Рішення № 140876416, 22.10.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/8697/26

Провадження №2-а/932/150/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22.10.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Салькової В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача, позиція відповідача

Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Гейка В.І. звернувся до суду з цим позовом, в обґрунтування якого вказав, що 08.07.2026 ним отримано повідомлення про запрошення на 25.06.2026 до підрозділу патрульної поліції від 18.06.2026 та постанову від 25.06.2026 серії ЕНА №7441555 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, які спрямовані на виконання рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2026 у справі №160/11547/26, яким за його позовом скасовано попередню постанову того ж самого поліцейського ОСОБА_2 , прийняту 26.04.2026 за це ж саме адміністративне правопорушення, та справу направлено на новий розгляд.

Вважає постанову від 25.06.2026 незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Так, постановою від 26.04.2026 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.8.7.3е ПДР проїзд на заборонений сигнал світлофору за ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 510,00 грн.

Він оскаржив постанову до суду, який скасував її, але направив справу на новий розгляд до УПП. Повне рішення суду було виготовлене 15.06.2026 та строк на його оскарження в резолютивній частині зазначений у 30 днів.

Проведений 25.06.2026 новий розгляд справи був повторний та здійснювався на підставі рішення суду під час тривання строку на його апеляційне оскарження, тобто на підставі рішення, яке не набрало законної сили.

З огляду на це поліцейський діяв незаконно, перебравши на себе повноваження повторно розглядати справу, проігнорувавши рішення суду та почавши його виконання до набрання ним законної сили, не отримавши від суду матеріалів адміністративної справи.

Крім того, поліцейський розглянув справу за його відсутності, не маючи підтвердження його належного повідомлення про час та місце розгляду справи, чим порушив його права. Повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції було повернуто на адресу відповідача без вручення лише 06.07.2026, а копію оскаржуваної постанови разом із повідомленням він отримав 08.07.2026.

Також звертає увагу, що подія, за яку його було притягнуто до відповідальності, відбулася 26.04.2026 о 17-54 по вул. Виконкомівський у м. Дніпрі. За ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення. Отже, граничний строк притягнення до відповідальності 26.06.2026. То ж, приймаючи постанову 25.06.2026, поліцейський поспішав це зробити до закінчення зазначеного вище строку, знехтував судовим рішенням та порушив його права.

Просив постанову скасувати та провадження у справі закрити, а також стягнути на його користь судові витрати.

05.08.2026 стороною позивача подано суду заяву про розподіл витрат на правничу допомогу з проханням стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн.

У відзиві на позов, який надійшов 21.07.2026, відповідачем зазначено про невизнання вимог ОСОБА_1 як необґрунтованих.

Так, 26.04.2026 поліцейський, діючи за законом, виявив рух транспортного засобу MERSEDES, д/н НОМЕР_1 , під керуванням позивача на заборонений сигнал світлофора, що було зафіксоване відеозаписом з відеореєстратору поліцейського, посилання на який наявне в п.7 постанови. Рухаючись попереду службового автомобіля поліції та повертаючи ліворуч, автомобіль позивача не зупинився перед світлофором, що подає червоний заборонний сигнал, та встановленим поруч дорожнім знаком 5.69 «Місце зупинки», після чого службовий транспортний засіб поліції почав його переслідувати, подаючи сигнал про зупинку синім та червоним проблисковими маячками. Надалі поліцейський підійшов до зупиненого транспортного засобу, за кермом якого перебував ОСОБА_1 , пояснив причину зупинки та надав на ознайомлення відеозапис, а згодом на місці події прийняв постанову ЕНА №7092233.

Рішенням суду у справі №160/11547/26 від 15.06.2026 за позовом ОСОБА_1 постанову скасовано, справу направлено на новий розгляд до УПП, у стягненні моральної шкоди відмовлено. Рішення мотивоване порушенням поліцейським процедури розгляду справи, яке може бути виправлене під час нового розгляду. За ч.4 ст.286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. ОСОБА_1 оскаржене вказане рішення в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди та розподілу судових витрат, отже, рішення суду в частині скасування постанови та направлення справи на новий розгляд не оскаржувалося та набрало законної сили за правилами ч.1 ст.255 та ч.4 ст.286 КАС України.

За витягом з реєстру територіальної громади від 01.10.2025, наявним у справі №160/11547/26, місце проживання позивача зареєстроване по АДРЕСА_1 .

Втім, у позовній заяві у справі №160/11547/26 та у даній справ зазначено іншу адресу місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .

Поліцейський з метою проведення нового розгляду справи на виконання рішення суду призначив його на 18-00 25.06.2026, завчасно направив ОСОБА_1 запрошення за обома відомими адресами, чому наявні підтвердження. Запрошення прибули за адресами позивача 21.06.2026 та 23.06.2026, але фактично отримані ним не були. Через неявку ОСОБА_1 поліцейський провів новий розгляд справи за його відсутності та прийняв оскаржувану постанову.

Наголошує, що ОСОБА_1 був обізнаний про направлення судом справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд, про обмежений строк притягнення до відповідальності, але поводився пасивно, свідомо ухиляючись від участі у розгляді справи, не отримуючи запрошень, направлених йому поштою.

Просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є завищеними та неспівмірними зі складністю справи, оскаржуваною сумою штрафу та значенням справи, тому підлягають зменшенню.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Позовна заява надійшла до суду через підсистему «Електронний суд» 10.07.2026 та була автоматично розподілена між суддями 14.07.2026.

16.07.2026 ухвалою суду позивачеві поновлено строк звернення до суду з цим позовом, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Постановою ЕНА №7441555 від 25.06.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України за те, що 26.04.2026 о 17:45:40 на перехресті вул. Гоголя з вул. Шевченка в м. Дніпрі він, керуючи транспортним засобом MERSEDES BENZ, д/н НОМЕР_1 , рухаючись вулицею Гоголя та повертаючи на вул. Шевченка в бік площі Троїцької, проїхав перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3е Правил дорожнього руху, на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.

Згідно з постановою до неї додається: 471055.

Під час прийняття постанови ОСОБА_1 присутнім не був.

Даній постанові передувало рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15.06.2026 у справі №160/11547/26, у якій ОСОБА_1 оскаржив постанову серії ЕНА №7092233, прийняту щодо нього 26.04.2026 за ч.2 ст.122 КУпАП за тими ж самими обставинами справи.

Вищевказаним рішенням суду постанову від 26.04.2026 скасовано та справу про адміністративне правопорушення направлено на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області. У рішенні, повний текст якого складено 15.06.2026, зазначено про 30-денний строк на його оскарження.

Адресою місця проживання ОСОБА_1 у зазначеному вище рішенні суду вказано Дніпропетровську область, Дніпровський район, с. Дороганівку, вул. Центральну, 32а.

У поточній справі позивачем адресою свого проживання в позові зазначене м. Дніпро, вул. Прибрежна, 40.

Для участі в розгляді справи відповідачем позивачеві на адресу: м. Дніпро, вул. Прибрежна, 40, направлене повідомлення від 18.06.2026 про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 18-00 25.06.2026, яке згідно з трекінгом R0 6720 5557 200 фактично направлене 19.06.2026, прибуло у відділення 21.06.2026, невдала спроба вручення якого відбулася 22.06.2026 та воно було повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання 05.07.2026, вручене одержувачу 06.07.2026.

Також для участі в розгляді справи відповідачем позивачеві на адресу: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Дороганівка, вул. Центральна, 32а, направлене повідомлення від 18.06.2026 про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 18-00 25.06.2026, яке згідно з трекінгом R0 6720 5557 900 фактично направлене 19.06.2026, прибуло у відділення 23.06.2026, а вручене одержувачу лише 29.07.2026.

Відповідачем надано суду два відеозаписи та скріншот з відеозапису, перший з яких разом зі скріншотом відеозапису 26.04.2026 о 17:45 фіксують проїзд автомобіля MERSEDES BENZ, д/н НОМЕР_1 , на заборонений (червоний) сигнал світлофору.

Другий відеозапис не містить відомостей, за якими його можна пов`язати зі справою, що розглядається.

ІV. Оцінка суду

Стаття 9 КАС України в якості принципів адміністративного судочинства вказує, зокрема, диспозитивність та змагальність сторін, відповідно до яких розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України обов`язок доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладений на сторону, яка на такі обставини посилається. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі предметом доказування є правомірність прийняття посадовою особою відповідача оскаржуваної постанови від 25.06.2026 за наведених позивачем обставин.

Насамперед, виходячи зі змісту мотивування позовних вимог, визначальним у цій справі є питання дотримання відповідачем строку накладення стягнення на позивача.

Відповідно до частини першої статті 38 КпАП України адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

За положеннями пункту сьомого статті 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 цього Кодексу.

За змістом статті 38 КпАП України початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення правопорушення.

