Рішення № 140885800, 22.10.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3145/26

Провадження № 2/459/1372/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі головуючого судді Мельникович М. В., за участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В :

Представник позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №LM507550636 від 17.10.2025 у розмірі 22 734,84 грн та вирішити питання судових витрат, а саме стягнути 2662,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №LM507550636 (далі - Договір) на суму 8 700,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису, а саме: за допомогою одноразового ідентифікатора UCXE-4222. Сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строках та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно з умовами Кредитного договору ТОВ «Оптимальні кредити» належним чином виконало свої зобов`язання та надало відповідачу грошові кошти у сумі 8700 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. 17.12.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» укладено Договір факторингу № ОК-ТП/66. На виконання умов якого підписано реєстр прав вимоги №Б/Н від 17.12.2025, за яким до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача. Надалі, 30.03.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №30/0326-01 (далі Договір факторингу №2), відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .. Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув кредит у строки передбачені кредитним договором у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у загальному у розмірі 27 084,84 грн, яка складається із 8 700,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 13 512,84 грн заборгованості по процентах, 522,00 грн - заборгованість за комісією, 4 350,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 22 734,84 грн. Таким чином, у зв`язку із невиконанням відповідачем вищевказаного договору представник позивача просить позов задовольнити.

Ухвалою від 04.08.2026 у справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволені позову та зазначає, що кредитний договір з позивачем ним безпосередньо не укладався. Стверджує, що кредитний договір укладений із первісним кредитором було укладено вже після договору факторингу, отже на момент укладення договору факторингу не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником. Відтак, у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати на підставі договору факторингу. Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення оплати за договором факторингу на час або після їх укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань. Отже, він вважає, що позивачем не доведено факту відступлення прав вимоги. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів чи первинних документів, які б засвідчили, що позикодавцем були виконані умови договору, а саме перераховані грошові кошти відповідачу у розмірах, що передбачені договором, а ОСОБА_1 ці кошти отримав. Також відповідач, посилаючись на норми законодавства, вважає незаконним нарахування штрафу/пені та нарахування комісії за кредитним договором. Щодо нарахування відсотків ОСОБА_1 просить їх зменшити відповідно до норм законодавства та відмовити у стягненні правової допомоги.

16.10.2026 сторони та їх представники у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Представник позивача подав заяву, в якій просив здійснити розгляд даної справи у його відсутності, де також вказав, що проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Разом із тим, ідповідач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Частиною 4 статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки усіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його оголошення.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки повне рішення виготовлено 22 жовтня 2026 року, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 16 жовтня 2026 року, датою ухвалення даного рішення є саме 22 жовтня 2026 року в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 17.10.2025 на сайті: https://optimal-loans.com.ua/ ОСОБА_1 заповнив Заявку на отримання грошових коштів в кредит, яка містить детальну інформацію щодо особи позичальника, зокрема, дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер та дату видачі паспорта, номер мобільного телефону адресу реєстрації та проживання, електронну адресу, номер карти та інформація про суму кредиту, строк кредитування та початковий строк дисконтного періоду кредитування.

17.10.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №LM507550636, який, підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора UCXE-4222 (надалі Договір).

Згідно з умовами Договору кредитодавець зобов`язувався надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптимальні кредити» (далі Правила) (п. 2.1. Договору)

Відповідно до п. 2.2. Договору загальний розмір кредиту становить - 8700,00 грн та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту 10 400,00 грн.

Відповідно до 2.3. Договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 17.10.2025 (що є датою надання Кредиту).

Відповідно до 2.4. Договору другий та решта траншів за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 287 грн 10 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. У разі отримання додаткового траншу протягом визначеного на момент укладення договору дисконтного періоду, сума нарахованих процентів, яку необхідно сплатити для першої пролонгації також зазначається у особистому кабінеті позичальника. У разі якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору. Позичальнику недоступна функція продовження дисконтного періоду у випадку коли кількість днів, що залишилась до закінчення дисконтного періоду перевищує 30 (тридцять) календарних днів. Продовження та поновлення дисконтного періоду не можливо після повного погашення суми кредиту.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 16.11.2025, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 16.11.2030 (п. 7.3 Договору).

