставин позивач як сторона, на вимогу якої відновлено розгляд справи, була зобов`язана з розумною періодичністю цікавитися перебігом провадження, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).

Обставини, на які позивач посилалася в апеляційній скарзі на ухвалу від 01 лютого 2024 року, зокрема перебування за межами України та труднощі з користуванням електронним кабінетом, після повернення справи до суду першої інстанції до відома суду не доводилися.

Заяв про зміну способу повідомлення, про технічну неможливість користування електронним кабінетом чи про інші перешкоди для участі в розгляді справи від позивача не надходило.

Перебування за кордоном також не перешкоджало позивачу повідомити суд про причини неявки, подати заяву про розгляд справи за її відсутності або заявити клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 212 ЦПК України. Жодним із цих процесуальних прав позивач не скористалася.

Таким чином, позивач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судових засідань, двічі поспіль 08 липня 2026 року та 27 липня 2026 року не з`явилася в судове засідання, про причини неявки суд не повідомила. Заяви про розгляд справи за її відсутності матеріали справи не містять.

Згідно зі статтею 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Наслідки, передбачені пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, спонукає його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності на будь-якій стадії розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить з того, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його цивільних прав та обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини також дотримується позиції, що ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен проявляти саме позивач. Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Враховуючи викладене, а також те, що позивач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судових засідань шляхом доставлення судових повісток до її електронного кабінету, повторно не з`явилася в судове засідання, про причини неявки не повідомила, а заяви про розгляд справи за її відсутності не подавала, суд дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду. Така процесуальна поведінка позивача у справі, яка перебуває в провадженні суду з 2017 року, призводить до необґрунтованого затягування її розгляду.

Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позовну заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись статтями 13, 14, 44, 128, 212, 223, 257, 260, 261, 353355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до Акціонерного товариства «Універсал Банк», Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Масюк Ігор Євгенович, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, про визнання дій неправомірними та незаконними, визнання правочину недійсним, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л. М. Ішуніна