Ухвала суду № 140896656, 23.10.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №341/1464/26

Провадження № 1-кп/345/356/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42025090000000069 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.27 ч.1 ст.369 КК України,

встановив:

ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.27 ч.1 ст.369 КК України.

Від прокурора поступило клопотання в якому він просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк дії покладених обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.27 ч.1 ст.369 КК України. Його обвинувачення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: протоколах допитів свідків, протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та ін. Відповідно до ст. 177 КПК України метою продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки ризики продовжують існувати та не зменшились, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Таким чином, доцільно продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду, оскільки жоден інший запобіжний захід не може забезпечити вирішення завдань кримінального процесу та запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники - адвокати ОСОБА_4 , і ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора з підстав викладених у запереченнях. Сторона захисту просить врахувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого за весь час здійснення досудового розслідування, стійкі соціальні зв`язки, відсутність судимості та невідкладну здачу паспорта для виїзду за кордон. Ризик впливу на свідків не підтверджується, оскільки жоден із депутатів на вказав, що обвинувачений чинив вплив на голосування. Інші ризики сторона захисту вважає абсолютно надуманими та нічим не підтвердженими. Щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії покладених обов`язків, передбачених ст. 182, ч.5 ст. 194 КПК України, то просили задоволити клопотання частково, зокрема встановити обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою, повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане ним клопотання та просив суд його задоволити.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, розглянувши клопотання сторони обвинувачення, дійшов до наступного висновку.

Щодо клопотання прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 2 Кримінально процесуального кодексу України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору.

Пунктом 1-5 частини 1 статті 176 Кримінально процесуального кодексу України встановлено, що запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора (ч. 4 ст. 176 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_6 інкриміновано вчинення тяжкого злочину та нетяжкого корупційного злочину, за які, у разі визнання його винуватим, передбачена максимальна відповідальність, зокрема, у виді 10 років позбавлення волі, з позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, з конфіскацією майна, він усвідомлює неминучість покарання, що може спонукати його переховуватись від суду.

Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановленні при вирішенні питання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше продовження строку дії покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слід зазначити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій, які можуть зашкодити кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

На переконання прокурора, в цьому провадженні існують ризики передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Заявлені прокурором ризики заслуговують на увагу та продовжують існувати.

Ймовірна можливість переховування обвинуваченого від суду підтверджується тим, що злочини, у вчиненні яких він обвинувачується, передбачають, зокрема, покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для нього переховуватись від суду. Ризик переховуватися від суду стосується не ухилення виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України. Факт здачі на зберігання паспорта громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику.

Суд не відкидає можливість обвинуваченого незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе вільно спілкуватися з ними, та переконати або змусити їх надати покази у вигідному для себе аспекті; може продовжити скоєння кримінально протиправних дій, а також перешкоджати судовому розгляду шляхом нез`явлення до суду, так як він проживає на території сусіднього району. Застосування більш м`якого запобіжного засобу не зможе запобігти вищевказаним ризикам, так як вони не забезпечать належної поведінки обвинуваченого та не зможуть запобігти зазначеним ризикам.

За таких обставин, враховуючи часткове визнання клопотання стороною захисту, суд приходить висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії покладених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України слід задовольнити.

Отже, керуючись статтями 177, 194, 331 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обов`язків, передбачених ст. 182, ч.5 ст. 194 КПК України - задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залуква Галицького району Івано-Франківської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , визначених ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду (справа № 344/2264/26) від 06.02.2026 на строк 60 днів починаючи з 23.10.2026 до 22.12.2026 включно, що полягає у продовженні виконанні наступних обов`язків:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з Івано-Франківського району Івано-Франківської області, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Попередити ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст виготовлено 14.30 год 23.10.2026 року.

Суддя: