Рішення № 140885796, 23.10.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/11985/25

Провадження 2/465/1020/26

РІШЕННЯ

Іменем України

23.10.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Чорного І.Я.,

з участю секретаря судового засідання Власюка Д.Я.,

без участі сторін та фіксації процесу технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №73339184 від 06.02.2025 та №8645787 від 22.03.2025,

в с т а н о в и в :

представник позивача звернулась в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами №73339184 від 06.02.2025 та №8645787 від 22.03.2025 в загальному розмірі 30 609,89 грн, окрім того просить стягнути з відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.02.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір № 73339184. За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 3 000,00 грн на умовах встановлених кредитним договором, строком на 30 днів, в подальшому було укладено декілька додаткових угод, внаслідок чого строк кредитування продовжився до 133 дні, з кінцевим терміном повернення 19.06.2025.

В подальшому вказує, що 22.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено Договір № 8645787. За умовами договору відповідачу надано кредит у сумі 10 000,00 грн на умовах встановлених кредитним договором, строком на 360 днів, з кінцевим терміном повернення 16.03.2026.

В подальшому, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346) уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами (Договір факторингу №16/10/25 від 16.10.2025 разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог від 16.10.2025 - додається). Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитним договором № №73339184 від 06.02.2025 та №8645787 від 22.03.2025 належить Позивачу.

Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість в сумі 30 609,89 грн, яка складається з:

- заборгованості за Договором позики №73339184 в розмірі 10 207,50 грн, з яких: 3 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн - сума заборгованості за процентами; 427,5 грн - сума заборгованості за комісією; 5 880,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- заборгованості за Договором позики №8645787 в розмірі 20 402,39 грн, з яких: 9 971,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 430,88 грн - сума заборгованості за процентами; 4 000,01 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

На підставі наведеного, позивач просить стягнути із відповідача на користь Товариства заборгованість в загальному розмірі 30 609,89 грн та судові витрати по справі. Окрім того заявлено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.01.2026 відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, постановлено витребувати запитувані позивачем докази.

Як встановлено із Довідки про доставку електронного документа до Електронного кабінету позивача копія зазначеної ухвали доставлена 27.01.2026.

З матеріалів справи встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження у справі направлена відповідачу засобами рекомендованого поштового зв`язку. Судова кореспонденція вручена відповідачу, рекомендоване повідомлення повернуто на адресу суду з відміткою «вручено одержувачу».

Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від відповідача на адресу суду не надходили.

На виконання ухвали суди суду від 26.01.2026, в частині витребування доказів з АТ «Універсалбанк» на електронну адресу суду 29.04.2026 надійшла відповідь.

З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 06.02.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач в електронній формі уклали договір № 73339184.

Умовами вказаного договору встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3 000,00 грн. строком на 30 днів (з 06.02.2025 по 07.03.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.25 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 450,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису / одноразовий ідентифікатор, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

З 06.03.2025 по 05.06.2025 Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем були укладені додаткові угоди, які продовжити строк кредитування до 133 днів тобто до 19.06.2025 року

Підписанням договору та додаткових угод відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов`язання за договором і перерахувало 06.02.2025 о 22:39 кошти на суму 3 000,00 грн, картка отримувача № НОМЕР_1 , Номер транзакції: 8bda3313-01b6-4da1-85d4-e909172ad6b9, Термінал: ТЕ1374, Назва торгової точки: CMV, Банк-Еквайр: АТ "ТАСКОМБАНК", Платіжна система: VISA, Номер платіжної картки: НОМЕР_1, Код авторизації: 355501, RRN: 503720599958, ЄДРПОУ платника: НОМЕР_5, Сайт на якому здійснено платіж: www.mycredit.ua.

22.03.2025ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідач в електронній формі уклали договір № 8645787.

Умовами вказаного договору встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 10 000,00 грн. строком на 360 днів ( з 22.03.2025 по 16.03.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1 725,00 грн.). У разі порушення Позичальником/Відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 500 грн. за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису / одноразовий ідентифікатор, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало зобов`язання за договором, та відповідно до довідки ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 03.11.2025 № КД-000074120, було здійснено наступну успішну платіжну операцію:1Дата 22.03.2025; Номер платежу 89051ba0-4164-4a96-8138-a5b03708b7bb; Сума 10000,00 грн.; Отримувач ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_2 .

В подальшому, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346) уклали Договір факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами (Договір факторингу №16/10/25 від 16.10.2025 разом з додатками та витяг з Реєстру прав вимог від 16.10.2025 - додається). Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитним договором № №73339184 від 06.02.2025 та №8645787 від 22.03.2025 належить Позивачу.

Доказів повного погашення заборгованості ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем у даній справі відповідач суду не надав.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст.13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами 1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч.1 ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до ст.642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом встановлено, що свої зобов`язання перед відповідачем ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» за договорами №73339184 від 06.02.2025 та №8645787 від 22.03.2025, виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит, а саме:

- за Договором позики №73339184 в розмірі 3 000,00 грн;

- за Договором позики №8645787 в розмірі 10 000,00 грн.

Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем не виконав, заборгованість в повному обсязі не погасив, що підтверджується розрахунками заборгованості, у зв`язку з чим за відповідачем утворився борг:

- заборгованості за Договором позики №73339184 в розмірі 10 207,50 грн, з яких: 3 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн - сума заборгованості за процентами; 427,5 грн - сума заборгованості за комісією; 5 880,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою;

- заборгованості за Договором позики №8645787 в розмірі 20 402,39 грн, з яких: 9 971,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 430,88 грн - сума заборгованості за процентами; 4 000,01 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до відповіді з АТ «Універсалбанк» № БТ/Е-17049 від 28.04.2026, вказано що 06.02.2025 та 22.03.2025 на платіжну картку № НОМЕР_2 , відкриту на ім?я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), були зараховані платежі у сумі 3 000,00 грн та 10 000,00 грн від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів». На підтвердження вказаного долучають роздруківку з рухом грошових коштів по рахунку відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 за період з 06.02.2025 по 09.02.2025 та за період з 22.03.2025 по 25.03.2025.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 427,05 грн, то аналіз умов договору про надання кредиту № 73339184 від 06.02.2025, свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 427,05 грн, встановлена п.2.2.4 Кредитного договору № 73339184 від 06.02.2025, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) дійшла висновку про те, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій є в силу статті 228 ЦК України нікчемними. У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Враховуючи все вищезазначене, суд не встановив підстав для стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 427,05 грн, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за неустойкою.

Позивач заявив вимогу про стягнення суми заборгованості за неустойкою, а саме:

- за Договором позики №73339184 в розмірі 5 880,00 грн;

- за Договором позики №8645787 в розмірі 4 000,01 грн.

Загальна заявлена сума неустойки - 9 880,01 грн.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов`язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов`язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Фінпром Маркет» просило стягнути із відповідача за Договором, зокрема і неустойку, в розмірі 9 880,01 грн.

Відповідно до п. 18 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, в редакції Закону України від 15.03.2022 (набув чинності 17.03.2022) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на день звернення до суду з позовом у даній справі воєнний стан на території України діяв і продовжується на час прийняття рішення у справі.

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічні висновки Верховним Судом підтримувалися неодноразово у інших постановах (наприклад у постановах від 31.01.2024 у справі №183/7850/22, від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22, від 07.04.2025 у справі № 751/2085/24, тощо).

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення неустойки в розмірі 9 880,01 грн задоволенню не підлягають.

Враховуючи викрадене, з врахуванням відмови суду в стягнені комісії та неустойки, задоволенню підлягають такі вимоги:

- за Договором позики №73339184 в розмірі 3 900,00 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 900,00 грн - сума заборгованості за процентами;

- за Договором позики №8645787 в розмірі 16 402,38 грн, з яких: 9 971,50 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 430,88 грн - сума заборгованості за процентами.

Тобто, сума заборгованості, що підлягає стягненню за кредитними договорами в загальному розмірі становить 20 302,38 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується: договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025, витягом з Акту приймання передачі справ на надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025; витягом з Акту №5ФП від 21.10.2025 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025; платіжною інструкцією на підтвердження оплати наданої правничої допомоги; ордером серія АХ №1287257 від 03.09.2025; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2099 від 03.04.2018, з яких встановлено, що ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатське об`єднання погодили надання юридичних послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 4 500,00 грн.

Отже, з урахуванням положень ст.141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «Фінпром Маркет» слід стягнути витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме - 1 606,68 грн (20 302,38 х 2 422,40 / 30 609,89) - судового збору та 2 984,67 грн (20 302,38 х 4 500,00 / 30 609,89) - витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 141, 263-265, 272, 273, 280, 282, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №73339184 від 06.02.2025 та №8645787 від 22.03.2025 - задоволити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість у загальному розмірі 20 302 (двадцять тисяч триста дві) грн 38 коп, в тому числі: за договором позики № 73339184 від 06.02.2025 у розмірі 3900 (три тисячі дев`ятсот) грн 00 коп та договором позики № 8645787 від 22.03.2025 у розмірі 16 402 (шістнацять тисяч чотириста дві) грн 38 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 606 (одну тисячу шістсот шість) грн 68 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 984 (дві тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 67 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в порядку та строки, передбачені ст. 354, 355 ЦПК України.

Сторони у справі:

- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: вул. Мечнікова, адреса: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ 43311346;

- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя І.Я. Чорний