Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 650/4204/26
Провадження № 2/650/3719/26
РІШЕННЯ
іменем України
22 жовтня 2026 рокуселище Велика ОлександрівкаВеликоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Сікори О.О.,
за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Олександрівка з участю представника позивача в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чаплинської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Гатненська сільська рада Фастівського району Київської області, про визнання права власності на квартиру,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Чаплинської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,7 кв. м, житловою площею 29,2 кв. м.
Позов мотивовано тим, що 09 грудня 2002 року позивачка придбала зазначену квартиру за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, після чого її право власності було зареєстровано у встановленому на той час порядку бюро технічної інвентаризації. З метою внесення відомостей про належне їй майно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вона звернулася до державного реєстратора, однак рішенням від 12 травня 2026 року № 84755475 їй відмовлено у проведенні реєстраційних дій через неможливість одержати інформацію з архівів БТІ, розташованих на тимчасово окупованій території. На думку позивачки, ця обставина перешкоджає повноцінній реалізації правомочностей власника, тому вона просить підтвердити належне їй право у судовому порядку.
Ухвалою суду від 14 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання.
27 серпня 2026 року представник відповідача Мирошниченко В.Ю. подав відзив, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що Чаплинська селищна військова адміністрація утворена Указом Президента України від 27 жовтня 2022 року № 738/2022 та не має відношення до дій державного реєстратора Гатненської сільської ради. Адміністрація не оспорює права власності позивачки, не має документів щодо квартири через тимчасову окупацію Чаплинки, а сама лише відмова державного реєстратора не свідчить про невизнання права власності відповідачем. Відповідач також послався на можливість оскарження рішення державного реєстратора та відсутність підстав для застосування статті 392 ЦК України.
Того самого дня представник відповідача подав заяву про зупинення провадження до завершення касаційного перегляду судового рішення у справі № 755/5387/24 Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. У судовому засіданні 22 жовтня 2026 року в задоволенні цього клопотання відмовлено окремою ухвалою.
У судовому засіданні 22 жовтня 2026 року позивачка не з`явилася; її інтереси представляла адвокат Лукацька Лілія Григорівна, яка брала участь у засіданні в режимі відеоконференції. Представник відповідача не з`явився, подав відзив та клопотання про зупинення провадження, але не подав заяв про відкладення розгляду справи, участь у режимі відеоконференції чи розгляд справи за його відсутності. Представник третьої особи також не з`явився, хоча третю особу повідомлено про дату, час і місце розгляду через підсистему «Електронний суд», зокрема 03 жовтня 2026 року; причин неявки суду не повідомлено.
Врахувавши належне повідомлення відсутніх учасників, думку представника позивача, яка не заперечувала проти розгляду справи, та приписи статті 223 ЦПК України, суд визнав можливим провести судове засідання за їх відсутності.
Представник позивача Лукацька Л.Г. позов підтримала та пояснила, що ОСОБА_2 володіє правовстановлюючими документами на спірну квартиру, зокрема договором купівлі-продажу, реєстраційним посвідченням БТІ, технічним паспортом і домовою книгою. Проте державний реєстратор не зміг підтвердити відповідні архівні відомості з об`єктивних причин, пов`язаних із тимчасовою окупацією, та відмовив у державній реєстрації. За цих умов позивачка позбавлена реальної можливості підтвердити відомості щодо свого раніше набутого права в сучасному реєстрі. Представник вважала звернення з позовом про визнання права власності ефективним способом захисту та просила позов задовольнити. Щодо заперечень відповідача зазначила, що відсутність у військової адміністрації претензій на квартиру не усуває фактичної перешкоди в реалізації права позивачки. Також висловила позицію про можливість залишення сплаченого судового збору за позивачкою без стягнення з відповідача.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд установив такі обставини.
09 грудня 2002 року ОСОБА_3 як продавець та ОСОБА_2 як покупець уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Предметом договору є двокімнатна квартира житловою площею 29,2 кв. м та загальною площею 48,7 кв. м. Відповідно до умов договору продавець отримав обумовлену плату в розмірі 15 547 грн.
Зазначений договір посвідчений 09 грудня 2002 року державним нотаріусом Чаплинської державної нотаріальної контори Херсонської області Заворотченко А.І., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 2454. Належність квартири продавцю перевірялася нотаріусом під час посвідчення договору.
Реєстраційним посвідченням Каховського бюро технічної інвентаризації від 10 грудня 2002 року підтверджується, що квартира за вказаною адресою зареєстрована за ОСОБА_2 на праві особистої власності на підставі договору купівлі-продажу від 09 грудня 2002 року, посвідченого Чаплинською державною нотаріальною конторою. Відомості внесено до реєстрової книги за № 2757/14.
Наданий технічний паспорт на квартиру містить відомості про об`єкт нерухомого майна та його характеристики. Домова книга, документи про особу та довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи узгоджуються з ідентифікацією позивачки та місцезнаходженням квартири. Суд враховує ці документи як допоміжні докази, тоді як безпосередніми доказами набуття та державної реєстрації права власності є договір купівлі-продажу і реєстраційне посвідчення БТІ.
З рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Андрейцева М.В. Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області № 84755475 від 12 травня 2026 року вбачається, що за заявою ОСОБА_2 від 26 березня 2026 року № 72200643 відмовлено в проведенні реєстраційних дій. Підставою зазначено неусунення обставин, що зумовили залишення заяви без руху, а саме неможливість одержання необхідних підтвердних відомостей з архівів відповідних установ через тимчасову окупацію селища Чаплинка та відсутність доступу до носіїв інформації про реєстрацію прав, які виникли до 01 січня 2013 року.
Отже, зміст зазначеного рішення свідчить не про встановлення відсутності або припинення у позивачки права власності, а про існування об`єктивної перешкоди для проведення реєстраційної процедури на підставі наявних архівних відомостей.
Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту є визнання права.
За статтею 41 Конституції України та статтями 316, 317, 319, 321 ЦК України право приватної власності є непорушним; власникові належать правомочності володіння, користування та розпорядження належним йому майном.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Стаття 392 ЦК України передбачає можливість пред`явлення власником позову про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, що засвідчує право власності.
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, рішення суду про визнання права власності не породжує нового права, а лише підтверджує раніше набуте на законних підставах право власності за наявності обставин, які перешкоджають його належній реалізації та судовому захисту.
Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно, які виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними, зокрема, якщо їх реєстрацію здійснено відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення цих прав.
Таким чином, саме по собі невнесення запису про право позивачки до сучасного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не припинило і не скасувало раніше набутого та зареєстрованого у БТІ права. У цій справі суд не створює для позивачки нового речового права, а оцінює підтверджене письмовими доказами право, що виникло у 2002 році.
Суд вважає істотним, що позивачка фактично вжила заходів для реєстраційного підтвердження раніше набутого права, звернувшись до уповноваженого реєстратора, але отримала офіційну відмову саме через неможливість перевірити паперові архіви, недоступні внаслідок тимчасової окупації. Ця перешкода має об`єктивний характер, не пов`язана з недоліками набуття позивачкою права чи встановленим порушенням нею вимог цивільного законодавства.
Оцінюючи заперечення відповідача про відсутність між сторонами спору щодо належності квартири, суд виходить з того, що відповідач не заявляє власних речових прав на квартиру і не ставить під сумнів сам факт укладення договору 2002 року. Проте зазначена позиція не спростовує встановленої судом правової невизначеності щодо можливості здійснення та підтвердження вже набутого права у встановленому державою реєстраційному порядку. Формальна відсутність майнових претензій з боку відповідача не усуває об`єктивної перешкоди, наслідком якої стало звернення позивачки до суду.
Питання, порушене у справі, не зводиться до перевірки правомірності окремого рішення державного реєстратора. Позивачка не заявляла вимоги про скасування цього рішення або зобов`язання реєстратора вчинити певну дію. Зміст її вимоги полягає у судовому підтвердженні вже набутого цивільного права, правова підстава якого та об`єкт визначені належними письмовими доказами. Оскарження реєстраційної відмови саме по собі не усуває факту недоступності архівних матеріалів, який став підставою для її прийняття.
Суд також бере до уваги, що спірна квартира розташована на території Чаплинської територіальної громади, на якій через тимчасову окупацію здійснення звичайних владних та організаційних повноважень є істотно ускладненим. Притягнення відповідної військової адміністрації до участі у справі забезпечило їй можливість надати заперечення та докази щодо заявленої вимоги. Сам по собі факт утворення військової адміністрації після придбання квартири не спростовує правомірного набуття права у 2002 році. Заперечення відповідача про відсутність у нього архівних документів суд оцінює у зв`язку із об`єктивним станом доступу до них, а не як доказ відсутності права позивачки.
У сукупності нотаріально посвідчений договір, реєстраційне посвідчення БТІ, технічна документація та рішення про відмову в проведенні державної реєстрації підтверджують як належність спірного майна позивачці, так і наявність реальної перешкоди для ефективного здійснення та підтвердження її правомочностей власника. Доказів скасування відповідної державної реєстрації 2002 року, недійсності договору, припинення права власності позивачки або набуття спірної квартири іншою особою суду не подано.
За цих конкретних обставин, з урахуванням права на ефективний судовий захист, суд дійшов висновку, що заявлений спосіб захисту спрямований на усунення правової невизначеності щодо належності майна та відповідає змісту права, яке потребує захисту. Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує положення статті 141 ЦПК України, характер правовідносин, причини звернення до суду та висловлену в судовому засіданні представником позивачки позицію про можливість не стягувати з відповідача понесений судовий збір. Оскільки необхідність судового захисту виникла передусім унаслідок об`єктивної неможливості отримати архівні відомості з тимчасово окупованої території, а не через протиправні дії військової адміністрації, суд не вбачає підстав покладати понесені позивачкою витрати зі сплати судового збору на відповідача та залишає їх за позивачкою.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 316, 317, 319, 321, 328, 392 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до Чаплинської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Гатненська сільська рада Фастівського району Київської області, про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 29,2 кв. м, загальною площею 48,7 кв. м.
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачкою.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглядалася без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Чаплинська селищна військова адміністрація Каховського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 44856607, адреса: 75200, Херсонська область, Каховський район, селище Чаплинка, вулиця Паркова, будинок 40.
Третя особа: Гатненська сільська рада Фастівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358508, адреса: 08160, Київська область, Фастівський район, село Ратне, вулиця Київська, будинок 138.
Повне рішення складено 22 жовтня 2026 року.
Суддя О.О. Сікора
Судове рішення № 140875267, Великоолександрівський районний суд Херсонської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 650/4204/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: