Рішення № 140887514, 23.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2026 р. справа № 300/9118/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також позивачка, ОСОБА_1 ) звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом заявою до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (далі також - відповідач, ГУНП в Івано-Франківській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 10.12.2025 за №2392 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №3 роти №1 БГІОГІ (стрілецький) ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить службу в органах Національної поліції з 07.02.2019 року, на посаді інспектора взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (БПОП) (стрілецький) ГУ НП в Івано-Франківській області з 13.06.2024, маючи спеціальне звання капітан поліції.

За час проходження служби в Національній Поліції, дисциплінарних стягнень не мав, характеризувався позитивно.

Наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 10.12.2025 за №2392 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №3 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 ", за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 10.10.2025 №494 о/с ДСК шляхом втечі із місця дислокації БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області на території Донецької області, не повідомленні керівнику про місце свого перебування, а також порушенні вимог п.п. 1,2,6 ч.І ст.18, ч.І ст.64, п.24 ч.І ст.23. ч.2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, п.п. 1, 2, 4, 6, 13, ч.3 ст.1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337 VIII, до інспектора взводу №3 роти №1 Батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_1 (0163796) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач вважає такий наказ протиправним, у зв`язку з чим просив позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.50-51).

Відповідач з позовними вимогами не погодився, у відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду у виді письмових пояснень, зокрема зазначив, що наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 13.06.2024 № 190 "По особовому складу" у ГУНП в Івано-Франківській області створено батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) - (далі - БПОП (стрілецький).

Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 26.09.2024 № 299 затверджено Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький).

Відповідно до Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), БПОП (стрілецький) відповідно до покладених на нього завдань (коротко) здійснює участь, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану.

Згідно наказу ГУ НП в Івано-Франківській області від 21.08.2025 №376 о/с ОСОБА_1 (0163796) призначено інспектором взводу № 3 рота №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький), звільнивши з посади заступника командира взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький).

У відповідності до довідки №968 від 26.11.2025, встановлено що відповідно до бойових розпоряджень Генерального штабу Збройних Сил України від 15.05.2024 №7309 ОКП-Київ, від 18.10.2024 №20804 ОКП-Київ, з метою виконання у взаємодії з Державною прикордонною службою України бойових (спеціальних) завдань з посилення охорони державного кордону, несення служби на блокпостах, контрольних постах, бойових позиціях у межах операційних зон угруповань військ (сил оборони держави) в контрольованих прикордонних районах, які межують з українсько-білоруською ділянками державного кордону, наказами ГУНП від 23.10.2024 №481 о/с дск та від 22.04.2025 №174 о/с дск до ЗБП "Скеля" ГУНП у Волинській області дійсно був відряджений капітан поліції ОСОБА_1 (0163796), інспектор взводу № 3 роти № І батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Наказом ГУНП від 29.08.2025 №431 о/с дск відрядження до ЗБП "Скеля" ГУНП у Волинській області було припинено та, відповідно до бойового розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 28,08.2025 № 20711 ОКП КИЇВ, з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 30.08.2025 капітан поліції ОСОБА_1 був відряджений до оперативно-стратегічного згрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Наказом, ГУНП від 02.10.2025 № 494 о/с дск з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 03.10 2075 капітан поліції, ОСОБА_1 був відряджений до угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".

З урахуванням зазначеного, дисциплінарна комісія приходить до переконання шо перебуваючи на території Донецької області та проживаючи у м. Слов`янськ, виконуючи бойові (спеціальні завдання), капітан поліції ОСОБА_1 виконував наказ начальника і ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с дск.

Однак 10.11.2025, самовільно покинувши місце дислокації підрозділу не попередивши про це керівника, не вийшовши на службу, самовільно припинив його виконувати. При цьому, утікши з території Донецької області, під час дій керівника із встановлення місця його перебування, відмовився повідомляти своє місце перебування, відмовився повідомляти своє місце перебування та повідомив про те, шо не повернеться до виконання службових обов`язків на території Донецької області. Відповідно не сприяв керівнику у зміцненні службової дисципліни.

Зазначене свідчить про грубе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , яка підриває авторитет Національної поліції, як органу державної вдали, одним із повноважень якого є участь в обороні України.

Капітан поліції ОСОБА_1 , відповідно до зазначеного вище, був зобов`язаний неухильно дотримуватись визначених законодавством України вимог, положень нормативно-правових актів, наказів керівництва, правил службової дисципліни, безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, а також утримуватись від будь-яких дій, що можуть перешкоджати виконанню службових обов`язків або підривати авторитет Національної поліції України, і не порушувати встановлені вимоги, зокрема під час виконання завдань у межах дії правового режиму воєнного стану, ведення бойових дій, виконання бойових (спеціальних) завдань чи інших дій, що регламентуються у сфері національної безпеки та оборони.

У свою чергу, ОСОБА_1 , усвідомлюючи високу відповідальність поставлених завдань керівництва з підтримання правового режиму ванного стану, тим самим не виконав свого обов`язку, передбаченого нормами законодавства, в свою чергу дискредитував звання поліцейського, фактично порушивши прийняту Присягу поліцейського.

Звернуто увагу, що під час службового розслідування, дисциплінарною комісією досліджено та встановлено, що разом із доповідною запискою, комісії надано акти про відсутність на службі, відповідно до яких, період з 10.11.2025 до 12.11.2025 капітан поліції ОСОБА_1 без поважних на те причин був відсутній на службі.

За таких обставин в ході проведення службового розслідування встановлено, що капітаном поліції ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок.

Скоєння інспектором взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано- Франківській області капітаном поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку стало можливим внаслідок самовільного припинення виконання наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 № 494 о/с ДСК шляхом втечі із місця дислокації БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області на території Донецької області, не повідомлені керівнику про місце свого перебування, а також відвертому ігноруванні та недотриманні ним основоположних засад діяльності поліції та вимог пп.1, 2, 6 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII, п.п. 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. Просила відмовити у задоволенні позову (а.с.56-80).

Позивач скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду у виді заперечення на письмові пояснення, у якій зокрема зазначає, що надані суду пояснення відповідача є суперечливі та не відповідають дійсним обставинам справи. Просив позов задовольнити (а.с.152-161).

Ухвалою суду від 03.03.2026 залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 від 25.02.2026 про збільшення позовних вимог в справі № 300/9118/25 (а.с.176-177).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 , з 07.02.2019 проходив службу в органах Національної поліції. Останнім місцем служби позивача є перебування в званні капітана поліції на посаді інспектора взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (БПОП) (стрілецький) ГУ НП в Івано-Франківській області з 13.06.2024.

Наказом ГУНП в Івано-Франківській області №2227 від 19.11.2025 "Про призначення та проведення службового розслідування" з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки факту щодо можливого порушення вимог службової дисципліни, а саме за матеріалами, які надійшли із батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області про факт можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу №3 роти №1 БПОП (стрілецький) каштаном поліції ОСОБА_1 - призначено службове розслідування у формі письмового провадження.

Дисциплінарною комісією встановлено, що до ГУНП в Івано-Франківській області за вих. №123652-2025 від 13.11.2025 (554217) надійшла доповідна записка т.в.о. командира БПОП (стрілецький) ГУНП каштана поліції ОСОБА_2 , про факт відсутності на службі без поважних причин поліцейського ГУНП в Івано-Франківській області, відповідно до якої: "Доповідаю Вам проте, що 10.11.2025 до керівництва батальйону поліції особливого призначений (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області (далі за текстом - БПОП (стрілецький) ГУНП) надійшла Інформація про відсутність на службі без поважних на те причин Інспектора взводу № З роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (0163796)....

Встановлено, що згідно наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с ДСК "Про відрядження поліцейських ГУНП в Івана-Франківській області" капітан поліції ОСОБА_1 , перебуває у відрядженні на території Донецької області у складі зведеного підрозділу БТГр ДПОП ОШБ "Лють".

10.11.2025 о 09:00 під час проведення перевірки особового складу БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, виявлено відсутність капітана поліції ОСОБА_1 . Подальшою перевіркою встановлено, що останній самовільно покинув місце дислокації підрозділу, розташованого па території Донецької області.

Табельна та автоматична вогнепальна зброя капітана поліції ОСОБА_1 перебуває на зберіганні в підрозділі відповідно до встановленого порядку.

Під час телефонної розмови з капітаном поліції ОСОБА_1 , останній повідомив керівництву БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області про те, що не планує повертатися до Донецької області та про своє місце перебування повідомляти не бажає.

Про факт відсутності на службі без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1 складено відповідні акти."

Даною доповідною запискою ініційовано проведення службового розслідування.

Окрім того, 13.11.2025 до ГУНП в Івано-Франківській області за вих.№ 86893-2025 від 13.11.2025 (362811) з Івано-Франківського УВБ ДВБ НПУ надійшов лист наступного змісту: "Івано-Франківським управління отримано інформацію про те, що капітан поліції ОСОБА_1 , перебуває на посаді заступника командира взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області покинув місце несення служби у м. Краматорську без законної та поважної не те причин".

Листом ініційовано проведення службового розслідування.

Опитаний з даного приводу інспектор взводу № 3 роти № І батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано- Франківській області капітан поліції ОСОБА_1 (0163796), надав пояснення, "що після виходу із бойової позиції з умовною назвою "Вежа" 15.10.2025, у наслідок отриманого поранення його було евакуйовано в госпіталь МВС м. Харків, де проходив лікування. У вказаному закладі, під час обстежень, у нього виявлено додаткові захворювання, які загострилися під час перебування на позиції, зокрема варикозна хвороба правої нижньої кінцівки та хронічний комбінований геморой у стадії загострення.

Після закінчення лікування в м. Харків, він доповів керівництву БПОП (стрілецький)- ОСОБА_3 про проблеми із здоров`ям. Ковалюк сказав, щоб ОСОБА_1 повернувся у Донецьку область, що той і зробив.

В подальшому, він проходив лікування в медичній роті ОШБ "Лють", де йому призначили лікування, однак стан здоров`я не покращувався. В усній формі ОСОБА_1 доповів керівництву БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, зокрема ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про неможливість виконання ним завдань у зв`язку із поганим станом здоров`я.

"У зв`язку із відсутністю дієвого лікування, ОСОБА_1 вирішив повернутися до м. Івано-Франківськ де звернувся в ТМО УМВС України по Івано-Франківській області звідки його направили на лікування в Івано-Франківську ОКЛ, в якій проходив лікування на час отримання пояснення у зв язку із проведенням оперативного втручання

Про намір виїхати в Івано-Франківськ, ОСОБА_1 нікому не повідомляв.

Будучи в Івано-Франківську, в телефонному режимі доповів про своє місце перебування у лікарні та надав копії документів.

Готовий повернутися до несення служби після завершення повного курсу лікування.

На території Донецької області він проживав у АДРЕСА_1 , разом із поліцейським взводу №3 БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області Іванішаком Ю.І. Про намір виїзду йому нічого не повідомляв. Коли ОСОБА_1 виїжджав, то ОСОБА_6 був на навчаннях на полігоні.

Щодо зброї, з якою ОСОБА_1 відряджався, то вона після евакуації була передана начальникові відділення логістики - ОСОБА_7 .

Щодо амуніції та іншого виданому йому майна, то воно знаходиться у ОСОБА_1 .

Також ОСОБА_1 зазначив, що нього були проблеми із спиною, після чого він звернувся у лікарню в м. Слов`янськ, де лікар рекомендував йому стаціонарне лікування по місцю проживання. 7

У підтвердження сказаного, ОСОБА_1 надав копії відповідних документів".

Опитаний з даного приводу командир батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській полковник поліції ОСОБА_3 надав пояснення, що "відповідно до наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02 10.2025 №494о/с дск, про відрядження поліцейський БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області у зону проведення бойових дій до Донецької воласті в складі БТГр ДПОП ОШБ "Лють", він відряджений та виконує бойові завдання на території Донецької області.

Наказом ГУНП від 29.08.2025 № 431 о/с дск відрядження до ЗБП "Скеля" ГУНП у Волинській області було припинено та відповідно до бойового розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 28.08.2025 № 20711. ОКП - Київ, з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 30.08.2025 капітан поліції ОСОБА_1 був відряджений до Донецької області в підпорядкування оперативно-стратегічного угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Наказом ГУНП від 02.10.2025 № 494 о/с дск, з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 03.10.2025 капітан поліції ОСОБА_1 був відряджений у підпорядкування ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", фактично вказаний наказ виданий із зміною штатної структури ЗСУ.

Відповідно до наказу зведеного підрозділу БТГр ДПОП "ОШБ "Лють" №373 дск/ВС від 28.09.2025, капітана поліції ОСОБА_1 спільно із поліцейським взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_8 , виконували бойове (спеціальне) завдання на позиції "Вежа", неподалік населеного пункту Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області.

Перебуваючи на позиції "Вежа" 07.10.2025 близько 11:30 ОСОБА_1 отримав поранення, також 15.10.2025 він отримав пошкодження рогівки правого ока.

Так, 15.10.2025 після проведення евакуаційних заходів вищевказаного поліцейського доставлено до медичного пункту УДМД ДПОП "ОШБ "Лють", розташованого в м. Краматорськ, Донецької області, де оглянуто, надано необхідну медичну допомогу та направлено на лікування у ДУ "ТМО МВС України по Харківській області", де він проходив лікування до 28.10.2025.

Зброю та бойові припаси зазначеного поліцейського, після виходу з позиції, та перед направленням на лікування, було передано на відповідальне зберігання начальникові відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, капітану поліції Радомському І.М.

В подальшому, після завершення лікування на території Харківської області капітан поліції ОСОБА_1 повернувся у Донецьку область де продовжував проходити службу, відповідно до наказу №494 о/с ДСК, проте зброю та бойові припаси поліцейському не повернули, так як він не залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань, оскільки мав звільнення від фізичних навантажень.

Що стосується предмету службового розслідування, то зазначений поліцейський проживав в орендованому житлі на території м. Слов`янськ Донецької області разом із поліцейським взводу №1 роти №1 БПОП (стрілецький) сержантом поліції ОСОБА_9 .

10.11.2023 безпосередній керівник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 доповів ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 самовільно покинув місце перебування підрозділу. Як вказав поліцейський ОСОБА_9 , з яким ОСОБА_1 спільно проживав, коли він повернувся із навчань, які проводилися на полігоні, по місцю проживання у наймане житло то ОСОБА_10 не було. Коли ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_1 то той відмовився повідомити про своє місце перебування, однак сказав, шо не бажає в подальшому проходити службу на території Донецької області і виїхав з неї.

Фактично вказаний поліцейський своєю втечею і неповідомленням про місце перебування командирові, самовільно перестав виконувати наказ, яким був відряджений до Донецької області."

Відповідно про даний факт доповів вищестоящому керівництву, в тому числі військовому. Також дав вказівку на документування факту відсутності на службі поліцейського. Відповідно складалися акти про відсутність на службі вказаного поліцейського за період часу з 10.11.2025 до 12.10.2025, так, як в подальшому з`ясувалося, що ОСОБА_1 перебуває в Івано-Франківській області та звернувся за медичною допомогою, про що було сформовано листок про тимчасову непрацездатність. Акти про відсутність на службі підписували ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , також їх затверджував ОСОБА_3 .

Про намір покинути місце несення служби та не виконувати наказ про відрядження, ОСОБА_1 не повідомляв, так як і не вказував про причини, які перешкоджають проходженню служби. Такий вчинок поліцейського підірвав дисципліну у підрозділі, оскільки інші поліцейські, які також відряджені, побачили вчинок ОСОБА_1 , з неохотою виконують бойові завдання. Мотивація v поліцейських знизилася і трапилися випадки відмови виконання наказів. Таким чином дії ОСОБА_14 у сукупності з іншими об`єктивними обставинами фактично підірвали авторитет Національної поліції України, оскільки військове командування в оперативному підпорядкуванні, якого перебуває підрозділ, дізнавшись про факти втечі поліцейського із зони проведення бойових дій, знизило довіру під час виконання бойових (спеціальних) завдань. Нерідко ОСОБА_3 та інші поліцейські чують невдоволення та певну насмішку зі сторони військовослужбовців з приводу таких фактів.

Окрім того, ОСОБА_3 зазначив, що більшість поліцейських, які здійснюють втечу із зони проведення бойових дій, апелюють поганим станом здоров`я, хоча фактично не звертаються у медичні установи по місцю несення служби, а здійснивши втечу звертаються до знайомих лікарів і таким чином тривалий час перебувають на лікуванні в надії, що закінчиться термін відрядження у зону бойових дій, а покарання за вчинене вони не понесуть прикриваючись поганим станом здоров`я. Попри все сказане вище, слід врахувати, що вказаний поліцейський не повідомляв про намір покинути зону проведення бойових дій, зробив це самовільно і відмовився повідомляти командирові місце свого перебування".

Опитаний з даного приводу заступник командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській капітан поліції ОСОБА_5 надав пояснення, що "відповідно до наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с дск про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області у зону проведення бойових дій до Донецької області в стаді БТГр ДПОП ОШБ "Лють", він та виконує бойові завдання на території Донецької області, як і інші поліцейські батальйону."

Наказом ГУНП від 29.08.2025 № 431 о/с дск відрядження до ЗБП "Скеля" ГУНП у Волинській області було припинено та відповідно до бойового розпорядження і Генерального штабу Збройних Сил України від 28.08.2025 № 20711. ОКП-Київ., з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 30.08.2025 капітан поліції ОСОБА_1 , який є його підлеглим, також відряджений до Донецької області в підпорядкування оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Наказом ГУНП від 02.10.2025 № 494 о/с дек, з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 03.10.2025 капітан поліції ОСОБА_1 був відряджений у підпорядкування ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", фактично вказаний наказ виданий із зміною штатної структури ЗСУ.

Відповідно до наказу зведеного підрозділу БТГр ДПОП "ОШБ "Лють" № 373 дск/ВС від 28.09.2025, капітан поліції ОСОБА_1 спільно із поліцейським взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_8 , виконували бойове (спеціальне) завдання на позиції "Вежа", неподалік населеного пункту Олександро-Качинове Краматорського району Донецької області.

Перебуваючи на позиції "Вежа" 07.10.2025 близько 11:30 ОСОБА_1 отримав поранення, також 15.10.2025 він отримав пошкодження рогівки правого ока.

Так, 15.10.2025 після проведення евакуаційних заходів вищевказаного поліцейського доставлено до медичного пункту УДМД ДПОП "ОШБ "Лють", розташованого в м. Краматорськ, Донецької області, де оглянуто, надано необхідну медичну допомогу та направлено на лікування у ДУ "ТМО МВС України по Харківській області", де він проходив лікування до 28.10.2025.

Зброю та бойові припаси зазначеного поліцейського, після виходу з позиції, та перед направленням на лікування, було передано на відповідальне зберігання начальникові відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, капітану поліції Радомському І.М.

В подальшому, після завершення лікування на території Харківської області капітан поліції ОСОБА_1 повернувся у Донецьку область де продовжував проходити службу, відповідно до наказу №494 о/с ДСК, проте зброю та бойові припаси поліцейському не повернули, так як він не залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань оскільки мав звільнення від фізичних навантажень, фактично його не завіювали до несення служби.

Зазначений поліцейський проживав в орендованому житлі на території м. Слов`янськ Донецької області разом із поліцейським взводу №1 роти № 1 БПОП (стрілецький) сержантом поліції ОСОБА_9 .

10.112025, в телефонній розмові з ОСОБА_9 . ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_1 відсутній по місцю проживання, де він подівся, ОСОБА_9 не відомо ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_1 , однак той не відповідав. Згодом, коли ОСОБА_1 відкрив листок про тимчасову непрацездатність в медичному закладі на території Іван-Франківської області, то він зателефонував і сказав, що проходить лікування і не планує повертатися до Донецької області. Тобто, вказаний поліцейський самовільно покинув місце перебування підрозділу та виконувати службові обов`язки.

Фактично вказаний поліцейський своєю втечею і неповідомленням про місце перебування командирові, самовільно перестав виконувати наказ, яким був відряджений до Донецької області.

Відповідно про даний факт доповів командиру батальйону - полковнику поліції ОСОБА_3 , який дав вказівку на документування факту відсутності на службі поліцейського. Відповідно складалися акти про відсутність на службі вказаного поліцейського за період часу з 10.11.2025 до 12.10.2025, так, як в подальшому ОСОБА_1 в Івано-Франківській області звернувся за медичною допомогою, про що було сформовано листок про тимчасову непрацездатність. Акти про відсутність на службі підписували ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , також їх затверджував командир батальйону - ОСОБА_3 .

Про намір покинути місце несення служби та не виконувати наказ про відрядження, ОСОБА_1 не повідомляв, так як і не вказував про причини, які перешкоджають проходженню служби.

Він не висловлював невдоволення наданим йому медичним послугам на території Донецької області. Під час перебування у відрядженні, після отриманих травм, його не залучали до виконання бойових (спеціальних) завдань та завдань пов`язаних із фізичними навантаженнями.

Тобто поліцейській ніс службу у звичайному режимі. Вчинок ОСОБА_1 підірвав дисципліну у підрозділі, оскільки інші поліцейські, які також перебувають у відряджені та мали травми, почали висловлювати невдоволення такими подіями, з неохотою виконують бойові завдання. Мотивація у поліцейських знизилася і трапилися випадки відмови виконання наказів. Таким чином дії ОСОБА_1 у сукупності з іншими об`єктивними обставинами фактично підірвали авторитет Національної поліції України, оскільки військове командування, в оперативному підпорядкуванні, якого перебуває підрозділ, дізнавшись про факти втечі поліцейського із зони проведення бойових дій, знизило довіру під час виконання бойових (спеціальних) завдань. Нерідко ОСОБА_5 та інші поліцейські чують невдоволення та певну насмішку зі сторони військовослужбовців з приводу таких фактів.

ОСОБА_5 зазначив, що більшість поліцейських, які здійснюють втечу із зони проведення бонових дій, апелюють поганим станом здоров`я, хоча фактично не звертаються у медичні установи по місцю несення служби, а здійснивши втечу звертаються до знайомих лікарів і таким чином тривалий час перебувають на лікуванні в наїді, що закінчиться термін відрядження у зону бойових дій, а покарання за вчинене вони не понесуть прикриваючись поганим станом здоров`я. Попри все сказане віще, слід врахувати, що вказаний поліцейський не повідомляв про намір покинути зону проведення бойових дій, зробив це самовільно і відмовився повідомляти командирові місце свого перебування".

Опитаний з даного приводу старший інспектор відділення моніторингу та контролю батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано- Франківській області, капітан поліції ОСОБА_11 надав пояснення, що "відповідно до наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 № 494 о/с дск, про відрядження поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, у зону проведення бойових дій до Донецької області в складі БТГр ДПОП ОШБ "Лють", він відряджений та виконує бойові задання на території Донецької області.

Наказом 1 УНП від 29.08.2025 № 431 о/с дек відрядження до ЗБП "Скеля" ГУНП у Волинській області було припинено та відповідно до бойового розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 28.08.2025 № 20711. ОКП - Київ., з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 30.08.2025 капітан поліції ОСОБА_1 був відряджений до Донецької області в оперативне підпорядкування оперативно-стратегічного угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Наказом ГУНП від 02.10.2025 № 494 о/с дск, з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 03.10.2023 капітан поліції ОСОБА_1 був відряджений до угрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".

Відповідно до наказу зведеного підрозділу БТГр ДПОП "ОШБ "Лють" № 373 дск/ВС від 28.09.2025, капітан поліції ОСОБА_1 , спільно із поліцейським взводу № 3 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області старшим сержантом поліції ОСОБА_8 , виконували бойове (спеціальне) завдання на позиції "Вежа" неподалік населеного пункту Олександро-Калинове Краматорського району Донецької області.

Перебуваючи на позиції "Вежа" 07.10.2025 близько 11:30 ОСОБА_1 отримав поранення, також 15.10.2025 він отримав пошкодження рогівки правого ока, проходячи небезпечну ділянку дороги під час виходу із позиції "Вежа" до місця спішування.

Так, 15.10.2025 після проведення евакуаційних заходів вищевказаного поліцейського доставлено до медичного пункту УДМД ДПОП "ОШБ "Лють", розташованого в м. Краматорськ, Донецької області, де оглянуто, надано необхідну медичну допомогу та направлено на лікування у ДУ "ТМО МВС України по Харківській області", де він проходив лікування до 28.10.2025.

Зброю та бойові припаси зазначеного поліцейського, після виходу з позиції, та перед направленням на лікування, було передано на відповідальне зберігання начальникові відділення логістики та матеріально-технічного забезпечення БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області, майору поліції ОСОБА_16 .

В подальшому, після завершення лікування на території Харківської області, капітан поліції ОСОБА_1 повернувся у Донецьку область де продовжував проходити службу, відповідно до наказу № 494 о/с ДСК, проте зброю та бойові припаси поліцейському не було видано, так як він не залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань, оскільки мав звільнення від фізичних навантажень.

Що стосується предмету службового розслідування, то зазначений поліцейський проживав в орендованому житлі на території м. Слов`янськ Донецької області разом із поліцейським взводу № 1 роти № 1 БПОП (стрілецький) сержантом поліції ОСОБА_9 .

