Рішення № 140885677, 23.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13090/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., за участі секретаря судового засідання Кут Ю.Ю., представника позивача - адвоката Колотухи І.О., представника відповідача - адвоката Пацкана І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Колотуха Іван Олексійович, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з відповіді Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді від 20.07.2026 позивачу стало відомо про перебування на примусовому виконанні виконавчого провадження №68456480, відкритого на підставі виконавчого напису, вчиненого 06.04.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 6 417 459,92 грн.

06.06.2005 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №MKZ7GF00000035, за умовами якого позивач отримала кредит у розмірі 38 000 доларів США на споживчі потреби строком до 05.06.2025. Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2016 у справі №308/10740/15-ц з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» вже стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 105 322,46 доларів США.

Позивач вважає вказаний виконавчий напис незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки такий вчинений з порушенням процедури: відповідачем не надано нотаріусу доказів надіслання боржнику письмової вимоги про погашення заборгованості та доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису; кредитний договір нотаріально не посвідчувався; після звернення до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості банк втратив право нараховувати проценти, комісію та пеню, а тому зазначена у виконавчому написі сума заборгованості в розмірі 253 409,64 доларів США не є безспірною; вчинення виконавчого напису призводить до подвійного стягнення заборгованості, вже стягнутої рішенням суду. Крім того, право примусового стягнення боргу виникло у банку з моменту набрання законної сили заочним рішенням суду (26.10.2016), а тому на час звернення до нотаріуса сплив трирічний строк, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат».

Також представник позивача зазначив, що дошлюбне прізвище позивача - ОСОБА_4 , у шлюбі - ОСОБА_5 , а після реєстрації повторного шлюбу - Клоцбах, на підтвердження чого надано копії свідоцтва про народження, свідоцтва про одруження, актового запису про зміну імені №63 від 13.10.2015 та актового запису про шлюб №176 від 07.05.2016.

05.10.2026 представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Пацкан І.І. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №MKZ7GF00000035 від 06.06.2005 між банком та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки від 06.06.2005, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Данич О.Ф. за реєстровим №3100, предметом якого є квартира загальною площею 65,50 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань станом на 06.09.2019 утворилась заборгованість у розмірі 253 409,64 доларів США. Банком нотаріусу були надані всі необхідні документи відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, у тому числі докази надсилання боржнику письмової вимоги про усунення порушень. Позивачем не надано доказів відсутності заборгованості чи її іншого розміру. Право вимоги на стягнення заборгованості у сумі 253 409,64 доларів США виникло у банку 06.09.2019, а виконавчий напис вчинено 06.04.2020, тобто в межах трирічного строку; кредитний договір та договір іпотеки є чинними до повного виконання зобов`язань.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21.09.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків. 22.09.2026 представником позивача недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.10.2026 представник позивача подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без їх участі. Разом з тим, у судове засідання 20.10.2026 представник позивача - адвокат Колотуха І.О. з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - адвокат Пацкан І.І. у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, заяв про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило.

Представники сторін не заперечували проти продовження розгляду справи без участі позивача та третьої особи.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.06.2005 між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №MKZ7GF00000035, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 38 000 доларів США на споживчі потреби зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості та комісії у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту щомісяця строком до 05.06.2025.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 06.06.2005 між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Данканич О.Ф. за реєстровим №3100, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 .

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2016 у справі №308/10740/15-ц позов банку задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 105 322,46 доларів США, що еквівалентно 2 286 550,61 грн, заборгованості за кредитним договором №MKZ7GF00000035 від 06.06.2005, з яких: 35 911,63 доларів США - загальний залишок заборгованості за кредитом (тілом кредиту); 29 580,43 доларів США - заборгованість за процентами; 3 830,40 доларів США - заборгованість з комісії; 36 000 доларів США - пеня, розмір якої зменшено судом з 52 469,82 доларів США на підставі частини третьої статті 551 ЦК України. В решті позовних вимог банку відмовлено. Доказів скасування вказаного рішення суду матеріали справи не містять.

06.04.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №213, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , передане в іпотеку Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) на підставі договору іпотеки, посвідченого 06.06.2005 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Данич О.Ф. за реєстровим №3100, та за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, задовольнити вимоги стягувача у розмірі:

-заборгованість за кредитом - 35 874,26 доларів США;

-заборгованість за відсотками - 54 394,73 доларів США;

-комісія - 6 490,40 доларів США;

-пеня - 156 650,25 доларів США.

Всього 253 409,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 06.09.2019 (1 долар США = 25,310639 грн) становить 6 413 959,92 грн, а з урахуванням витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису (3 500,00 грн), - 6 417 459,92 грн. Строк, за який провадиться стягнення, - з 06.06.2005 по 06.09.2019.

Відповідно до відповіді Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.07.2026 на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №68456480 з виконання виконавчого напису №213, виданого 06.04.2020 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.

Згідно з актовим записом про зміну імені №63 від 13.10.2015 прізвище позивача « ОСОБА_5 » змінено на « ОСОБА_4 », а відповідно до актового запису про шлюб №176 від 07.05.2016 після державної реєстрації шлюбу позивачу присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ». Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є однією і тією ж особою.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ч. 4, 5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст.77, ч.1 ст.79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частина 2 ст. 76 ЦПК України встановлює вичерпний перелік засобів доказування в цивільному процесі. До них належить: письмові докази, речові докази, електронні докази, показання свідків та висновки експертів.

Доказування, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається в межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів провадиться стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису в цьому випадку подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до пункту 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (у редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням, подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надсилання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Згідно з підпунктом 3.4 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такої. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи в їх частині).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) зазначила, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Зазначені положення застосовуються до кредитних правовідносин відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Пред`явлення кредитором вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту змінює строк виконання основного зобов`язання, і після цього кредитор не вправі нараховувати проценти та інші платежі, передбачені договором, на весь залишок заборгованості.

Як встановлено судом, ПАТ КБ «ПриватБанк» у 2015 році звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_6 всієї суми заборгованості за кредитним договором №MKZ7GF00000035 від 06.06.2005, тобто скористалося правом вимоги дострокового повернення кредиту відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Розмір заборгованості за цим договором визначено заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.09.2016 у справі №308/10740/15-ц і становить 105 322,46 доларів США, з яких пеня зменшена судом до 36 000 доларів США.

Разом з тим, у виконавчому написі від 06.04.2020 №213 до стягнення за рахунок предмета іпотеки визначено заборгованість за тим самим кредитним договором у розмірі 253 409,64 доларів США, у тому числі: заборгованість за відсотками - 54 394,73 доларів США замість 29 580,43 доларів США, визначених судом; комісія - 6 490,40 доларів США замість 3 830,40 доларів США; пеня - 156 650,25 доларів США, що більше ніж у чотири рази перевищує розмір пені, визначений судом. При цьому строк, за який провадиться стягнення, у виконавчому написі визначено з 06.06.2005 по 06.09.2019, тобто він охоплює і період, за який заборгованість уже стягнута рішенням суду.

Отже, зазначена у виконавчому написі сума заборгованості сформована в тому числі за рахунок процентів, комісії та пені, нарахованих банком після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, коли право на таке нарахування у кредитора припинилося, а також за рахунок пені в розмірі, який судом у справі №308/10740/15-ц визнано неспівмірним та зменшено. Крім того, станом на час вчинення виконавчого напису спір щодо заборгованості за кредитним договором №MKZ7GF00000035 від 06.06.2005 та її розміру вже був вирішений судом, а заборгованість, визначена у виконавчому написі, не відповідає розміру, встановленому судовим рішенням.

За таких обставин суд дійшов висновку, що на момент вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису заборгованість позивача перед відповідачем у зазначеному в ньому розмірі не була безспірною, що свідчить про недотримання умов вчинення виконавчого напису, визначених статтею 88 Закону України «Про нотаріат».

Крім того, суд враховує, що право примусового стягнення всієї суми заборгованості за кредитним договором виникло у банку не пізніше пред`явлення ним позову у справі №308/10740/15-ц у 2015 році, а виконавчий напис вчинено лише 06.04.2020, тобто з пропуском трирічного строку, встановленого статтею 88 Закону України «Про нотаріат». Посилання відповідача на те, що право вимоги виникло у банку 06.09.2019, суд відхиляє, оскільки зазначена дата є лише датою, станом на яку банком складено розрахунок заборгованості, і не змінює моменту виникнення у кредитора права вимоги дострокового повернення кредиту.

Доводи відповідача про те, що нотаріусу були подані всі документи, передбачені Переліком, у тому числі докази надсилання боржнику письмової вимоги, суд не приймає до уваги, оскільки такі документи до суду не надані, а сам по собі факт їх подання нотаріусу не свідчить про безспірність заборгованості. Посилання відповідача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 у справі №6-158цс15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №305/2082/14, не спростовують висновків суду, оскільки у цих справах боржники не довели наявності заборгованості в іншому розмірі, тоді як у даній справі розмір заборгованості за кредитним договором визначено рішенням суду і він є значно меншим за зазначений у виконавчому написі.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позивачем у встановленому законом порядку доведено, що сума заборгованості, зазначена у виконавчому написі, не є безспірною, а отже наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Що стосується розподілу судового збору, суд зазначає, що позивач звільнений від його сплати на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». У зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 1331,20 гривень.

Керуючись ст. 8, 41, 124, 129 Конституції України, ст.2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 06.04.2020 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №213, про звернення стягнення на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №MKZ7GF00000035 від 06.06.2005 у загальному розмірі 6 417 459,92 грн.

Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6/9.

Повне рішення складено 23.10.2026.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В.В. Чепка