Рішення № 140882090, 23.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4393/26

Провадження № 2/159/2639/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Губара В.Є.,

з участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося у суд з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00-10126530 від 18.12.2024 у розмірі 14976,20 грн, а також 2662,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 18.12.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-10126530, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 10000,00 грн, а відповідач, отримавши кредит зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Відповідач, отримавши кредит, умови договору не виконала та кошти не повернула. 14.01.2026 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Юніт капітал» укладено договір факторингу № 14012026-МК/ЮнітКапітал. Згідно реєстру боржників № 1 від 14.01.2026 до Договору факторингу та Акту приймання-передачі Реєстру боржників №1 від 14.01.2026 до Договору факторингу 1, до розивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 . Відповідач має заборгованість перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у сумі 18976,20 грн з яких: 11000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3976,20 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 4000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями. Позивач просить стягнути з відповідача лише 14976,20 грн, тобто без стягнення грошових санкцій. У зв`язку з викладеним позивач просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

26.08.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким просить в задоволенні позову відмовити повністю. Вважає не доведеним факт перерахування їй кредитних коштів, так як повідомлення з відміткою про перерахування грошових коштів, яке міститься в матералах справи, не може слугувати належним доказом у розумінні норм ЦПК України. Крім того, згідно з кредитним договором сума кредиту становить 10000,00 грн, однак позивач просить стягнути 11000,00 грн тіла кредиту, тобто на 1000,00 грн більше за суму вказану в кредитному договорі. Матеріали справи не містять документу, який би підтвердив факт направлення відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги за договором факторингу. Нараховані проценти могли бути розраховані за завищеним процентом. Вважає суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн завищеною та неспівмірною з характером спору. Клопотала витребувати з Ковельського міськрайонного суду Волинської області копію позовної заяви у справах №159/3973/26 та №159/4396/26 за позовом ТОВ «Юніт Капітал» для порівняння з позовною заявою в цій справі та оцінки дійсного обсягу боргу.

27.08.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, згідно з яким вважає заперечення представника відповідача необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відразу після підписання договору первинний кредитор ініціював переказ коштів згідно з договором №00-10126530 від 18.12.2024 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПрофітГід» на платіжну картку№ НОМЕР_1 , для підтвердження цієї обставини позивач заявив клопотання про витребування первинних бухгалтерських документів. Відповідач не надав суду доказів на спростування наведоного вище, а саме що відповідні кошти не зараховані на її картковий рахунок. Щодо повідомлення відповідача про відступлення права вимоги зазначає, що згідно з ч.1 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування» відступлення права вимоги здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов`язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором. Тобто позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення. На підтвердження розміру витрат на правничу допомгу до матеріалів справи разом із позовом долучено необхідні докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, письмово клопотав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, заяв про відкладення судового засідання чи розгляду справи за її відсутності до суду не надходило, причини неявки суду не повідомила.

Судом 05.10.2026 оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, у зв`язку зі складністю справи його складення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 13.00 годину 23.10.2026.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.12.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10126530, який відповідач підписала електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «47334», тобто договір між сторонами укладено у електронному вигляді. За умовами даного кредитного договору та графіку платежів, що підписані позичальником одноразовим ідентифікатором, первісний кредитор надав відповідачці кредит у розмірі 10000,00 грн. на споживчі потреби, строк дії кредитної лінії 360 календарних днів, дата остаточного повернення кредиту 13.12.2025.

Відповідно до п.1.5.1 стандартна процентна ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).

Відповідно до п.1.5.2. цього договору знижена процентна ставка становить 0,85 (нуль цілих 85 сотих) % від Суми кредиту за кожен день користування Кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому Графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування Кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (датою видачі Кредиту).

Відповідно до 2.10. даного договору кредитодавець зобов`язаний надати Кредит у дату надання/видачі Кредиту: "18"грудня 2024 р., сума кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 10000.00 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Отже, зазначений вище договір підписаний відповідачкою генерованим особистим ключем, сторонами визначено його істотні умови.

На виконання ухвали суду надійшла відповідь АТ «Універсал Банк» за вих.№ БТ/Е-38439 від 02.09.2026 стосовно рахунків відповідача, згідно з якою на ім`я ОСОБА_1 емітована картка № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за вказаною вище платіжною карткою за період з 18.12.2024-23.12.2024 - «+380977447141» є фінансовим, знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Випискою за період з 18.12.2024 по 23.12.2024 підтверджується зарахування на рахунок ОСОБА_1 18.12.2024 коштів в сумі 10000,00 грн.