10.11.2025 від безпосереднього керівника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 дізнався, що ОСОБА_1 самовільно покинув місце перебування підрозділу. Як вказав ОСОБА_9 , 10.11.2025 по місцю проживання він виявив відсутність ОСОБА_1 , який спільно з ним проживав в орендованому житлі в м. Слов`янськ. Коли ОСОБА_5 телефонував ОСОБА_1 , той відмовився повідомити про своє місце перебування, однак сказав, що не бажає в подальшому проходити службу на території Донецької області.

Фактично вказаний поліцейський своєю втечею і відмову вказувати про своє місце перебування командирові, самовільно перестав виконувати наказ, яким був відряджений до Донецької області.

Командир батальйону-полковник поліції ОСОБА_3 дав вказівку на документування факту відсутності на службі поліцейського. Відповідно ОСОБА_17 складав акти про відсутність на службі вказаного поліцейського за період часу з 10.11.2025 до 12.10.2025, оскільки в подальшому з`ясувалося, що ОСОБА_1 перебуває в Івано-Франківській області та звернувся за медичною допомогою, про що було сформовано листок про тимчасову непрацездатність. Акти про відсутність на службі підписували присутні поліцейські ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , також їх затверджував командир батальйону - ОСОБА_19 .

Про намір покинути місце несення служби та не виконувати наказ про відрядження, ОСОБА_1 не повідомляв, так як і не вказував про причини, які перешкоджають проходженню служби. Такий вчинок поліцейського підірвав дисципліну у підрозділі, оскільки інші поліцейські, які також відряджені, побачили вчинок ОСОБА_1 , з неохотою виконують бойові завдання. Мотивація у поліцейських знизилася, трапилися випадки відмови виконання наказів. Таким чином дії ОСОБА_1 у сукупності з іншими об`єктивними обставинами фактично підірвали авторитет Національної поліції України, оскільки військове командування в оперативному підпорядкуванні, якого перебуває підрозділ, дізнавшись про факти втечі поліцейського із зони проведення бойових дій, знизило довіру під час виконання бойових (спеціальних) завдань. Нерідко ОСОБА_17 та інші поліцейські чують невдоволення та певну насмішку зі сторони військовослужбовців з приводу таких фактів.

Опитати з даного приводу поліцейського взводу № 3 роти № І БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області старшого сержанта поліції ОСОБА_9 не представилось можливим, у зв`язку із перебуванням останнього на лікуванні через поранення отримане 24.11.2025 о 16:30, під час виконання бойового завдання, а саме проведення ротаційних заходів на бойовій броньованій машині поблизу населеного пункту Бересток Краматорського району Донецької області.

У зв`язку з викладеними вище обставинами, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що каштан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на території Донецької області у складі зведеного підрозділу БТГр ДПОП ОШБ "Лють" відповідно до наказу ГУНП від 02.10.2025 № 494 о/с ДСК "Про відрядження поліцейських ГУНП в Івано- Франкській області" з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України мав перебувати на службі та виконувати поставлені службові обов`язки. Попри це, 10.11.2025, капітан поліції ОСОБА_1 самовільно покинув місце дислокації підрозділу, розташованого на території Донецької області, після чого у подальшому, в телефонній розмові, повідомив керівництво БПОП (стрілецький), що не планує повертатися до Донецької області та про своє місце перебування повідомляти не бажає, чим фактично припинив належне виконання службових обов`язків визначених вище зазначеним Наказом №494 о/с дск від 02.10.2025. Зазначене свідчить про грубе порушення службової дисципліни, що підриває авторитет Національної поліції, як органу державної влади, на який, зокрема покладено завдання щодо участі в обороні України.

За таких обставин в ході службового розслідування встановлено, що в даному випадку вина капітана поліції ОСОБА_1 у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто він порушуючи вимоги законодавства свідомо допускав/допустив настання несприятливих наслідків, які в свою чергу негативно впливають на імідж як поліції, так і органів державної влади загалом, підривають віру громадян у спроможність поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання з охорони прав та свобод людини, забезпечення публічної безпеки та порядку, а також у виконанні завдань по відсічі збройної агресії проти України, в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпечені та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану.

Надаючи оцінку діям ОСОБА_1 дисциплінарна комісія враховує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово - дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтереси служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам підриває довіру та унеможливлює подальше виконання ним своїх службових обов`язків.

За таких обставин в ході проведення службового розслідування встановлено, що каштаном поліції ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок.

Скоєння інспектором взводу № З роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано- Франківській області капітаном поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку виразилось у самовільному припиненні виконання наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 № 494 о/с ДСК шляхом втечі із місця дислокації БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області на території Донецької області, не повідомлені керівнику про місце свого перебування, а також стало можливим внаслідок відвертого ігнорування та недотримання ним основоположних засад діяльності поліції та вимог п.п. 1, 2, 6 ч.1 ст. 18, ч. 1 ст. 64, п. 24 ч.1 ст. 23. ч. 2 ст.24 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, п.п. 1, 2, 4, 6, 13, ч.3 ст. 1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII.

Наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 10.12.2025 за №2392 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу №3 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 ", за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 10.10.2025 №494 о/с ДСК шляхом втечі із місця дислокації БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області на території Донецької області, не повідомленні керівнику про місце свого перебування, а також порушенні вимог п.п. 1, 2, 6 ч. 1 ст.18, ч. 1 ст. 64, п. 24 ч.1 ст. 23. ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, п.п. 1, 2, 4, 6, 13, ч.3 ст.1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, до інспектора взводу №3 роти №1 Батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_1 (0163796) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

В мотивувальній частині наказу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 10.12.2025 за №2392 зазначено:

"Незважаючи на заходи, які вживаються керівництвом Національної поліції України та Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо недопущення порушень особовим складом службової дисципліни, окремі працівники продовжують допускати її порушення.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Івано- Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с ДСК "Про відрядження поліцейських Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області" інспектор взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУ НП в Івано-Франківській області капітаном поліції ОСОБА_1 (0163796), з 03.10.2025 перебував у відрядженні па території Донецької області у складі зведеного підрозділу БТГр ДПОП ОШБ "Лють" де виконував бойові завдання.

10.11.2025 капітан поліції ОСОБА_1 не повідомивши керівника про будь-які поважні причини, які б перешкоджали подальшому проходженню служби у відрядженні, діючи на власний розсуд, здійснив втечу із території виконання бойових дій (спеціальних) завдань на території Донецької області. При спробі безпосереднього керівника встановити місце перебування підлеглого, капітан поліції ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідав, а в подальшому відмовився повідомляти про місце свого знаходження.

Таким чином, капітан поліції ОСОБА_1 вчинив дії, несумісні із вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, допустив невиконання вимог наказу від 02.10.2025 №494 о/с ДСК шляхом втечі із місця дислокації Батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області з території Донецької області та порушення пп.1, 2, 6 ч. 1 ст. 18, ч.1 ст. 64, п.24 ч.1 ст. 23, ч.2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, п.п. 1, 2, 4, 6, 13, ч. 3 ст.1 розділу 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII".

З врахуванням вищенаведеного вирішено притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Вважаючи, що Головним управлінням Національної поліції в Івано- Франківській області не забезпечено повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення мною інкримінованого дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вину, ступень тяжкості інкримінованого дисциплінарного проступку, заподіяної шкоди таким проступком, а тому наказ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в частині притягнення мене-капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме: звільнення зі служби в поліції не ґрунтується на об`єктивних даних, є необґрунтованим, протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №580-VІІІ, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону №580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 59 Закону №580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно зі статтею 18 Закону №580-VІІІ, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Частиною першою статті 64 Закону № 580 визначено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові та усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено Законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

Таким чином, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 27.04.2021 у справі № 160/6819/19.

Між тим інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений імперативно забезпечити зразкове та бездоганне дотримання публічним службовцем - поліцейським Закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.

При цьому, у кореспонденції з частиною 2 статті 18 Закону № 580 інститут Присяги Поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції безперервно та незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.

У частині 1 статті 19 Закону №580 зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону №580 підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України що затверджується законом.

Згідно зі статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі Дисциплінарний статут), Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції У країни, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У відповідності до статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку.

Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Згідно положень статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Приписами статті 12 Дисциплінарного статуту передбачено, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

У відповідності до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Національну поліцію" особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки: поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу' та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

З огляду на перелічені норми, капітан поліції ОСОБА_1 своєю поведінкою на службі мав підтримувати високе звання поліцейського, зокрема бути прикладом законослухняності, поваги та уважності до закону.

