Ухвала суду № 140889020, 25.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/39674/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні № 62025000000001171 від 28.11.2025,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на майно, яке було вилучене 09.07.2026 під час проведення обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. М. Руденка, 35, яке на праві власності належить ПП «ХАГОС» (код ЄДРПОУ 41066178) та де розташоване складське приміщення ТОВ «АТОМ-Т» (код ЄДРПОУ 44276769), ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» (код ЄДРПОУ 38677809), ТОВ «ХЕЛСІМЕД» (код ЄДРПОУ 43197388).

Метою накладення арешту вказано збереження речових доказів.

Позиція учасників кримінального провадження

Прокурор подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності. Вимоги клопотання підтримав в повному обсязі.

Представник власників майна - адвокат ОСОБА_4 подав до суду клопотання про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, проти задоволення клопотання заперечував, оскільки прокурором не надано суду матеріалів, що в достатній мірі обґрунтовують втручання в особисті майнові права третьої особи, так само як і її імовірну причетність до розслідуваних у кримінальному провадженні злочинів.

Відповідно до вимог ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням положень ст. 26 КПК України слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді та вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з`явились.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Обставини, встановлені слідчим суддею

В обґрунтування клопотання вказано, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000001171 від 28.11.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

За даними досудового розслідування, ОСОБА_5 розробив схему привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, для реалізації якої зареєстровано ТОВ «АТОМ-Т», ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» та ТОВ «ХЕЛСІМЕД» з видом діяльності «постачання фармацевтичних виробів та медичного обладнання», службовими особами яких призначено наближених до нього осіб. Через ці підприємства, використовуючи зв`язки серед співробітників державних медичних установ та службових осіб органів влади, організовано постачання закладам охорони здоров`я медичного обладнання (магнітно-резонансних та комп`ютерних томографів) за цінами, що в рази перевищували вартість його придбання, всупереч установленій граничній постачальницько-збутовій надбавці. Упродовж 2025-2026 років від підконтрольних підприємств державним медичним установам поставлено обладнання на загальну суму близько 300 млн грн.

09.07.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва проведено обшук за адресою: м. Дніпро, вул. М. Руденка, 35, яке на праві власності належить ПП «ХАГОС» (код ЄДРПОУ 41066178) та де розташоване складське приміщення ТОВ «АТОМ-Т» (код ЄДРПОУ 44276769), ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» (код ЄДРПОУ 38677809), ТОВ «ХЕЛСІМЕД» (код ЄДРПОУ 43197388), під час якого виявлено та вилучено видаткові накладні, сертифікати якості та аналізу, блокнот з рукописними записами, ноутбук «HP» із системою логічного захисту (пароль під час обшуку не встановлено), печатки двох товариств та шести фізичних осіб-підприємців, а також дев`ять печаток підписів, перелічені у клопотанні; документи та блокнот упаковано до спеціального пакету DBR 100153, ноутбук - до спеціального пакету DBR 100954, печатки - до спеціального пакету DBR 100154. У клопотанні зазначено, що вилучене майно частково не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Постановою слідчого вилучені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 62025000000001171 від 28.11.2025.

Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна направлено до суду 10.07.2026 поштовим відправленням № 0103285498396, тобто протягом 48 годин після вилучення майна, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 171 КПК України.

Норми права, які підлягають до застосування, та мотиви слідчого судді

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другої цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 98 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа. Права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна (ч. 2 ст. 64-2 КПК України).

За загальним правилом статус тимчасово вилученого майно набуває з моменту фактичного позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких воно перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися ним до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України). Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. При обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження; вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Норма-дефініція речових доказів (стаття 98 КПК України) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами (були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин) з одного боку дійсно сформульована в категоричній формі, і вказані умови мають бути дотримані для визнання тих чи інших речей речовими доказами. У той же час слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

З огляду на вимоги ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Цей стандарт передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Оцінюючи вилучене майно за цим стандартом, слідчий суддя виходить з такого.

Предметом досудового розслідування є постачання закладам охорони здоров`я медичного обладнання підприємствами, які, за версією сторони обвинувачення, підконтрольні ОСОБА_5 , - ТОВ «АТОМ-Т», ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» та ТОВ «ХЕЛСІМЕД», - за цінами, що значно перевищують вартість його придбання, із заволодінням у такий спосіб бюджетними коштами, а також службове підроблення (ч. 2 ст. 366 КК України). Майно вилучено у складському приміщенні, яке використовується саме цими трьома підприємствами, і за своїм характером безпосередньо пов`язане з їх діяльністю, що розслідується.

Видаткові накладні постачальників ТОВ «Іридіум» та ТОВ «ЕКОМЕД» на адресу ТОВ «АТОМ-Т», ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» та ТОВ «ХЕЛСІМЕД», а також накладні за участю ФОП ОСОБА_6 і закладу охорони здоров`я відображають ланцюг придбання та подальшої реалізації товарів медичного призначення, тобто містять відомості про ціни придбання, які сторона обвинувачення зіставляє з цінами постачання закладам охорони здоров`я; сертифікати якості та аналізу ідентифікують партії поставленої продукції; блокнот з рукописними записами, виявлений у складському приміщенні підприємств, може містити робочі записи щодо їх господарських операцій. Ці документи, відтак, містять відомості про обставини, які підлягають доказуванню, і можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

Печатки ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» та ТОВ «АТОМ-Т», печатки шести фізичних осіб-підприємців, а також дев`ять печаток підписів (факсиміле) з прізвищами та найменуваннями, що відповідають цим підприємствам і підприємцям, виявлені в одному місці - у складському приміщенні трьох підприємств. Зберігання в одному приміщенні печаток різних суб`єктів господарювання та кліше їх підписів дає достатні підстави вважати, що ці предмети могли використовуватися для виготовлення документів від імені таких суб`єктів без їх участі, тобто бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, яке є предметом розслідування, і зберегти на собі його сліди. Дослідження цих предметів, у тому числі експертне, необхідне для перевірки походження відбитків на документах, що є у розпорядженні органу досудового розслідування.

Ноутбук «HP», вилучений у тому ж приміщенні, є засобом ведення електронного документообігу та листування підприємств і може містити відомості про їх господарські операції, ціни та контрагентів. При цьому ноутбук має систему логічного захисту, пароль до якої під час обшуку не встановлено, тобто доступ до інформації на ньому обмежений та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, що є однією з умов, за яких абзац другий ч. 3 ст. 170 КПК України допускає арешт комп`ютерних систем чи їх частин; його надання разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою експертного дослідження.

Отже, наявні достатні підстави вважати, що вилучені речі та документи відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Довід представника власників майна про те, що прокурором не надано матеріалів, які б обґрунтовували втручання в майнові права третьої особи та її причетність до розслідуваних злочинів, слідчий суддя відхиляє. Майно вилучено у складському приміщенні ТОВ «АТОМ-Т», ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» та ТОВ «ХЕЛСІМЕД» - підприємств, які у клопотанні прямо названі як зареєстровані для реалізації схеми заволодіння бюджетними коштами і через які, за даними досудового розслідування, здійснювалося постачання обладнання за завищеними цінами, тобто їх роль у подіях, що розслідуються, у клопотанні описана. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, а за ст. 64-2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особа; для такого арешту закон вимагає доведення не причетності власника майна до кримінального правопорушення, а достатніх підстав вважати, що саме майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, і такі підстави, як зазначено вище, встановлені. Відомостей про те, що вилучене майно належить іншим особам, є необхідним для поточної господарської діяльності чи що арешт матиме для власників особливо обтяжливі наслідки, представник власників майна не навів.

Та обставина, що вилучене майно, як зазначає сам прокурор, частково не входить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл в ухвалі про обшук, не перешкоджає накладенню арешту: відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України такі речі вважаються тимчасово вилученим майном, питання про арешт якого вирішується в порядку ст. 171-173 КПК України, і з таким клопотанням прокурор звернувся у строк, встановлений ч. 5 ст. 171 КПК України.

На даній стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування та дослідження доказів - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння. Повернення вилученого майна його володільцям до завершення дослідження створює реальний ризик знищення, зміни або приховування документів, даних на ноутбуці та печаток, а також продовження використання печаток і кліше підписів для виготовлення документів, що унеможливить їх використання у доказуванні.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю, заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).

