Рішення № 140884873, 22.10.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2573/26

Номер провадження 2/348/2190/26

22 жовтня 2026 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді О.Ю.Максименко

за участю секретаря судових засідань О.В.Боєчко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нексора Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМ ФАКТОРИНГ", яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нексора Фінанс», звернулося до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1509248 від 18.05.2024.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.05.2024 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» договір № 1509248 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 25000 грн, строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів). Стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (135000 грн / 25000 грн) / 360 дн. ? 100 % = 1,5 % в день. На виконання умов Кредитного договору № 1509248 було забезпечено перерахування кредитних коштів у розмірі 25000 грн на номер картки НОМЕР_1 , що належить відповідачу. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця. Відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору. 18 грудня 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «УМ Факторинг» укладено договір факторингу № 18.12.24 від 18 грудня 2024 року, на підставі якого ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «УМ Факторинг» право вимоги за кредитним договором № 1509248 від 18.05.2024 року. Позивач, дотримуючись вимог чинного законодавства, здійснив перерахунок заборгованості за відсотками, застосовуючи ставку в розмірі 1% на день, внаслідок чого станом на 13.05.2025 заборгованість за кредитним договором становить 115000,00 грн, що складається з простроченої заборгованості за кредитом 25000 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами 90000,00 грн. Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором № 1509248 від 18.05.2024 в розмірі 115000 грн, а також стягнути понесені судові витрати.

Відповідач надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що не визнає факт укладення з нею кредитного договору, на який посилається позивач, а також не визнає заявлену позивачем заборгованість та її розмір. Не визнає нараховані позивачем проценти, штрафні санкції, пеню, комісії та будь-які інші платежі. Вважає їх не належно підтвердженими. Вважає, що позивач надав суду не належні та не допустимі докази того, що саме вона укладала зазначений договір, проходила передбачену процедуру ідентифікації, отримувала кредитні кошти та що саме до позивача законним чином перейшло право вимоги за цим зобов`язанням. Просила у задоволенні позову ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ» відмовити в повному обсязі.

Позивач надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідач у відзиві обмежується голослівним твердженням про невизнання факту укладення Договору та заборгованості, не наводячи жодного власного доказу на спростування обставин, викладених у позовній заяві. Відповідач не заперечує належність їй номера телефону, зазначеного під час реєстрації, не заперечує належність їй платіжної картки № НОМЕР_1 , на яку зараховано кредитні кошти, не посилається на втрату чи протиправне використання її персональних даних третіми особами та не звертається із заявою про вчинення щодо неї шахрайських дій. Факт укладення Договору № 1509248 від 18.05.2024 підтверджується сукупністю доказів, наданих разом з позовною заявою: реєстрацією на сайті https://selfiecredit.ua/ із заповненням анкети з паспортними даними, РНОКПП і місцем проживання, що повністю збігаються з даними, які сама Відповідач зазначає у Відзиві; проходженням фотофіксації особи з ідентифікаційним документом; підтвердженням номера телефону; підписанням Договору одноразовим ідентифікатором (паролем P773), надісланим на підтверджений номер телефону Відповідача, що відповідає порядку, встановленому ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позиція про те, що проходження такої процедури ідентифікації є необхідною та достатньою підставою вважати електронний договір укладеним саме особою, зазначеною в ньому. Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано. Отже, доводи Відзиву про невизнання факту укладення Договору не підтверджені жодним доказом і не спростовують наданих Позивачем документів. Щодо факту отримання Відповідачем кредитних коштів Факт зарахування кредитних коштів у розмірі 25000,00 грн саме на картку Відповідача № НОМЕР_1 підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» (код ЄДРПОУ 44103264) вих. № 20250326-22 від 26.03.2025 15:45:19 офіційного суб`єкта надання платіжних послуг (технічного еквайєра), що діє на підставі ліцензії НБУ. Лист містить повні реквізити операції: дату та час виконання (18.05.2024, 00:07:09), суму (25000,00 грн), номери транзакцій у системах ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «Селфі Кредит», банк-еквайр (АТ «ПУМБ») і призначення платежу (зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 ). Правомірність відступлення права вимоги за Договором № 1509248 від 18.05.2024 підтверджується договором факторингу № 18/12/24 від 18.12.2024, укладеним між ТОВ «Селфі Кредит» (Клієнт) і ТОВ «УМ Факторинг» (Фактор), Витягом з Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 18.12.2024 (позиція № 1280 реєстру, де прямо зазначено Відповідача, її РНОКПП НОМЕР_2 , номер і дату Договору, розмір заборгованості), а також платіжною інструкцією № 201 від 19.12.2024, якою підтверджується фактичне виконання Позивачем свого зустрічного грошового зобов`язання перед ТОВ «Селфі Кредит» за договором факторингу. Відповідач жодним чином не спростовує ці документи, обмежуючись загальним проханням «перевірити законність набуття права вимоги» без наведення жодного конкретного доводу проти будь-якого з перелічених доказів. Розмір заборгованості, заявленої до стягнення (115000,00 грн: 25000,00 грн тіла кредиту та 90000,00 грн процентів), розрахований Позивачем за ставкою 1 % у день, що є не договірною ставкою (за п. 1.5.1 Договору стандартна ставка становить 1,5 % у день), а найнижчою з усіх ставок, легально застосовних до цього Договору протягом усього строку кредитування, тобто позивач самостійно, ще до звернення до суду, обмежив нарахування процентів до постійної (кінцевої) законодавчої межі. А тому просив відхилити заперечення ОСОБА_1 , викладені у відзиві на позовну заяву від 03.09.2026, як необґрунтовані та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи, позовні вимоги просив задовольнити. Також надав письмові пояснення, в яких зазначив, що картка та рахунок належать Відповідачу. Банк повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 і паспортні дані зазначені у виписці) емітовано картку № НОМЕР_1 (рахунок IBAN НОМЕР_3 …5675). Саме цю картку зазначено в п. 2.1 кредитного договору № 1509248 від 18.05.2024 як картку для отримання кредиту. Те, що на момент відповіді банку рахунок має статус закритого, не впливає на факт зарахування коштів у травні 2024 року. Кредитні кошти зараховано на картку Відповідача. Відповідно до виписки 18.05.2024 на картку Відповідача зараховано 25000,00 грн з призначенням «P2P_S1_CR, KYIV» (переказ на картку). Сума зарахування повністю відповідає сумі кредиту за договором, а дата даті укладення договору. Цей самий переказ підтверджено листом платіжної установи ТОВ «ПЕЙТЕК» (код ЄДРПОУ 44103264) вих. № 20250326-22 від 26.03.2025, доданим до позовної заяви: 18.05.2024 о 00:07:09 на картку НОМЕР_1 перераховано 25000,00 грн від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», банк-еквайр АТ «ПУМБ». Після зарахування Відповідач розпорядилася цими коштами: того ж дня з картки здійснено перекази на інші картки та платежі. Щодо заперечень Відповідача у відзиві від 03.09.2026 факту укладення договору та отримання коштів і просила суд витребувати докази їх перерахування саме їй. Витребувана судом виписка ці заперечення спростовує: кредит у сумі 25000,00 грн надійшов на особисту картку Відповідача, оформлену на її ім`я, і був нею використаний. Доказів повернення кредиту чи сплати процентів Відповідач не надала. Розмір заборгованості становить 25000,00 грн тіла кредиту та 90000,00 грн процентів, нарахованих за ставкою 1 % на день у межах строку кредитування 360 днів з урахуванням обмеження ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Штрафів, пені, комісій Позивач не нараховує і не заявляє. А тому просив позовні вимоги задоволити.

Відповідач в судові засідання 25.09.2026 та 22.10.2026 не з`явився, про дату та час розгляду справи була повідомлена належно шляхом направлення судових повісток, через підсистему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Крім того, відповідачем надано відзив в якому вона повідомила, що перебуває за межами України, а тому не має можливості особисто прибути до суду, у зв`язку з чим просить врахувати її письмові заперечення та розглянути справу за наявними матеріалами без її особистої присутності. Отже, ОСОБА_1 є належно повідомленою про час та місце розгляду справи.

Ухвалою від 02.09.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 25.09.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду, витребувано докази по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожен окремо та в їх сукупності, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18.05.2024 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», договір № 1509248 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 25000 грн, строк кредитування 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (135000 грн/ 25000 грн) / 360 дн. ? 100 % = 1,5 % в день. На виконання умов Кредитного договору № 1509248, було забезпечено перерахування кредитних коштів у розмірі 25000 грн на номер картки НОМЕР_1 , що належить відповідачу.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в п.5.3. Договору.

Договір кредиту підписано одноразовим ідентифікатором: P773 18.05.2024 00:05:48 ОСОБА_1 ..

Кредитний договір укладено в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до інформаційної Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» № 20250326-22 від 26.03.2025, відповідно до якого на виконання укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 01.04.2024 було перераховано 25000,00 грн 18.05.2024 00:07:09 на картку НОМЕР_1 .

На вимогу суду «ПриватБанк» від 15.10.2026 надав інформацію, якою підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_5 (рахунок IBAN НОМЕР_3 …5675). Також надано виписку по рахунку НОМЕР_5 за період з 18.05.2024 по 21.05.2024, де наявне зарахування коштів в сумі 25000,00 грн 18.05.2024.

Жодних доказів на спростування наведеної обставини відповідачем не надано.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 жодних погашень за договором не здійснювала, загальна заборгованість складає 115000 грн.

18 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (Клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ», яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нексора Фінанс» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 18/12/24, відповідно до п.1.1. якого на умовах, встановлених цим Договором та у відповідності до глави 73 Цивільного кодексу України, Фактор набуває права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення права вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки, встановлені цим Договором, а Клієнт відступає (передає) Факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Акту приймання-передачі реєстру боржників від 18 грудня 2024 року позивач отримав право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 1509248 від 18.05.2024.

Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 1509248 від 18.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 складає 115000,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 25000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі 90000,00 грн з розрахунку 1,00% в день.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язання, передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема, ст. 599 ЦК України, передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відсутність реального і своєчасного виконання зобов`язання не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

У даному випадку строк кредиту за договором № 1509248 від 18.05.2024 закінчився 13.05.2025, додаткові угоди щодо продовження строку дії договору між сторонами не укладалися, проценти відповідачу нараховано по 13.05.2025.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо її не визнання факту укладення кредитного договору, оскільки, без здійснення вказаних дій відповідачем, спрямованих на укладення договору позики в обраний спосіб, такий не був би укладений між сторонами, отже цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20 (провадження №61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Також суд не бере до уваги незгоду відповідача щодо розміру заборгованості, так як відповідач не надав суду жодного доказу на спростування розміру вказаної суми заборгованості, а також не надав власного розрахунку заборгованості на спростування доводів і розрахунку позивача або об`єктивних доказів про погашення заборгованості та її відсутності.

Відповідачем доводи позивача щодо невиконання ним зобов`язань за договором також не спростовані, що було процесуальним обов`язком останнього відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України.

Враховуючи те, що суд встановив факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» кредитного договору, встановлено факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та факт їх неповернення у відповідності до умов, вказаних у договорі, та у строки, визначені сторонами, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу (тіло кредиту) та відсотків є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного, за вказаним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума 115000,00 грн, з яких 25000 грн - прострочена заборгованість за сумою позики; 90000,00 грн - сума заборгованості за відсотками, як така, що знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 грн понесені витрати на судовий збір, сплачені останнім при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про електронну комерцію», ст. 526, 527, 530, 536, 598-601, 604-609, 610-612, 615, 626, 627, 628, 629, 631, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст. 9, 10, 12, 13, 77-81, 89, 128, 133, 134, 137, 141, 247, 259, 263-265, 272-273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нексора Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нексора Фінанс» (код ЄДРПОУ 40274286, 01001, м. Київ, майдан Незалежності, буд. 2, офіс 712) заборгованість за Договором № 1509248 від 18.05.2024 у розмірі 115000,00 грн, з яких: 25000 грн - заборгованість за кредитом; 90000,00 грн - заборгованість за процентами, а також понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору 2662,40 грн, а всього 117662 (сто сімнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Нексора Фінанс» , код ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, майдан Незалежності, буд. 2, офіс 712.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О.Ю. Максименко