Рішення № 140880146, 22.10.2026, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

22 жовтня 2026 рокуСправа №451/1370/26Провадження № 2/451/808/26

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого судді Магонь О. З.

секретаря судового засідання Федорук І. Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Радехові цивільну справу №451/1370/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Стислий виклад позиції учасників процесу

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №1640-7657 від 24.12.2025 у сумі 106258 (сто шість тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Свої вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» обґрунтувало тим, що 24.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за допомогою Вебсайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1640-7657 (надалі за текстом - «Кредитний договір»). Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 3000,00 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка: 1,00 % в день; промо-ставка - 0,55% за кожен день користування Кредитом протягом перших 30 календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця; стандартна % ставка: 1,00 % в день. Базовий період - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через вебсайт Кредитодавця. Також Додатковою угодою від 24.12.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000,00 грн. Крім того, Додатковою угодою від 25.12.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000,00 грн. Також Додатковою угодою від 26.12.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2500,00 грн. Крім того, Додатковою угодою від 27.12.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000,00 грн. Також Додатковою угодою від 13.01.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 грн. Крім того, Додатковою угодою від 14.01.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 грн. Також Додатковою угодою від 15.01.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 грн. Крім того, Додатковою угодою від 16.01.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 грн. Також Додатковою угодою від 17.01.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2500,00 грн. Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», з яким укладено договір №02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №21/772-рк від 29.04.2023) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача (відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Окрім цього, відповідач в загальній кількості 5 раз оформлював кредитні відносини з позивачем, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання кредитного договору. В подальшому, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором. Станом на 02.06.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором №1640-7657 від 24.12.2025 становить 106258,50 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 35000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 48508,50 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 17500,00 грн, заборгованість по комісії - 5250,00 грн. Порядок нарахування зазначеної суми заборгованості відображений в розрахунку сум заборгованості за Кредитним договором №1640-7657 від 24.12.2025. Із цих підстав, позивач просить суд у цьому позові стягнути з ОСОБА_1 зазначену вище заборгованість. Крім того, просить стягнути сплачений судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок (а.с.3-11).

15.09.2026 представник відповідача Пузін Д. М. подав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що позивач просить стягнути 106258,50 грн, з яких: 35000,00 грн - основний борг; 48508,50 грн - проценти за користування кредитом; 17500,00 грн - проценти річних на підставі статті 625 ЦК України; 5250,00 грн - комісія. Позовні вимоги у заявленому розмірі відповідач не визнає. Основною процесуальною позицією є відмова у позові через недоведеність належними, допустимими та достатніми доказами всіх юридично значимих елементів вимоги. Альтернативний контррозрахунок наводиться виключно для випадку, якщо суд визнає доведеними факт укладення електронного договору та фактичне надання усіх заявлених траншів, і не є визнанням боргу чи факту одержання кредитних коштів. Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 17.07.2026, а реєстраційна картка вхідного документа містить вхідну дату 20.07.2026. Разом із тим сама позовна заява та додатки були долучені до матеріалів електронної справи пізніше та прикріплені до реєстраційної картки окремо, у зв`язку з чим представнику відповідача не надійшло звичайне автоматичне повідомлення підсистеми «Електронний суд» про надходження та доступність повного комплекту матеріалів. До відзиву долучаються наявні у відповідача докази щодо відсутності відповідного повідомлення; зокрема, надані матеріали відображають відсутність повідомлення по цій справі станом на 20.05.2026. З урахуванням того, що ця дата передує даті формування позову, вирішальним для оцінки поважності причин є саме ненадходження належного повідомлення після фактичного окремого прикріплення позову та додатків у липні 2026 року. За наведених обставин неналежне технічне повідомлення про долучення повного комплекту позовних матеріалів є об`єктивною та незалежною від відповідача причиною пропуску строку. З метою забезпечення принципів змагальності, рівності сторін і права бути почутим прошу поновити строк на подання цього відзиву та прийняти його до розгляду. Позивач стверджує, що 24.12.2025 між сторонами укладено електронний договір №1640-7657, підписаний одноразовим ідентифікатором A2000. Однак із доданих матеріалів необхідно відрізняти: текст документа, сформований інформаційною системою позивача; дані про направлення конкретної оферти конкретній особі; дані про доставку одноразового ідентифікатора на конкретний засіб зв`язку; технічні дані про введення такого ідентифікатора; незмінність та цілісність електронного документа; надання споживачу примірника договору та додатків. Лише сукупність цих елементів може підтверджувати електронний правочин. Роздруківка договору, створена та збережена однією стороною спору, без первинних технічних журналів подій не дає можливості перевірити час, IP/ ідентифікатори сесії, відправлення та доставку одноразового ідентифікатора, факт його введення, контрольну суму/версію документа та зв`язок підпису саме з тим текстом договору, який поданий суду. Особливістю цієї справи є те, що заявлена сума 35000 грн сформована не одноразовою видачею. За позовом первісний кредит становив 3000 грн, а надалі позивач посилається на дев`ять додаткових угод: 24.12.2025 - 3 000 грн; 25.12.2025 - 2 000 грн; 26.12.2025 - 2 500 грн; 27.12.2025 - 2 000 грн; 13.01.2026 - 5 000 грн; 14.01.2026 - 5 000 грн; 15.01.2026 - 5 000 грн; 16.01.2026 - 5 000 грн; 17.01.2026 - 2 500 грн. Кожна додаткова угода змінювала розмір зобов`язання, загальну вартість кредиту та обсяг платежів, а тому кожна потребує самостійного доказування оферти, акцепту, підпису та фактичного перерахування відповідного траншу. Не може вважатися достатнім доказом посилання позивача на те, що відповідач нібито раніше п`ять разів вступав у кредитні відносини з позивачем. Попередні правовідносини не доводять волевиявлення щодо конкретного договору 1640-7657 і тим більше не доводять підписання дев`яти наступних додаткових угод. Такий аргумент фактично підміняє доказування конкретних юридичних фактів припущенням про «звичну поведінку» особи, що суперечить частині шостій статті 81 ЦПК України. На кожну додаткову угоду повинні існувати первинні електронні дані, які дозволяють встановити: час формування оферти; зміст редакції, показаної користувачу; засіб зв`язку, на який направлений одноразовий ідентифікатор; технічний факт доставки; введення ідентифікатора; зв`язок ідентифікатора з конкретною угодою; час та результат формування фінального електронного документа. За відсутності таких даних паперова роздруківка не усуває обґрунтовані сумніви щодо походження та незмінності електронного доказу. Позивач зазначає, що виплата здійснювалася через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на картковий рахунок, зазначений в особистому кабінеті, і надає довідку та квитанції цієї фінансово-розрахункової установи. Із наданої квитанції, зокрема, вбачається транзакція 15.01.2026 на 5000 грн на маскований номер картки НОМЕР_2 , а також інші транзакції. Водночас довідка/квитанція третьої особи є похідним інформаційним документом. Вона не замінює первинної платіжної інструкції, оформленої відповідно до вимог НБУ, яка дає змогу перевірити платника, надавача платіжних послуг, отримувача, суму, дату, призначення та ідентифікатори операції. У цій справі позивач є небанківською фінансовою установою, тому для перевірки механізму видачі коштів має значення також оригінал договору між первісним кредитодавцем і надавачем платіжних послуг/фінансовим партнером, на підставі якого останній здійснював перекази за дорученням позивача. Без такого документа неможливо належно перевірити повноваження третьої особи та юридичну природу відображених нею операцій. Надання маскованого номера картки саме по собі не доводить належність конкретного платіжного інструменту відповідачу. За матеріалами позову строк кредитування визначено як 365 днів, а кожною додатковою угодою строк фактично продовжувався/перераховувався. Розрахунок позивача складений станом на 02.06.2026. Вимога про дострокове повернення датована 05.06.2026 і в ній кредитодавець надав 30 календарних днів з моменту отримання вимоги для виконання. Отже, станом на дату розрахунку 02.06.2026 вимога про дострокове повернення ще навіть не була сформована, а строк, наданий споживачу спеціальним законом для реагування на таку вимогу, не почався. У цій справі позивач одночасно нарахував звичайні проценти за користування кредитом та надзвичайно високі «проценти річних» за статтею 625 ЦК України ще під час дії кредитного договору і до реалізації процедури дострокового повернення. Пункт 8.2 поданої позивачем роздруківки договору передбачає 401500 (чотириста одну тисячу п`ятсот) процентів річних від суми заборгованості на підставі статті 625 ЦК України, із застереженням, що денне нарахування не перевищує 2 % від неповернутої суми кредиту, а сукупна сума такої відповідальності не перевищує половини отриманої суми кредиту. У власному розрахунку позивач із 23.01.2026 щоденно нараховує по 700 грн, тобто саме 2 % від 35000 грн, і вже 16.02.2026 досягає граничної суми 17500 грн. Одночасно в ті самі дні продовжує нараховувати звичайні проценти по 350 грн на день. Фактично грошове навантаження за один день становить до 1050 грн, тобто 3 % від тіла кредиту за день, не враховуючи комісії. З урахуванням споживчого характеру договору, співвідношення 35000 грн тіла та 17500 грн відповідальності, нарахованої лише за 25 днів, одночасного нарахування 1 % звичайних процентів на день, а також відсутності у розрахунку прозорого пояснення бази кожного 625-нарахування, стягнення повних 17500 грн суперечило б принципам розумності, добросовісності та пропорційності. Принаймні ця сума підлягає істотному зменшенню до розміру, що відповідає компенсаційній природі статті 625 ЦК України. За відсутності належного первинного розрахунку простроченої бази на кожен день заявлена сума взагалі не доведена. Позивач нарахував 15 % комісії за видачу кожного траншу, загалом 5 250 грн. Закон України «Про споживче кредитування» допускає включення певних комісій до загальних витрат за споживчим кредитом, але це не означає автоматичну правомірність будь-якої названої кредитодавцем «комісії». Суд повинен встановити, за яку конкретну самостійну послугу споживача стягується плата, чи входить вона до загальних витрат, чи була вона належно погоджена в договорі та кожній додатковій угоді, чи не оплачує споживач дії, які кредитодавець виконує у власному інтересі як необхідний елемент видачі кредиту. У цій справі 5250 грн комісії утворено автоматично як 15 % від кожного збільшення кредитної лінії. Позивач не показує фактичних витрат чи окремої послуги, відмінної від самої видачі коштів. Тому за відсутності належного доказування правової природи такої плати ця складова не підлягає стягненню. Спірні відносини виникли у грудні 2025 року. На цю дату та станом на час підготовки відзиву новий Закон України «Про захист прав споживачів» № 3153-IX від 10.06.2023 ще не набрав чинності, оскільки згідно з його прикінцевими положеннями він набирає чинності через один рік з дня опублікування, але не раніше дня припинення або скасування воєнного стану. Тому до спірних відносин застосовуються чинний Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII та спеціальний Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII. Посилання позивача чи сторони на № 3153-IX може використовуватися лише як орієнтир подальшого законодавчого розвитку, але не як чинна матеріально-правова підстава спірних вимог. Просить поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти цей відзив до розгляду, визнавши поважними причини пропуску строку у зв`язку з ненадходженням представнику відповідача належного повідомлення підсистеми «Електронний суд» про пізніше окреме долучення позовної заяви з додатками до реєстраційної картки. Крім того, просить у задоволенні позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення 106258,50 грн заборгованості відмовити повністю. Також просить у разі, якщо суд дійде висновку про часткову доведеність позовних вимог, застосувати наведений контррозрахунок, відмовивши у стягненні 17500,00 грн процентів річних за статтею 625 ЦК України та 5250,00 грн комісії, а також не стягувати будь-які інші суми, щодо яких позивач не надав належних первинних доказів, розглянути та задовольнити подане одночасно з відзивом клопотання про витребування оригіналів доказів на підставі частини шостої статті 95 ЦПК України (а.с.30-34).

