Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2026 року справа №320/29347/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не здійснення перерахунку пенсії громадянину України ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову шляхом надання уточненої позовної заяви (у двох примірниках), в якій необхідно чітко визначити зміст позовних вимог позивача до відповідача; зазначити адресу електронної пошти позивача, надати копію заяви про перерахунок пенсії позивача, на яку позивач посилається у позові.
02.04.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача про усунення недоліків позову від 02.04.2025, до якої додано уточнену позовну заяву від 02.04.2025.
Так, в уточненій позовній заяві від 02.04.2025 позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 29.08.2023 №1000-0202-8/129567 щодо не здійснення перерахунку пенсії відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії від 29.08.2023 відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , починаючи з дати за шість місяців, що передують даті звернення до суду, з урахуванням раніше проведених виплат.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". На його переконання, чинний розрахунок розміру його пенсійного забезпечення з урахуванням періодів трудової діяльності та заробітної плати є недостатнім і таким, що не відповідає нормам законодавства. Позивач звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії. Однак листом від 29.08.2023 №1000-0202-8/129567 пенсійний орган відмовив у задоволенні заяви, посилаючись на те, що пенсія обчислена відповідно до чинного законодавства із повним урахуванням страхового стажу.
Позивач вважає таку відмову протиправною та необґрунтованою, наголошуючи, що відповідач безпідставно не здійснив перерахунок у частині врахування заробітної плати, чим позбавив його права на отримання належних сум пенсійних виплат. За розрахунками позивача, виходячи з його трудового й страхового стажу та із застосуванням належного коефіцієнту середньої заробітної плати, загальний розмір його щомісячної пенсії з надбавками має бути більшим за фактично отримуваний.
Крім того, позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача він втратив частину свого доходу, який підпадає під концепцію "майна" в розумінні статті 1 Протоколу першого до Європейської конвенції з прав людини, що гарантує кожному мирне володіння своїми статками та забороняє незаконне втручання в таке володіння. Також позивач наголошує на відсутності строкових обмежень щодо звернення до суду у спорах цієї категорії, оскільки неотримання особою належного розміру регулярних пенсійних виплат з вини державного органу дає право на захист без обмеження будь-яким строком. З огляду на це, позивач просить визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати його провести відповідний перерахунок і виплатити різницю між належною та фактично отриманою пенсією.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
23.09.2025 через підсистему "Електронний Суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує в цілому та просить відмовити у їх задоволенні, зазначаючи, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Розмір пенсії позивача обчислено індивідуально на підставі документів, наявних у матеріалах пенсійної справи, та з повним дотриманням норм чинного законодавства. Зокрема, у травні 2022 року позивачу проведено автоматичний перерахунок пенсії за стажем та заробітною платою з 01.04.2022 на найбільш вигідних умовах. До розрахунку пенсії враховано страховий стаж та періоди заробітної плати з автоматичним виключенням невигідних місяців шляхом оптимізації, що дозволило збільшити індивідуальний коефіцієнт заробітку. Станом на серпень 2023 року та березень 2025 року щомісячні пенсійні виплати позивачу нараховувалися із включенням усіх передбачених законом доплат, надбавок, додаткової пенсії ЧАЕС та компенсаційних виплат.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначає, що 03.04.2023 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку в разі доцільності. Після проведення перевірок відомостей двох довідок про заробітну плату складено акти від 17.04.2023 №1000-1002-1/3485 та від 18.04.2023 №1000-1002-1/3529. За твердженням відповідача, застосування цих довідок призвело б до зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати з 0,69794 до 0,62015, у зв`язку з чим відповідач вважає перерахунок недоцільним та заперечує проти задоволення позову.
За принципом екстериторіальності заява позивача була визначена для розгляду Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві. 06.04.2023 Головним управлінням ПФУ в м.Києві прийнято рішення № 932480199217 про відмову в перерахунку пенсії позивача з підстав ненадання завірених копій первинних документів, на підставі яких видані вказані довідки. При цьому у вказаному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначило про повернення до розгляду заяви від 03.04.2023 після належного підтвердження даних довідок первинними документами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2026 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві правом на надання відзиву не скористалося, про відкриття провадження у справі було проінформоване шляхом направлення ухвали про відкриття провадження в його електронний кабінет.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Водночас на виконання ухвали суду від 21.08.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надало відповідь від 21.09.2026, в якій повідомило, що перевірки довідок про заробітну плату позивача цим управлінням не проводилися.
