Ухвала суду № 140874337, 22.10.2026, Болградський районний суд Одеської області

Дата ухвалення
22.10.2026
Номер справи
497/659/25
Номер документу
140874337
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22.10.2026

Справа № 497/659/25

Провадження № 2/497/65/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про розгляд заяви про забезпечення позову

22.10.2026 року м.Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря судового засідання Мунтянової В.Р.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за його, ОСОБА_1 позовом до Акціонерного Товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії та акту розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

З 19 березня 2025 року на розгляді Болградського районного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Одесагаз» якою останній просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії AT «Одесагаз» №73 від 26.02.2025 року:

- визнати протиправним та скасувати акт-розрахунок №73 від 26.02.2025 року складений Акціонерним товариством «Одесагаз», згідно з яким позивачу, як споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 нараховано заборгованість в розмірі 108 609.34 гривень;

- скасувати рахунок Акціонерного товариства «Одесагаз» про сплату за послуги з розподілу природного газу за березень 2025 року.

Ухвалою суду від 29.07.2025 року по даній справі призначено судову комплексну технічну експертизу за експертними спеціальностями 4.2 «Досліджень знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікації цілого за частинами», 8.2 «Дослідження полімерних матеріалів і виробів з них», 8.9 «Дослідження металів і сплавів» лічильника природнього газу Elster ВКМТ G-4, заводський № 12862205, 2021 року випуску, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Цією ж ухвалою на час проведення експертизи зупинено провадження по справі.

19.03.2026 Одеським апеляційним судом зазначена ухвала від 29.07.2026 року була змінена в частині поставлених питань експерту (а.с.216-220).

21.10.2026 через канцелярію суду до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по даній цивільній справі за його позовом, якою просить вжити заходи забезпечення позову у справі № 497/659/25 шляхом заборони Акціонерному товариству «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 03351208), його структурним підрозділам, у тому числі Болградському УЕГГ AT «Одесагаз», посадовим/службовим особам, працівникам, представникам, підрядним організаціям та іншим особам, які діють за його дорученням, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі або до скасування заходів забезпечення позову припиняти, обмежувати, переривати або зупиняти розподіл природного газу (газопостачання) до об`єкта побутового споживача за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , саме з підстав несплати, наявності або прострочення оспорюваних нарахувань в розмірі 108 609,34 грн., пов`язаних з актом про порушення № 07809 від 30.01.2025 року, рішенням комісії № 73 від 26.02.2025 року, актом-розрахунком № 73 від 26.02.2025 року, рахунком № 3375 від 26.02.2025 року та повідомленням AT «Одесагаз» зі строком сплати до 20.03.2025 року.

Заборонити Акціонерному товариству «Одесагаз» та Болградському УЕГГ AT «Одесагаз» до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 497/659/25 або до скасування заходів забезпечення позову використовувати оспорювані нарахування в розмірі 108 609,34 грн. як прострочену заборгованість або самостійну підставу для направлення вимог/повідомлень про припинення газопостачання, здійснення примусового припинення чи нарахування витрат, пов`язаних з таким припиненням/відновленням.

Заява обґрунтована тим, що з 28 вересня 2026 року представниками Акціонерного товариства «Одесагаз» в особі структурного підрозділу Болградського УЕГГ у с. Криничне, Болградський район, Одеська область здійснювалось технічне обслуговування газової мережі, під час якого проводилось адресне перекриття споживачів без письмового на скоєння таких дій повідомлення та попередження, припинено газопостачання шляхом встановлення у кожному домоволодінні на газових трубах центрального газопостачання кранів.

13 жовтня 2026 року до домоволодіння позивача розташованого за адресою: АДРЕСА_1 після закінчення технічного обслуговування газової мережі прибули працівники Болградського УЕГГ Акціонерного товариства «Одесагаз», в усній формі пояснили, що хочуть зайти до його домоволодіння та відключити його від основної гілки центрального газопостачання, незважаючи на те, і без цього не було газопостачання, так як його припинили ще наприкінці вересня, коли почали здійснювати технічне обслуговування газової мережі, та відмовились відновлювати його, посилаючись на нібито наявну заборгованість за спожитий газ.

