Рішення № 140884551, 23.10.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/909/26

Провадження № 2/692/770/26

23.10.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

15 жовтня 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко Л.О.,

за участю секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що між сторонами 14.04.2019 було укладено договір позики у формі розписки, засвідченої особистим підписом відповідача, відповідно до якого відповідач взяв в борг у позивача суму коштів у розмірі 150000,00грн. та зобов`язався повернути останні до 31.12.2019 включно. Вказує, що відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за договором позики та не повернув грошові кошти в обумовлений строк.

Посилався на ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо застосування до боржника штрафних санкцій та вказав що за період з 01.01.2020 по 01.06.2026 3% річних склали 28873,97грн., інфляційні втрати склали 142277,12грн., про що надав відповідний розрахунок.

За таких умов позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача борг у розмірі 150000,00грн., 3% річних у розмірі 28873,97грн. та інфляційні витрати у розмірі 142277,12грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 05.06.2026 провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, надано строк сторонам на подання відзиву, відповіді на відзив та зобов`язано позивача надати оригінал розписки ОСОБА_3

29.06.2026 від позивача надійшов витребуваний оригінал розписки.

30.06.2026 від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у задоволенні якої ухвалою суду від 01.07.2026 відмовлено.

Ухвалою суду від 03.08.2026 підготовче провадження закрито, справа призначена до розгляду по суті.

У судове засідання 15.10.2026 позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Пасіченко К.П. не прибули, від представника позивача Пасіченко К.П. надійшла заява вх. №ЕП-939/26-вх, у якій та просила проводити розгляд справи без участі позивача та його представника, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та прийняття рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з?явився, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що в справі мається поштове повідомлення, заяв чи клопотань не надсилав, відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлення про причину неявки в засідання від відповідача до суду не надійшло, відзив на позов не надано, сторона позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, тому суд ухвалює, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 14.04.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики у формі розписки, згідно якого відповідач взяв у борг у позивача грошові кошти в сумі 150 000,00грн., які зобов`язався повернути до кінця року.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов`язанням її повернення та дати отримання коштів.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, 11 листопада 2015 року в справі № 6-1967цс15.

З наявної в матеріалах справи розписки від 14.04.2019 вбачається, що відповідач ОСОБА_2 зобов`язався повернути борг позивачу ОСОБА_1 до визначеного в розписці строку до кінця року. Оскільки календарний рік завершується 31 грудня, то датою повернення боргу за розпискою є 31.12.2019.

Статтею 545 ЦК України врегульовано питання щодо підтвердження виконання зобов`язання, зокрема передбачено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

З наведеного вбачається, що доказом повернення позики є факт передачі позикодавцем оригінала боргового документа позичальникові, або зазначення кредитором відомостей у розписці про повернення боргу щодо неможливості повернення боргового документа.

Дані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 25 квітня 2012 року, справа № 6-24ц12.

Досліджуючи боргові розписки чи інші письмові документи, суд для визначення факту укладення договору повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та, залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Верховний Суд виклав у постанові від 16 серпня 2021 року у справі № 640/14934/19 (провадження № 61-18933св20).

На підтвердження неповернутого відповідачем боргу, позивачем до матеріалів справи додано оригінал розписки від 14.04.2019. Факт отримання грошових коштів та написання вказаної розписки відповідачем не заперечується.

Статтями 526 та 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Дані про повернення відповідачем грошових коштів повністю або частково відсутні.

Враховуючи викладене позовна вимога в частині стягнення боргу за розпискою у розмірі 150000,00грн. підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Позивач просить стягнути 3% річних у сумі 28873,97грн. та інфляційні втрати в сумі 142277,12грн., про що надає розрахунок за період з 01.01.2020 по 01.06.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В Україні воєнний стан, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ХІ, введений із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та неодноразово продовжено, станом на даний час воєнний стан триває.

Суд погоджується з твердженням позивача про право стягнути штрафні санкції однак зауважує, що позивачем продовжено нарахування штрафних санкцій після періоду введення воєнного стану, тобто неправильно визначено період завершення нарахування простроченого грошового зобов`язання та, відтак, право нарахування штрафних санкцій у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, тому наводить власний розрахунок.

Сума заборгованості: 150000,00грн., період: з 01.01.2020 по 23.02.2022.

За таких умов, Індекс інфляції за весь період = 100,20% ? 99,70% ? 100,80% ? 100,80% ? 100,30% ? 100,20% ? 99,40% ? 99,80% ? 100,50% ? 101,00% ? 101,30% ? 100,90% ? 101,30% ? 101,00% ? 101,70% ? 100,70% ? 101,30% ? 100,20% ? 100,10% ? 99,80% ? 101,20% ? 100,90% ? 100,80% ? 100,60% ? 101,30% ? 101,60% = 118,881%

Інфляційні нарахування: 150000,00грн. (сума боргу) ? 118,881% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 150000,00грн. (сума боргу) =28322,11грн.

Три відсотки річних становлять 9665,75грн. (150000,00грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 785 (кількість днів прострочення зобов`язання)/365 (кількість днів у році=9665,75).

Тому з урахуванням розміру розрахованих судом інфляційних витрат та 3-х процентів річних, загальна сума заборгованості за позовом, що підлягає до відшкодування з відповідача на користь позивача становить 187987,86грн. (150000,00 +28322,11+9665,75=187987,86).

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сума заявлених позовних вимог становить 321151,09грн., сума задоволених позовних вимог 187987,86грн.

Відповідно до п.п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду майнової вимоги фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 1331,20грн. до 16640,00грн.).

Тому суд, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1879,87грн., розрахований відповідно до ЗУ «Про судовий збір», від сплати якого при подачі позову був звільнений позивач відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», інша частина компенсується за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК України та ст.ст. 526, 527, 530, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за розпискою від 14.04.2019 у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп., 3 відсотки річний у розмірі 9665 (дев`ять тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн. 75 коп., інфляційні втрати у розмірі 28322 (двадцять вісім тисяч триста двадцять дві) грн. 11 коп., а всього 187987 (сто вісімдесят сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 86 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1879,88грн. який необхідно сплатити на рахунок: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікаціїї доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Л.О. Левченко

Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2026 року.