Рішення № 140890231, 23.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/14552/26Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській областіпро визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача щодо нездійснення виплати пенсії з 24.03.2026 року у фактично нарахованому розмірі відповідно рішення суду по справі № 460/22013/25 та зобов`язання виплачувати пенсію починаючи з 24.03.2026 року перерахованої на виконання рішення суду у справі №460/22013/25 щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, без віднесення таких виплат до виокремлених у бюджеті Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання рішень суду, та без застосування будь-якого часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати (в межах окремих бюджетних асигнувань або з перенесенням невиплачених сум на наступні бюджетні періоди).

Позивач зазначає, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі №460/22013/25, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 14.10.2025 індексацію та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115.

Ухвалою суду від 04.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку письмового провадження (стаття 263 КАС України).

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до статті 229 КАС України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 у справі № 460/22013/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 14.10.2025 індексацію та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 15.05.2026 року щодо надання інформації щодо виконання рішення суду та із проханням про здійснення виплат пенсії у фактично нарахованому розмірі на виконання рішення суду.

На виконання рішення суду відповідач здійснив в травні 2026 року нарахування в сумі 1179,53 грн та 2487,00 грн, у червні 2026 року 4570,68 грн та 2440,00 грн, в інші місяці виплати не проводились, що пов`язано із відсутністю фінансування.

З відповіді відповідача від 02.07.2026 на адвокатський запит вбачається, що станом на 02.06.2026 залишок заборгованості, нарахованої за період з 14.10.2025 по 30.06.2026 на виконання Рішення суду складає 38125,30 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати пенсії по інвалідності у неналежному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII).

Метою та завданнями Закону №796-XII є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до ст. 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Так, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Статтею 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Крім цього, приписами частини першої статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі №522/10140/17 підкреслив, що правові норми КАС України стосовно судового контролю, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №580/3376/20, від 27.04.2021 у справі №460/418/20, від 28.05.2021 у справі №540/942/20, від 02.12.2021 у справі №808/1156/18.

Крім того, у постанові від 23.09.2020 у справі №760/3142/17 Верховний Суд наголосив, що якщо набрало законної сили судове рішення з того самого фактичного предмета спору, дії відповідача, вчинені на виконання такого рішення, не можуть бути предметом окремого позовного провадження, а мають оцінюватися в межах встановленої законом процедури судового контролю.

Визначальним для вирішення цієї справи є також актуальний правовий висновок Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 15.09.2026 у справі №580/490/26 (адміністративне провадження №К/990/23528/26).

У цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що якщо особа вважає, що суб`єкт владних повноважень неналежно виконав судове рішення, у тому числі застосував під час його виконання нормативний акт, який, на думку особи, не підлягав застосуванню, належним способом захисту є використання спеціальних процедур судового контролю за виконанням судового рішення, а не звернення з новим адміністративним позовом. Якщо відповідні дії є способом реалізації вже встановленого судом обов`язку, питання щодо їх правомірності має вирішуватися саме в межах судового контролю за виконанням судового рішення.

Судова палата також зазначила, що застосування постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 під час виконання судового рішення саме по собі не створює нового публічно-правового спору, якщо порушення, на яке посилається особа, полягає у неналежному виконанні вже ухваленого судового рішення.

При цьому Судова палата відступила від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.04.2026 у справі №340/7985/25, відповідно до якого спір щодо правомірності застосування постанови Кабінету Міністрів України №821 під час виконання судового рішення міг розглядатися за окремим адміністративним позовом, та підтримала підхід, сформульований Верховним Судом у постанові від 30.04.2026 у справі №620/13341/25: якщо спір виник безпосередньо у зв`язку з виконанням судового рішення, відповідні питання мають вирішуватися в межах спеціальних процедур судового контролю.

Застосовуючи наведені висновки до спірних правовідносин, суд враховує, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/22013/25 вже встановлено право позивача на індексацію та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн. на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115, а спосіб та повноту реалізації вже встановленого судом обов`язку відповідача під час виконання судового рішення.

Той факт, що відповідач під час виконання рішення послався на постанову Кабінету Міністрів України №821 та бюджетне фінансування, не змінює процесуальної природи спору. Такі обставини характеризують, на думку позивача, спосіб неналежного виконання рішення у справі №460/22013/25 і тому підлягають оцінці саме в межах відповідної процедури судового контролю за виконанням цього рішення.

Отже, заявлені позивачем вимоги спрямовані на перевірку належності та повноти виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/22013/25.

Відтак, якщо позивач вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, вчиненими на виконання рішення у справі №460/22013/25, порушуються її права, підтверджені цим судовим рішенням, належним процесуальним способом захисту є звернення у межах справи №460/22013/25 із заявою, передбаченою статтею 383 КАС України, а не ініціювання нового позовного провадження з вимогами, спрямованими на перевірку правильності та повноти виконання рішення суду.

Таким чином, з врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених прав.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як наслідок, у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 23 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя С.А. Борискін