До поліцейських, враховуючи надзвичайну суспільну важливість наданих ним державою владних повноважень щодо захисту прав і свобод громадян, з боку суспільства пред`являються підвищенні вимоги стосовно моральних якостей, поведінки на службі, в сім`ї, побуті, в тому числі у вільний від роботи час. Від вчинків кожного поліцейського складається загальне ставлення до всієї правоохоронної системи.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 12 січня 2012 року по справі "Горовенки та Бугара проти України" (заява №№ 36146/05 та 42418/05 пункт 28) зазначено, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям.

Як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява №34049/96).

Рішення ЄСПЛ у справі "Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії, заява № 63235/00, рішення від 19 квітня 2007 року.

Поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника, (вказаний висновок викладений у Постанові Верховного суду від 24.09.2020 по справі 822/1584/16).

Отже, дотримання передбачених норм Закону України "Про Національну поліцію" інспектором взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (БПОП) (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Капітаном поліції ОСОБА_1 сприяло б професійності у виконанні службових обов`язків, ефективному виконанні завдань та повноважень поліції під час дії правового режиму воєнного стану, а також гідній відсічі ворогу.

Однак, як встановлено матеріалами справи, капітан поліції ОСОБА_1 , свідомо порушуючи вище зазначені норми законодавства сприяв дискредитації високого звання поліцейського.

Окрім того, відповідно до пп.1, 2, 5, 6, 8, 13, п. 3 ст.1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України: Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Так, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено правовий режим воєнного стану, строк дії якого продовжено відповідними Указами Президента України, а військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 580, під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 13.06.2024 № 190 "По особовому складу" у ГУНГІ в Івано-Франківській області створено батальйон поліції особливого призначення (стрілецький) - (далі - БПОП (стрілецький).

Наказом ГУНП в Івано-Франківській області від 26.09.2024 № 299 затверджено Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький).

Відповідно до Положення про батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), БПОП (стрілецький) відповідно до покладених на нього завдань (коротко) здійснює участь, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України, в обороні України відповідно до Закону України "Про оборону України" шляхом безпосереднього ведення бойових дій за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, під час дії правового режиму воєнного стану.

У відповідності до наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 21.08 2025 №376 о/с ОСОБА_1 (0163796) призначено інспектором взводу № 3 рота №1 батальйону полиш особливого призначення (стрілецький), звільнивши з посади заступника командира взводу № 3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький).

Відповідно до довідки №968 від 26.11.2025, встановлено що відповідно до бойових розпоряджень Генерального штабу Збройних Сил України від 15.05.2024 №7309 ОКП-Київ від 18.10.2024 №20804 ОКП-Київ, з метою виконання у взаємодії з Державною прикордонною службою України бойових (спеціальний) завдань з посилення охорони державного кордону, несення служби на блокпостах, контрольних постах, бойових позиціях у межах операційних зон угруповань військ (сил оборони держави) в контрольованих прикордонних районах, які межують з українсько-білоруською ділянками державного кордону, наказами ГУНП від 23.10.2024 №481 о/с дск та від 22.04.2025 № 174 о/с дск до ЗБП "Скеля" ГУНП у Волинській області дійсно був відряджений капітан поліції ОСОБА_1 (0163796), інспектор взводу № 3 роти № 1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області.

Наказом ГУНП від 29.08.20205 №431 о/с дск відрядження до ЗБП "Скеля" ГУНП у Волинській області було припинено та, відповідно до бойового розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України від 28.08.2025 №20711 ОКП-Київ, з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 30.08.2025 капітан поліції ОСОБА_1 відряджений до оперативно-стратегічного згрупування військ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Наказом ГУНП від 02.10.2025 № 494 о/с дск з метою забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з 03.10 2025 капітан поліції ОСОБА_1 був відряджений до угруповання військ " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".

З урахуванням зазначеного, дисциплінарна комісія прийшла до переконання шо пересуваючись на території Донецької області та проживаючи у м. Слов`янськ, виконуючи бойові (спеціальні) завдання, капітан поліції ОСОБА_1 виконував наказ начальника і ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с дск.

Однак 10.11.2025, самовільно покинувши місце дислокації підрозділу не попередивши про це керівника, не вийшовши на службу, самовільно припинив його виконувати. При цьому, утікши з території Донецької області, під час дій керівника із встановлення місця його перебування, відмовився повідомляти своє місце перебування та повідомив про те, що не повернеться до виконання службових обов`язків на території Донецької області. Відповідно не сприяв керівнику у зміцненні службової дисципліни.

Зазначене свідчить про грубе порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , яка підриває авторитет Національної поліції, як органу державної вдали, одним із повноважень якого є участь в обороні України.

Капітан поліції ОСОБА_1 відповідно до зазначеного вище, був зобов`язаний неухильно дотримуватись визначених законодавством України вимог, положень нормативно-правових актів, наказів керівництва, правил службової дисципліни, безумовно виконувати накази прямих керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону, а також утримуватись від будь-яких дій, що можуть перешкоджати виконанню службових обов`язків або підривати авторитет Національної поліції України і не порушувати встановлені вимоги, зокрема під час виконання завдань у межах дії правового режиму воєнного стану, ведення бойових дій, виконання бойових (спеціальних) завдань чи інших дій, що регламентуються законодавством у сфері національної безпеки та оборони.

Слід врахувати, що до поліцейських, враховуючи надзвичайну суспільну важливість наданих ним державою владних повноважень щодо захисту прав і свобод громадян, з боку суспільства пред`являються підвищені вимоги стосовно моральних якостей, поведінки на службі. Від вчинків кожного поліцейського складається загальне ставлення до всієї правоохоронної системи.

Зазначені норми вимагають від кожного поліцейського бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності. Поведінка поліцейського завжди, і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правопорядку. Ніщо не провинно паплюжити ділову репутацію та авторитет поліцейського. Бездоганне виконання моральних зобов`язань забезпечує право поліцейського на довіру суспільства, повагу, визнання і підтримку громадян. Порушення спеціальних норм проходження служби є дисциплінарним проступком, який може потягнути за собою дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (заява № 36146/05 та № 42418/05, пункт 28) зазначено, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям.

В свою чергу, позивач, усвідомлюючи високу відповідальність поставлених завдань керівництва з підтримання правового режиму воєнного стану, тим самим не виконав свого обов`язку, передбаченого зазначеними вище нормами законодавства, в свою чергу дискредитував звання поліцейського, фактично порушивши прийняту Присягу поліцейського.

З метою встановлення характеризуючих даних ОСОБА_1 , комісією вивчено його службову характеристику, яз якої встановлено таке: "За час служби в органах поліції та в займаній посаді зарекомендував себе посередньо. Свої функціональні обов`язки знає і виконує. У службовій діяльності дотримується вимог Законів України, інших нормативних актів, що регламентують роботу органів внутрішніх справ України. Спрямовує зусилля на виконання завдання, проте байдуже ставиться до результатів своєї праці.

На критичні зауваження реагує, але не поспішає усувати вказані роботі недоліки. Не проявляє вимогливості у вирішенні службових питань.

У спілкуванні з колегами по службі та громадянами веде себе спокійно Володіє прийомами самозахисту та табельною вогнепальною зброєю. В носінні форменого одягу охаиний. Добре володіє державною мовою."

Також комісією вивчено біографічну довідку капітана поліції ОСОБА_1 , відповідно до якої поліцейський проходить службу в Національній поліції України з 2019 року.

При цьому він займав керівні посади, тобто посади відповідно до яких, наділений адміністративно-розпорядчими функціями відносно підлеглих поліцейських. Відтак, знав та розумів, що дії підлеглого, які виражаються у самовільному припиненні виконання наказу, не повідомленні керівника про такі дії, а тим більше в умовах воєнного стану на території бойових дій, підривають авторитет як самого керівника перед підлеглими, так і авторитет Національної поліції в очах інших військовослужбовців. Такі дії призводять до підриву боєздатності підрозділу, а відповідно підривають віру у можливість на високому професійному рівні виконувати бойові завдання для яких створювався підрозділ. Відтак капітан поліції розумів, що такі дії є грубим порушенням службової дисципліни.

За наведеного, дисциплінарною комісією встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 знаючи що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року введено в державі воєнний стан та усвідомлюючи той факт, що в цей час на працівників поліції покладено підвищений службовий обов`язок у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану, надання відсічі збройній агресії військовим формуванням країни агресора та оборони країни, будучи відрядженим у зону проведення бойових дій до Донецької області відповідно до наказу ГУНП в Івано-Франківській області від 02.10.2025 №494 о/с ДСК не повідомивши про це командування, самовільно покинув територію несення служби під час дій керівництва із встановлення його місця перебування, відмовився повідомляти інформацію про своє місцезнаходження так як і не повідомив про поважні причини відсутності на службі, чим грубо порушив службову дисципліну та здійснив підрив спроможності підрозділів поліції на високому професійному рівні здійснювати покладені на неї завдання у період правового режиму воєнного стану.

