Рішення № 140878988, 22.10.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1657/26

2/0187/966/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2026 р.

Петриківський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Соловйова І.М.,

за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П.,

розглянувши в селищі Петриківка в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,-

Встановив:

07.08.2026 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 01.10.2023-100001675 від 01.10.2023 у розмірі 22 584,00 гривень.

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 120,18 грн.

Позовна заява подана через систему "Електронний суд" представником, представником Новіковим Ігорем, який діє на підставі довіреності 2402/26-01 від 24.02.2026 строком дії до 31.12.2026.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , 01.10.2023 року уклали Кредитний договір (оферти) № 01.10.2023-100001675 за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 12000,00 грн. Строк кредиту 42 днів. Однак відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання по договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку заявник і просить стягнути.

Ухвалою суду від 19.08.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

На офіційну адресу відповідача, направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернувся 25.08.2025 до суду з відміткою «вручено».

28.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Шкнай Ганни Іванівни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДП № 4037), яка діє на підставі Ордера серія АЕ № 1529477 від 26.08.2026, надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову та зазначає, що позивачем не доведено факту укладення кредитного договору саме з ОСОБА_1 і що зміст договору був у такій редакції на момент його укладення. Відповідач наголосив, що про факт неналежного ознайомлення його з усіма істотним умовами кредитування та акцепту договору. Позивачем надана квитанція про переказ грошових коштів в розмірі 12000,00 грн., однак вона сама по собі не підтверджує належність карткового рахунку відповідачу. Також відповідач наголосив, що він як на момент укладення договору і на теперішній час є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою ОК-5 та ОК-7 та посвідчення учасника бойових дій, тому відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану забороняється нарахування штрафних санкцій, пені та інших додаткових платежів стосовно військовослужбовців.

31.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до вимог чинного законодавства, а проценти нараховано згідно з його умовами. Відповідач був ідентифікований відповідно до персональних даних (паспорту та ідентифікаційного коду). Позивач також наголосив, що грошові кошти за кредитним договором були перераховані на картку відповідача, оскільки у відзиві останній не надав належних доказів (виписку по рахунку) про неотримання грошових коштів за кредитним договором. Заперечуючи проти посилань відповідача щодо наявності пільг як у військовослужбовця, позивач зауважив, що відповідач не надав документів, які б підтверджували його участь станом на час строку дії кредитного договору, у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередню участь в антитерористичній операції, а тому на нього не поширювалися пільги, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, позивач вказав, що відповідач ані під час укладення кредитного договору, ані протягом строку його дії не надав документів на підтвердження проходження військової служби у Збройних Силах України, у зв`язку з чим кредитору не було відомо про наявність у відповідача статусу військовослужбовця.

Ухвалою суду витребувано інформацію з банку щодо перерахування грошових коштів.

21.10.2026 до суду надійшла витребувана інформація.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 626, 628, 638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов.

Як встановлено судом, 01.10.2023 відповідач погодив пропозицію ТОВ "Споживчий центр" про укладення кредитного договору (оферти) № 01.10.2023-100001675 (КРЕДИТНОЇ ЛІНІЇ) в електронному вигляді, який підписаний одноразовим ідентифікатором Т915.

Відповідно до зазначеного договору погоджено наступні істотні умови: сума кредиту 12000 грн, строк, на який надається Кредит - 42 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 11.11.2023 (п.2-4 заявки кредитного договору).

Відповідно до п.8 заявки кредитного договору процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.1% за 1(один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Умовами кредитного договору передбачено, що Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-7202.

Згідно до п. 10 заявки кредитного договору графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за первинний, черговий періоди, сплачуються в останній день первинного, чергового періоду відповідно; кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти. Сума Кредиту у розмірі 12000 грн. 00 коп. сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається Кредит.

Відповідно до п.11-12 заявки кредитного договору Неустойка: 240 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 766.5 % річних..

Вказані вище умови (пропозиція про укладення кредитного договору, заявка кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції, інформаційне повідомлення позичальника), підписані одноразовим ідентифікатором Т915.

Отримання кредитних коштів в сумі 12000,00 грн підтверджується квитанцією №2372772900, відповідно до якої, 2023.10.01 14:09, призначення платіжної операції видача за договором №01.10.2023-100001675.

Також згідно інформації наданої АТ КБ «Приват Банк» на ім`я відповідача емітовано картку № НОМЕР_1 , на яку 01.10.2023 були перераховані грошові кошти в сумі 12000,00 грн. призначення (Viplata kredit TOV SPOZhIVCHCENTR)

Відповідно до довідки розрахунку за кредитним договором №01.10.2023-100001675 від 01.10.2023, станом на 27.07.2026, наданої ТОВ "Споживчий центр", заборгованість відповідача становить 22 584.00 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 12000,00 грн., заборгованості по процентам в розмірі 10584.00 грн.

Оцінюючи правомірність укладення кредитного договору в електронній формі, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (у тому числі електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною другою статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1055 ЦК України та статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір укладається у письмовій формі (як електронний документ з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 сформував правовий висновок, згідно з яким будь-який правочин, укладений на підставі ЦК України, може бути оформлений в електронній формі та за своїми правовими наслідками прирівнюється до правочину, укладеного в письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти договір (оферта) може бути розміщена в мережі Інтернет, а її прийняття (акцепт) здійснюється шляхом надсилання електронного повідомлення або вчинення дій, зміст яких чітко роз`яснено в такій системі. Моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора (алфавітно-цифрової послідовності), що надсилається особою, яка прийняла пропозицію.

Електронний договір, підписаний із використанням одноразового ідентифікатора, за своїми правовими наслідками є рівнозначним договору, укладеному в письмовій формі.

Судом установлено, що спірний договір про надання кредиту підписано відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, що свідчить про дотримання порядку укладення правочину та факт його вчинення між сторонами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що кредитний договір укладено з дотриманням вимог ЦК України, Законів України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим він є чинним і згідно зі статтею 629 ЦК України обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо пільг відповідача як військовослужбовця (ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII)

Судом встановлено, що відповідно по посвідчення НОМЕР_2 від 21.04.2025 відповідач по справі є учасником бойових дів. На даний час відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , відповідно довідки форми 5 № 544 від 03.08.2026.

Факт проходження відповідачем військової служби також підтверджується довідками форми ОК-5 та ОК-7 відповідно до яких відповідач проходить військову службу та наявність у Реєстрі застрахованих осіб відомостей про військові частини як страхувальників. Відповідно до даних довідок встановлено, що відповідач проходив військову службу і на час укладення кредитного договору 01.10.2023.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Зазначена норма Закону є спеціальною щодо загальних норм Цивільного кодексу України (зокрема ст. 526, 1054 ЦК України) і має пріоритет у застосуванні. Умови кредитного договору не можуть скасовувати або звужувати пільги та гарантії, прямо встановлені імперативними нормами закону.

Буквальне тлумачення диспозиції вказаної норми свідчить, що законодавець розповсюдив гарантію не нарахування процентів не лише на мобілізованих осіб, а й на «інших військовослужбовців» (зокрема осіб, які проходять службу за контрактом чи є кадровими військовослужбовцями), за умови підтвердження їхньої участі у захисті України.

Надані відповідачем Довідка в/ч НОМЕР_4 , Посвідчення УБД та дані Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форми ОК-5, ОК-7) є офіційними документами, які у своїй сукупності повністю встановлюють період, факт проходження військової служби та належність відповідача до категорії осіб, визначених у п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оскільки відповідач на період укладення та дії кредитного договору проходив військову службу, тому будь-яке нарахування відсотків та штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань після цієї дати є повністю протиправним та таким, що прямо суперечить вимогам спеціального закону. Факт неповідомлення відповідачем кредитора про свій статус не позбавляє його права на звільнення від нарахувань процентів при судовому розгляді справи.

Щодо вимог про стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язається надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язається повернути кредит та сплатити проценти.

З приводу стягнення тіла кредиту.

Судом установлено, що відповідач отримав кредитні кошти в загальному розмірі 12000,00 грн, що підтверджується квитанцією та інформацією з банку.

На спірні правовідносини поширюються положення Закону України «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до пунктів 10, 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування це правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Суд виходить з того, що споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 4. Заявки передбачено, що кінцевою датою повернення кредиту є 11.11.2023. Таким чином позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача тіла кредиту в сумі 12000,00 грн. підлягаю задоволенню.

З приводу стягнення процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

З огляду на те, що Кредитний договір № 01.10.2023-100001675 укладено 01.10.2023 під час дії в Україні особливого періоду та воєнного стану, а відповідач протягом усього періоду користування кредитом мав статус військовослужбовця та брав участь у захисті України, позивач в силу імперативної вимоги закону не мав права нараховувати проценти за користування кредитом.

Нараховані позивачем проценти за користування кредитом у розмірі 10 584,00 грн підлягають повному виключенню з обсягу заборгованості, а позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту у сумі 12000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00129638 від 29.07.2026 та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням у розмірі 120,18 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведеного, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору (у даному випадку позов задоволено на 53%) в сумі 1411,07 грн та пропорційно витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням 63,70 грн.

Інших судових витрат сторонами не заявлено.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 133, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 01.10.2023-100001675 від 01.10.2023 у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень 00 копійок, що є заборгованістю за тілом кредиту.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1411,07 гривень та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладенням у розмірі 63,70 гривень, а всього 1474,77 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) гривень 77 копійок гривень.

Добровільне виконання рішення в частині стягнення грошових коштів здійснювати за такими реквізитами позивача: рахунок № НОМЕР_5 , МФО 305299.

У разі добровільного виконання рішення боржнику невідкладно надати до суду та стягувачу копію платіжного документа, що підтверджує сплату присудженої суми, із обов`язковим зазначенням у ньому номера цієї справи та дати й номера кредитного договору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А; код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 22.10.2026.

Суддя І.М. Соловйов