Ухвала суду № 140872386, 22.10.2026, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/51332/26-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.09.2026 за № 757/51332/26-к, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Печерського районного суду м. Києва звернувся старший слідчий ОСОБА_3 із заявою в порядку ст. 380 КПК України, в якій просить роз`яснити порядок виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2026 року у справі № 757/51332/26-к, а саме яким чином уповноважені особи мають повернути майно вказане в ухвалі.

Мотивуючи означену заяву заявник вказує, що судом встановлено, що грошові кошти, які є предметом клопотання, були вилучені у межах кримінального провадження № 12022000000000707 та в подальшому передані на депозитні рахунки Національної поліції України в AT «Укрексімбанк».

Зокрема, у мотивувальній частині ухвали зазначено, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.06.2024 у справі № 757/25583/24- к у межах кримінального провадження № 12023000000002248 від 30.11.2023 було накладено арешт на кошти, які перебувають на депозитних рахунках НПУ та були передані у кримінальному провадженні № 12022000000000707.

У резолютивній частині ухвали від 25.09.2026 суд скасував зазначений арешт та зобов`язав уповноважених осіб Головного слідчого управління НПУ, слідчого та прокурора, включених до відповідних груп у кримінальному провадженні № 12023000000002248, повернути власникам грошові кошти, які були вилучені у 2023 році.

На думку слідчого, під час виконання зазначеної ухвали виникла обставина, яка унеможливлює однозначне визначення порядку її виконання, оскільки кримінальне провадження № 12022000000000707 30.10.2024 направлено до суду. Отже, на теперішній час Головне слідче управління Національної поліції України не здійснює досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні, а відповідні матеріали перебувають у суді.

З огляду на вищевказане, заявник просить слідчого суддю надати роз`яснення порядку виконання даної ухвали.

Слідчий ОСОБА_3 до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги визначені у ній підтримує, просить задовольнити.

Адвокат ОСОБА_4 подав заяву про можливість розгляду клопотанні у його відсутність, просить відмовити в задоволенні даної заяви про роз`яснення судового рішення.

Слідчий суддя враховуючи положення ч. 2 ст. 380 КПК України, дійшов висновку про можливість розгляду заяви про роз`яснення рішення, оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Роз`яснення полягає у викладенні рішення у більш ясній та зрозумілій формі і, виходячи з вимог кримінального процесуального закону, може бути здійснене у разі, якщо без такого роз`яснення судове рішення складно виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної його частини. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі. При цьому суд жодним чином не вправі змінювати зміст відомостей, викладених у судовому рішенні, і торкатись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Отже, роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання. Це дає змогу усунути недоліки судового рішення, які стосуються недотримання його ясності та визначеності. При цьому в заяві про роз`яснення рішення повинно бути зазначено, що саме в цьому рішенні є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань та найголовніше як це впливає на неможливість реалізації судового рішення.

Схожий правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі № 202/4467/14-к (провадження № 13-33зк19) який полягає в тому, що роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №202/4467/14-к визначено, що роз`яснення рішення суду є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення (ухвала Верховного Суду України від 13 липня 2016 року у справі № 21-452іп16).

Крім того, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні незрозумілості судового акта і викладенні рішення суду у більш зрозумілій формі. Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Відтак, роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення з метою наступного його виконання (ухвала Великої палати Верховного суду від 15.09.2020 (справа №1-26/04).

Відтак, роз`яснення судового рішення має значення не саме по собі, а в контексті його правильного виконання з урахуванням змісту рішення і волі суду, який його ухвалив. Метою роз`яснення судового рішення є його удосконалення для правильного розуміння учасниками судового провадження, органом виконання судового рішення. Роз`яснення судового рішення спрямоване на усунення незрозумілості, що ускладнює його реалізацію. Суть роз`яснення судового рішення полягає не в роз`ясненні мотивів, які покладені в основу рішення, а в роз`ясненні рішення саме з метою наступного його виконання.

З мотивів заяви щодо роз`яснення порядку виконання ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.09.2026 у справі №757/51332/26-к, поданої старшим слідчим ОСОБА_3 , вбачається, що проблемою виконання вказаної ухвали, на думку Головного слідчого управління Національної поліції України, є факт вилучення та накладення арешту на грошові кошти в межах іншого кримінального провадження № 12022000000000707, яке на даний момент перебуває на розгляді суду.

В свою чергу, слідчим суддею встановлено та відображено в мотивувальній частині ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.09.2026 у справі №757/51332/26-к, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 серпня 2026 року у справі №758/13051/23 арешт на тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадження № 12022000000000707, а саме грошові кошти у сумі 529 880 доларів США, 13 850 євро та 95 790 гривень, скасовано, зокрема, суд вирішив:

- скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 757/8746/23-к на тимчасово вилучене майно 23.02.2023 під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 32, що належить Територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (ЄРДПОУ 22883141) з індивідуального сейфу ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: грошові кошти у сумі 100000 доларів США, 8810 євро.

- скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 757/8748/23-к на тимчасово вилучене майно 23.02.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за місцем заходження Київського відділення № 51 АТ «Сенс банк» (раніше «Альфа-Банк»), а саме індивідуального сейфу № 151, яким користується ОСОБА_7 та індивідуального сейфу № 29, яким користується ОСОБА_8 , а саме: грошові кошти у сумі 380900 доларів США, 2000 гривень; два кільця з металу білого кольору з камінням білого кольору.

- скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06.03.2023 у справі № 757/8735/23-к на тимчасово вилучене майно 23.02.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , група приміщень № 157 літ. А, за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «БІГБЕН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43524715), ТОВ «ФУЛ ОФ КЕШ» (ЄДРПОУ 42759287), ТОВ «ФК «ІНВЕСТСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 41228141), ТОВ «ХАМСІН ГРУП» (ЄДРПОУ 43301537), ТОВ «ІНВЕСТСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 41225067), АТ «ЗНВКІФ «ТАЙКУН» (ЄДРПОУ 43580937), а саме: грошові кошти у сумі 24080 доларів США, 5040 Євро, 93790 гривень.

- скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 26.05.2023 у справі № 757/18677/23-к на тимчасово вилучене майно 25.04.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 25 000 доларів США.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч.1 ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у разі скасування арешту.

Тобто, грошові кошти, вилучені у кримінальному провадженні № 12022000000000707, підлягали негайному поверненню їх володільцям на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 05 серпня 2026 року у справі №758/13051/23.

Проте, оскільки вказані грошові кошти також були арештовані в межах іншого кримінального провадження, а саме № 12023000000002248, в межах якого досудове розслідування здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України, то володільці майна звернулись з відповідним клопотанням про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 12023000000002248, яке ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25.09.2026 у справі №757/51332/26-к було задоволено.

Також, слідчим суддею встановлено та відображено в мотивувальній частині ухвали, що кошти, на які накладено арешт, знаходяться на рахунках Національної поліції України, а саме:

- кошти в іноземній валюті в сумі 529 880 доларів США, зараховані на рахунок Національної поліції України № UA523223130000025317010092852/840, що відкритий в AT «Укрексімбанк»;

- кошти в іноземній валюті в сумі 13850 євро, зараховані на рахунок Національної поліції України № UA523223130000025317010092852/978, що відкритий в AT «Укрексімбанк»;

- кошти в національній валюті в сумі 95 790 гривень, зараховані на рахунок Національної поліції України № UA208201720355299001000092553, що відкритий у Державній казначейській службі України.

З вищевказаного вбачається, що кошти, які підлягають поверненню їх володільцям згідно ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.09.2026 у справі №757/51332/26-к, продовжують перебувати у розпорядженні Національної поліції України, проте будучи звільненими з-під арешту, підлягають негайному поверненню їх володільцям.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

В свою чергу, роз`ясненню підлягає лише незрозуміле судове рішення, зумовлене його нечіткістю за змістом, можливістю різного тлумачення висновків суду, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, та тих осіб, котрі будуть здійснювати його виконання.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення заяви слідчого ОСОБА_3 щодо роз`яснення порядку виконання ухвали слідчого судді, оскільки слідчий просить роз`яснити не судове рішення, а саме порядок його виконання, що, в свою чергу, не передбачено ст. 380 КПК України.

В свою чергу, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 25.09.2026 у справі №757/51332/26-к є зрозумілою та підлягає негайному виконанню, а слідчий, прокурор зобов`язані направити повідомлення про її виконання слідчому судді згідно вимог ч. 3 ст. 169 Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, заява старшого слідчого ОСОБА_3 щодо роз`яснення порядку виконання ухвали суду не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 28, 110, 167, 168, 170, 171, 173, 380 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.09.2026 за № 757/51332/26-к - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1