Також зазначає, що у представників Акціонерного товариства «Одесагаз» робітників Болградського УЕГГ немає законних підстав для припинення газопостачання до закінчення розгляду справи судом № 497/659/25 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Одесагаз» про захист прав споживачів шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії та акту розрахунку, посилається на недотримання Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 N9 2496 останніми.

При цьому, вказує на недотримання процедури припинення газопостачання та відсутності документів на підставі яких не відновлюється газопостачання, зазначені дії містять ознаки кримінального правопорушення визначеного ст.356 Кримінального Кодексу України.

Зазначає, що наслідком невжиття заходів забезпечення стане не лише побутове позбавлення домогосподарства газу для приготування їжі, гарячого водопостачання та/або опалення, а й процесуальний примус до сплати саме тих сум, законність яких оспорюється у суді. Подальше задоволення позову не усуне автоматично наслідків припинення розподілу, витрат на відключення/відновлення та необхідності ініціювати нові процедури або окремі спори.

Стверджує в заяві, що забезпечення позову у запропонованій редакції не створює для позивача переваги і не звільняє його від поточних безспірних платежів. Воно лише тимчасово забороняє оператору ГРМ поводитися з оспорюваними сумами як із простроченою заборгованістю та застосовувати до споживача примусові наслідки до остаточного вирішення спору.

Запропонований захід має прямий зв`язок з предметом позову, адже позивач оспорює саме рішення комісії, акт-розрахунок, рахунок № 3375 та суму 108 609,34 грн. Відповідач, своєю чергою, письмово попередив про припинення газопостачання саме через несплату цієї суми.

Захід є тимчасовим: він діє лише до набрання законної сили судовим рішенням у справі або до скасування судом заходів забезпечення.

Захід не забороняє Акціонерному товариству «Одесагаз» отримувати поточні безспірні платежі за розподіл природного газу, реагувати на аварії, витоки, загрозу життю чи здоров`ю, порушення правил безпеки, несанкціоноване відновлення газоспоживання або інші законні підстави припинення/обмеження, які не пов`язані з оспорюваною у цій справі сумою.

Заявлений захід не блокує господарську діяльність Акціонерного товариства «Одесагаз», не перешкоджає поточним безспірним розрахункам і не створює для відповідача ризику істотних збитків. Як додаткове підтвердження балансу інтересів позивач заявляє про готовність надалі сплачувати поточні безспірні платежі за розподіл/споживання природного газу, які не є предметом цього спору.

Невжиття заходу матиме для позивача непропорційно тяжкі наслідки: фактичне припинення житлової комунальної послуги, необхідність сплати спірного боргу до закінчення розгляду справи судом та винесення рішення, ризик додаткових витрат на відключення та відновлення, а також ускладнення ефективного поновлення права у межах цієї ж справи. Для відповідача ж застосування заходу означатиме лише тимчасове утримання від примусового використання оспорюваних сум як підстави для припинення розподілу газу.

З огляду на подану заяву про забезпечення позову строки розгляду якої визначені нормою статті 153 ЦПК України, суд вважає за необхідне відновити провадження по справі саме для розгляду вищезазначеної заяви.

Розгляд заяви про забезпечення позову проводиться судом без повідомлення учасників справи, що узгоджується з положенням ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суд, вивчивши та проаналізувавши подану заяву, вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Частиною 1 ст.44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову, по суті, це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно зі вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 статті 150 ЦПК України, передбачає такі види забезпечення позову: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що: "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання майбутнього рішення суду в разі задоволення позову.

Проаналізувавши наведені позивачем доводи, судом встановлено, що спосіб забезпечення, який просить позивач (заборонити припиняти, обмежувати чи переривати розподіл газу), спрямований на майбутнє. Оскільки послугу вже не надають, така заборона є неефективною і не здатна відновити права споживача на момент розгляду заяви. Вона є фактично безпредметною.

У наявній заяві ОСОБА_1 просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ «Одесагаз» припиняти, обмежувати, переривати або зупиняти розподіл природного газу до його домоволодіння.

Водночас, обґрунтовуючи заяву, позивач сам чітко зазначає, що «наприкінці вересня 2026 року йому вже було припинено газопостачання, і станом на момент звернення із цією заявою (жовтень 2026 року) газопостачання в його домоволодінні відсутнє».

