Рішення № 140882627, 23.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2794/26

2/296/2789/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ СПРАВИ

1.1. Представник ТОВ «ФК «Ейс» (позивач) - Поляков О.В. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №522800112 від 29.12.2021 в розмірі 26 969,15 грн. Також просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

1.2. В обґрунтування позову зазначав, що 29.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №522800112 у формі електронного документа з використанням електронного підпису MNV458YS. Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримав грошові кошти в сумі 11 500 грн., пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та уклав кредитний договір без зовнішнього примусу.

1.3. Первісним кредитором були виконанні зобов`язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит у сумі 11 500 грн., проте, відповідач порушив умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 26 969,15 грн., з яких: 11 500 грн - заборгованість по тілу кредиту та 15 469,15 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.

1.4. Зазначав, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №522800112 від 29.12.2021. Вказував, що 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №522800112 від 29.12.2021. Зазначав, що 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором, у загальному розмірі 26 969,15 грн., з яких: 11 500 грн - заборгованість по тілу кредиту та 15 469,15 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом. Враховуючи вищевикладене просив задовольнити позов в повному обсязі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 16.03.2026 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із її невідповідністю вимогам процесуального закону, надано строк для усунення недоліків заяви.

2.2. 20.03.2026 від ТОВ «ФК «Ейс» надійшла заява про усунення недоліків.

2.3. 26.03.2026 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №296/2794/26, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію: - чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку (платіжні картки): маска карти: 5375-41хх-хххх-7348 - про факт зарахування коштів: період від 29.12.2021 до 03.01.2022 в сумі 4000,00 грн.; за період від 30.12.2021 до 04.01.2022 в сумі 2000,00 грн.; за період від 31.12.2021 до 05.01.2022 в сумі 750,00 грн.; за період від 01.01.2022 до 06.01.2022 в сумі 300,00 грн.; за період від 02.01.2022 до 07.01.2022 в сумі 400,00 грн.; за період від 02.01.2022 до 07.01.2022 в сумі 300,00 грн.; за період від 02.01.2022 до 07.01.2022 в сумі 250,00 грн.; за період від 03.01.2022 до 08.01.2022 в сумі 800,00 грн.; за період від 04.01.2022 до 09.01.2022 в сумі 200,00 грн.; за період від 04.01.2022 до 09.01.2022 в сумі 600,00 грн.; за період від 04.01.2022 до 09.01.2022 в сумі 200,00 грн.; за період від 05.01.2022 до 10.01.2022 в сумі 100,00 грн.; за період від 05.01.2022 до 10.01.2022 в сумі 100,00 грн.; за період від 05.01.2022 до 10.01.2022 в сумі 100,00 грн.; за період від 05.01.2022 до 10.01.2022 в сумі 450,00 грн.; за період від 08.01.2022 до 13.01.2022 в сумі 200,00 грн.; за період від 09.01.2022 до 14.01.2022 в сумі 100,00 грн.; за період від 09.01.2022 до 14.01.2022 в сумі 250,00 грн.; за період від 09.01.2022 до 14.01.2022 в сумі 100,00 грн.; за період від 10.01.2022 до 15.01.2022 в сумі 100,00 грн.; за період від 10.01.2022 до 15.01.2022 в сумі 200,00 грн.; - чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 ; - чи є/був номер телефону НОМЕР_1 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками): маска карти: НОМЕР_2 хх-хххх-7348 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 .

2.4. 16.04.2026 на адресу суду від АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 26.03.2026 надійшла довідка №БТ/Е-14217 від 16.04.2026 та виписка про рух коштів по карті від 15.04.2026.

2.5. 02.04.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову та застосувати строк позовної давності. Зазначав, що кредитний договір укладено 29.12.2021 зі строком користування - 30 днів, а позов подано 09.03.2026, тобто з пропуском строку позовної давності. Надані позивачем докази не підтверджують наявність заборгованості. Вказував, що розрахунок заборгованості не містить деталізації нарахувань процентів та відсутнє підтвердження руху коштів по рахунку. Також звертав увагу на недоведеність переходу права вимоги.

2.6. 06.04.2026 на адресу суду від ТОВ «ФК «Ейс» надійшла відповідь на відзив, у якій зазначало, що позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Звертає увагу на те, що кредитний договір укладений відповідно до законодавчих актів. Проценти за користування кредитом нараховані в межах строку дії договору та за відсотковою ставкою погодженою сторонами. Матеріалами справа належним чином підтверджено перехід права вимоги до ТОВ «ФК «Ейс».

2.7. 09.04.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив, у яких зазначав, що сам по собі факт ведення воєнного стану не свідчить про автоматичне продовження строків позовної давності. Звертав увагу на те, що позов подано через значний проміжок часу після виникнення прострочення, що свідчить про недобросовісну поведінку та зловживання процесуальними правами. Позивач не надав доказів переривання або поновлення строку позовної давності. Крім того, позивач не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували належність телефонного номера, факт особистого вчинення дій та належну верифікацію особи. Процентна ставка в розмірі 2,98% є неспівмірною та суперечить принципам справедливості. Позивачем не надано первинних банківських документів, які підтверджують перерахування коштів.

2.8. 15.04.2026 на адресу суду від ТОВ «ФК «Ейс» надійшли додаткові пояснення, у яких зазначало, що позивач реалізує своє законне право на судовий захист у порядку передбаченому чинним законодавством України. Електронний кредитний договір має повну юридичну силу, а відсутність доказів його укладення іншою особою виключає можливість визнання такого договору недійсним. Надані платіжні доручення про перерахування грошових коштів містять підпис та печатку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а тому є належними та допустимими доказами у справі. Вказувало, що у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії так і після спливу строку по ст. 625 ЦК України.

2.9. 19.04.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, у яких зазначав, що позивач не довів, що саме ведення воєнного стану об`єктивно унеможливило або істотно перешкоджало своєчасному зверненню до суду. Позивач не надав доказів безперервного переходу права вимоги. Надані витяги з реєстрів не містять повної інформації, необхідної для перевірки правонаступництва. Заявлений розмір заборгованості є явно неспівмірним із сумою фактично отриманих коштів.

2.10. 20.04.2026 на адресу суду від ТОВ «ФК «Ейс» надійшли додаткові пояснення, у яких зазначало, що зупинення перебігу позовної давності відбувається в силу прямої норми закону, а не в залежність від доведення додаткових обставин чи причин. Позивачем доведено факт виконання зобов`язання первинного кредитора та перерахування на рахунок відповідача суми в розмірі 11 500 грн. Позивачем надано докази на підтвердження оплати за договорами факторингу. Нарахування процентів є правомірним та здійснено у повній відповідності до умов договору та чинного законодавства України.

2.11. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, надходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. 29.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №522800112, відповідно до п.1.1 якого товариство зобов`язалося надати позичальнику кредит на суму 16 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

3.2. Сума кредитного ліміту вказана у п.1.1 договору, це максимальна сума кредиту яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника (п.1.2. договору).

3.3. Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 4000 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 28.01.2022 (п.1.3. договору).

3.4. Кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 28.01.2022 (п.1.7 договору).

3.5. Згідно п.1.9 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- 1.9.1 виключно на період строку визначеного в п.1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

- 1.9.2 за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 725,56 процентів річних, що становить 1,99 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

3.6. Як передбачено п.1.9.3 договору, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 2,10 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставкою за весь строк користування кредитом.

3.7. Пунктом 1.12 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:

- 1.12.1 зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;

- 1.12.2 з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

3.8. Згідно з пунктом 5.1 кредитного договору, невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.

3.9. Договір кредитної лінії №522800112 від 29.12.2021 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор MNV458YS було направлено позичальнику 29.12.2021 о 17:56:08 год., на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0965789189, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 29.12.2021, о 17:56:44 год., після чого відповідач натиснув кнопку «Відправити/Підписати»», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій.

