Рішення № 140885828, 12.10.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1204/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

12 жовтня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальностю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту у розмірі 122 768 грн 84коп., з яких: 31 499 грн 98 коп. за тілом кредиту; 71 518 грн 36 коп. проценти за користування кредитом; 19 750 грн 50 коп. нараховані позивачем проценти за користування кредитом за 66 календарних днів. Також, стягнути сплачений судовий збір в розмір 2 662 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 09.05.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір № 5522376 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 30 500,00 грн, стандартна процентна ставка 0,95 % в день від суми кредиту, строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Дата повернення кредиту (04.05.2026) вказується в Графіку платежів, що є додатком №1 до цього Договору.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 30500 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

11.05.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір до Договору № 5522376 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого надана додаткова сума кредиту у розмірі 1 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

27.02.2026 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 27/02/2026 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача в особистому кабінеті. Відповідно до укладеного договору факторингу заборгованість відповідача ОСОБА_1 за Договором № 5522376 від 09.05.2025 становить в загальному розмірі 118 768,34 гривень, з яких: заборгованість з тіла кредиту 31 499,98 грн, заборгованість за процентами 71 518,36 грн, штрафні санкції 15 750,00 гривень. Оскільки станом на дату укладання Договору факторингу строк дії договору № 5522376 від 09.05.2025 не закінчився, а тому в межах строку дії договору ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 28.02.2026 по 04.05.2026 (66 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 19 750,50 грн.

З врахуванням наведених обставин, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 122 768,84 грн, з яких: заборгованість з тіла кредиту 31 499,98 грн, заборгованість за процентами 71 518,36 грн, нараховані позивачем проценти за 66 календарних днів 19 750,50 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2026, яке було відкладено на 12.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача, а також задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ "ПриватБанк" докази. Запитувана інформація надійшла до суду 27.07.2026.

Представник позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві зазначено прохання про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся судом належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання суд не повідомив.

Тому суд у відповідності до статті 280 ЦПК України, вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення, оскільки щодо заочного вирішення справи не заперечує позивач.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Суд, встановив, що 09.05.2025 між між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір № 5522376 про надання коштів на умовах споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису 50825 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.2. Договору, тип кредиту кредит, сума кредиту складає 30 500,00 грн.

Згідно із п. 1.3 Договору, строк кредиту 360 днів (з 09.05.2025 по 04.05.2026). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Пунктом 1.4. Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: п. 1.4.1. Стандартна процента ставка становить 0,95% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Денна процентна ставка 0,9778% п. 1.4.2. Знижена процентна ставка становить 0,0095% в день та застосовується на певних умовах. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою за весь строк кредитування становить 137 860,00 грн. (п. 1.6.1).

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору, Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

П. 2.2. Договору, суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту: 09.05.2025 або 10.05.2025.

11.05.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір до Договору № 5522376 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого надана додаткова сума кредиту у розмірі 1 000, 00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

На підтвердження ознайомлення з істотними умовами кредитування відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту від 09.05.2025 на суму 30 500,00 грн електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 84398), а також Паспорт споживчого кредиту від 11.05.2025 на суму 31 500,00 грн електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 14038).

З листів ТОВ «ПЕЙТЕК» №20260302-1399 та №20260302-1401 від 02.03.2026 вбачається, що відповідно до умов Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 09.05.2025 о 07:36:04 на суму 30 500,00 грн (номер транзакції в системі ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" 55223761746765305, призначення платежу: «Виконання фінансових зобовязань відповідно до укладеного договору № 5522376 від 2025-05-09»), а також 11.05.2025 о 19:51:06 на суму1 000,00 грн (номер транзакції в системі ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" top_up_payment_55223761746982222, призначення платежу: «Виконання фінансових зобовязань відповідно до укладеного договору № 5522376 від 2025-05-11».

Вказане додатково підтверджуються інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 21.07.2026 №20.1.0.0.0/7-260714/79811-БТ, відповідно до якої на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на рахунок якої було зараховано кошти у розмірі 30 500,00 UAH (від 09.05.2025) та 1 000,00 UAH (від 11.05.2025) з призначенням платежу: P2P_LI_CR, KYIV.

Відповідно до розрахунків заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за Договором № 5522376 від 09.05.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сума заборгованості відповідача становить 122 768,84 грн, яка складається з: суми заборгованості з тіла кредиту 31 499,98 грн., процентів нарахованих первісним кредитором 71 518,36 грн, процентів, нарахованих ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 66 календарні дні (28.02.2026 - 04.05.2026) - 19 750,50 грн. Згідно з наданими розрахунками заборгованості, відповідач здійснив оплату кредиту у період з 09.05.2025 по 27.02.2026 в розмірі 11019,66 грн.

27.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" укладений договір факторингу № 27/02/2026, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до, серед інших, боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 5522376, що підтверджується договором факторингу № 27/02/2026 від 27.02.2026.

Відповідно вищевказане стверджується Реєстром боржників, актом прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 27/02/2026 від 27.02.2026 та платіжною інструкцією за № 27022026 від 27.02.2026.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як слідує із матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 09.05.2025 та 11.05.2025 підписано договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту за № 5522376 (а також Додатковий договір до нього) та паспорт споживчого кредиту, шляхом підписання вказаних документів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «50825» та «28926» відповідно. В силу вимог частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створенням електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

В силу вимог частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Вищенаведене свідчить про належне укладення кредитного договору, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так, у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Отже, між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту за № 5522376 від 09.05.2025 (із урахуванням Додаткового договору від 11.05.2025 ).

В силу вимог статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до статей 526,612,625 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до вимог частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики

Згідно з вимогами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти ТОВ «Лінеура Україна» не повернув, чим порушив умови договору.

Надалі, відповідно до укладеного договору факторингу право грошової вимоги до відповідача за невиконання умов кредитного договору перейшло від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідно до вимог частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В силу вимог статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

У позовній заяві позивачем ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» вказано, що до заборгованості відповідача, наявної станом на день укладення договору факторингу 27.02.2026, позивачем були нараховані проценти за 66 календарних днів (28.02.2026-04.05.2026) в межах строку договору на суму 19 750,50 грн, тому загальна сума заборгованості по процентам складає 91 268, 86 грн.

При цьому, суд враховує, що у період з 09.05.2025 по 27.02.2026 відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 11019,66 грн, з яких 0,02 грн спрямовано на тіло кредиту, 7869,64 грн - на погашення процентів, а 3150,00 грн. - на погашення комісії.

За умовами договору та додаткової угоди передбачено сплату комісії за видачу грошових коштів у кредит у розмірі 3050,00 грн (п.1.4 договору) та 100,00 грн. (п.1.6 додаткової угоди).

Водночас надання кредитних коштів є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не самостійною послугою, що надається позичальнику за окрему плату. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц, кредитодавець не має права встановлювати платежі за дії, які не є послугами у розумінні законодавства про захист прав споживачів.

Позичальнику було надано грошові кошти для споживчих цілей, а тому до правовідносин сторін застосовуються положення законодавства про захист прав споживачів та споживче кредитування.

Надання кредитних коштів є обов`язком кредитодавця за кредитним договором. При цьому встановлення плати за дії кредитодавця, які не є самостійною послугою, фактично наданою споживачу для задоволення його потреб, не відповідає суті кредитних правовідносин.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц, кредитодавець не має права встановлювати плату за дії, які не є послугами у розумінні законодавства про захист прав споживачів.

З огляду на викладене, суд враховує сплачену відповідачем в рахунок погашення комісії за надання кредиту суму 3150,00 грн в рахунок погашення заборгованості по відсотках.

Таким чином, суд доходить висновку, що заборгованість за кредитним договором № 5522376 від 09.05.2025, яка підлягає стягненню з відповідача становить 119618,84 грн, з яких: 31 499,98 грн -заборгованість за тілом кредиту; 88118,86 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Щодо вимоги у позовній заяві представника позивача ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

10.12.2024 між адвокатом Столітнім М.М. та клієнтом ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено Договір про надання правничої (правової) допомоги №10/12-2024.

Відповідно до пункту 1.1 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно ордеру на надання правничої (правової) допомоги адвокат Столітній М.М. представляє інтереси ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал».

Відповідно до заявки № 21350 на виконання доручення до договору № 10/12-2024 від 10.12.2024 та копії рахунка на оплату, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» сплатило на користь адвоката Столітнього М. М. кошти в розмірі 10 000,00 грн за надання правової допомоги у цьому позові.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у Теребовлянському районному суді Тернопільської області, суд виходячи із критеріїв реальності, розумності та пропорційності, робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в суді, у розмірі 2000 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662, 40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись статтями12,13,76,141,258-259,263-265,272,273,279,280,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5522376 від 09.05.2025 у розмірі 119618 (сто дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімнадцят) грн 84 коп., з яких: 31 499 грн 98 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 88118 грн 86 коп. -заборгованість за нарахованими процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Копію даного рішення направити позивачу та відповідачу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Фінтраст Капітал», місцезнаходження вул.Набережно-Корчуватська, 27, прим.2, м.Київ, код ЄДРПОУ 44559822;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 12.10.2026.

Суддя А.В.Мельник