Події, через які позивачеві закидається вчинення адміністративного правопорушення зі здійснення проїзду на сигнал світлофору, який забороняє рух, відбулися 26.04.2026.

Таким чином, адміністративне стягнення може бути накладене на позивача не пізніше 25.06.2026, і того самого дня прийнята оскаржувана постанова.

Рішення суду, яким скасовано попередню постанову від 26.04.2026 та справу направлено на новий розгляд до Управління патрульної поліції, ухвалене 15.06.2026.

В резолютивній частині рішення зазначене судом, що воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, яке складене також 15.06.2026.

Разом з тим, згідно з ч.4 ст.286 КАС України («Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності») апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Таким чином, рішення суду від 15.06.2026 в разі його неоскарження набрало б законної сили 26.06.2026.

Дане рішення було оскаржене позивачем, та за даними ЄДРСР постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення залишене без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/140361016), тобто є таким, що набрало законної сили 01.10.2026.

Отже, відповідач неправомірно розглянув справу 25.06.2026, оскільки до набрання рішенням суду від 15.06.2026 законної сили відповідач не мав правових підстав для його виконання нового розгляду справи про адміністративне правопорушення.

При цьому слід зазначити, що навіть в разі неоскарження рішення воно набрало б законної сили лише 26.06.2026, тож, 25.06.2026 жодних підстав для проведення розгляду справи у поліцейського не було.

Оскільки згідно з положеннями ст.19 Конституції України визначене, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а в даній справі встановлена відсутність передбачених законом підстав для прийняття відповідачем оскаржуваної постанови, це є самостійною підставою для її безумовного скасування. При цьому оцінка інших наведених позивачем аргументів на висновки суду не впливатиме.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки на цей час строк накладення адміністративного стягнення, визначений ч.1 ст.38 КпАП України, у даній справі сплинув, суд не вбачає підстав для застосування положень п.2 ч.3 ст.286 КАС України скасування постанови та надсилання справи на новий розгляд, тому скасовує постанову та закриває справу.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті згідно з положеннями цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на це за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 532,48 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн, суд зазначає таке.

Положеннями п.1 ч.3 ст.132 КАС України визначене, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В даній справі на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, стороною позивача надано договір про надання правничої (правової) допомоги №1 від 01.01.2025, акт про надання правової допомоги від 05.08.2026, детальний опис наданих послуг від 05.08.2026, рахунок на оплату на суму 9000,00 грн. Пунктом 3.1 договору передбачений обов`язок клієнта оплатити послуги адвоката протягом 365 днів з дня виставлення відповідного рахунку.

Заява відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу через їхню завищеність, неспівмірність зі складністю справи, оскаржуваною сумою штрафу та значенням справи для сторін викладена у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, часом, витраченим на це, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

ЄСПЛ неодноразово, зокрема, в рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», наголошував, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.5 ст.134 КАС України.

Суд вважає, що визначений представником позивача розмір витрат останнього на правничу допомогу в контексті їхнього розподілу за наслідками розгляду справи не є співмірним зі складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. На момент відкриття провадження судом встановлено можливість розгляду справи на підставі наявних матеріалів, які були достатніми для прийняття рішення, не потребували надання стороною позивача додаткових обґрунтувань, пояснень та доказів.

Представником позивача згідно з наданим актом здійснене складання та подання до суду позовної заяви, що оцінено у 6000,00 грн, та заяви про розподіл витрат на правничу допомогу, оціненої у 3000,00 грн.

Суд зауважує, що подання окремої заяви про розподіл витрат на правничу допомогу за умови наявності в позовній заяві відповідної вимоги саме на 9000,00 грн не було для позивача необхідним, обов`язковим та неминучим, тому не знаходить підстав вважати, що докази на підтвердження витрат не могли бути долучені позивачем до позову та потребували подання окремої заяви, тож не включає витрати в сумі 3000,00 грн на складання вказаної заяви до витрат, які підлягають розподілу у справі.

Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 6000,00 грн за складання та подання до суду позову, то такі витрати з огляду на типовість та незначну складність справи, а також характер виниклих між сторонами правовідносин є дійсно завищеними, тому підлягають зменшенню до 2000,00 грн та компенсації позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11,77,132,134,139,242-246 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову поліцейського 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Скрипника Д.А. серії ЕНА №7441555 від 25.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КпАП України скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КпАП України закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції, код за ЄДРПОУ 40108646, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в сумі 532,48 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн, а всього 2532 (дві тисячі п`ятсот тридцять дві) грн 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду виготовлене 22.10.2026.

Суддя: В.С. Салькова