Вирок № 140876580, 22.10.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/3582/26

Номер провадження1-кп/173/257/2026

В И Р О К

іменем України

22 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (ЄРДР № 12026041430000496 від 08.09.2026) за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянин України, який працює в ТОВ «Гефест Буд ВМ», неодружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.09.2026 на земельній ділянці з кадастровим номером 1221055800:01:137:0001 (загальна площа 117.0525 га, форма власності: державна, цільове призначення: 12.01 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, категорія: землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» місце розташування: Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, Новомиколаївська селищна рада, поблизу вул. Степова, суб`єкт права власності - Дніпровська обласна державна адміністрація, суб`єкт речового права (право постійного користування) - Акціонерне товариство «Українська Залізниця»), здійснювались будівельні роботи.

Вказані роботи проводились силами та технікою ТОВ «Гефест Буд ВМ» (ЄДРПОУ 44986811) на підставі договору № 64 про закупівлю робіт по об`єкту: «Нове будівництво водогону від с. Новомиколаївка до м. Верхівцеве Кам`янського району Дніпропетровської області», укладеного із замовником робіт - Комунальним підприємством «Верхівцевське житлово-комунальне господарство» Верхівцевської міської ради.

Так, відповідно до Цивільно-правового договору № 23 від 01 вересня 2026 року, укладеного між ТОВ «Гефест Буд ВМ» та ОСОБА_4 , останній зобов`язався виконати роботи (послуги) по вказаному об`єкту будівництва. Діючи на підставі вказаного договору та безпосередньо виконуючи підрядні роботи, ОСОБА_4 був залучений до проведення робіт на вищезазначеній земельній ділянці та виконував функції помічника виконроба, а саме здійснював нагляд за робітниками, в період відсутності головного інженера.

При цьому, згідно з пунктом 25 «Технічних умов», виданих регіональною філією «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», та пунктом 3 «Вимог комісії» Акта комісійного обстеження, підрядник зобов`язаний був виконувати вказані будівельні роботи - без вирубки та нанесення шкоди (пошкодження) захисним лісонасадженням.

Зазначена земельна ділянка за основним цільовим призначенням належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, однак відповідно до ст. 1 та ст. 4 Лісового кодексу України, усі ліси на території України, у тому числі захисні насадження лінійного типу, незалежно від того, і на землях яких категорій вони зростають, становлять лісовий фонд України.

Однак, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про встановлену балансоутримувачем заборону щодо знищення лісонасаджень, реалізуючи свій і злочинний умисел, 08.09.2026 близько 10:00 год., перебуваючи на вказаній земельній ділянці, не погодивши свої дії з керівництвом, віддав вказівку машиністу екскаватора розпочати розчищення зелених насаджень, які заважали продовжувати будівельні роботи. Отримавши від машиніста відмову виконувати незаконну вказівку, ОСОБА_4 , усвідомлюючи неправомірність своїх дій, будучи обізнаним у керуванні спецтехнікою та маючи відповідні навички, самостійно сів за кермо екскаватора з кабіною жовтого кольору марки «КОВЕLСО SК250LС-6» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

Використовуючи вказаний транспортний засіб як механічне знаряддя вчинення злочину, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді, заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 здійснив незаконну порубку (знищення) дерев у захисних лісових насадженнях.

Вказані незаконні дії ОСОБА_4 вчинив, не маючи на те відповідних законних підстав, не звернувшись та не отримавши в компетентних державних органах спеціального дозволу (лісорубного квитка), як того вимагає ст. 69 Лісового кодексу України та «Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів», затверджений постановою КМУ від 23.05.2007 № 761.

Знищення дерев у захисних лісових насадженнях було здійснено ОСОБА_4 шляхом безпосереднього фізичного впливу екскаватора на дерева, що призвело до повалення деревостану, його пошкодження до ступеня припинення росту та викорчовування.

Зокрема, у такий спосіб було незаконно знищено та пошкоджено дерева, а саме: свіжоспиляні пні у кількості 16 штук, з яких: породи акація біла (8 шт.) діаметром 11 см, 30 см, 24 см, 15 см, 18 см, 19 см, 19 см, 12 см; породи клен гостролистий (5 шт.) діаметром 16 см, 24 см, 23 см, 13 см, 24 см, а також породи в`яз гладколистий (3 шт.) діаметром 45 см, 25 см, 24 см.

Також викорчувані корні з частинами стовбурів дерев у кількості 12 штук, серед яких: породи акація біла (7 шт.) діаметром 17 см, 25 см, 32 см, 11 см, 43 см, 12 см, 15 см, та породи клен гостролистий (5 шт.) діаметром 41 см, 13 см, 29 см, 25 см, 24 см.

Внаслідок вказаних дій було завдано істотної шкоди Державі в особі Дніпровської дистанції захисних лісонасаджень регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», матеріального збитку завдано на загальну суму 149 972,52 грн.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 08.09.2026 між сел. Новомиколаївка та м. Верхівцеве він з робітниками проводив будівельні роботи як помічник виконроба. На одній з ділянок проводити роботи заважали лісові насадження, та він самовільно вирішив розчистити ділянку від дерев. Коли водій екскаватора відмовився виконувати його розпорядження, обвинувачений самостійно сів за кермо екскаватора та розчистив земельну ділянку від насаджень. Завдані збитки ним було відшкодовано добровільно, крім того, ним, на знак щирого каяття, було перераховано 50000 грн на потреби Збройних Сил України.

Обвинувачений не оспорює обставин кримінального правопорушення, щиро кається у вчиненому.

Оскільки обвинувачений повністю визнав свою вину, не оспорював фактичних обставин кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, та не заперечував проти недослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, з`ясувавши відсутність заперечень щодо обсягу та порядку дослідження доказів, переконався, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст відповідних фактичних обставин, а також у добровільності їхньої позиції, роз`яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України та наслідки застосування передбаченого нею порядку дослідження доказів, зокрема позбавлення права оспорювати відповідні фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку, дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежитися допитом обвинуваченого й дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.

Таким чином суд доходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 винен у вчиненні кримінального правопорушення та його дії необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев у захисних лісових насадженнях, що спричинило тяжкі наслідки.

При визначенні виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання, а саме:

ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, є осудним, працює, неодружений, на утриманні дітей чи інших осіб не має, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставини, що обтяжують покарання, відсутні.

Відповідно до досудової доповіді, складеної стосовно ОСОБА_4 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюються, як середній. Орган пробації дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією відповідної статті Особливої частини КК України.

Водночас, суд враховує, що ОСОБА_4 після вчинення кримінального правопорушення інших протиправних діянь не вчиняв, від органів досудового розслідування та суду не ухилявся, протягом усього кримінального провадження добросовісно виконував обов`язки підозрюваного та обвинуваченого, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, повністю добровільно відшкодував завдані збитки, зробив добровільний внесок у розмірі 50000 грн на користь Збройних Сил України.

Враховуючи викладені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченого, а також конкретні обставини кримінального провадження, які у своїй єдності та сукупності знижують ступінь небезпечності особи для суспільства, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно звільнити від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням відповідно до статті 75 КК України та з покладенням на нього обов`язків, передбачених статтею 76 КК України.

На переконання суду, саме звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку відповідатиме меті покарання, принципам гуманності та справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що передбачає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Згідно з частиною другою статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов не заявлений. Речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 371, 373, 374, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Відповідно до вимог ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком на три роки, поклавши на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем проживання, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави процесуальні витрати за проведення інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/105-26/10857-ФХЕД від 23.09.2026 у розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) гривень 80 копійок.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати представнику потерпілого.

Суддя ОСОБА_1