Рішення № 140883058, 22.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

22.10.2026 Справа № 363/3692/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Захарової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

01 липня 2025 року позивач ТОВ «Іннова Фінанс» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, просить суд стягнути з відповідача суму 45 626,40 грн та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір №6452411224 про надання грошових коштів у позику в електронному форматі. Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 18 000,00 грн строком на 360 днів шляхом переказу на банківську картку відповідача, із встановленням відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 1% стандартна за день. Однак відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, а саме: не повернув суму кредиту у встановлений строк та не сплатив нараховані відсотки. У зв`язку з цим утворилася заборгованість у розмірі 45 626,40 грн, що складається з: 18 000,00 грн основна сума кредиту,27 626,40 грн заборгованість за відсотками.

Процесуальні дії та рішення у справі.

28 липня 2025 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

16 грудня 2025 року протокольною ухвалою вирішено проводити розгляд справи у відсутності відповідача, в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.

30 грудня 2025 року судом було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» задоволено.

22 травня 2026 року відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, у якій просив поновити строк на подання заяви, скасувати заочне рішення та призначити справу до нового розгляду. Водночас у заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилався на здійснення платежів за кредитним договором, погіршення свого матеріального становища та неспівмірність нарахованих процентів.

07 липня 2026 року ухвалою Вишгородського районного суду Київської області заяву відповідача задоволено, поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, заочне рішення від 30 грудня 2025 року скасовано, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд установив, що відповідач не отримав копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви з додатками та судових повісток, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасно подати відзив і докази на підтвердження своїх заперечень.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином за допомогою підсистеми «Електронний суд», учасником якої він є. Відповідач не подав відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, повторно не з`явився в судове засідання, не повідомив причин неявки та не подав відзиву, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів за умови дотримання вимог статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом установлено, що 24 грудня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику в електронній формі № 6452411224. Згідно з умовами договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 18 000,00 грн, а відповідач повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші передбачені договором зобов`язання. Строк кредитування становив 360 днів. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом за процентною ставкою 1 % за день. Договір було укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора 8047. До матеріалів справи долучено договір, анкету з ідентифікаційними даними клієнта, паспорт споживчого кредиту та правила й умови надання грошових коштів у позику. З інформації, отриманої від АТ «Перший Український Міжнародний Банк», убачається, що на ім`я відповідача було випущено банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , на рахунок якої 24 грудня 2024 року зараховано 18 000,00 грн.

Позивач надав розрахунок заборгованості, відповідно до якого загальний розмір заборгованості становить 45 626,40 грн, з яких: 18 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 27 626,40 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Застосовані норми права.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено договір про надання фінансових послуг (включно, мікропозики) укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/ або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 вищевказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Приписами ст.ст.525,526ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

За правилами ч.8ст.11 Закону України «Про електронну комерцію`у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1ст.629ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності до ч.2ст. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Мотиви і висновки суду.

Досліджені судом докази підтверджують укладення між сторонами електронного кредитного договору № 6452411224 від 24 грудня 2024 року та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 18 000,00 грн.

Відповідно до статей 525, 526, 629, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України зобов`язання за кредитним договором мають виконуватися належним чином, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти відповідно до умов договору й вимог закону.

Судом перевірено розрахунок заборгованості за період з 25 грудня 2024 року по 26 червня 2025 року з урахуванням суми кредиту, погодженої процентної ставки та здійснених відповідачем платежів, зокрема 2 700,00 грн комісії та 5 400,00 грн у рахунок погашення процентів. За результатами перевірки розрахунок визнано арифметично правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає матеріалам справи.

Відповідно до статей 12, 13, 7681 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач надав належні докази на підтвердження заявлених вимог, тоді як відповідач доказів на їх спростування не подав.

Посилання відповідача на скрутне матеріальне становище та втрату джерела доходу самі по собі не звільняють його від виконання грошових зобов`язань.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір.

Керуючись ст.258,259,264,265,267,268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість у розмірі 45626,40 гривень та судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня вручення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», 01014 вул. Болсуновська, буд. 8, поверх.9, м. Київ, код ЄДРПОУ 44127243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса останнього місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Олійник С.В.