Оскільки відряджаючись до Донецької області, капітан поліції ОСОБА_1 повинен був нести службу у посиленому варіанті, так-як фактично виконував завдання із територіальної оборони захисту державного суверенітету України та її територіальної цілісності.

Втеча з Донецької області, відмова повідомити командиру про своє місце перебування є грубим порушенням службової дисципліни. Така поведінка підриває довіру до нього як до поліцейського, оскільки фактично він своїми діями не виконав наказ, яким був відряджений, також у зв`язку із відсутністю на службі, завдання які повинен виконувати даний поліцейський змушені виконувати інші поліцейські, що збільшує на них на вантаження тим більше у зоні проведення бойових дій. Окрім того, такий вчинок підриває авторитет Національної поліції України, з огляду на те, що військове командування, в оперативному підпорядкуванні якого перебуває підрозділ не може довірити виконання важливих спеціальних (бойових) завдань, де підлеглі самовільно покидають місце несення служби та не повідомляють керівництву про місце свого перебування.

Вчинок капітана поліції ОСОБА_1 свідчить про свідоме ігнорування вимог встановлених та описаних вище комісією норм чинного законодавства, відповідно до яких він зобов`язаний утримуватися від дій, що підривають авторитет поліції та безумовно виконувати накази керівництва.

Такі дії є проявом недбалого ставлення до службових обов`язків, порушенням вимог дисципліни та несумісними з високими стандартами поведінки поліцейського.

Вони підривають авторитет Національної поліції України, негативно впливають на морально-психологчний стан особового складу і створюють передумови до виникнення надзвичайних ситуацій, таких як втеча інших поліцейських у відрядженнях в зону бойових дій та невиконання наказів керівника.

Комісія також звернула увагу, що служба в поліції с мілітаризованою (наявність спеціального звання, прийняття присяги, наявність дисциплінарного статуту специфічні умови проходження служби, право на пенсію після 25 років служби, а також наявність гарантій та компенсацій за специфічність служби), яка фінансується за рахунок державного бюджету України, в сукупності покладає на поліцейського певні очікування суспільства щодо належного виконання своїх повноважень в тому числі в умовах воєнного стану.

Разом з тим поліцейський капітан поліції ОСОБА_1 погодившись проходити службу в поліції, зокрема після призначення на посаду у батальйоні поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, свідомо взяв на себе зобов`язання мужньо і вправно служити народу України, дотримуватись Присяги поліцейського.

Дисциплінарною комісією проведено повне та неупереджене службове розслідування з врахуванням засад Дисциплінарного статуту щодо рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них нагород.

При обранні виду дисциплінарного стягнення комісією взято до уваги посередню характеристику лейтенанта позивача, рівень його кваліфікації, але проаналізувавши всі матеріали отримані у межах службового розслідування, врахувавши ступінь його вини, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що описані вище дії, вчинені капітаном поліції ОСОБА_1 є такими, що підривають авторитет Національної поліції та довіру до нього, як носія влади, а також свідчать про низькі морально-ділові якості та його особисту недисциплінованість, що унеможливлює подальше виконання ним своїх службових обов`язків.

Також, комісією взято до уваги, що капітаном поліції ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок з обставин, що обтяжують його відповідальність, зокрема вчинення дисциплінарного проступку під час правового режиму воєнного стану, а також із настанням тяжких наслідків, які виразились у поганому прикладі для особового складу (стрілецький), особового складу ГУНП в Івано-Франківській області, дискредитації та зневаги структурного підрозділу - БПОП (стрілецький), негативному впливі на моральний стан особового складу.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є фактичні дані, що свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 , ознак дисциплінарного проступку.

За вище наведеного, суд вважає, що повністю мотивовано правомірність накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 та вважає накладене дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 пропорційним вчиненню дисциплінарного проступку, зважаючи на ступінь та характер вини, тяжкості дисциплінарного проступку, сутності та принципу формування дисципліни поліцейських під час проходження служби в поліції та безпосереднього виконання службових обов`язків.

Матеріалами справи встановлено, що під час службового розслідування, дисциплінарною комісію досліджено та встановлено, що разом із доповідною запискою, комісії надано акти про відсутність на службі, відповідно до яких, період з 10.11.2025 до 12. 11.2025 капітан поліції ОСОБА_1 без поважних на те причин був відсутній на службі.

Крім того, разом із доповідною запискою надано рапорти заступника Командира БПОП (стрілецький) ГУНП капітана поліції Олега Берб`юка, якими останній доповідає командирові підрозділу про відсутність на службі без поважних причин капітана поліції ОСОБА_1 , а також те, що ним здійснено телефонну розмову із ОСОБА_1 , під час якої той вказав, що не планує повертатися до Донецької області та на не вказав своє місце перебування.

Комісією вивчено копії медичних документів наданих поліцейським ОСОБА_1 , у відповідності до яких встановлено таке:

Відповідно до довідки №1942 виданої у госпіталі ДУ "ТМО МВС України по Харківській області" ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період з 15.10.2025 по 28.10.2025. Згідно вказаної довідки, йому виставлено первинний діагноз: "ВТ (07.10.2025) ОСОБА_20 ", діагноз заключний "ВТ (07.10.2025) ОСОБА_20 ".

У відповідності до консультаційного висновку спеціаліста лікаря хірурга ОСОБА_21 , який працює в ДУ "Східне ТМО Україні" встановлено, що ОСОБА_22 звертався за медичною допомогою 31.10.2025, де йому встановлено діагноз та надано рекомендації щодо лікування.

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_23 , який працює в КНП "Міська клінічна лікарня м. Словянськ" встановлено, що ОСОБА_22 звертався за медичною допомогою 06.11.2025, де йому встановлено діагноз та надано рекомендації щодо лікування.

Згідно виписки №25/2102 із медичної карти стаціонарного хворого №2185, встановлено, що ОСОБА_1 проходив лікування в ДУ "ТМО МВС України по Харківській області" в період часу з 15.10.2025 по 28.10.2025, відповідно до якої у ОСОБА_1 констатовано наявність наступних основних захворювань: "Т 07,0 - вибухова травма (07.10.2025); ОСОБА_20 без ушкодження цілісності барабанних перетинок. Суб`єктивний вушний шум. Післятравматична ерозія рогівки правого ока. Цефалгічний синдром". Також встановлено супутні патології: "Ушкодження внаслідок військових дій, спричинені іншими видами вибухів та уламків; Хронічний простатит в стадії загострення; Виразкова хвороба правого Н/к C2s за СЕАР; Хронічний комбінований геморой в стадії загострення. Анальна тріщина".

В результаті лікування виписаний із поліпшенням.

Згідно лікувальних та трудових рекомендацій, ОСОБА_1 рекомендовано приступити до виконання службових обов`язків з 29.10.2025 та рекомендовано вживати лікарські засоби.

Згідно даних обстеження комп`ютерної томографії грудного та поперекового відділу ххребта, яке проведене 05.11.2025 ОСОБА_1 в КНП "Міська клінічна лікарня №2" Краматорської міської ради" встановлено наявність ознак помірного грудного та поперекового остеохондрозу з хрящовими вузлами та килами Шморля (в сегменті Т6-Т9) з відносним стенозом хребтового каналу, помірного артрозу реберно-хребцевих суглобів. Протрузії міжхребцевих дисків в сегменті L-3-S1.

Згідно довідки №283/ВОп військово-лікарської комісії виданої ДУ "ТМО МВС України по Івано-Франківській області" в ОСОБА_1 констатовано діагноз: "Остеохондроз грудного відділу хребта без порушення функції хребта. (М42). Мікронефролітіаз. (N20)."

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого №46612/2025 КПН "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради", встановлено, що ОСОБА_1 госпіталізовано 11.11.2025 о 13:17 годин в проктологічне відділення.

З урахуванням інформації отриманої під час службового розслідування про стан здоров`я капітана поліції ОСОБА_1 , що може бути поважною причиною відсутності на службі, здійснено пошук інформації, яка міститься на веб порталі Державного пенсійного фонду України за посиланням: https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/WorkIncapacityInsurerList, доступ до якого отримано за допомогою авторизації персонального електронного ключа доступу ГУНП в Івано-Франківській області, у розділі листки непрацездатності.

За результатами пошуку, виявлено таку інформацію:

ОСОБА_1 в період часу з 15.10.2025 до 28.10.2025 перебував на лікуванні ДУ "ТМО МВС України по Харківській області". В період часу з 11.11.2025 до 25.11.2025 перебував на лікуванні в КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради". З 26.11.2025 перебуває ні лікуванні в ДУ "ТМО МВС України по Івано-Франківській області".

