Рішення № 140892902, 23.10.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12021/26

Провадження № 2/727/3876/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд міста Чернівців у складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в місті Чернівцях цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 01 квітня 2024 року у розмірі 44 899,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 березня 2021 року відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», якою, зокрема, погодив використання простого електронного підпису (OTP-пароля) під час вчинення правочинів з Банком. 01 квітня 2024 року відповідач, ознайомившись з актуальними умовами кредитування, підписав за допомогою OTP-пароля Паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою», а також власноручно підписав Кредитний договір б/н від 01 квітня 2024 року (далі Договір) та Графік платежів, за умовами яких Банк надав відповідачу строковий кредит у розмірі 100 000,00 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів у розмірі 1,5 % щомісячно від загальної суми кредиту (18 % річних) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Позивач свої зобов`язання за Договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином не виконував зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів відповідно до Графіка платежів. Оскільки з 02 лютого 2026 року триває порушення відповідачем зобов`язання з повернення кредиту (його частини згідно з графіком погашення) понад 180 днів, відповідно до п. 4.9 Договору з 01 серпня 2026 року у відповідача виникло зобов`язання повернути Банку всю суму фактично отриманого кредиту та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами. Позивач вказує, що підставою звернення до суду є невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення всієї суми кредиту після спливу 180 днів прострочення, а не дострокове стягнення кредиту внаслідок прострочення чергового платежу, тому необхідність попереднього направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту відсутня.

Станом на 17 серпня 2026 року заборгованість відповідача за Договором становить 44 899,52 грн, з яких: 35 899,52 грн заборгованість за тілом кредиту, 9 000,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь зазначену заборгованість, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді від 10 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів направлено відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, які відповідач отримав 02 жовтня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Крім того, 07 жовтня 2026 року відповідач ознайомився з матеріалами справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не заявляв.

У позовній заяві та в окремих клопотаннях позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки справа розглядається без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, а згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

17 березня 2021 року ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», пунктом 3 якої сторони погодили використання простого електронного підпису, зокрема OTP-пароля, що надсилається Банком на фінансовий номер телефону клієнта, під час укладення між сторонами кредитних договорів та інших правочинів.

01 квітня 2024 року відповідач підписав простим електронним підписом (OTP-паролем) Паспорт споживчого кредиту «Кредит готівкою», у якому визначено основні умови кредитування: тип кредиту строковий кредит, сума кредиту 100 000,00 грн, строк кредитування 36 місяців, процентна ставка 1,5 % щомісячно від загальної суми кредиту (18 % річних), тип процентної ставки фіксована, реальна річна процентна ставка 35,23 %, спосіб надання кредиту безготівковий (перерахування коштів на поточний рахунок клієнта).

Того ж дня між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір б/н від 01 квітня 2024 року, підписаний відповідачем власноручно, за умовами якого Банк зобов`язався надати позичальнику строковий кредит на споживчі цілі у розмірі 100 000,00 грн строком на 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,5 % щомісячно від загальної суми кредиту (18 % річних) (розділ 1, п. 2.1 Договору), а позичальник зобов`язався кожного місяця, починаючи з наступного місяця після укладення Договору, здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані Банком проценти рівними платежами в розмірі та строки, визначені Графіком платежів (п. 4.1 Договору).

Згідно з Графіком платежів (Додаток 1 до Договору), підписаним відповідачем власноручно, щомісячний платіж становить 4277,78 грн, з яких 2777,78 грн погашення суми кредиту та 1500,00 грн проценти за користування кредитом, із внесенням першого платежу 01 травня 2024 року та подальших платежів 01 числа кожного наступного місяця.

Пунктом 4.9 Договору сторони, керуючись ст. 212 ЦК України, домовилися, що Договір у частині настання прав та обов`язків сторін щодо повернення позичальником кредиту зі сплатою процентів укладається під відкладальною обставиною, якою є порушення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (його частини), що триває протягом 180-ти календарних днів з дати прострочення цього зобов`язання. Наслідком настання відкладальної обставини є виникнення зобов`язання позичальника не пізніше 180-го календарного дня повернути Банку всю суму фактично отриманого кредиту, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, неустойку та інші платежі відповідно до умов Договору.

Факт виконання Банком своїх зобов`язань за Договором підтверджується випискою за договором № б/н за період з 01 квітня 2024 року по 18 серпня 2026 року, згідно з якою 01 квітня 2024 року на рахунок відповідача зараховано кредитні кошти «Кредит готівкою» у розмірі 100 000,00 грн, а також довідкою Банку про зміну умов кредитування, якою підтверджено відкриття відповідачу рахунку 01 квітня 2024 року.

Із зазначеної виписки та розрахунку заборгованості за Договором станом на 17 серпня 2026 року вбачається, що відповідач у період з травня 2024 року по січень 2026 року вносив кошти на погашення заборгованості за Договором, у тому числі 07 січня 2026 року вніс 5767,10 грн, які зараховано в рахунок часткового дострокового погашення тіла кредиту. Усього за вказаний період від відповідача надійшло 95 600,48 грн, з яких 64 100,48 грн спрямовано на погашення тіла кредиту та 31 500,00 грн на погашення процентів за користування кредитом.

Починаючи з 01 лютого 2026 року відповідач чергові щомісячні платежі згідно з Графіком платежів не вносив, у зв`язку з чим з 02 лютого 2026 року виникло прострочення виконання ним зобов`язання з повернення кредиту, яке тривало понад 180 календарних днів. За період з лютого по липень 2026 року Банком нараховано проценти за користування кредитом у розмірі 9000,00 грн (6 місяців ? 1500,00 грн), які відповідачем не сплачено. З 01 серпня 2026 року вся сума непогашеного тіла кредиту обліковується Банком як прострочена, нарахування процентів після цієї дати Банком не здійснювалося, пеня та проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем не нараховувалися і до стягнення не заявлені.

Таким чином, станом на 17 серпня 2026 року заборгованість відповідача за Договором становить 44 899,52 грн, з яких: 35 899,52 грн заборгованість за тілом кредиту (100 000,00 грн 64 100,48 грн), 9000,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Суд встановив, що Кредитний договір б/н від 01 квітня 2024 року та Графік платежів підписані сторонами, у них погоджено всі істотні умови кредитування, зокрема суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів за користування кредитом, порядок і строки повернення кредиту та сплати процентів. Договір у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, факт його укладення та отримання кредитних коштів відповідачем не спростовано. Отже, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини, що випливають із кредитного договору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, чи вона настане (відкладальна обставина).

Як встановлено судом, сторони, реалізуючи свободу договору, у п. 4.9 Договору погодили, що порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту (його частини), яке триває протягом 180-ти календарних днів з дати прострочення, є відкладальною обставиною, з настанням якої в позичальника виникає обов`язок не пізніше 180-го календарного дня повернути Банку всю суму фактично отриманого кредиту та сплатити нараховані проценти. Ця умова Договору є чинною, відповідачем не оспорювалася і недійсною не визнавалася.

Судом встановлено, що відповідач з 02 лютого 2026 року допустив прострочення виконання зобов`язання з повернення чергової частини кредиту та в подальшому жодних платежів на погашення заборгованості не вносив, тобто прострочення тривало понад 180 календарних днів. Отже, передбачена п. 4.9 Договору відкладальна обставина настала, і станом на 01 серпня 2026 року в ОСОБА_1 виникло зобов`язання повернути Банку всю суму непогашеного кредиту та сплатити нараховані проценти, яке ним у встановлений строк не виконано.

З огляду на те, що обов`язок відповідача повернути всю суму кредиту виник на підставі погодженої сторонами умови Договору про відкладальну обставину, а не внаслідок реалізації кредитором права вимагати дострокового повернення кредиту, суд погоджується з доводами позивача про те, що стягнення всієї суми непогашеного тіла кредиту в цьому випадку не обумовлене направленням позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту.

Вирішуючи вимогу про стягнення процентів, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після цього кредитодавець має право на стягнення процентів і неустойки, передбачених ст. 625 ЦК України, як відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як убачається з розрахунку заборгованості, заявлені до стягнення проценти у розмірі 9000,00 грн нараховані Банком за користування кредитом у межах строку кредитування за період з лютого по липень 2026 року, тобто до настання строку повернення всієї суми кредиту, за погодженою сторонами процентною ставкою у розмірі 1,5 % щомісячно від загальної суми кредиту, що відповідає умовам Договору та Графіка платежів. Після 01 серпня 2026 року нарахування процентів за користування кредитом Банком не здійснювалося. Отже, нарахування процентів відповідає умовам Договору та вимогам закону, а заборгованість за процентами підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем на підтвердження заявлених вимог надано належні, допустимі та достовірні докази, зокрема Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Паспорт споживчого кредиту, Кредитний договір, Графік платежів, виписку за договором та розрахунок заборгованості, які в сукупності підтверджують факт укладення Договору, надання відповідачу кредитних коштів, порушення ним зобов`язань щодо їх повернення та розмір заборгованості. Наданий позивачем розрахунок заборгованості узгоджується з умовами Договору, Графіком платежів та рухом коштів за випискою, перевірений судом і є арифметично правильним.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи та ознайомившись з її матеріалами, відзиву на позовну заяву не подав, розміру заборгованості не оспорив, власного розрахунку не навів та доказів погашення заборгованості в повному обсязі чи в більшому розмірі, ніж враховано позивачем, до суду не надав.

За таких обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 01 квітня 2024 року станом на 17 серпня 2026 року у розмірі 44 899,52 грн, з яких 35 899,52 грн заборгованість за тілом кредиту та 9000,00 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою в електронній формі сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № ZZ420B2LXR від 20 серпня 2026 року. З огляду на повне задоволення позову, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 7681, 89, 141, 178, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 01 квітня 2024 року станом на 17 серпня 2026 року у розмірі 44 899 (сорок чотири тисячі вісімсот дев`яносто дев`ять) грн 52 коп., яка складається з: 35 899,52 грн заборгованості за тілом кредиту; 9000,00 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; рахунок стягувача (IBAN): НОМЕР_1 , МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Танасійчук