Тобто обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.

Обсяг обмеження є мінімально необхідним: арешт накладається лише на речі та документи, які вже вилучені та перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування, і не поширюється на інше майно власників; відомостей про особливо обтяжливі для них наслідки арешту не наведено. Слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси володільця майна, як арешт майна з метою збереження речових доказів, що забезпечить дієвість розслідування у кримінальному провадженні.

При цьому власники майна не позбавлені у подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку ст. 174 КПК України.

Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає ознакам речових доказів, тому підлягає арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 62025000000001171 від 28.11.2025 на майно, вилучене 09.07.2026 під час проведення обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. М. Руденка, 35, яке на праві власності належить ПП «ХАГОС» (код ЄДРПОУ 41066178) та де розташоване складське приміщення ТОВ «АТОМ-Т» (код ЄДРПОУ 44276769), ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» (код ЄДРПОУ 38677809), ТОВ «ХЕЛСІМЕД» (код ЄДРПОУ 43197388), а саме:

- бланк видаткової накладної № 24 від 19.05.2026 від постачальника ФОП ОСОБА_6 до покупця КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 8» Дніпровської міської ради на 1 арк.;

- бланк видаткової накладної № 5426 від 13.05.2026 від постачальника ТОВ «Допомога-І» до покупця ФОП ОСОБА_6 на 1 арк.;

- частину видаткової накладної № 1926 від 29.10.2025 від постачальника ТОВ «Іридіум» до покупця ТОВ «АТОМ-Т» на 1 арк.;

- частину видаткової накладної № 1924 від 28.10.2025 від постачальника ТОВ «Іридіум» до покупця ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» на 1 арк.;

- копію бланку видаткової накладної № 1871 від 28.10.2025 від постачальника ТОВ «Іридіум» до покупця ТОВ «ХЕЛСІМЕД» на 1 арк.;

- копію бланку видаткової накладної № 1852 від 28.10.2025 від постачальника ТОВ «Іридіум» до покупця ТОВ «ХЕЛСІМЕД» на 1 арк.;

- копію бланку видаткової накладної № 251027-222 від 27.10.2025 від постачальника ТОВ «ЕКОМЕД» до покупця ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ» на 1 арк.;

- частину видаткової накладної № 1925 від 29.10.2025 від постачальника ТОВ «Іридіум» до покупця ТОВ «ХЕЛСІМЕД» на 1 арк.;

- сертифікат якості від 20.01.2026, номер партії 119039515LCEA, на 1 арк.;

- сертифікат якості від 09.05.2025, код партії 0525 1, на 1 арк.;

- сертифікат якості від 05.04.2023, номер партії 109016045LCDA, на 1 арк.;

- сертифікат якості від 24.04.2026, номер партії 0426 1, на 1 арк.;

- сертифікат якості від 27.04.2026, номер партії 20260120, на 1 арк.;

- сертифікат аналізу від 14.02.2026, серія № АТСТNI26020006, на 1 арк.;

- блокнот в обгортці коричневого кольору з написом «Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області» з рукописними записами (спеціальний пакет DBR 100153);

- ноутбук марки «HP» сірого кольору, S/N CND6251J1D, з зарядним пристроєм (спеціальний пакет DBR 100954);

- печатку ТОВ «БИО-ТЕХНОЛОГИИ», ідентифікаційний код 38677809;

- печатку ТОВ «АТОМ-Т», ідентифікаційний код 44276769;

- печатку ФОП ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

- печатку ФОП ОСОБА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

- печатку ФОП ОСОБА_9 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;

- печатку ФОП ОСОБА_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;

- печатку ФОП ОСОБА_11 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ;

- печатку ФОП ОСОБА_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ;

- печатку підпису з написом «ОСОБА_18»;

- печатку підпису з написом « ОСОБА_13 »;

- печатку підпису з написом « ОСОБА_14 »;

- печатку підпису з написом «Атом»;

- печатку підпису з написом « ОСОБА_15 »;

- печатку підпису з написом « ОСОБА_16 »;

- печатку підпису з написом «ОСОБА_20»;

- печатку підпису з написом «ОСОБА_19»;

- печатку підпису з написом «Тремб» (спеціальний пакет DBR 100154).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1