Ухвала суду № 140880009, 22.10.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/7726/26

Провадження №1-кс/463/9420/26

УХВАЛА

22 жовтня 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , володільця майна ОСОБА_3 , представника володільця майна ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42026142400000052 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

встановив:

заявник звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова із клопотаннями про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 14.08.2026 у кримінальному провадженні №42026142400000052 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, з підстав та мотивів викладених у таких.

Володілець майна та його представник в судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити такі у повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор проти задоволення клопотання заперечив у повному обсязі у зв`язку з проведенням слідчих дій у даному кримінальному провадженні, для чого є необхідними транспортний засіб, на який накладено арешт.

Заслухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали справи № 463/7726/26 (провадження №1-кс/463/7416/26), слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Аналіз вищевказаного положення КПК України свідчить про те, що підставою для скасування арешту майна є необґрутованість його накладення або відсутність подальшої необхідності в його застосуванні.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові перебуває кримінальне провадження №42026142400000052 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Врахувавши правові підстави для накладення арешту на майно, а також те, що вищевказане майно визнано речовим доказом, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, з урахуванням зазначених положень діючого КПК України, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 14.08.2026 (справа № 463/7726/26 (провадження №1-кс/463/7416/26) накладено арешт на майно, вилучене 13.08.2026 вилучено під час обшуку автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Passat», номер шасі НОМЕР_1 , який є гуманітарною допомогою, отримувачем якого є громадська організація «НЕЗАЛЕЖНІ» (код ЄДРПОУ 39613285), яка зареєстрована за адресою: м. Львів, проспект Свободи, буд. 39, кв. 4А, в особі ОСОБА_6 , у тому числі: реєстраційний документ на польській мові серії 2023021 на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat», номер шасі НОМЕР_1 ; декларація про перелік товарів, що визначаються гуманітарною допомогою на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat», номер шасі НОМЕР_1 , номер отримувача в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги ЄР 1829 на 1 арк.; документ на польській мові у друкованій формі серед іншого надруковано ELC47899; реєстраційний документ на автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat», номер шасі НОМЕР_1 у вигляді книжечки червоного кольору серії 2531630; автомобіль марки «Volkswagen» моделі «Passat», номер шасі НОМЕР_1 та ключі від запалення.

13.10.2026 представник власника майна адвокат ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14.08.2026 у кримінальному провадженні №42026142400000052 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Із змісту зазначеної заяви вбачається, що згідно з фабулою підозри неправомірна вигода нібито була передана неподалік будинку № 193 по вул. Варшавській у м. Львові. Ні повідомлення про підозру, ні клопотання слідчого не містять тверджень, що автомобіль був знаряддям чи засобом вчинення правопорушення або його об`єктом. Єдиний зв`язок Автомобіля з провадженням те, що в ньому під час обшуку виявлено грошові кошти та інші речі. Ці обставини вже зафіксовані протоколом обшуку від 13.08.2026, а самі речі вилучено й арештовано окремо. Сам Автомобіль слідів правопорушення не зберіг і відомостей, які можуть бути використані як доказ, не містить. Винесення слідчим постанови від 14.08.2026 про визнання Автомобіля речовим доказом не змінює його природи. Відповідність майна критеріям ст. 98 КПК України має бути доведена, а не лише формально задекларована. Ухвала від 14.08.2026 не містить індивідуального обґрунтування щодо Автомобіля. Висновок про те, що вилучені речі «містять інформаційні дані», зроблено загально щодо всього переліку майна, хоча стосовно транспортного засобу він не підтверджений жодними фактами, а тому такий слід скасувати.

Враховуючи, що вказане майно досі має статус речового доказу у кримінальному провадженні, позицію органу досудового розслідування, який проти задоволення клопотання заперечив та навів відповідні доводи необхідності збереження арешту на майно, враховуючи, що досудове розслідування кримінального провадження триває триває, арешт на майно було накладено з метою збереження речових доказів із забороною на розпорядження, відчуження та вчинення будь-яких інших реєстраційних дій (державну реєстрацію прав) на відповідні об`єкти, а відтак наведене зумовлює необхідність збереження цього майна у такому стані, який був на час накладення арешту на таке. При цьому слідчим суддею враховується, що предмет кримінального правопорушення було виявлено в автомобілі, а тому в останнього є ознаки речового доказу.

Беручи до уваги вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого клопотання, оскільки заявником не доведено відсутності подальшої необхідності у застосуванні арешту зазначеного майна. Обставина щодо добросовісності (недобросовісності) володіння майном підлягає дослідженню в ході досудового розслідування, строк якого ще не закінчився.

Зазначене не перешкоджає подальшому зверненню з аналогічними клопотаннями до слідчого судді у разі зміни обставин, які зумовили накладення арешту на майно. Судом враховано той факт, що таке майно є речовим доказом у справі, доля якого може бути вирішено у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України при закінченні кримінального провадження.

Беручи до уваги вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність заявленого клопотання, оскільки заявником не доведено відсутності подальшої необхідності у застосуванні арешту зазначеного майна.

Зазначене не перешкоджає подальшому зверненню з аналогічними клопотаннями до слідчого судді у разі зміни обставин, які зумовили накладення арешту на майно, зокрема, після проведення слідчих дій із цим майном.

Керуючись ст.174 КПК України, -

постановив:

у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42026142400000052 від 03.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_7