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено забороною відповідачеві вчиняти певні дії. Цей захід має превентивний характер і спрямований на недопущення порушення прав у майбутньому або припинення дій, які тривають.

Заборона вчиняти дії, які вже вчинені та завершені (фактичне припинення газопостачання), не забезпечує збереження балансу інтересів сторін, є нездійсненною та не може захистити чи поновити право позивача в межах заявленого заходу.

Встановлення такої заборони за умови, що розподіл газу вже не здійснюється, фактично позбавляє захід забезпечення будь-якого процесуального та практичного сенсу.

Щодо заборона на майбутнє у вже вчинених діях: У постанові Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 742/2070/22 зазначено, що захід забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти дії є неефективним та не підлягає застосуванню, якщо оспорювані дії вже фактично відбулися, оскільки забезпечення позову не може бути спрямоване на скасування вже ухвалених рішень чи ліквідацію наслідків уже вчинених дій.

Щодо співмірності та доцільністі: Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (на яку також посилається позивач) наголошує, що співмірність передбачає оцінку негативних наслідків. Заборона вчиняти дії, які вже виконані, порушує принцип визначеності та створює правовий нігілізм, оскільки ухвала суду не матиме механізму реального виконання.

Неможливість відновлення стану через заборону: У постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 640/11444/17 судом висловлено позицію, що заходи забезпечення позову не можуть застосовуватися як спосіб примусового відновлення становища, яке існувало до порушення права, якщо таке відновлення вимагає вчинення активних дій (відновлення газопостачання), тоді як заявлено захід виключно пасивного характеру (заборону вчиняти дії).

З огляду на те, що газопостачання за адресою позивача вже припинено, суд не вбачає законних та логічних підстав для заборони АТ «Одесагаз» вчиняти дії, які вже повністю реалізовані відповідачем. Позивач не позбавлений права захищати свої права шляхом заявлення інших (співмірних та ефективних у його ситуації) позовних вимог або належних способів забезпечення позову, які б відповідали поточному стану правовідносин.

Важливим в даному випадку є те, що заходи забезпечення позову не можуть бути тотожними задоволенню позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 наголосила, що забезпечення позову - це інструмент гарантування реального виконання рішення суду, а не спосіб передчасного вирішення спору. Заборона відповідачу використовувати нараховані суми як прострочені фактично означає надання судом оцінки законності цих нарахувань ще до розгляду справи по суті, що є порушенням ч. 10 ст. 150 ЦПК України.

Крім того, заявником не надано належних та допустимих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, зазначений у заяві, ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Рішення суду про скасування акту та рішення комісії є самостійною підставою для коригування особового рахунку споживача та не потребує примусового виконання. Питання законності чи незаконності припинення газопостачання, яке відбулося, за твердженням позивача, у вересні 2026 року, не є предметом дослідження у межах даної справи про скасування рішення комісії, а отже, обраний захід забезпечення не є співмірним із предметом позову.

З огляду на те, що газопостачання за адресою позивача вже припинено, суд не вбачає законних та логічних підстав для заборони АТ «Одесагаз» вчиняти дії, які вже повністю реалізовані відповідачем. Позивач не позбавлений права захищати свої права шляхом заявлення інших (співмірних та ефективних у його ситуації) позовних вимог, які б відповідали поточному стану правовідносин.

Отже, здійснивши аналіз співмірності запропонованих позивачем заходів забезпечення позову з предметом спору, оцінивши доводи заяви про забезпечення позову на підтвердження наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої по справі заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки відсутня реальна загроза невиконання судового рішення у даній справі у разі його постановлення на користь позивача.

Керуючись ст.ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити провадження по справі.

У задоволені заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Одесагаз`про захист прав споживачів шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії та акту розрахунку відмовити.

Зупинити провадження по справі до отримання висновку судової експертизи, яка наразі проводиться.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua.

Суддя С.В. Кодінцева

Часті запитання

Який тип судового документу № 140874337 ?

Документ № 140874337 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140874337 ?

Дата ухвалення - 22.10.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140874337 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140874337 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140874337, Болградський районний суд Одеської області

Судове рішення № 140874337, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 22.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 140874337 відноситься до справи № 497/659/25

Це рішення відноситься до справи № 497/659/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140863521
Наступний документ : 140874338