Відповідно, інформація зазначена у актах відсутності на службі ОСОБА_1 та у рапортах заступника командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області за 11.11.2025, 12.12.2025 не знайшла свого об`єктивного підтвердження.

Поряд з цим, комісією не встановлено фактів надходження засобами офіційної комунікації до ГУНП в Івано-Франківській області будь-якого роду інформації про повідомлення капітаном поліції ОСОБА_1 щодо причин чи обставин, які унеможливлюють подальше виконання ним наказу №429 о/с ДСК, відповідно проходження служби на території Донецької області, куди він був відряджений відповідно до зазначеного наказу.

Комісією надана критична оцінка ряду обставин, які в своїй сукупності призвели до вчинення дисциплінарного проступку, зокрема те, що поліцейський був травмований під час виконання службових обов`язків та проходив лікування.

Йому надавалася медична допомога і в цьому праві командуванням його не було обмежено, чи позбавлено такого права.

У поліцейського були наявні засоби комунікації, які б дозволили йому вийти на зв`язок із керівником, чи за допомогою засобів електронної цифрової комунікації надіслати відомості про поважні причини та у зв`язку із цим необхідність припинення виконання наказу шляхом виїзду за межі місця несення служби.

Натомість капітан поліції ОСОБА_1 , діяв на власний розсуд. Будучи у зоні проведення бойових дій, де підвищений ризик для життя та здоров`я, дотримання визначених правил та умов, як то постійна комунікація між поліцейськими, не повідомив нікого про виїзд за межі місця несення служби чим створив прецедент побоювання про безвісне зникнення поліцейського у зоні проведення бойових дій.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за результатами оцінки зібраних під час службового розслідування доказів, дисциплінарною комісією встановлено, що інформація щодо відсутності капітана поліції ОСОБА_1 на службі 11.11.2025 та 12.11.2025 не знайшла свого об`єктивного підтвердження, оскільки у зазначений період позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується даними веб порталу Пенсійного фонду України та відповідними медичними документами.

Водночас 10.11.2025 капітан поліції ОСОБА_1 допустив невихід на службу без поважних та законних причин, що також підтверджується актом про відсутність на службі від 10.11.2025, а також рапортом заступника командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції О. Берб`юка від 10.11.2025, у якому зафіксовано факт відсутності позивача, його відмову повідомити місце перебування та небажання повертатися до місця несення служби.

При цьому, відповідно до інформації з офіційних реєстрів, станом на 10.11.2025 позивач не перебував у періоді тимчасової непрацездатності, що виключає можливість визнання зазначеної дати поважною причиною відсутності на службі.

Більше того, з наданих самим позивачем медичних документів вбачається, що у період, коли він дійсно потребував медичної допомоги, така допомога надавалася йому у повному обсязі: проводилися лікарські огляди, призначалося та здійснювалося лікування, формувалися рекомендації щодо подальшого відновлення стану здоров`я. Зазначені документи підтверджують факт належного медичного забезпечення та вжиття заходів, спрямованих на лікування позивача, однак не містять жодних висновків про наявність медичних протипоказань або стану непрацездатності саме станом на дату самовільного залишення місця несення служби та фактичного припинення виконання наказу ГУНП в Івано-Франківській області № 494 о/с ДСК від 02.10.2025,

Таким чином, наведені позивачем відомості про стан здоров`я самі по собі не свідчать про наявність правових підстав для припинення виконання наказу ГУНП в Івано- Франківській області № 494 о/с ДСК від 02.10.2025 та не можуть розцінюватися як поважна причина самовільного залишення місця несення служби.

Суд також звертає увагу на те, що визначення виду дисциплінарного стягнення комісією взято до уваги всі матеріали, отримані у межах службового розслідування, на підставі чого дисциплінарна комісія дійшла висновку, що описані вище дії, вчинені капітаном поліції ОСОБА_1 є такими, що підривають авторитет Національної поліції, порушують факт Присяги на вірність українському народові, підривають довіру до нього, як носія влади, а також свідчать про низькі морально-ділові якості та його особисту недисциплінованість, що унеможливлює подальше виконання ним своїх службових обов`язків.

Окремо слід врахувати, що інкримінований дисциплінарний проступок вчинено в умовах дії правового режиму воєнного стану та безпосереднього виконання бойових (спеціальних) завдань, що об`єктивно підвищує вимоги до рівня службової дисципліни, відповідальності та безумовного виконання наказів.

За таких умов будь-яке самовільне припинення виконання наказу, залишення місця несення служби або порушення встановленого порядку комунікації з керівництвом створює загрозу організованості підрозділу, безпеці інших поліцейських та підриває принцип єдиноначальності, що є несумісним із подальшим проходженням служби в поліції.

А тому, дисциплінарна комісія ГУНП в області, у даному конкретному випадку, обставини діяння позивача з`ясувала повно, оцінила вірно, вчинені діяння кваліфікувала правильно, норму закону визначила належну, зміст норми права витлумачила відповідно до її дійсної суті, а, відтак, забезпечила дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (засадничих гарантій притягнення особи до відповідальності не порушила).

Так, Дисциплінарною комісією були взяті до уваги усі суттєві аспекти, котрі здатні вплинути на міру відповідальності особи, а тому, наслідки цього проступку є явними та очевидними і не підлягають окремому викладенню у тексті Висновку.

Владний суб`єкт - начальник Головного управління Національної поліції в Івано- Франківській області - у спірних правовідносинах діяв виключно на реалізацію суджень Висновку Дисциплінарної комісії.

Отже, можна констатувати, що відповідачем - владним суб`єктом були подані докази відповідності закону оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскарженого рішення.

Відповідач у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч. 2 ст. 19 Конституції України, позаяк обставини події з ясував повно, діяння Позивача кваліфікував правильно, норму закону визначив вірно, зміст приписів цієї норми витлумачив без помилок (перекручень), взяв до уваги усі суттєві поза розумним сумнівом фактори, наслідки вчиненого поліцейським діяння як утрата довіри з боку суспільства до функціонування поліції не спотворив, міру юридичної відповідальності обрав без явного та очевидно нерозумного перевищення меж свободи адміністративного розсуду.

У відповідності до ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Тобто, начальник ГУНП в Івано-Франківській області будучи наділеним сукупністю прав та обов`язків, що надають йому можливість на власний розсуд визначитися з видом дисциплінарного стягнення мас дискреційні повноваження, щодо визначення та застосування дисциплінарного стягнення зокрема.

Згідно Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певного свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Як встановлено за наслідками проведення службового розслідування, ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок який на думку суду є співмірним із видом дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Отже, у спірних правовідносинах вчинене владним суб`єктом волевиявлення з приводу реалізації адміністративної функції не спричинило безпідставного настання негативних наслідків для заявника, що є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у позові.

У постановах від 20.08.2019 (справа № 813/2273/18), а також від 22.04.2020 (справа № 818/1707/16) тощо, Верховний Суд неодноразово зазначав стосовно дискреційних повноважень, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

У такому випадку суд дійсно не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі № 420/14443/22 зробив висновок, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання, тобто за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою.

У позовній заяві позивач фактично зводить свої вимоги до тверджень про: (1) наявність "об`єктивних причин" (стан здоров`я, лікування) для вибуття з району виконання завдань та припинення проходження служби у відрядженні; (2) нібито належне повідомлення керівництва про такі обставини; (3) начебто істотні процедурні порушення під час службового розслідування (невідомість про призначення, неознайомлення з матеріалами та висновком); (4) необгрунтованість і непропорційність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення; (5) загальне посилання на «неповне та необ`єктивне» з`ясування всіх обставин і відсутність "об`єктивних даних" для видання наказу №2392 від 10.12.2025.

Суд з цього приводу зазначає таке.

Щодо доводів про "об`єктивні причини" та стан здоров`я як підставу для самовільного вибуття/припинення виконання наказу про відрядження.

Позивач акцентує, що був поранений, проходив стаціонарне лікування (15.10.2025 28.10.2025), далі "амоулаторно лікувався", а 11.11.2025 госпіталізований до КП "Обласна клінічна лікарня... ", після чого - з 26.11.2025 проходить лікування у ДУ "ТМО МВС...", і саме це, на його думку, об`єктивно зумовлювало неможливість продовжувати відрядження та виконувати завдання.

Разом з тим, сам по собі факт звернення за медичною допомогою або наявність медичних записів/діагнозів не є автоматичною підставою для самовільного залишення місця несення служби чи припинення виконання наказу про відрядження. Юридично значущим є інше: чи існували на конкретну дату вибуття/відсутності на службі належні докази тимчасової непрацездатності або офіційно встановлені медичні протипоказання, які унеможливлювали продовження служби, та чи було належно й своєчасно повідомлено командування у спосіб, що дозволяє управлінське рішення (організація заміни, евакуації, оформлення документів, визначення маршруту та безпеки тощо).

Матеріалами службового розслідування встановлено, що у період, який дисциплінарною комісією оцінювався як критичний для кваліфікації проступку (відсутність на служб і/вибуття за межі місця несення служби, невиконання наказу/припинення проходження служби у відрядженні), відсутні належні підтвердження оформленої тимчасової непрацездатності саме на відповідні дати. Водночас самі медичні документи, на які посилається позивач, підтверджують, що медична допомога надавалася йому у повному обсязі, проводилися огляди, призначалося та здійснювалося лікування (в т.ч. стаціонарне), після чого позивач був виписаний зі стаціонару з рекомендаціями. Такі документи підтверджують факт медичного забезпечення, але не підтверджують наявність правових підстав для самовільної зміни місця несення служби/припинення виконання наказу №494 о/с ДСК від 02.10.2025 саме в момент, який став предметом дисциплінарної оцінки.

Окремо суд звертає увагу на те, що комісією перевірялися обставини відсутності на службі за актами та службовими рапортами. При цьому встановлено: відомості про відсутність на службі за 11.11.2025 та 12.11.2025 не знайшли об`єктивного підтвердження (з огляду на наявні дані щодо лікування). Водночас 10.11.2025 позивач допустив неявку/відсутність на службі без поважних і законних причин, що підтверджується актом про відсутність на службі від 10.11.2025, а також рапортом заступника командира БПОП (стрілецький) ГУНП в області О. Берб`юка від 10.11.2025, За наявною у відповідача інформацією, у періоді тимчасової непрацездатності на 10.11.2025 позивач не перебував,

Таким чином, доводи ОСОБА_1 про те, що його вибуття/припинення виконання наказу було цілком "об`єктивно зумовлене" станом здоров`я, не спростовують дисциплінарної оцінки його дій, оскільки юридично значущі елементи (належне оформлення непрацездатності на релевантні дати та належне службове повідомлення) у встановленому порядку ним не забезпечені.

Щодо доводів позивача про "належне повідомлення керівництва" та виконання вимог ст. 5 Дисциплінарного статуту.

Позивач стверджує, що він "належним чином повідомив безпосередніх керівників" про неможливість перебування у відрядженні, посилаючись, зокрема, на "скріншот з телефону" та усні доповіді керівникам.

Однак вимоги ч. 2 (або відповідної норми) ст. 5 Дисциплінарного статуту НПУ зобов`язують поліцейського у разі відсутності можливості виконати наказ негайно повідомити безпосереднього керівника з обґрунтуванням причин та повідомити про вжиті заходи для подолання перешкод у виконанні наказу. У службових правовідносинах, особливо в умовах відрядження до району виконання бойових (спеціальних) завдань, повідомлення має бути таким, щоб: дозволяло встановити точне місце перебування; містило підстави/документи, які підтверджують об`єктивність причин; забезпечувало можливість командування ухвалити управлінське рішення (оформлення документів, евакуація/переміщення, заміна, безпека особового складу тощо).

Матеріалами службового розслідування встановлено, що фактів надходження засобами офіційної комунікації до ГУНП в Івано-Франківській області будь-якого роду інформації про причини чи обставини, які унеможливлюють подальше виконання наказу про відрядження та проходження служби на території Донецької області, не встановлено. Окрім того, службовими рапортами зафіксовано, що під час телефонної розмови позивач повідомляв про намір не повертатися та не вказував місце свого перебування. І такі обставини прямо суперечать твердженню про "належне" виконання обов`язку повідомлення.

Посилання позивача на долучений "скріншот" також не підтверджує своєчасного та належного повідомлення у розумінні ст. 5 Дисциплінарного статуту, оскільки зі змісту наданого ним листування/викликів убачається інше, а саме: наявна розмова з командиром БПОП (стрілецький) ГУНП полковником поліції Ковалюком М.М. від 07.11.2025, яка тривала 28 секунд, при цьому з наведених даних не вбачається, що під час такої короткої розмови позивач надав повну та конкретну інформацію щодо причин неможливості виконання наказу, місця свого перебування та подальших дій; 10.11.2025 зафіксовано два пропущених аудіодзвінки від ОСОБА_3 (16:15 та 16:18), а також повідомлення командира: "Діма здоров чого не піднімаєш., телефона.. ти де", що свідчить про відсутність належного зв`язку з позивачем та відсутність у керівництва інформації про його місцезнаходження й обставини вибуття/відсутності; лише 11.11.2025 о 14:09 позивач надіслав відповідь: "Мене госпіталізували в ОКЛ. по тих проблемах що я раніше казав". Таке повідомлення додатково підтверджує самостійне покинення місця несення служби в Донецькій області, невиконання наказу про відрядження, і вихід позивача на зв`язок тільки після "легалізації" свого покинення місця несення служби шляхом відкриття листка непрацездатності.

За таких обставин, доводи позивача про належне повідомлення керівництва є безпідставними та спростовуються як матеріалами службового розслідування, так і самим змістом долученого ним скріншоту.

Щодо доводів позивача про процедурні порушення під час службового розслідування (невідомість про призначення, ніби-то неознайомлення з матеріалами/висновком)

Доводи позивача про те, що під час проведення службового розслідування нібито не було дотримано вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань, є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач заявляє, що йому "не відомо", чи видавався наказ про призначення службового розслідування, він "не ознайомлювався" з ним, не знає процедури, не ознайомлений з висновком та матеріалами, а тому вважає розслідування неповним та упередженим.

Такі твердження є оціночними та декларативними. По-перше, сам позивач у позовній заяві підтверджує, що 09.11.2025 до нього прибув представник ВГІ та він надав пояснення про обставини повернення з Донецької області. Тобто позивач був залучений до з`ясування обставин, мав можливість викласти свою позицію та надати документи, а отже реалізовував право на надання пояснень, яке прямо передбачено Дисциплінарним статутом.

По-друге, посилання на те, що позивача "не ознайомлено" з висновком чи матеріалами, саме по собі не доводить істотності порушень, якщо позивач: фактично надавав пояснення і документи (що він визнає); не довів, які саме клопотання подавав та які саме докази просив витребувати, і в чому йому було відмовлено; не обґрунтував, яким чином це вплинуло на встановлення фактів і кваліфікацію.

По-третє, у позові позивач здебільшого цитує загальні норми Дисциплінарного статуту і Порядку №893, однак не конкретизує, яка саме норма, який пункт/строк/процесуальна дія порушені, і які наслідки це породжує для законності наказу №2392 від 10.12.2025. Відтак, відповідні доводи слід оцінювати як загальні твердження, спрямовані на формування уявлення про "порушення", без належної доказової бази.

Крім того, дисциплінарною комісією досліджено всі належні та доступні матеріали, у тому числі: письмові пояснення позивача та інших посадових осіб; службову характеристику, у тому числі надану безпосереднім керівником; біографічну довідку, відомості про посаду, рівень кваліфікації та службовий досвід; відомості про складення Присяги поліцейського та обсяг посадових обов`язків.

А також, при визначенні виду дисциплінарного стягнення комісією враховано характер дисциплінарного проступку, ступінь вини позивача, обставини його вчинення, дані про особу порушника, попередню службову діяльність, а також особливі умови проходження служби в період дії воєнного стану. За результатами комплексної оцінки всіх матеріалів дисциплінарна комісія дійшла обґрунтованого висновку про пропорційність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Отже, твердження позивача про порушення процедури службового розслідування, недотримання його прав та необ`єктивність оцінки матеріалів є декларативними, хибними та помилковими, а також не підтверджені жодними належними доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з поліції уповноваженим керівником враховано суть діяння, обставини його скоєння та характеристику позивача за період служби.

Факт порушення позивачем службової дисципліни підтверджено належними та допустимими доказами, які встановлені службовим розслідуванням, письмовими поясненнями працівників патрульної поліції та свідків.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пп.1, 2, 6 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64, п. 24 ч. 1 ст. 23, ч. 2 ст. 24 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII, п.п. 1, 2, 4, 6, 13 ч. 3 ст. 1 розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, тобто скоїв вчинок, який дискредитує звання поліцейського Національної поліції України.

З викладеного вбачається, що при виданні оскаржуваного наказу ГУНП в Івано-Франківській області діяло у межах компетенції, на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 40108798, вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76000) про визнання протиправними та скасування наказу, - відмовити.

Відповідачу рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.