Заяви, клопотання учасників процесу та інші процесуальні дії у справі

Своєю ухвалою від 24 липня 2026 року суддя прийняла до розгляду позовну заяву та відкрила провадження у справі, ухвалила здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (в змішаній формі) з викликом сторін, призначила судове засідання (а.с.1-2).

15.09.2026 представник відповідача Пузін Д. М. разом з відзивом на позовну заяву подав суду клопотання про витребування доказів, у якому просив витребувати у ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»: оригінал електронного договору №1640-7657 від 24.12.2025 та оригінали всіх дев`яти додаткових угод у первинному електронному форматі з електронними реквізитами/метаданими, що дають можливість перевірити їх цілісність і час створення; первинні технічні дані інформаційної системи щодо укладення договору та кожної додаткової угоди: журнали подій (логи), дані про формування й направлення оферти, надсилання/доставку одноразового ідентифікатора, його введення, дату й час акцепту та технічний зв`язок ідентифікатора з конкретною редакцією документа; оригінали платіжних інструкцій, оформлених відповідно до вимог НБУ, щодо кожного переказу кредитних коштів за договором №1640-7657, включаючи всі транші 24-27.12.2025 та 13-17.01.2026, із реквізитами платника, отримувача, суми, дати, призначення платежу та ідентифікатора операції. Крім того, просив у разі неподання витребуваних оригіналів застосувати наслідки, прямо передбачені ч. 6 ст. 95 ЦПК України, та не брати відповідні копії (електронні копії) до уваги (а.с.37-38).