3.10. 29.12.2021 ОСОБА_1 також підписав паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у договорі кредитної лінії №522800112 від 29.12.2021.

3.11. З платіжних доручень від 29.12.2021, 30.12.2021, 31.12.2021, 01.01.2022, 02.01.2022, 03.01.2022, 04.01.2022, 05.01.2022, 08.01.2022, 09.01.2022, 10.01.2022 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 4000 грн., 2000 грн., 750 грн., 300 грн., 250 грн., 300 грн., 400 грн., 800 грн., 200 грн., 600 грн., 200 грн., 450 грн., 100 грн., 100 грн., 100 грн., 200 грн., 100 грн., 250 грн.,100 грн., 200 грн., 100 грн., а всього 11 500 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором №522800112 від 29.12.2021.

3.12. Листом АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-14217 від 16.04.2026, підтверджено той факт, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту НОМЕР_3 . На платіжну карту НОМЕР_3 було зараховано грошові кошти в період з 29.12.2021 по 10.01.2022 в загальній сумі 11 500 грн. Номер телефону НОМЕР_1 є фінансовим номером телефону за платіжною картою НОМЕР_3 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 .

3.13. Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 29.12.2021 по 15.01.2022, відповідачу було зараховано кошти в загальній сумі 11 500 грн.

3.14. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01.

3.15. Згідно п.2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

3.16. Згідно п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

3.17. Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

3.18. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

3.19. 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.

3.20. 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31.12.2021.

3.21. 31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022.

3.22. 31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023.

3.23. 31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024.

3.24. Відповідно до реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 26 969,15 грн., яка складається з 11 500 грн заборгованості за основною сумою боргу та 15 469,15 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.

3.25. 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

3.26. Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 23.02.2024 до договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 26 969,15 грн., яка складається з 11 500 грн заборгованості за основною сумою боргу та 15 469,15 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.

3.27. Відповідно до платіжної інструкції №5703 від 26.02.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» згідно договору факторингу №23/0224-01 від 23.02.2024 здійснило оплату на користь ТОВ «Таліон Плюс».

3.28. 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «Ейс» за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, в тому числі і за договором кредитної лінії, укладеним з відповідачем.

3.29. Відповідно до реєстру боржників від 15.07.2025 до договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 та акту прийому-передачі від 15.07.2025 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 26 969,15 грн., яка складається з 11 500 грн заборгованості за основною сумою боргу та 15 469,15 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.

3.30. Відповідно до платіжних інструкцій «ФК «Ейс» згідно договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 здійснило оплату на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

3.31. Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 26 969,15 грн., яка складається з 11 500 грн заборгованості за основною сумою боргу та 15 469,15 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.

IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).

4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

4.15. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №522800112, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 11 500 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

5.2. Також сторони погодили, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 4000 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 28.01.2022, строк кредитування - 30 днів, відсоткова ставка - 0,01% від суми кредиту за кожний день користування ним.

5.3. Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується платіжними дорученнями від 29.12.2021, 30.12.2021, 31.12.2021, 01.01.2022, 02.01.2022, 03.01.2022, 04.01.2022, 05.01.2022, 08.01.2022, 09.01.2022, 10.01.2022, листом АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-14217 від 16.04.2026 та випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 29.12.2021 по 15.01.2022, згідно яких відповідачу було зараховано кошти в загальній сумі 11 500 грн.

5.4. Суд зауважує, що виписка з банківського рахунку є належним доказом користування кредитними коштами та наявності заборгованості, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов`язків з погашення кредиту.

5.5. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.

5.6. Таким чином, суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

5.7. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

5.8. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

5.9. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.

5.10. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.

5.11. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди до нього, а також підписано реєстр прав вимоги №175 від 05.05.2022, відповідно до яких до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №522800112 від 29.12.2021.

5.12. 23.02.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №23/0224-01 та підписано реєстр прав вимоги №1 від 23.02.2024, відповідно до умов яких до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №522800112 від 29.12.2021.

5.13. В подальшому, 15.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено договір факторингу №15/07/25-Е, а також підписано реєстр прав боржників від 15.07.2025 та акт прийому-передачі від 15.07.2025, відповідно до яких до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №522800112 від 29.12.2021.

5.14. Згідно сталої практики Верховного Суду, доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12).

5.15. Колегія суддів визнає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

5.16. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).

5.17. Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 26 969,15 грн., яка складається з 11 500 грн заборгованості за основною сумою боргу та 15 469,15 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.

5.18. На виконання умов кредитного договору №522800112 від 29.12.2021 відповідач жодних погашень не здійснював.

5.19. Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, сформованої у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

5.20. Таким чином, заборгованість по тілу кредиту в сумі 11 500 грн є обґрунтованою та доведеною належними доказами у справі.

5.21. Щодо стягнення відсотків.

5.22. Пунктом 1.7 договору передбачено, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 28.01.2022.

5.23. Згідно п.1.9.1 виключно на період строку визначеного в п.1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

5.24. Відтак, відсотки в межах погодженого сторонами строку кредитування, а саме за період з 29.12.2021 по 28.01.2022 складають 34,50 грн (із розрахунку 11 500 грн х 30 днів х 0,01%).

5.25. Також, пунктом 1.12 договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:

- 1.12.1 зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;

- 1.12.2 з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

5.26. Отже, відсотки за період автопролонгації, а саме з 29.01.2022 по 28.04.2022 становлять 30 843,00 грн (із розрахунку 11 500 грн х 90 днів х 2,98%).

5.27. Відтак, загальний розмір відсотків за користування кредитом складає 30 877,50 грн., на погашення відсотків відповідачем жодних платежів не сплачено.

5.28. Разом з тим, за вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

5.29. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

5.30. У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення» роз`яснено, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

5.31. У зв`язку з викладеним, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 15 469,15 грн є доведеними та підлягають задоволенню.

5.32. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» підлягають задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №522800112 від 29.12.2021 в розмірі 26 969,15 грн., з яких: 11 00 грн заборгованість за тілом кредиту та 15 469,15 грн несплачені відсотки за користування кредитом.

5.33. Щодо доводів відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

5.34. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

5.35. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 Цивільного кодексу України).

5.36. Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

5.37. Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

5.38. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 Цивільного кодексу України).

5.39. Згідно п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

5.40. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211«Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на всій території України з 12 березня 2020 року було установлено карантин, дія якого у подальшому неодноразово продовжувалася та тривала до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

5.41. 24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого продовжувалась неодноразово та триває і на даний час.

5.42. Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом), у період дії воєнного стану в Україні перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

5.43. Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-IX з 04.09.2025 поновлено строки позовної давності.

5.44. За таких обставин твердження відповідача про пропуск строку позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки спростовані викладеним вище.

VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн за подання позовної заяви до суду.

6.2. 6.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

6.3. Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

6.4. Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.5. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

6.6. Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

6.7. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

6.8. На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано: копію довіреності від 11.08.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10 від 19.10.2018, копію договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, копію додаткової угоди №25771043606 від 01.09.2025, копію акту прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, згідно якого загальна вартість витрат на правову допомогу складає 7000 грн.

6.9. Разом з тим суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 26 969,15 грн. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

6.10. Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

6.11. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

6.12. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

6.13. Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.

6.14. Крім того, суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Наведене узгоджується з висновками викладеними в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.

6.15. Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн., шляхом їх стягнення з ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,

У Х В А Л И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №522800112 від 29.12.2021 в розмірі 26 969 (двадцять шість тисяч дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 15 копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,

місцезнаходження за адресою:

02094, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005,

код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

зареєстроване місце проживання за адресою:

АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Олена РОЖКОВА