Вирок № 140876581, 22.10.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1156/23

Номер провадження1-кп/173/239/2026

В И Р О К

іменем України

22 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в ході відкритого підготовчого судового засідання в залі суду угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (ЄРДР № 12023041430000154 від 06.04.2023) за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Дніпровське, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, який офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було неодноразово продовжено та діє по теперішній час.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.

ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним в особливий період, 28 березня 2023 року пройшов військово-лікарську комісію за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якої визнаний придатним до військової служби відповідно до абз. 3 п. 3.2 Наказу № 402 від 14.08.2008 МОУ «Про затвердження Положення про військову-лікарську експертизу в ЗСУ».

28.03.2023 о 10 год. 00 хв. ОСОБА_4 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , отримав бойову повістку на 30.03.2023, в якій був попереджений про відповідальність відповідно до положення ст. 17, 65 Конституції України та ст. 336 Кримінального кодексу України, яку він підписав особисто.

Однак, ОСОБА_4 не бажаючи виконувати загальний обов`язок відбувати військову службу, покладеного на громадян України, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення ст. 65 Конституції України, ст. 1, 9 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, який було неодноразово продовжено та діє по теперішній час, ст. 17 Конституції України, діючи умисно, протиправно, маючи на меті ухилитися від призову за мобілізацією, достовірно знаючи про свій обов`язок щодо призову за мобілізацією, будучи військовозобов`язаним та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відмовився від призову на військову службу за мобілізацією та проходження військової служби, та умисно не з`явився на відправлення у зазначений у повістці пункт і строк 30.03.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , для проходження військової служби.

Прокурором у підготовче засідання надана угода між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання обвинуваченим ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України визнав повністю, пояснив, що кваліфікацію своїх дій не оспорює, укладення угоди є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором.

Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити дану угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості.

У зв`язку з цим суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди.

Відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , досягнуто та підписано угоду від 22 жовтня 2026 року про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, за умовами якої обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість і погоджується з викладеними обставинами вчиненого кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за вчинений ним злочин у виді позбавлення волі строком на три роки, із застосуванням ст. 75 КК України, а саме, звільненням від відбування покарання з іспитовим строком, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ст. 336 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від його відбування з випробуванням.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Крім цього, обвинуваченому роз`яснені положення ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, які йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення у вчиненні яких його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачений просив затвердити угоду.

Щодо покарання, яке узгоджено сторонами, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, не одружений, на утриманні нікого не має, на обліку в лікарів-нарколога та психіатра, має ряд хронічних захворювань, зокрема ВІЛ-інфекцію, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також здійснення благодійного внеску на рахунок військової частини Збройних Сил України.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

За таких підстав суд вважає, що узгоджене сторонами покарання є необхідним і достатнім для обвинуваченого за вчинене кримінальне правопорушення та сприятиме виправленню обвинуваченого, а також запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

В той же час, враховуючи обставини, які характеризують особу обвинуваченого, а також конкретні обставини кримінального провадження, які в своїй єдності й сукупності знижують ступінь небезпечності особи для суспільства, суд погоджується, що від відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно звільнити з випробуванням згідно ст. 75 КК України та з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні під час судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, доходить висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання з випробуванням.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 13.05.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» строком на 60 діб, до 10.07.2026 включно, та визначено розмір застави. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12.08.2026 продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до проведення судом першої інстанції підготовчого судового засідання, але не більше ніж на 60 діб. Також ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06.10.2026 продовжено ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 04.12.2026 включно, з можливістю внесення застави.

З огляду на призначене покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили необхідно скасувати та звільнити обвинуваченого з під варти.

Оскільки до обвинуваченого було застосоване покарання з випробуванням, то відповідно до ст. 72 КК України йому необхідно зарахувати у строк покарання тримання під вартою з моменту затримання до моменту проголошення вироку суду із розрахунку день за день.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 22 жовтня 2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання ним винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Відповідно до вимог ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на два роки, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 скасувати та звільнити обвинуваченого з під варти негайно в залі суду.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 13.05.2026 року по 22.10.2026 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1