Ухвалою від 28 вересня 2026 року суд постановив клопотання представника відповідача задовольнити частково та витребувати у позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» первинні технічні дані інформаційної системи щодо укладення договору та кожної додаткової угоди: журнали подій (логи), дані про формування й направлення оферти, надсилання/доставку одноразового ідентифікатора, його введення, дату й час акцепту та технічний зв`язок ідентифікатора з конкретною редакцією документа (а.с.48-53).

01.10.2026 представник позивача подав суду заяву про виконання ухвали суду (а.с.55-57).

Представник позивача до позовної заяви додала клопотання про розгляд цивільної справи без участі представника позивача, у якій також зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.13).

Представник відповідача Пузін Д. М. 21.10.2026 подав суду заяву, у який просив судовий розгляд проводити за відсутністю сторони відповідача, в позові відмовити на підставі викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.70).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористалися сторони.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України суд не здійснював фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Установлені судом фактичні обставини справи

24.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Вебсайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1640-7657.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 3000,00 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка: 1,00 % в день; промо-ставка - 0,55% за кожен день користування Кредитом протягом перших 30 календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця; стандартна % ставка: 1,00 % в день. Базовий період - проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через вебсайт Кредитодавця.

Заявлені позовні вимоги позивач також обґрунтовує підписаними відповідачем 24.12.2025 (одноразовим електронним підписом) документами, а саме: Правилами відкриття кредитної лінії, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.

Також, позивач надав Моніторинг дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ОСОБА_1 на підтвердження факту створення заявки на отримання кредиту, ознайомлення з офертою, надсилання одноразового ідентифікатора відповідачу на мобільний номер телефона, який він вказав під час заповнення Заявки, а саме: НОМЕР_3 використання даного ідентифікатора та надсилання позивачем примірнику кредитного договору та додатків до нього, які є невід`ємною частиною договору на електронну адресу відповідачу, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.68).

Так, відповідно до пп. 2.1 п. 2 Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець відкрив для Позичальника Кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пп. 2.2 п. 2 вказаного Договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором.

Позивач (через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», з яким укладено договір №02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020 та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №21/772-рк від 29.04.2023) видав відповідачу 24.12.2025 кредитні кошти у сумі 3000,00 грн на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати.

Також Додатковою угодою від 24.12.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3000,00 грн.

Крім того, Додатковою угодою від 25.12.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000,00 грн.

Також Додатковою угодою від 26.12.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2500,00 грн.

Крім того, Додатковою угодою від 27.12.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000,00 грн.

Також Додатковою угодою від 13.01.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 грн.

Крім того, Додатковою угодою від 14.01.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 грн.

Також Додатковою угодою від 15.01.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 грн.

Крім того, Додатковою угодою від 16.01.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5000,00 грн.

Також Додатковою угодою від 17.01.2026 до Договору про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2500,00 грн.

Додатково зазначене вище підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту, з якої видно, що за Договором про відкриття кредитної лінії №1640-7657 від 24.12.2025 на суму 3000,00 грн здійснювалася видача коштів 24.12.2025 за допомогою системи «EasyPay» на картку № НОМЕР_4 , а також: 24.12.2025 на суму 3000,00 грн, 25.12.2025 на суму 2000,00 грн, 26.12.2025 на суму 2500,00 грн, 27.12.2025 на суму 2000,00 грн, 13.01.2026 на суму 5000,00 грн, 14.01.2026 на суму 5000,00 грн, 15.01.2026 на суму 5000,00 грн, 16.01.2026 на суму 5000,00 грн, 17.01.2026 на суму 2500,00 грн.

Станом на 02.06.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором №1640-7657 від 24.12.2025 становить 106258,50 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 35000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 48508,50 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 17500,00 грн, заборгованість по комісії - 5250,00 грн, що встановлено з розрахунку заборгованості позивача за договором №1640-7657 від 24.12.2025.

10.06.2026 позивач звернувся до відповідача на його адресу з вимогою про дострокове повернення кредиту №1640-7657 від 05.06.2026. Повідомив відповідача про реквізити для сплати боргу, попередив про застосування інструментів примусового стягнення заборгованості.

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позиція суду

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона покликається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з огляду на таке.

Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка наведених сторонами аргументів

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд застосував норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Щодо форми укладення кредитного договору

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Із огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.

На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд уважає, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладений Кредитний договір №1640-7657 від 24.12.2025 в електронній формі, підписаний ним одноразовим ідентифікатором.

Сторони договору узгодили розмір кредиту, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису.

Щодо стягнення заявленої позивачем суми боргу

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне) виконання.

Суд враховує, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 року у справі №559/1622/19).

Позивач надав суду достатньо доказів на підтвердження існування кредитних правовідносин між сторонами.

Відповідач ОСОБА_1 належно не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором №1640-7657 від 24.12.2025, тому його заборгованість за цим кредитним договором становить 106258,50 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 35000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 48508,50 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 17500,00 грн, заборгованість по комісії - 5250,00 грн.

Разом із тим, суд не погоджується із сумою нарахованих відповідачу процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України 17500,00 грн та комісії у розмірі 5250,00 грн.

Щодо нарахування процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 17500,00 грн.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також Законом України №2120-IX від 15.03.2022 внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до п. 6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Ураховуючи наведену вище законодавчу заборону щодо стягнення із позичальника процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України за порушення ним зобов`язань за кредитним договором, необхідно відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 процентів річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 17500,00 грн.

Щодо комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта плати за придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання фінансових послуг.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 176/585/17 зазначив, що виходячи зі змісту вищевказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку (іншої фінансової установи), який отримав на те ліцензію, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, то така операція, як моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку (фінансової установи) та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором.

Таким чином, сплата позичальником на користь банку комісії у вигляді винагороди за надання кредиту та/або за зміну умов договору є нікчемною, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи - споживача, як слабшої сторони договору, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

Банк чи інша фінансова установа, не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє кредитодавець або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Інакше кажучи, банк чи інша фінансова установа, яка надає кредит неповноважні стягувати з позичальника плату (комісію) за його надання та управління кредитом, адже такі дії не становлять окрему фінансову послугу, яку б замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку (п. 29 постанови Верховного Суду у справі № 363/1834/17).

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 686/1696/15-ц від 09.12.2020, № 622/1148/13-ц від 09.12.2020, № 236/2227/17-ц від 09.12.2020, № 724/1391/16-ц від 25.11.2020, № 483/2022/17-ц від 11.11.2020 та інших.

Відповідні висновки Верховного Суду стосуються усіх суб`єктів фінансових послуг з надання кредиту (позики).

Суд доходить висновку, що позивач неправомірно визначив в кредитному договорі сплату позичальником комісії за надання кредиту в розмірі 5250,00 грн. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Із огляду на наведені норми Закону та встановлених судом обставин неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 83508 (вісімдесят три тисячі п`ятсот вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Щодо розподілу судових витрат

Як видно з матеріалів справи, позивач просить також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи наведене вище, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, зокрема судовий збір у сумі 2092 (дві тисячі дев`яносто дві) гривні 38 (тридцять вісім) копійок.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 211, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, на підставі ст. 11, 203, 205, 207, 526, 536, 610, 612, 629, 638, 639, 652, 1049, 1054, 1055, п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України; ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію»; ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; п. 6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», суд

ухвалив:

задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598; місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, місто Київ, 01133; IBAN: НОМЕР_5 , АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478) заборгованість за Кредитним договором №1640-7657 від 24.12.2025 в сумі 83508 (вісімдесят три тисячі п`ятсот вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок, а саме: заборгованість за кредитом - 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень, заборгованість за нарахованими процентами - 48508 (сорок вісім тисяч п`ятсот вісім) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598; місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, місто Київ, 01133; IBAN: НОМЕР_5 , АБ «УКРГАЗБАНК», МФО: 320478) судові витрати в сумі 2092 (дві тисячі дев`яносто дві) гривні 38 (тридцять вісім) копійок.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддяМагонь О. З.

Рішення суду виготовлено 22.10.2026.