Отже, суд вважає, що позивач надав належні, допустимі та достатні докази в підтвердження перерахування ТОВ «МАКС КРЕДИТ» коштів ОСОБА_1 в сумі 10000 грн, тобто первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав.

У зв`язку з вищевказаними встановленими обставинами, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності доказів, а саме первинних документів, на підтвердження перерахунку їй кредитних коштів.

Разом з тим, відповідач у відзиві клопотала витребувати з Ковельського міськрайонного суду Волинської області копію позовної заяви у справах №159/3973/26 та №159/4396/26 за позовом ТОВ «Юніт Капітал» для порівняння з позовною заявою в цій справі та оцінки дійсного обсягу, однак суд відхиляє клопотання, так як сторона відповідача не позбавлена можливості надати такі докази суду самостійно.

Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора відповідачу видано кредит на суму 10000,00 грн, нараховано комісії 2000,00 грн, за умовами п.16 кредитного договору загальна сума заборгованості 14976,20 грн.

14.01.2026 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Юніт капітал» укладено договір факторингу 1 № 14012026-МК/ЮнітКапітал.

Згідно з реєстром боржників 1 від 14.01.2026 до Договору факторингу 1 та Акту приймання-передачі Реєстру боржників 1 № Б/Н від 14.01.2026 до Договору факторингу 1, позивач набув права вимоги до відповідача.

Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договром ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" станом на 08.07.2026, у відповідача наявна заборгованість в розмірі 18976,20 грн, з яких 11000,000 - заборгованість по тілу кредиту, де 3976,20 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредиту, 4000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Позивач просить стягнути лише загальну заборгованість в розмірі 14976,20 грн, тобто без врахування стягнення штрафних санкцій.

Разом з тим, щодо стягнення комісії в розмірі 2000,00 грн за кредитом, яку позивач включив до тіла кредиту, та доводів представника відповідача щодо невідповідності розміру кредиту, суд зазначає наступне.

Особливості регулювання правовідносин за договорами споживчого кредиту передбачені також Законом України «Про захист прав споживачів».

На підставі частини шостої статті 12 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Кредитодавцю та новому кредитору забороняється вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит та/або не врахованих у розрахунку денної процентної ставки, що зазначена в договорі про споживчий кредит.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року по справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Верховний Суд звернув увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про споживче кредитування», є нікчемною.

У кредитному договорі сторонами передбачено наступне:

«п. 1.6. Кредитодавець одноразово в момент видачі Кредиту нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 2000.00 (дві тисячі гривень нуль копійок) грн., яку Позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5 цього Договору.».

Однак, сплата позичальником комісії за надання кредиту, а така комісія з обслуговування кредиту, фактично не є самостійною послугою кредитодавця, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця та виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту здійснюється кредитодавцем як виконання ним свого обов`язку за кредитним договором, а тому такі дії позивача не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

За положеннями частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Отже, пункти укладеного між сторонами кредитного договору, які передбачають сплату комісії за надання кредиту, є нікчемними, та враховуючи доводи представника відповідача про невідповідність розміру тіла кредиту, суд вважає, що в цій справі розмір тіла кредиту становить 10000,00 грн, тобто розмір фактично перерахованих коштів первісним кредитором на платіжну картку відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в сумі 3976,20 грн та тверджень відповідача про можливе здійснення неправильного нарахування відсотків за тілом кредиту в сумі 11000,00 грн, суд зазначає таке.

Як передбачено ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як визначено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи строк кредитування у перші 15 днів, зі змісту розрахунку заборгованості первинного кредитора вбачається, що за період з 18.12.2024 по 01.01.2025 здійснено нарахування відсотків за відсотковою ставкою 0,85%, де тіло кредиту становить 10000,00 грн: (10000,00*0,85%*15=1275 грн.)/

02.01.2025 відповідачем здійснено платіж на погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 1275,00 грн, тобто заборгованість відповідача за кредитним договором становить 10000,00 грн тіла кредиту.

З 03.01.2025 по 01.04.2025 нарахування відсотків необхідно обраховувати за стандартною процентною ставкою 0,94%, що відповідає узгодженим сторонами умовами договору та розрахунку заборгованості, де тіло кредиту складає 10000,00 грн, відповідно заборгованість за вказаний період по процентам за користування кредитjv становить 8272,00 грн (10000,00 х 0,94%*88=8272).

Відповідачем здійснено погашення заборгованості, що вбачається із розрахунку заборгованості, а саме 17.01.2025 в сумі 1410 грн, 31.01.2025 - 1410,00 грн, 16.02.2025 -1410,00 грн, 03.03.2025 - 1410,00 грн, 19.03.2025 - 1410,00 грн, 01.04.2025 - 1410,00 грн, та 01.04.2025 - 1000,00 грн. З розрахунку заборгованості первісного кредитора вбачається, що 01.04.2025 погашення заборгованості в сумі 1000,00 грн, зараховано до тіла кредиту, розмір якого став 11000,00 грн, так як позивачем до тіла кредиту 10000,00 грн включена комісія в розмірі 2000,00 грн, що суперечить нормам чинного законодавства.

Таким чином, станом на 01.04.2025 у відповідача утворилась заборгованість по тілу кредиту в сумі 9000,00 грн.

Заборгованість по процентам за вказаний період з врахуванням погашення заборгованості становить 0,00 грн (8272,00 - 1410,00*6 = 188,00), залишок 188 грн слід врахувати у наступний період.

З 03.04.2025 по 08.09.2025 нарахування відсотків здійснювалося за процентною ставкою 0,846%, однак її слід здійснювати за наступною формулою розрахунку, враховуючи тіло кредиту 9000,00 грн, - 9000,00 х 0,846% *144 +188 =11152,16 грн.

Відповідач здійснював погашення заборгованості, а саме: 16.04.2025 в сумі 1269,00 грн, 02.05.2025 - 1269,00 грн, 16.05.2025 - 1269,00 грн, 04.06.2025 - 2107,40 грн, 20.06.2025 -1269,00 грн, 07.06.2025 - 1269,00 грн, 23.07.2025 - 2107,40 грн.

Відповідно за цей період заборгованість за процентами становить 592,36 грн (11152,16 - 1269,00 - 1269,00 - 1269,00 - 2107,40 - 1269,00 - 1269,00 - 2107,40 = 592,36).

Отже, заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту становить 9000,00 грн, заборгованість по відсоткам з врахуванням погашення сум заборгованості становить 592,36 грн, всього разом 9592,36 грн, яку слід стягнути з відповідача на користь позивача, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Щодо доводів відповідача про відсутність повідомлення про відступлення права вимоги за договором факторингу, слід зазначити наступне.

Представник позивача у відповіді на відзив покликається на ч.1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов`язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що обов`язок про повідомлення споживача покладено на первісного кредитора, тому суд погоджується з доводами представника позивача та відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів здійснення такого повідомлення позивачем.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволено частково, виходячи з пропорції задоволених позовних вимог 64,05% (9592,36/14976,20*100%=64,05%), то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 1705,27 грн (2662,40*64,05%=1705,27).

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу суд виходить з такого.

Позивач у позові просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Представник позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн. надав суду: копію договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери», копію Додатку № 1 протокол погодження вартості послуг, копію додаткової угоди № 25771527461 від 20.04.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 з переліком виконаних робіт та їх вартості в загальному розмірі 7000 грн, копію свідоцтва адвоката, копію довіреності.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною 3 ст.141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.4-5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Суд вважає, що позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн вищенаведеними доказами, та відповідно не бере до уваги доводи відповідача про завищений та неспівмірний розмір таких витрат.

Разом з тим, стягнення витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідає положенням ч. 2 ст. 141 ЦПК України та правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 у справі №712/4126/22.

Оскільки витрати позивача у сумі 7000 грн. на правничу допомогу підтверджені складеними ним вищевказаними документами, пропорційним розміром вказаних витрат позивача, які підлягають стягненню з відповідача, є сума 4483,50 грн (7000*64,05%:100%=4483,50 грн).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526 -527, 530, 1048, 1077, 1082 ЦК України,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором кредитної лінії№00-10126530 від 18.12.2024 у сумі 9592 (дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) гривні 36 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1705 (одну тисячу сімсот п`ять) гривень 27 копійок та 4483 (чотири тисячі чотириста вісімдесят три) гривні 50 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м.Київ.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складене 23.10.2026.

Головуючий:В. Є. ГУБАР