18.09.2026 через підсистему "Електронний суд" під позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач просить подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням предмета позову та позовних вимог, викладених у позовній заяві в новій редакції, а саме:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.04.2023 № 932480199217, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії за заявою від 03.04.2023 з урахуванням заробітної плати за періоди роботи до 01.07.2000 відповідно до поданих довідок про заробітну плату та первинних документів, що підтверджують зазначені в них відомості;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає у незабезпеченні належного використання та врахування результатів проведених перевірок документів, поданих ОСОБА_1 для перерахунку пенсії за заявою від 03.04.2023, оформлених Актом № 1000-1002-1/3485 від 17.04.2023 та Актом № 1000-1002-1/3529 від 18.04.2023, унаслідок чого результати проведених перевірок не були враховані під час остаточного вирішення питання щодо перерахунку пенсії;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з 01.04.2023 відповідно до статей 40 та 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, з урахуванням заробітної плати за періоди роботи до 01.07.2000 згідно з поданими довідками про заробітну плату, первинними документами та результатами перевірок, оформлених Актом № 1000-1002-1/3485 від 17.04.2023 та Актом № 1000-1002-1/3529 від 18.04.2023, із подальшим застосуванням до визначеного внаслідок такого перерахунку розміру пенсії всіх передбачених законодавством підвищень, перерахунків та індексацій, проведених починаючи з 01.04.2023;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснювати ОСОБА_1 виплату пенсії у розмірі, визначеному за результатами проведеного відповідно до рішення суду перерахунку, а також нарахувати та виплатити різницю між фактично виплаченими та належними до виплати сумами пенсії за період починаючи з 01.04.2023 по дату фактичного проведення відповідного перерахунку та переходу на виплату пенсії у належному розмірі, з урахуванням сум, фактично виплачених за зазначений період.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в новій редакції, позивач зазначає, що заява від 03.04.2023 стосувалася перерахунку пенсії з урахуванням чотирьох довідок про заробітну плату: від 19.05.2010 №17, від 12.04.2010 №18, від 21.05.2010 №210 та №328 без зазначення дати.
Позивач звертає увагу на те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.04.2023 №932480199217 йому відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на ненадання завірених копій первинних документів, на підставі яких складено довідку. Водночас у цьому рішенні зазначено, що після підтвердження довідки управління повернеться до розгляду заяви.
За доводами позивача, після прийняття зазначеного рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провело перевірки двох довідок про заробітну плату, проте не забезпечило передачі матеріалів цих перевірок Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві для завершення розгляду заяви.
Натомість обласне управління у відзиві послалося на недоцільність перерахунку пенсії, хоча рішення за заявою, розподіленою за принципом екстериторіальності, мало прийняти Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Крім того, позивач зазначає, що не був належно повідомлений про рішення від 06.04.2023 №932480199217, а лист Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 29.08.2023 №1000-0202-8/129567 не містив інформації про прийняття цього рішення та проведення перевірок довідок. Позивач вважає, що наведені обставини свідчать про порушення порядку розгляду його заяви та перешкоджають реалізації права на належне обчислення пенсії.
Судом розглянуто заяву позивача від 18.09.2026 про зміну предмета позову. Заявлені зміни стосуються рішення, прийнятого за результатами розгляду заяви позивача від 03.04.2023 про перерахунок пенсії, та бездіяльності щодо використання результатів перевірок поданих ним документів, тобто виникли з тих самих спірних правовідносин. З урахуванням залучення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до участі у справі як співвідповідача суд приймає зазначену заяву до розгляду та здійснює вирішення справи за позовними вимогами, викладеними в останній редакції.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї і/з сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Згідно з протоколом №852 від 22.01.2008 пенсію позивачу призначено з 12.01.2008.
За відомостями, наведеними Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області у відзиві, у травні 2022 року позивачу проведено автоматичний перерахунок пенсії за стажем та заробітною платою з 01.04.2022. Страховий стаж, урахований при цьому перерахунку по 28.02.2022, становив 25 років 11 місяців 28 днів.
Відповідач зазначає, що для обчислення пенсії враховано заробітну плату за періоди з 01.10.1977 по 30.09.1982 та з 01.07.2000 по 31.12.2007. При визначенні заробітної плати застосовано оптимізацію шляхом виключення невигідного періоду тривалістю 29 місяців. За наведеними відповідачем даними, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати до оптимізації становив 0,55435, після оптимізації - 0,69794.
Згідно з відзивом Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області при обчисленні пенсії станом на серпень 2023 року застосовано показник середньої заробітної плати в Україні в розмірі 7405,03 грн та індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 0,69794, унаслідок чого заробітна плата для обчислення пенсії становила 5168,27 грн. Загальний розмір пенсійної виплати з доплатами та додатковою пенсією становив 2500,00 грн. За повідомленням відповідача, станом на 01.03.2025 розмір пенсійної виплати позивача становив 2821,58 грн.
03.04.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області через відділ обслуговування громадян у м. Білій Церкві із заявою про перерахунок пенсії. У заяві зазначено вид перерахунку "зміна надбавки / з більшого заробітку (в разі доцільності)".
У заяві від цієї ж дати позивач просив провести перерахунок пенсії з більшого заробітку за довідками про заробітну плату №17 від 19.05.2010, №18 від 12.04.2010, №210 від 21.05.2010 та №328 без зазначення дати, в разі доцільності. Позивач указав, що зазначені довідки містяться у його паперовій пенсійній справі.
За принципом екстериторіальності заяву позивача від 03.04.2023 розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке прийняло рішення від 06.04.2023 №932480199217 про відмову в перерахунку пенсії.
У зазначеному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві послалося на ненадання завірених в установленому порядку копій первинних документів, на підставі яких складено довідку. Водночас у рішенні зазначено, що після підтвердження довідки, Управління повернеться до розгляду заяви.
У матеріалах справи міститься повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 07.04.2023 №1000-0205-8/52837, адресоване позивачу, про направлення копії рішення за результатами розгляду заяви від 03.04.2023.
Водночас доказів фактичного направлення або вручення позивачу зазначеного повідомлення разом із копією рішення від 06.04.2023 №932480199217 матеріали справи не містять. Тому наявність оформленого повідомлення сама по собі не встановлює дату, коли позивач дізнався про прийняття та зміст цього рішення.
Після прийняття рішення від 06.04.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провело перевірки достовірності відомостей, зазначених у довідках про заробітну плату позивача.
За результатами перевірки довідки від 19.05.2010 №17 за період роботи з 01.11.1987 по 31.05.1988 складено акт від 17.04.2023 №1000-1002-1/3485. Перевірку проведено шляхом зіставлення зазначених у довідці сум заробітної плати з даними первинних документів АТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" - особовими рахунками за 1987-1988 роки. Актом установлено відповідність сум заробітної плати, зазначених у довідці, загальним сумам нарахувань у первинних документах.
За результатами перевірки довідки без дати №328 за період роботи у ВАТ "РОСАВА" з 01.06.1991 по 31.03.1994 складено акт від 18.04.2023 №1000-1002-1/3529. Перевірку проведено за первинними документами - особовими рахунками працівників підприємства, які зберігаються у Трудовому архіві Білоцерківської міської ради. Актом установлено відповідність сум заробітної плати, зазначених у довідці, даним первинних документів, а також зазначено про здійснення утримань із нарахованих сум заробітної плати у повному обсязі.
Таким чином, після прийняття рішення про відмову в перерахунку пенсії відомості довідок №17 та №328 були перевірені Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та підтверджені первинними документами.
Відомості про проведення перевірок довідок №18 від 12.04.2010 та №210 від 21.05.2010, також зазначених у заяві позивача від 03.04.2023, у матеріалах справи відсутні.
У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначило, що при застосуванні перевірених довідок індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача становив би 0,62015 замість 0,69794. Посилаючись на зменшення цього показника, управління дійшло висновку про недоцільність перерахунку пенсії з урахуванням зазначених довідок.
Водночас рішення від 06.04.2023 №932480199217 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві до проведення перевірок та з іншої підстави - ненадання завірених копій первинних документів. Висновку про недоцільність перерахунку через зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати вказане рішення не містить.
Доказів передачі матеріалів проведених перевірок Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві для повторного розгляду заяви позивача від 03.04.2023, а також прийняття цим управлінням рішення за результатами розгляду заяви з урахуванням зазначених матеріалів суду не надано.
Надалі позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку пенсії. Листом від 29.08.2023 №1000-0202-8/129567 управління повідомило про обчислення пенсії відповідно до чинного законодавства з урахуванням наявного страхового стажу. При цьому зазначений лист не містив інформації про рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.04.2023 №932480199217 та результати проведених перевірок довідок про заробітну плату.
Не погоджуючись із результатами розгляду питання про перерахунок пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом. Після залучення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві як співвідповідача позивач уточнив позовні вимоги, оскарживши рішення цього управління від 06.04.2023 №932480199217 та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незабезпечення належного використання результатів перевірок при остаточному вирішенні його заяви.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV). Для оцінки правомірності розгляду заяви позивача від 03.04.2023 та рішення від 06.04.2023 суд застосовує положення цього Закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Абзацом першим частини першої статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно з абзацом другим частини першої статті 40 Закону №1058-IV у разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Абзацом третім частини першої статті 40 Закону №1058-IV установлено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану, з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Отже, закон допускає врахування заробітної плати за періоди роботи до 01.07.2000 за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження відповідних відомостей первинними документами. Вирішення питання про використання такого заробітку при перерахунку пенсії потребує перевірки достовірності документів та їх оцінки з дотриманням установленого законом порядку визначення заробітної плати для обчислення пенсії.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Також частиною другою статті 40 Закону №1058-IV передбачено, що у разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Частиною четвертою статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Дія цієї частини не поширюється на пенсіонерів, яким призначено пенсію за вислугу років на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення", та які не досягли віку, встановленого статтею 26 цього Закону.
Із наведених положень убачається, що визначення заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється на підставі відповідних показників за враховані періоди страхового стажу. Тому висновок про результат перерахунку з урахуванням додаткових відомостей про заробітну плату має ґрунтуватися на розрахунку, проведеному з дотриманням вимог статей 40 та 42 Закону №1058-IV. Проведення автоматичного перерахунку пенсії саме по собі не підтверджує належного розгляду окремої заяви пенсіонера щодо врахування зазначених ним довідок про заробітну плату.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1). До спірних правовідносин застосовуються положення цього Порядку в редакції, чинній на час розгляду заяви позивача від 03.04.2023.
Пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;
з`ясовує наявність у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до абзацу першого пункту 2.10 розділу II Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Абзацами першим - четвертим пункту 4.3 розділу IV Порядку №22-1 передбачено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Згідно з пунктом 4.7 розділу IV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, розгляд заяви про перерахунок пенсії передбачає перевірку поданих документів, з`ясування обставин, необхідних для вирішення питання, та прийняття відповідного рішення уповноваженим органом. Проведення перевірки достовірності довідок про заробітну плату є складовою цієї процедури, а її результати мають бути використані органом, визначеним за принципом екстериторіальності, під час вирішення заяви. Саме проведення перевірки іншим територіальним органом Пенсійного фонду не замінює прийняття рішення за результатами розгляду заяви.
Суд бере до уваги, що 18.09.2026 позивач подав заяву про зміну предмета позову та позовну заяву в новій редакції, в якій уточнив зміст вимог до кожного з відповідачів з урахуванням установлених під час розгляду справи обставин та залучення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві як співвідповідача. У зв`язку з цим суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та визначає спосіб захисту права позивача з урахуванням позовних вимог, викладених в останній редакції позовної заяви.
У цьому зв`язку суд зазначає, що предметом спору є правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.04.2023 №932480199217 про відмову в перерахунку пенсії за заявою позивача від 03.04.2023, а також бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незабезпечення належного використання результатів перевірок документів під час остаточного вирішення питання про перерахунок пенсії.
Отже, для вирішення цього спору необхідно встановити зміст документів, зазначених у заяві позивача, результати їх перевірки, орган, уповноважений розглянути заяву, підстави прийняття рішення про відмову та обставини подальшого розгляду заяви після підтвердження відомостей про заробітну плату.
Як установлено судом, 03.04.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про перерахунок пенсії з більшого заробітку в разі доцільності. У заяві позивач указав такі довідки про заробітну плату: №17 від 19.05.2010, №18 від 12.04.2010, №210 від 21.05.2010 та №328 без зазначення дати, які, за його повідомленням, містяться у паперовій пенсійній справі.
За принципом екстериторіальності зазначену заяву розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке 06.04.2023 прийняло рішення №932480199217 про відмову в перерахунку пенсії. Підставою відмови в цьому рішенні зазначено ненадання завірених в установленому порядку копій первинних документів, на підставі яких складено довідку. Водночас пенсійний орган зазначив, що після підтвердження довідки управління повернеться до розгляду заяви.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві пов`язало можливість подальшого розгляду заяви саме з підтвердженням відомостей про заробітну плату первинними документами. Висновків про недостовірність довідок, зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати або недоцільність перерахунку пенсії оскаржуване рішення не містить.
Після прийняття зазначеного рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області реалізувало передбачені законом повноваження щодо перевірки достовірності документів та провело перевірки відомостей довідки №17 від 19.05.2010 за період роботи позивача у ВАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" та довідки №328 за період роботи у ВАТ "РОСАВА".
За результатами перевірок складено акти від 17.04.2023 №1000-1002-1/3485 та від 18.04.2023 №1000-1002-1/3529, якими підтверджено відповідність зазначених у цих довідках сум заробітної плати даним первинних документів.
Суд ураховує, що проведення таких перевірок належить до повноважень органів Пенсійного фонду. Однак установлення достовірності відомостей двох довідок не свідчить про належне завершення всієї процедури розгляду заяви позивача. Проведення перевірок та прийняття рішення за результатами розгляду заяви є окремими складовими цієї процедури.
У спірних правовідносинах саме Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві було визначено за принципом екстериторіальності для розгляду заяви від 03.04.2023 та прийняло рішення про відмову в перерахунку пенсії. Тому результати перевірок, проведених Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, мали бути передані цьому уповноваженому органу для повернення до розгляду заяви та прийняття рішення з урахуванням установлених під час перевірок обставин.
Натомість доказів передачі повних матеріалів перевірок Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та прийняття цим управлінням рішення за результатами розгляду заяви після підтвердження відомостей довідок суду не надано.
Посилання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у відзиві на недоцільність перерахунку пенсії не замінює рішення органу, якому було розподілено заяву. Письмові пояснення відповідача, подані під час судового розгляду, не є завершенням адміністративної процедури розгляду заяви позивача від 03.04.2023.
При цьому суд не заперечує повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обслуговування позивача за місцем його пенсійного обліку та здійснення передбачених законом дій у сфері пенсійного забезпечення. Однак у межах конкретної екстериторіальної процедури висновок цього управління про невигідність перерахунку не може підміняти рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві за заявою, яка перебувала на його розгляді.
Крім того, заява позивача стосувалася врахування довідок про заробітну плату, тоді як надані акти підтверджують проведення перевірок лише довідок №17 та №328. Відомостей про проведення перевірок довідок №18 від 12.04.2010 та №210 від 21.05.2010, оцінку їх змісту та можливість використання зазначеного в них заробітку при перерахунку пенсії відповідачами не наведено.
Таким чином, висновок Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про результат застосування двох перевірених довідок не підтверджує повного розгляду заяви щодо всіх документів, на які посилався позивач.
Суд також звертає увагу, що підтвердження достовірності відомостей про заробітну плату та встановлення результату їх використання при обчисленні пенсії є різними питаннями. Акти перевірок підтверджують відповідність відомостей довідок первинним документам, проте не містять розрахунку пенсії або висновку щодо величини індивідуального коефіцієнта заробітної плати.
Наведені у відзиві Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області показники 0,69794 та 0,62015 без деталізації врахованих періодів заробітної плати, помісячних коефіцієнтів, застосованої оптимізації та результатів оцінки всіх поданих позивачем довідок не дають підстав вважати доведеним належне вирішення заяви позивача.
Саме по собі зменшення індивідуального коефіцієнта заробітної плати за певним варіантом розрахунку також не доводить відповідного зменшення остаточної пенсійної виплати, яка може включати встановлені законодавством доплати та інші складові. Тому висновок про невигідність перерахунку має ґрунтуватися на перевіреному порівняльному розрахунку та бути викладений у мотивованому рішенні компетентного органу.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оскаржуване рішення від 06.04.2023 прийнято до складення актів перевірок від 17.04.2023 та 18.04.2023. З огляду на це, акти та пояснення про результати розрахунку з їх урахуванням не можуть оцінюватися так, ніби вони були покладені в основу рішення від 06.04.2023.
Юридично значущим є те, що орган відмовив у перерахунку через відсутність копій первинних документів, не довівши неможливості перевірки довідок за місцем зберігання таких документів та належного використання передбачених законом повноважень для з`ясування їх достовірності.
Вимога щодо підтвердження довідки первинними документами не означає, що за наявності таких документів у підприємства або архівної установи їх перевірка може бути замінена відмовою виключно через ненадання пенсіонером завірених копій. У цій справі можливість перевірки відомостей двох довідок підтверджена фактичним проведенням таких перевірок невдовзі після прийняття рішення про відмову.
Доказів того, що до прийняття оскаржуваного рішення Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вжило необхідних заходів для перевірки зазначених позивачем документів або вирішило питання про продовження строку розгляду заяви для проведення додаткової перевірки, суду не надано.
Водночас після підтвердження відомостей двох довідок пенсійні органи не забезпечили повернення до розгляду заяви, про яке зазначено у рішенні від 06.04.2023. Унаслідок цього позивач не отримав рішення компетентного органу, прийнятого за результатами повного розгляду його заяви з урахуванням матеріалів перевірок.
Отже, відповідачами не доведено дотримання вимог щодо повного, об`єктивного та своєчасного розгляду документів позивача. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.04.2023 №932480199217 є передчасним та необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним і скасуванню.
Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області суд зазначає, що позивач оскаржує незабезпечення належного використання результатів проведених перевірок при остаточному вирішенні питання про перерахунок пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провело перевірки та володіло їх результатами, що підтверджується актами та відзивом. Однак Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області не доведено передачі цих матеріалів органу, уповноваженому завершити розгляд заяви позивача. Висновок Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про недоцільність перерахунку не усуває необхідності такої передачі.
Розподіл повноважень між територіальними органами Пенсійного фонду не може покладати на позивача обов`язок повторно збирати або подавати вже перевірені документи для забезпечення їх руху між органами. Належне використання матеріалів перевірок має забезпечуватися органами Пенсійного фонду в межах розгляду первісної заяви.
За таких обставин бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незабезпечення передачі та використання результатів перевірок для належного завершення розгляду заяви від 03.04.2023 є протиправною.
Визначаючи спосіб відновлення порушеного права, суд ураховує, що саме лише скасування рішення про відмову не забезпечить завершення розгляду заяви, оскільки матеріали перевірок перебувають у розпорядженні іншого територіального органу Пенсійного фонду.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені обставини для ефективного захисту права позивача необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області передати Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві повні матеріали всіх проведених перевірок щодо довідок, зазначених у заяві від 03.04.2023, зокрема акти від 17.04.2023 №1000-1002-1/3485 та від 18.04.2023 №1000-1002-1/3529, разом із документами, на підставі яких їх складено.
Такий обов`язок безпосередньо пов`язаний з усуненням установленої бездіяльності та забезпеченням розгляду тієї самої заяви позивача, його покладення не змінює предмета спору та є необхідним для фактичного відновлення порушеного права.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві належить зобов`язати повторно розглянути заяву позивача від 03.04.2023 з урахуванням усіх зазначених у ній довідок про заробітну плату, результатів проведених перевірок та правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
При цьому повторний розгляд має включати оцінку кожної довідки та визначення можливості використання зазначеного в ній заробітку відповідно до статті 40 Закону №1058-IV. Щодо довідок, відомості яких не були перевірені, компетентний орган повинен з`ясувати наявність необхідного первинного підтвердження та за потреби забезпечити його перевірку у встановленому законом порядку.
Повторний розгляд не може обмежуватися відтворенням підстави скасованої відмови без оцінки актів перевірок, якими підтверджено відповідність відомостей довідок №17 та №328 первинним документам. За результатами розгляду орган повинен прийняти мотивоване рішення, у якому відобразити оцінку поданих документів та результати розрахунку.
Разом із тим підтвердження достовірності відомостей двох довідок не доводить права позивача на збільшення розміру пенсії. Для такого висновку необхідно встановити допустимі періоди заробітної плати, оцінити всі зазначені в заяві довідки та провести відповідний розрахунок.
Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У цій справі наявні докази не дають змоги встановити виконання всіх умов для безумовного підвищення пенсії з урахуванням зазначених позивачем довідок. Питання про результат такого перерахунку уповноваженим органом після проведення перевірок не вирішено, а повного розрахунку щодо всіх довідок суду не надано.
Суд не розглядає застосування встановленої законом формули як право пенсійного органу довільно визначати розмір пенсії або відмовляти у врахуванні належно підтверджених відомостей. Проте зобов`язання безпосередньо підвищити пенсію можливе за умови встановлення відповідного права, тоді як у цій справі доведено порушення порядку розгляду заяви, яке необхідно усунути шляхом її повторного розгляду.
Отже, вимога про зобов`язання здійснити перерахунок пенсії у бік її збільшення підлягає задоволенню частково шляхом зобов`язання повторно розглянути заяву від 03.04.2023 та прийняти рішення з урахуванням установлених судом обставин.
Щодо визначення початкової дати перерахунку суд зазначає, що частиною четвертою статті 45 Закону №1058-IV передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Оскільки заява подана 03.04.2023, при повторному розгляді питання про початкову дату перерахунку належить вирішити стосовно цього звернення. Якщо за результатами оцінки документів буде встановлено виникнення права на підвищення пенсії та наявність усіх необхідних документів на час подання заяви, застосуванню підлягає дата 01.04.2023. Саме проведення пенсійним органом перевірки раніше поданих документів після звернення особи не є поданням такою особою нової заяви.
Водночас до встановлення права на підвищення пенсії відсутні підстави для зобов`язання здійснити її перерахунок з 01.04.2023 у збільшеному розмірі.
Вимоги про застосування до збільшеного розміру пенсії наступних підвищень, перерахунків та індексацій, здійснення виплати пенсії в такому розмірі й виплату різниці між фактично виплаченими та належними сумами є похідними від установлення відповідного права та результату перерахунку. Оскільки ці обставини мають бути з`ясовані під час повторного розгляду заяви, зазначені вимоги в їх безумовному формулюванні є передчасними та задоволенню не підлягають.
Це не звільняє органи Пенсійного фонду від обов`язку здійснити передбачені законодавством нарахування та виплату пенсії, якщо за результатами повторного розгляду заяви буде встановлено право позивача на її підвищення.
За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.04.2023 №932480199217, визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незабезпечення належного використання результатів перевірок та зобов`язання відповідачів учинити дії, необхідні для передачі матеріалів перевірок і повторного розгляду заяви позивача від 03.04.2023. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 2422,40 грн, що підтверджується квитанцією від 08.04.2024.
Суд ураховує, що самостійні немайнові вимоги про скасування рішення та визнання протиправною бездіяльності підлягають задоволенню. Визначення способу відновлення порушеного права шляхом повторного розгляду заяви замість безпосереднього зобов`язання здійснити перерахунок не означає відмови в судовому захисті щодо відповідної немайнової вимоги. Вимоги про наступні нарахування та виплату різниці є похідними від результату перерахунку.
Ураховуючи немайновий характер заявлених вимог, задоволення вимог про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, а також відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідачів забезпечити передачу матеріалів перевірок і повторний розгляд заяви, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівних частинах: 1211,20 грн - за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та 1211,20 грн - за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Керуючись статтями 243 246, 250, 255 КАС України, суд,
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06.04.2023 №932480199217 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за заявою від 03.04.2023.
3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо незабезпечення передачі Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві матеріалів перевірок, оформлених актами від 17.04.2023 №1000-1002-1/3485 та від 18.04.2023 №1000-1002-1/3529, для завершення розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.04.2023 про перерахунок пенсії.
4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві належним чином засвідчені копії повних матеріалів усіх проведених перевірок щодо довідок про заробітну плату, зазначених у заяві ОСОБА_1 від 03.04.2023, у тому числі актів від 17.04.2023 №1000-1002-1/3485 та від 18.04.2023 №1000-1002-1/3529 і документів, на підставі яких ці акти складено.
5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.04.2023 про перерахунок пенсії з більшого заробітку з урахуванням довідок про заробітну плату №17 від 19.05.2010, №18 від 12.04.2010, №210 від 21.05.2010 та №328 без зазначення дати, матеріалів проведених перевірок, у тому числі актів від 17.04.2023 №1000-1002-1/3485 та від 18.04.2023 №1000-1002-1/3529, та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
6. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548).
8. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.
Судове рішення № 140888012, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 320/29347/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: