Рішення № 140886793, 23.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 рокуСправа № 160/26974/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Скржешевського Максима Станіславовича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), з такими вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування з 01.06.2026 до виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ без обмеження максимальним її розміром, і без урахування (застосування) положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок з 01.06.2026 та виплатити пенсію ОСОБА_1 , призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 без обмеження максимальним її розміром, та без урахування (застосування) до відповідних виплат постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень», з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач звільнений з військової служби, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України від 09.04.1992 року № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

19 лютого 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 160/35907/25, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у здійсненні з 1 квітня 2019 року перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № ФД105087 від 26 вересня 2025 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № ФД105087 від 26 вересня 2025 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

У подальшому, на підставі вищевказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу.

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі № 160/35907/25.

У відповідь на адвокатський запит відповідач надіслав лист від 08.06.2026 № 0200-0303-8/37149, зазначивши, що порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Пунктом 2 Постанови №821 установлено, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування. Після виконання судового рішення, виплата різниці між отриманим розміром до виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 та нарахованим після його виконання проводиться згідно Постанови № 821 Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Сторона позивача вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправними, а права клієнта та його охоронювані законом інтереси порушеними.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2026 відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); зобов`язано відповідача надати відзив на позовну заяву, належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача, а також усі документи, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішень, вчиненні дій, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

30.09.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі № 160/35907/25 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 в розмірі 70% від грошового забезпечення 16066,50 грн, яке зазначено у довідці від 26.09.2025 за № ФД105087, наданій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування) (далі Порядок).

Витребувану судом копію пенсійної справи позивача відповідач не надав.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (пенсійна справа № ФД 105087) та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі № 160/35907/25, яке набрало законної сили 24.03.2026, визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії № ФД105087 від 26.09.2025 та зобов`язано відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі зазначеної довідки з урахуванням фактично виплачених сум.

Згідно з Розрахунком пенсії за вислугу років по пенсійній справі № ФД 105087, складеним відповідачем станом на 01.06.2026, пенсію позивачу призначено (обчислено) з 28.12.2004 із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 4090,00 грн, оклад за військове звання - 1410,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 50% - 2750,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці (у тому числі премія 60%) - 7816,50 грн, всього - 16066,50 грн. Базовий розмір пенсії становить 70% грошового забезпечення (вислуга років 27) - 11246,55 грн; з урахуванням індексацій базового основного розміру пенсії за 2022 рік - 1574,52 грн, за 2023 рік - 1500,00 грн, за 2024 рік - 1139,96 грн, за 2025 рік - 1500,00 грн, за 2026 рік - 2052,28 грн основний розмір пенсії становить 19013,31 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 19013,31 грн. Розрахунок має позначку «Звіт актуальний 821».

Згідно з Розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ФД 105087 за Дорученням № Д ФД105087/7, підставою для якого зазначено «Рішення суду», загальна сума доплати пенсії за період з квітня 2019 року по травень 2026 року становить 430749,26 грн. При цьому за березень - травень 2026 року пенсія, що підлягала виплаті, становила 19013,31 грн щомісяця, фактично виплачено - 12633,94 грн щомісяця, сума доплати - 6379,37 грн щомісяця.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача відповідач листом від 08.06.2026 № 0400-010202-8/108945 повідомив, що на виконання рішення суду у справі № 160/35907/25 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 70% грошового забезпечення 16066,50 грн; доплата пенсії на виконання рішення суду (відкладена) за період з 01.04.2019 по 23.03.2026 становить 416344,23 грн, з якої 232,00 грн виплачено в червні 2026 року; доплата пенсії з дати набрання рішенням суду законної сили (поточна) за період з 24.03.2026 по 31.05.2026 становить 14405,03 грн, з якої 1716,00 грн виплачено в червні 2026 року, а за період з 01.06.2026 по 30.06.2026 - 6379,37 грн; з 01.06.2026 розмір пенсійної виплати позивача, обчислений на виконання рішення суду, становить 19013,31 грн. Відповідач також зазначив, що відповідно до вимог Порядку № 821 виплата пенсійних коштів, нарахованих за рішенням суду, та різниці між розміром перерахованої пенсії на виконання рішення суду та отриманим розміром пенсії буде проведена в межах виділених бюджетних асигнувань.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, здійснивши на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивача, з 01.06.2026 виплачує позивачу пенсію не в повному обчисленому розмірі (19013,31 грн), а в розмірі, який позивач отримував до виконання судового рішення (12633,94 грн), тоді як різниця між цими сумами (6379,37 грн щомісяця) віднесена відповідачем до «перерахованих пенсій за рішенням суду» та виплачується в порядку, визначеному Порядком № 821, тобто в межах виділених бюджетних асигнувань.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до частин першої та третьої статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною першою статті 52 Закону № 2262-ХІІ особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо позовних вимог в частині виплати пенсії без обмеження максимальним розміром суд зазначає таке.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав чинності 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до низки законів, серед яких і Закон № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом внесено зміни до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено аналогічне за змістом обмеження максимального розміру пенсії (частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже, судовому захисту підлягає право особи, яке порушене суб`єктом владних повноважень на момент звернення до суду. Захист прав, свобод чи інтересів, порушення яких може відбутися в майбутньому, нормами КАС України не передбачено.

Як встановлено судом, основний розмір пенсії позивача з урахуванням індексації, обчислений відповідачем на виконання рішення суду у справі № 160/35907/25, становить 19013,31 грн. Згідно з Розрахунком пенсії станом на 01.06.2026 підсумок пенсії позивача також становить 19013,31 грн, будь-яких відомостей про обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром цей розрахунок не містить. Не містить таких відомостей і лист відповідача від 08.06.2026 № 0400-010202-8/108945.

Розмір пенсії позивача не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (з 01.01.2026 - 25950,00 грн), а отже, обмеження максимальним розміром до пенсії позивача відповідачем не застосовувалося.

Позивачем не надано суду доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії щодо обмеження його пенсії максимальним розміром, як і не наведено обставин, з яких можна було б дійти висновку про порушення його права в цій частині.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання його виплачувати пенсію без обмеження максимальним розміром спрямовані на захист права, яке на момент звернення до суду відповідачем не порушене, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо застосування відповідачем до виплати пенсії позивача Порядку № 821 суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі - Порядок № 821).

Пунктом 1 Порядку № 821 визначено, що цей Порядок визначає механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 821 перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 6-8 Порядку № 821 видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. Виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань.

Отже, Порядок № 821 поширює спеціальний механізм виплати, залежний від обсягу бюджетних асигнувань, не лише на суми пенсії, нараховані на виконання рішення суду за минулий час, а й на частину поточної щомісячної пенсії, яка становить різницю між розміром пенсії, перерахованої на виконання судового рішення, та розміром, визначеним органом Пенсійного фонду України до його виконання. Саме такий механізм застосовано відповідачем до пенсії позивача з 01.06.2026.

Водночас Закон № 2262-ХІІ не передбачає поділу пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до цього Закону, на частини залежно від того, чи визначено її розмір органом Пенсійного фонду України самостійно, чи на виконання судового рішення, як і не передбачає виплати будь-якої частини поточної щомісячної пенсії в межах бюджетних асигнувань, пропорційно виділеним коштам або з перенесенням на наступний бюджетний період. Навпаки, частиною першою статті 52 Закону № 2262-ХІІ імперативно встановлено обов`язок органів Пенсійного фонду України виплачувати пенсію щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який вона виплачується. Делеговані Кабінету Міністрів України цією нормою повноваження стосуються визначення порядку виплати (доставки) пенсії, а не встановлення умов, за яких пенсія у визначеному законом розмірі може виплачуватися не в повному обсязі.

Застосування Порядку № 821 до поточної пенсії позивача фактично призводить до зміни умов і норм його пенсійного забезпечення, що здійснено не шляхом внесення змін до Закону № 2262-ХІІ, а підзаконним нормативно-правовим актом, всупереч частині третій статті 1-1 цього Закону.

Крім того, суд враховує таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, порядок виконання судових рішень визначається виключно законом. Ні Конституцією України, ні законами України Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями встановлювати порядок виконання судових рішень, у тому числі тих, якими органи Пенсійного фонду України зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії, або обумовлювати їх виконання наявністю бюджетних асигнувань.

Суд враховує, що Кабінетом Міністрів України раніше вже приймався аналогічний за змістом нормативно-правовий акт - постанова від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», пункти 1 та 2 якої визнано протиправними та нечинними постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 26.05.2021.

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження на забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проведення політики у сфері соціального захисту, але не надавав Уряду повноважень щодо встановлення механізму виконання судових рішень, які набрали законної сили, оскільки такий механізм визначений Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Наведені висновки є застосовними і до спірних правовідносин, оскільки мета Порядку № 821 є аналогічною меті Порядку № 649 - визначення механізму виплати сум пенсій, нарахованих (перерахованих) на виконання судових рішень, у межах бюджетних асигнувань.

Крім того, як визнає і сам відповідач у відзиві на позовну заяву, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Суди дійшли висновку, що оскаржувана постанова прийнята поза межами повноважень Кабінету Міністрів України, оскільки встановлює спеціальний порядок виконання судових рішень, не передбачений законами України, та суперечить конституційному принципу обов`язковості судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з частиною другою статті 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, з 08.06.2026 постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 є нечинною, а тому не може бути підставою для обмеження виплати пенсії позивачу.

Що стосується періоду з 01.06.2026 до 08.06.2026, то суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. З огляду на невідповідність Порядку № 821 статтям 1-1, 52 Закону № 2262-ХІІ та статті 129-1 Конституції України зазначений Порядок не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах і в цей період.

Посилання відповідача на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 19.08.2026 № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» суд не бере до уваги, оскільки відповідач не зазначив, яким чином ця постанова стосується спірних правовідносин, та не надав доказів її застосування до виплати пенсії позивачу. Предметом спору у цій справі є дії відповідача щодо застосування саме Порядку № 821, що прямо підтверджується листом відповідача від 08.06.2026 № 0400-010202-8/108945 та Розрахунком пенсії станом на 01.06.2026 з позначкою «Звіт актуальний 821».

Суд також враховує, що відповідно до пункту 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України. Право на соціальний захист, гарантоване статтею 46 Конституції України, до цього переліку не віднесено, а право на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, відповідно до частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах воєнного стану.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового розгляду» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції», § 40; рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004, § 43). Державний орган не може посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання судового рішення (рішення у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005).

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності застосування до виплати пенсії позивача з 01.06.2026 Порядку № 821.

З огляду на викладене дії відповідача щодо застосування з 01.06.2026 до виплати пенсії позивача, перерахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі № 160/35907/25, положень Порядку № 821 є протиправними.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності судового захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, яка звернулася за судовим захистом, без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд зауважує, що перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду у справі № 160/35907/25 відповідачем уже здійснено, а порушення права позивача полягає не у відмові в перерахунку пенсії, а у виплаті перерахованої пенсії не в повному розмірі із застосуванням Порядку № 821. Тому вимогу позивача про зобов`язання відповідача «здійснити перерахунок з 01.06.2026 та виплатити пенсію» суд розцінює як вимогу про зобов`язання відповідача здійснювати з 01.06.2026 виплату пенсії в розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, без застосування Порядку № 821.

З урахуванням характеру спірних правовідносин належним способом захисту порушеного права позивача у цьому випадку є визнання протиправними дій відповідача щодо застосування з 01.06.2026 до виплати пенсії позивача, перерахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі № 160/35907/25, положень Порядку № 821 та зобов`язання відповідача здійснювати з 01.06.2026 виплату позивачу пенсії, перерахованої на виконання зазначеного рішення суду, без застосування положень Порядку № 821, з урахуванням раніше виплачених сум.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника; виходячи з позиції цього суду, висловленої у пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є достатньою підставою для висновків суду, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково та належать до часткового задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підтверджується квитанцією від 31.08.2026 ID 2959-2946-1723-0894.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області пропорційно до розміру задоволених вимог, тобто в сумі 532,48 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов адвоката Скржешевського Максима Станіславовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування з 01.06.2026 до виплати ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перерахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі № 160/35907/25, положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснювати з 01.06.2026 виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перерахованої на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі № 160/35907/25, без застосування положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві грн 48 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун