Рішення № 140880044, 23.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/7904/26

Провадження № 2/463/2859/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мармаша В.Я.,

з участю секретаря судового засідання - Цебрик Х.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у справі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

представник Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» звернувся до суду із зазначеним вище позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» 20 604,37 грн сплаченого страхового відшкодування та судовий збір в розмірі 3 328,00 грн.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 24.08.2026 прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у справі. Всі наявні у справі докази були надані стороною позивача.

Відповідачу скеровувалась ухвала про відкриття провадження, позов з додатками на адресу зазначену у позові та на адресу реєстрації, яка підтверджена інформацією наданою Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області, а також відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру. Окрім того, інформація про наявність такого позову у Личаківському суді була розміщена у відкритому доступі на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет - http://court.gov.ua.

Таким чином, сторона відповідача будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про наявність поданого Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» позову про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, відзиву на позов із викладом своїх заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог чи заяви про визнання позову на адресу суду не скерував.

Третій особі скеровувалась ухвала про відкриття провадження, позов з додатками на її електронний кабінет. Окрім того, інформація про наявність такого позову у Личаківському суді була розміщена у відкритому доступі на офіційному веб-порталі Судової влади України в мережі Інтернет - http://court.gov.ua. Однак, правом на подання пояснення третя особа не скористалася.

З врахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів і письмових пояснень, викладених у заявах по суті справи (позовній заяві), в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи встановлено, що 11.02.2025 о 19 год. 00 хв. по вул.Івасюка, 1А у м.Винники, Львівської обл., керуючи автомобілем марки «Daewo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, здійснюючи рух заднім ходом, не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Tesla model 3», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, місце події залишив, чим порушив вимоги п.п. 2.10А, 2.3Б, 12.1, ПДР України. А тому, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн, що підтверджено копією постанови Личаківського районного суду м.Львова від 28 березня 2025 року у справі №463/1654/25.

Як передбачено ч. 6 ст. 82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Пунктом 7 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею ст. 1187 ЦК України діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб є джерелом підвищеної небезпеки. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року за № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від вини.

Згідно роз`яснень, що містяться в п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, відповідно до ч. 2 ст.1192 ЦК України.

Судом встановлено, що 17.12.2024 року між власником транспортного засобу «Daewo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , та позивачем був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ/5911244.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «Національна страхова компанія «Оранта» із заявою про страхове відшкодування за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Дана заява була розглянута, а пошкодження автомобіля було визнано страховим випадком. У зв`язку з чим, на підставі: висновку №25-13-4014 від 26.02.2025, розрахунку страхового відшкодування, страхового акту №ОЦВ-25-13-4014/1 ОСОБА_2 було відшкодовано 16 044,23 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №21223 від 10.04.2025.

Таким чином, внаслідок зазначеного вище ПАТ «Національна страхова компанія «Оранта» здійснило потерпілому виплату страхового відшкодування в розмірі: 16 044,23 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №21223 від 10.04.2025. Після того, позивачем здійснено доплату страхового відшкодування у розмірі 4 560,14 грн, що підтверджується платіжною інстукцією №47162 від 07.08.2025.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким же чином врегульовано дане питання і в статті 27 Закону України «Про страхування».

Положеннями статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1. пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Daewo Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «Національна страхова компанія «Оранта», відповідач спричинив дорожньо-транспортну пригоду, судом його визнано винним у скоєнні такої, внаслідок ДТП потерпілому завдано збитки, позивачем здійснено виплату страхових відшкодувань потерпілому, й відповідач всупереч вимог підпункту «в» підпункту 38.1.1. пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» залишив місце ДТП, тому до позивача перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 20 604,37 грн.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем відшкодування шкоди не відбулося, переконливих доказів на спростування позиції позивача відповідач суду не надав, викладені позивачем обставини знайшли своє підтвердження, позовна заява ґрунтується на законних підставах та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні в суд з позовом позивачем сплачено 3 328 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №49333 від 03 серпня 2026 року.

А тому, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 3 328 грн 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позову.

Керуючись ст.ст.10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 20 604,37 грн (двадцять тисяч шістсот чотири гривні тридцять сім копійок), 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень) судових витрат, сплачених позивачем при зверненні до суду.

Дата складення тексту рішення суду 23.10.2026 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА», ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул.Здолбунівська, 7-Д;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Мармаш В. Я.