Ухвала суду № 140890623, 23.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/4646/26

Провадження №2/639/2251/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова

у складі головуючого - судді Рубіжного С.О.,

за участю секретаря Чубенко О.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Пакіної А.В.,

представника третьої особи АТ КБ «Приватбанк» Коробченко М.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника позивача ОСОБА_2 адвоката Кучеренко Оксани Павлівни про відвід судді Рубіжного С.О. по цивільній справі №639/4646/26 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності на житло,-

ВСТАНОВИВ:

До Новобаварського районного суду міста Харкова звернулась позивач ОСОБА_2 з позовом до відповідача ОСОБА_3 , про визнання права на 1/2 частку в праві спільної власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 75.4 кв.м., житловою площею 43,5 кв.м. в порядку поділу майна подружжя.

Вказана позовна заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 02 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання на 10.08.2026 року о 12:00 год.

20 червня 2026 року до суду представником відповідача ОСОБА_3 адвокатом Пакіною А.В. подано зустрічну позовну заява про про визнання кредитного зобов`язання спільним та поділ боргових зобов`язань.

Ухвалою суду від 25 червня 2026 року зустрічну позовну заяву відповідача ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» про визнання кредитного зобов`язання спільним та поділ боргових зобов`язань повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності на житло залишено без руху. Надано строк для усунення вказаних недоліків, протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання ухвали суду від 29.09.2026 представником позивача недоліки усунуті.

20 жовтня 2026 року зареєстровано заяву представника позивача Кучеренко О.П про відвід судді Рубіжного С.О., сформована в системі «Електронний суд» 20.10.2026 з посиланням на те, що у позивача виникають сумніви в неупередженості або об`єктивності судді Рубіжного С.О..

Зазначає, що 27.05.2026 адвокат Кучеренко О.П. звернулась із позовною заявою про визнання права власності на частку у спільному майні подружжя, в інтересах позивача ОСОБА_2 , попередне судове засідання призначено на 20.10.2026 на 12-00, суддя Рубіжний С.О.

У період з 02.06.2026 по 20.10.2026 суддя Рубіжний С.О. призначає попередні судові засідання, розгляд справи по суті не розпочато взагалі, всупереч вимогам ч. 1 ст. 210 ЦПК України. Натомість, 29.09.2026, після спливу 3 місяців від постановлення ОСОБА_4 ухвали від 02.06.2026 про відкриття загального позовного провадження у справі, суддею постановлено ухвалу (вступна та резолютивна частини), повний текст складено 01.10.2026, про залишення позовної заяви без руху через неповну сплату позивачем судового збору.

Суддя Рубіжний С.О. грубо порушив вимоги ЦПК України постановивши ухвалу від 29.09.2026, користуючись тим, що вказану ухвалу немає процесуальної можливості оскаржити позивач, окрім як після повернення позовної заяви. Попередні засідання тривають більше 3-х місяців поспіль позивач немає наміру заново подавати позов, адже відповідні процесуальні дії ним вже вчинено.

Одночасно, 02.06.2026 суддя Рубіжний С.О. вважав, що судовий збір сплачено позивачем вірно, позов відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України та постановив Ухвалу про відкриття загального позовного провадження у справі, що змінилось станом на 29.09.2026 позивачу невідомо, обєктивні причини, докази, нові документи у справі відсутні.

Слід зауважити, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 29.09.2026 зазначено: «Разом з тим, суд вважає, що ціна позову не відповідає дійсній ринковій вартості квартири, згідно даних з відкритих джерел (відомостей про вартість продажу подібних квартир у м. Харкові). При цьому з часу укладання договору купівлі продажу минуло 19 років. Спірне майно є предметом іпотеки в забезпечення виконання за кредитним договором, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 59531,45 доларів США з яких 49600, 00 доларів США на придбання квартири. Відтак, згідно даних офіційного сайту dom.ria.com середньоринкова вартість трикімнатної квартири по Новобаварському району м. Харкова дорівнювала 1 637 990,00 грн Таким чином, ціна позову щодо визнання права власності на 1/2 частину майна складає 818 995,00 грн. (1 637 990/2). Отже, позивачці слід доплатити судовий збір за вказану вимогу майнового характеру у розмірі 5084,20 грн. (8189,95 - 3105,75).»

На думку позивача, суддя перевищив свої повноваження, адже не є експертом у галузі нерухомості, не вказано посилання на об`яву за якою він визначив вартість спірного майна, суд мав змогу продовжити розгляд справи, користуючись ч. 2 ст. 176 ЦПК з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи, мав із власної ініціативи призначити експертизу, визначити точну вартість спірного майна, якщо оцінка майна вказана позивачем, а саме вартість придбання квартири суддю ОСОБА_4 не влаштувала.

Під час попередніх судових засідано неодноразово порушені процесуальні права позивача, а саме: 26.06.2026 представником позивача, адвокатом Кучеренко О.П. через електронний суд подано клопотання про виклик свідка, станом на 20.10.2026 дане клопотання не розглянуто. Хоча на розгляді даного клопотання наголошено ОСОБА_1 10.08.2026, 29.09.2026.

21.08.2026 адвокатом Кучеренко О.П. подано заяву про участь у судовому засіданні 29.09.2026, у режимі відеоконференції, станом на 29.09.2026 не розглянуто, задоволено лише 14.09.2026, чим порушено вимоги ст 212 ЦПК України.

Враховуючи численні процесуальні порушення вчинені відносно позивача суддею Рубіжним С.О., вважаємо, що є обєктивні підстави та підстверджені матеріалами справи факти цих порушень, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

В підготовчому судовому засіданні, суд без складання окремого документу, ухвалив продовжити розгляд цивільної справи №639/4646/26 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права власності на житло.

Предстоавник позивача Кучеренко О.П. підтримала заяву про відвід судді, посилаючись на підстави викладені в заяві.

Представники відповідача та третьої особи АТ КБ «Приватбанк» заперечували проти задоволення заяви про відвід судді, зазначили що це лише затягнить розгляд справи.

Суд вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Тобто, головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Аналізуючи заявлені підстави для відводу, суд вважає необхідним звернути увагу на таке.

Відповідно до ч. 4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд вбачає, що звертаючись до суду з цією заявою, представник позивача ОСОБА_2 адвокат Кучеренко О.П. вважає, що ухвала про залишення позову без руху після відкриття провадження, дає підстави представнику позивача стверджувати про упереджене і необ`єктивне ставлення судді Рубіжного С.О..

У підготовчому засіданні 29.09.2026 представник позивача в підготовчому судовому засіданні зазначила, що ціна позову визначена виходячи з вартості квартири на момент укладання договору купівлі-продажу квартири, інших дій не передбачено щодо визначення ціни позову.

Суд встановив, що оскільки предметом цього спору є визнання права на 1/2 частку в праві спільної власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 75.4 кв.м.. Стороною позивача визначено ціну позову у сумі 310 575,00 грн., яка дорівнює повній вартості квартири відповідно Договору купівлі-продажу від 22.05.2007 року, реєстр.№ 1-1454, та відповідно до визначеної ціни позову сплачено судовий збір у сумі 3 105,75 грн. Разом з тим, суд вважає, що ціна позову не відповідає дійсній ринковій вартості квартири, згідно даних з відкритих джерел (відомостей про вартість продажу подібних квартир у м. Харкові). При цьому з часу укладання договору купівлі продажу минуло 19 років. Спірне майно є предметом іпотеки в забезпечення виконання за кредитним договором, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 59531,45 доларів США з яких 49600, 00 доларів США на придбання квартири.

З огляду на викладене, суд вважає, що обставини, зазначені в заяві представника ОСОБА_2 адвоката Коробченко М.Ю., як підстави для відводу, стосуються її незгоди із ухваленими суддею процесуальними рішенням в цій справі, зміст заяви про відвід не містить жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості, безсторонності і об`єктивності суддею, та не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, тому заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою.

Крім того, представником заявника зазначено, що під час попередніх судових засідано неодноразово порушені процесуальні права позивача, а саме клопотання про виклик свідка станом на 20.10.2026 не розглянуто. 21.08.2026 адвокатом Кучеренко О.П. подано заяву про участь у судовому засіданні 29.09.2026, у режимі відеоконференції, станом на 29.09.2026 не розглянуто, задоволено лише 14.09.2026, чим порушено вимоги ст 212 ЦПК України.

Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 14 вересня 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 адвоката Кучеренко Оксани Павлівни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі № 639/4646/26 задоволено. Забезпечено участь представника позивача Кучеренко Оксани Павлівни під час розгляду цивільної справи № 639/4646/26 у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке відбудеться 29 вересня 2026 року о 14:00 годині, та всі подальші судові засідання. Забезпечення проведення відеоконференції доручено Заводському районному суду м. Запоріжжя.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності судді заявник не навела і доказів на підтвердження їх існування не надали.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини Білуха проти України особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пунктом 43 рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії).

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Оскільки, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відповідачем відводу судді Рубіжного С.О., вирішення питання про відвід підлягає розгляду у порядку ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

На думку суду, підстав для самовідводу також не вбачається.

Відповідно до ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підготовче судове засідання призначено на 20.10.2026.

На підставі викладеного та керуючись ст. 36, ст. 40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 адвоката Кучеренко Оксани Павлівни про відвід судді Рубіжного Сергія Олексійовича у справі №639/4646/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 23.10.2026.

Суддя С.О. Рубіжний