Рішення № 140874078, 23.10.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1302/26

Провадж.№ 2/481/978/2026

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2026 Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судових засідань Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в м. Новий Буг цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

14.09.2026 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» Пархомчук С.В. з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 33852 від 27.05.2021 року в розмірі 12 450,00 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у розмірі 2 000,00 гривень; простроченої заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 10 450,00 гривень; судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на процесуальну правову допомогу в сумі 15 500,00 гривень.

Свої вимоги мотивував тим, що 27.05.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено кредитний Договір № 33852. Відповідно до умов Кредитного договору, Товариство надало Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2 000,00 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором. Кредит надано Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

17.02.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу №02-17/02/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» передало (відступило) ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 17.02.2022 до Договору факторингу №02-17/02/2022 , ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 12450,00 грн.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів, за кредитним договором № 33852 виникла заборгованість у загальному розмірі 12 450,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 450,00 грн - сума заборгованості за відсотками, яку позивач просив стягнути з відповідача та розподілити судові витрати.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14.09.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 16.09.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.09.2026 року від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи з доданими до неї доказами розміру понесених витрат.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, направив до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи, у разі неявки відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання 02.10.2026 року, 13.10.2026 року та 23.10.2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причину своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не подавав.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди представника позивача, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.05.2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 33852.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000,00 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, кредит надається строком на 29 днів тобто до 24.06.2021 року. Строк дії договору 29 днів. Але в будь якому випадку , договір діє до повного його виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору, з користування кредитом клієнт сплачує Товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу. Тип процентної ставки фіксована.

Згідно п.1.4. Кредитного договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору, за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15 % від суми фінансового кредиту.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно Графіку розрахунків.

Згідно з п. 2.3. Кредитного договору Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

П. 3.3.3. Кредитного договору, передбачено право клієнта продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

Підписання/укладення цього договору відбувалось в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора: AV7063, що відповідає ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Первісним кредитором було здійснено зарахування кредитних коштів через платіжну систему ТОВ «Платежі онлайн». Дата транзакції 27.05.2021 року на суму 2000,00 грн, зарахування на картку НОМЕР_1 , опис - видача кредиту №33852, що підтверджується копією інформаційної довідки платіжного провайдера - ТОВ «Платежі онлайн» від 29.06.2026 року вих№552/06.

17.02.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КЕШ ТУ ГОУ» укладено Договір факторингу №02-17/02/2022, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» приймає належні ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Додатковою угодою від 12.10.2022 року до Договору факторингу №02-17/02/2022 від 17.02.2022 року про заміну первісного зобов`язання новим зобов`язанням (НОВАЦІЯ) та у зв`язку з анулюванням Ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг ( в тому числі надання послуг факторингу) сторони домовилися про заміну предмету Договору з послуг факторингу на відступлення права вимоги за кредитними договорами на підставі ст.512 ЦКУ.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 17.02.2022 до Договору факторингу №02-17/02/2022 від 17.02.2022, ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №33852 в сумі 12450,00 гривень, з якої заборгованість з тіла кредиту 2000,00 гривень, заборгованість за процентами 10450,00 гривень.

Отже, до ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором стало підставою для звернення нового кредитора - ТОВ «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» з даним позовом до суду.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором позивач (первісний кредитор) виконав своєчасно і повністю, надавши кредитні кошти в повному обсязі, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення суми кредиту в повній мірі не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Суд погоджується з розміром нарахованої позивачем заборгованості щодо тіла кредиту у розмірі 2 000,00 гривень, оскільки вона передбачена умовами договору та підтверджена письмовими доказами та вважає за необхідне стягнути зазначену заборгованість з відповідача на користь позивача.

Разом з тим суд не погоджується з розрахунком заборгованості позивача в частині нарахування процентів у розмірі 10 450,00 гривень з огляду на наступне.

Пунктом 1.2 Договору, передбачено що кредит надається строком на 29 днів, тобто до 24.06.2021 року включно. Така ж дата вказана і у Графіку платежів за загальними умовами кредитування, що був узгоджений сторонами.

В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 ініціював продовження строку договору шляхом укладення сторонами додаткових договорів про внесення зміни та/або доповнень до договору в частині продовження строку повернення кредитних коштів (термін платежу), або ж шляхом вчинення дій направлених на виконання вимог п.3.3.3 Договору, а саме повної оплати нарахованих процентів до закінчення строку дії договору.

Враховуючи, що строк кредитування був погоджений сторонами до 24.06.2021 року, доказів того, що позичальник ініціював продовження строку, а також зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять, а відтак розмір процентів підлягає перерахуванню.

Таким чином розмір нарахованих з 27.05.2021 року по 24.06.2021 року процентів складає 1 450,00 ( 2 000 грн х 2,5% х 29 днів) гривень, що відповідає розміру процентів зазначеному в Графіку розрахунків та орієнтовній сукупній вартості кредиту, який був погоджений сторонами.

Стосовно стягнення заборгованості, яка була нарахована відповідачу після 24.06.2021 року необхідно відмовити.

Що відповідає викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), де зазначено наступне: очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. І незважаючи на те, що сторони в кредитних договорах визначили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку.

За встановлених судом обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість кредитним договором №33852 від 27.05.2021 року у сумі 3 450,00 грн, яка складається з заборгованості за кредитом 2 000,00 грн та заборгованості за процентами 1 450,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 15 500,00 грн., які підтверджуються: договором про надання правничої допомоги від 01.06.2026 року; актом про отримання правової допомоги від 07.09.2026 року на суму 15 500,00 гривень, платіжною інструкцією №3 12368 від 07.09.2026 року на суму 15 500,00 гривень, рахунком на оплату правничої допомоги № 07.09.2026-150.

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 15 500,00 гривень є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

Відповідач клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в зв`язку з їх неспівмірністю, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням принципу співмірності, складності справи, ціни позову, обсягу виконаної адвокатом роботи та її необхідності для постановлення даного судового рішення, часткового задоволення позовних вимог (27,71%), суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в даній справі повинні складати 4 295,05 гривень ( 15 500,00 грн х 27,71%).

Крім того на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (27,71%) у вигляді судового збору в розмірі 737,75 гривень.

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» суму заборгованості за кредитним договором №33852 від 27.05.2021 року у сумі 3 450,00 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 2 000,00 гривень, заборгованість за процентами 1 450,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір в розмірі 737,75 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 295,05 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», адреса місцезнаходження: 04080, м.Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7, ЄДРПОУ 42228158.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 23.10.2026.

Суддя Вжещ С.І.