Згідно з п. 8.3. Договору базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

У Паспорті споживчого кредиту продукту «FLASH» до Договору, який підписаний одноразовим ідентифікатором UCXE-4222 вказані основні умови кредитування, а саме: тип кредиту: кредитна лінія, сума (ліміт кредиту): 8700,00 гривень, строк кредитування: до 1826 днів (Дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення), мета кредиту на споживчі цілі.

З довідки ТОВ «Оптимальні кредити» вбачається, що останніми на виконання кредитного договору №LM507550636 від 17.10.2025 було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових послуг платіжної інструкції, відповідно до якої ОСОБА_1 на платіжну карту 4211-13XX-XXXX-0705 було перераховано 8700 грн, дата проведення 17.10.2025. Дана інформація підтверджується листом АТ «Банк Кредит Дніпро» № 16-21872/БТ від 15.09.2026, з якого вбачається, що 17.10.2025 о 17:49:05 шляхом переказу Р2Р відбулося зарахування коштів в сумі 8700 гривень на карту № НОМЕР_1 .

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Оптимальні кредити» від 28.05.2026 встановлено, що одноразовий ідентифікатор UCXE-4222 відправлено позичальнику 17.10.2025 о 17:48:31 год на зазначений ним номер мобільного телефону, ідентифікатор введено позичальником 17.10.2025 17:48:42 год, перерахування грошових коштів відбулося 17.10.2025 17:48:47 год.

До матеріалів позовної заяви позивачем також додано: Правила надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Оптимальні кредити» (редакція від 06.05.2025) та Порядок укладання Фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладення договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету) (редакція від 25.11.2025).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Оптимальні кредити», за кредитним договором №LM507550636 від 17.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 по договору за період з 17.10.2025 по 17.12.2025 становить 18303,06 грн.

17.12.2025 ТОВ «Оптимальні кредити» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали Договір факторингу № ОК-ТП/66 (далі Договір факторингу №1), у відповідності до умов якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу №1 наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує.

З реєстру прав вимоги від 17.12.2025 до Договору факторингу №1 від 17.12.2025 встановлено, що ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача за Договором №LM507550636 від 17.10.2025 у розмірі 18303,06 грн, з них 8700,00 грн - сума заборгованості по основному боргу (тіло кредиту); 4731,06 грн- сума заборгованості по процентах; 522,00 грн- заборгованість по комісії, 4350,00 грн неустойка, 4045,50 грн- сума фінансування.

З повідомлення №15 від 10.06.2026 вбачається, що ТОВ «Таліон плюс» підтверджує, що ним як фактором було в повному обсязі сплачено на користь клієнта ТОВ «Оптимальні кредити» фінансування по Договору факторингу №1 від 17.12.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором №LM507550636 від 17.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 по Договору за період з 17.12.2025 по 30.03.2026 становить 27084,84 грн, з них 8700,00 грн сума заборгованості по основному боргу (тіло кредиту); 13 512,84 грн- сума заборгованості по процентах; 522,00 грн- заборгованість по комісії, 4350,00 грн неустойка, 1261,50 грн- сума фінансування.

30.03.2026 ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) уклали договір факторингу №30/0326-01 (Договору факторингу №2), у відповідності до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу №2 право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними акту прийому-передачі реєстрував вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до реєстру від 30.03.2026 до Договору факторингу №30/0326-01 від 30.03.2026 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №LM507550636 від 17.10.2025 у розмірі 27084,84 грн, з них 8700,00 грн сума заборгованості по основному боргу (тіло кредиту); 13 512,84 грн- сума заборгованості по процентах; 522,00 грн- заборгованість по комісії, 4350,00 грн неустойка, 1261,50 грн- сума фінансування.

Згідно з Актом прийому-передачі реєстру прав вимоги №1 від 30.03.2026 за Договором факторингу №30/0326-01 від 30.03.2026 клієнт (ТОВ «Таліон плюс») передав, а фактор (ТОВ «Юніт Капітал») прийняв реєстр прав вимог в кількості 2 145, після чого, з урахуванням пункту 4.1. Договору факторингу №30/0326-01 від 30.03.2026 , від клієнта до фактора переходять права вимоги боргу до боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргу.

З платіжної інструкції №1091 від 06 квітня 2026 року вбачається, що ТОВ «Юніт Капітал» здійснило оплату ТОВ «Таліон плюс» у сумі 726 035,78 грн за відступлення прав вимог згідно Договору факторингу №2 від 30.03.2026, реєстру відступлення прав вимог №1 від 30.03.2026.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №LM507550636 від 17.10.2025, складеної ТОВ «Юніт Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.06.2026 (включно) складає 27 084,84 грн, яка складається із 8 700,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 13 512,84 грн заборгованості по процентах, 522 грн- заборгованість за комісією; 4 350,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Оскільки боржник ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості.

При ухваленні рішення суд керується наступними правовими нормами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Судом встановлено, що 17.10.2025 між ТОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 за допомогою електронного сервісу, що міститься на сайті: https://optimal-loans.com.ua/ було укладено Договір кредитної лінії №LM507550636 у формі електронного документа, який був підписаний останнім за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «UCXE-4222», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» від 3 вересня 2015 року № 675-VIII та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, тобто відповідачем подано через особистий електронний кабінет на веб-сайті заяву на отримання кредиту за умовами, які визначені кредитором та підтвердив погодження з такими умовами, після чого кредитор надіслав відповідачу на електронну пошту, особистий номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор дані в електронному вигляду як алфавітно-цифрова послідовність), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитних договорів.

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна Договір з ним не був би укладений.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, відповідач добровільно виразив свою волю на укладання Договору відповідно до законодавчо встановленого механізму, шляхом використання електронного цифрового підпису, отримавши у подальшому кредитні кошти на свій рахунок.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Оптимальні кредити» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши 17.10.2025 переказ у сумі 8700 гривень на банківську картку карту № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_1 , яка зазначена відповідачем у Договорі, що підтверджується довідкою ТОВ «Оптимальні кредити» від 31.03.2026, листом АТ «Банк Кредит Дніпро» № 16-21872/БТ від 15.09.2026.

Також із матеріалів справи вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою АТ «Банк Кредит Дніпро» про рух коштів за період з 17.10.2025 по 22.10.2025.

За таких обставин суд вважає доводи відповідача про недоведеність факту надання кредитних коштів необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наявними у справі матеріалами. Доказів про те, що банківська картка, на яку були перераховані кошти не належить відповідачу не надано, жодних клопотань про витребування відповідної інформації відповідач не подавав. Отже, наведені заперечення не спростовують факту перерахування кредитних коштів відповідачу.

Отже, суд вважає, що між сторонами був укладений кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти під проценти, на умовах, вказаних в даних Договорі. Проте свої зобов`язання, всупереч умовам договору, належним чином не виконував, жодних платежів на погашення заборгованості не вносив.

Так, із розрахунку заборгованості за Договором, складеного первісним кредитором ТОВ «Оптимальні кредити» вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за період з 17.10.2025 по 17.12.2025 становить 18 303,06 грн, з них 8 700,00 грн сума заборгованості по основному боргу (тіло кредиту); 4 731,06 грн- сума заборгованості по процентах; 522,00 грн- заборгованість по комісії, 4 350,00 грн неустойка, 4 045,50 грн- сума фінансування.

Разом із цим, з розрахунку заборгованості за Договором, складеного ТОВ «Таліон Плюс» (аналогічний складений позивачем), вбачається, що за період з 17.12.2025 по 30.03.2026 за ОСОБА_2 обліковується заборгованість сумі 27 084,84 грн, яка складається із 8 700,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 13 512,84 грн заборгованості по процентах, 522,00 грн - заборгованість за комісією, 4 350,00 грн заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Доказів повернення кредитних коштів в повному обсязі матеріали справи не містять, відповідачем протилежного не доведено.

Відтак, позичальник (відповідач) свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув, що призвело до виникнення заборгованості.

Також, суд враховує те, що при укладенні договору позичальник був ознайомлений з орієнтованою вартістю кредиту та загальними витратами по ньому. Укладаючи договір ОСОБА_1 усвідомлював та підтвердив, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими. Також він підтвердив, що отримав від позикодавця до укладення договору усю необхідну інформацію, визначену Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про споживче кредитування», повідомлений про свої права відповідно до Закону України «Про захист персональних даних», інформація, надана позикодавцем, відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту по Договору в розмірі 8 700,00 грн слід задовольнити.

Щодо стягнення процентів за користування кредитними коштами суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідач, не погоджуючись із розрахунком заборгованості за процентами, зазначає, що встановлена договором процентна ставка перевищує граничний розмір денної процентної ставки, передбачений частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %

Такі доводи відповідача не заслуговують на увагу суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», який діяв на момент укладенні договору, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %».

Згідно з п. 8.3. Договору базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

Відповідно до п. 8.7.1. Договору за період від 17.10.2025 до 16.11.2025 (включно) кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 88,78 (вісімдесят вісім цілих сімдесят вісім сотих) % від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватися за дисконтною процентною ставкою 0,11 відсотків від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 40,15 (сорок цілих п`ятнадцять сотих) відсотків річних.

Наведене свідчить, що сторони погодили в договорі процентну ставку, яка відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 8.10. Договору передбачено, що проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми Кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно від того високосний рік чи ні. Для зручності позичальника в особистому кабінеті та бухгалтерському обліку зобов`язання позичальника по сплаті процентів обліковуються та відображається з припущення, що позичальник отримає знижку на витрати по Договору, на умовах описаних в п. 8.7. Договору. Про розмір зобов`язань, без врахування знижки вказаної в п.8.7. Договору позичальник інформується в особистому кабінеті.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 16.11.2025, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; 7.2.2. ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 16.11.2030 (п. 7.3 Договору).

Відтак, сторони погодили, що кредит надається строком з 17.10.2025 до 16.11.2030, тобто, кредитор згідно умов договору мав право нараховувати проценти за договором, починаючи з дня укладення договору.

Із розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «Оптимальні кредити» вбачається, що такі нараховані за період з 17.10.2025 до 17.12.2025 у розмірі 4 731,06 грн.

Суд вважає, що проведений первісним кредитором ТОВ «Оптимальні кредити» розрахунок відповідає умовам Договору, Закону України «Про споживче кредитування» та здійснений у межах строку кредитування, тобто протягом строку, визначеного п. 7.3 цього Договору.

Матеріали справи не містять документів, які б спростовували правильність проведених розрахунків заборгованості, долучених до матеріалів справи, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі № 753/7883/15 (рішення у ЄДРСР № 75498350), доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

З врахуванням наведеного, виконаний первинним кредитором ТОВ «Оптимальні кредити» розрахунок заборгованості по процентах за період з 17.10.2025 до 17.12.2025 у розмірі 4 731,06 грн суд вважає обґрунтованим.

Як встановлено судом, після переходу права вимоги 17.12.2025 ТОВ «Таліон Плюс» продовжило нарахування процентів за користування кредитом у межах строку дії кредитного договору. Такий розрахунок здійснено відповідно до пункту 7.3 Договору, яким визначено кінцеву дату повернення кредиту 16.11.2030.

В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості, проведений ТОВ «Таліон Плюс», відповідно до якого заборгованість за період з 17.12.2025 по 30.03.2026 становить 27 084,84 грн, з них: 8 700,00 грн - сума заборгованості по основному боргу (тіло кредиту); 13 512,84 грн- сума заборгованості по процентах; 522,00 грн- заборгованість по комісії, 4 350,00 грн неустойка.

Відповідно до пункту 2.2 Договору факторингу № ОК-ТП/66 разом із правом вимоги до фактора перейшли всі інші права та обов`язки первісного кредитора за кредитним договором, у тому числі право нараховувати проценти за користування кредитними коштами.

Отже, суд вважає, ТОВ «Таліон Плюс» на підставі пункту 2.2 Договору факторингу № ОК-ТП/66 правомірно здійснювало нарахування процентів за користування кредитом після переходу права вимоги та в межах строку дії кредитного договору передбаченого п. 7.3 Договору

З врахуванням наведеного, виконаний ТОВ «Таліон Плюс» розрахунок заборгованості по процентах за період з 17.12.2025 до 30.03.2026 у загальній розмірі 13 512,84 грн суд вважає також обґрунтованим, а вказана заборгованість по процентах підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Також позивач просить стягнути з відповідача комісію у розмірі 522 гривні за надання кредиту.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог у цій частині, зазначив, що нарахування комісії вважає неправомірним та просив відмовити у її стягненні.

Суд, дослідивши умови договору в частині нарахування комісії, та надавши оцінку доводам відповідача, виходить із наступного.

Згідно п 8.4. Договору комісія за надання кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця. комісія за надання кредиту позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються кредитодавцем за цим договором. комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі першого траншу за цим договором. у випадку видачі наступних крім першого траншів за цим договором комісія за надання додаткових грошових коштів у кредит нараховується у день видачі кожного траншу.

Розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим договором становить 522 грн 00 коп. (п. 8.5. договору).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Судом встановлено, що позивачем на підставі п. 8.5 Договору відповідачу була нарахована комісія у сумі 522,00 грн.

Аналіз умов Договору свідчить про те, що комісія за надання кредиту в загальному розмірі 522,00 грн, встановлена в п. 8.5 Договору є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена дана комісія.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку. Позикодавцем в договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 , та за які кредитором встановлена комісія за надання кредиту.

Ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення заборгованості по комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23, у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 754/644/21.

Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 522,00 грн.

Заперечення відповідача ОСОБА_1 щодо неправомірності стягнення штрафу та пені за період дії воєнного стану суд не враховує, оскільки позивач не заявляє вимог про стягнення з відповідача заборгованості за такими санкціями.

Даючи оцінку доводам щодо переходу права вимоги до позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018р. у справі № 914/868/17, від 18 жовтня 2018р. у справі № 910/11965/16.

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023р. у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.

Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021р. у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021р. у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021р. у справі № 5026/886/2012, тощо).

У справі, що розглядається судом встановлено, що право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача, від первісного кредитора ТОВ «Оптимальні кредити» перейшло до ТОВ «Таліон плюс», від ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Юніт Капітал», на підставі договорів факторингу, які були укладені 17.12.2025 та 30.03.2026.

Вищевказані договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувались в судовому порядку відсутні.

Доводи відповідача щодо недоведеності переходу прав вимоги по договорах факторингу суд вважає безпідставними, оскільки такі спростовуються вищевказаними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відтак, до позивача, як до нового кредитора, перейшло право грошової вимоги до відповідача по заборгованості, яка виникла за Договором.

Встановивши, що позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором, а відповідач, отримавши кредитні кошти, не повернув їх у встановлений договором строк, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал».

Відтак, позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії №LM507550636 від 17.10.2025 у розмірі 22 212,84 гривень, з яких: 8700 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 512,84 грн - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Представник позивача просить стягнути з відповідача сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) суду надано: Договір про надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал`та адвокатським бюро АБ «Тараненко та партнери» № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Додаткову угоду № 25771544932 від 20.04.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 та Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 05.05.2026 з детальним описом наданих послуг, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Тимошенко О. О. №4267/10 від 26.08.2010, та довіреність на представництво інтересів ТОВ «Юніт Капітал`від 06.03.2026.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витрачений час (адвокат не приймав участь у судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та з врахуванням того, що позов задоволено, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 4 000 гривень.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2 562,19 гривень, виходячи з такого розрахунку: 22 212,84 гривень (розмір задоволених позовних вимог) / 22 734,84 гривень (розмір заявлених позовних вимог) х 2622,40 гривень (сума сплаченого судового збору).

Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Договором кредитної лінії №LM507550636 від 17.10.2025 у розмірі 22 212 (двадцять дві тисячі двісті дванадцять) гривень 84 копійки, з яких: 8 700 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 13 512,84 гривень - заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір в сумі 2 562 (дві тисячі п`ятсот шістдесят дві) гривні 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 22.10.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34),

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) .

Суддя: М. В. Мельникович