Рішення № 140872247, 12.10.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11496/26

Провадження № 2/756/8904/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 жовтня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Пукала А.В.,

за участю

секретаря судового засідання Зінець К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В :

ТОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором № Z02.00608.006469478 від 10.03.2020 у розмірі 120 636,68 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10.03.2020 між АТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 106 739 грн зі сплатою 10% річних. Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, кредит у встановлений строк не повернула.

11.12.2025 між АТ «Ідея Банк» та позивачем укладено договір факторингу № 11-12/25, за яким позивачу відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача, яку позивач просить стягнути, становить 120 636,68 грн, з яких 91 000,19 грн заборгованість за тілом кредиту, 29 636,49 грн заборгованість за процентами.

Ухвалою суду від 14.07.2026 відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала, тому справу розглянуто за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності представника позивача та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася. Судову повістку про виклик у судове засідання направлено відповідачу за зареєстрованим місцем проживання. Про причини неявки відповідач суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.03.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування № Z02.00608.006469478, підписаний відповідачем власноручно. За умовами договору банк надав відповідачу кредит «Позитив» у розмірі 106 739 грн строком на 30 місяців зі змінюваною процентною ставкою 10% річних (пп. 1.1-1.4 договору), яка складається зі змінної частини ставки 9,5% та маржі банку 0,5% (п. 1.8 договору). Датою повернення кредиту визначено 10.09.2022, погашення заборгованості здійснюється відповідно до графіка платежів (п. 1.6 договору), викладеного в паспорті споживчого кредиту (додаток № 1 до договору).

Згідно з п. 1.5 договору під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені договором та Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі ДКБОФО), за надання яких встановлена плата відповідно до п. 5 додатка № 1 до договору як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості». Пунктом 9.8.2 ДКБОФО визначено, що ця плата включає в себе надання інформації за рахунками позичальника телефонними каналами зв`язку та шляхом направлення sms-повідомлень щодо суми платежу і зарахування платежу, надання інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника, опрацювання запитів позичальника.

Згідно з п. 1.7 договору кредит надається шляхом перерахування 91 621,46 грн на поточний рахунок позичальника, відкритий в АТ «Ідея Банк», та сплати за дорученням позичальника страхового платежу в розмірі 15 117,54 грн.

Надання кредиту підтверджується меморіальним ордером № 4305226 від 10.03.2020 на суму 106 739 грн із призначенням платежу «Видача кредиту згідно кредитного договору № Z02.00608.006469478 від 10.03.2020» та випискою по рахунку за кредитним договором за період з 01.01.2000 по 11.12.2025, згідно з якою 10.03.2020 на поточний рахунок відповідача зараховано 91 621,46 грн, а 15 117,54 грн спрямовано на сплату страхового платежу.

З цієї ж виписки вбачається, що в період з 29.04.2020 по 11.12.2020 від відповідача надійшло 35 867,57 грн, з яких банк зарахував 15 738,81 грн у погашення основного боргу, 5 156,79 грн у погашення процентів, 14 971,97 грн у погашення плати за обслуговування кредитної заборгованості. Інших платежів відповідач не здійснювала.

11.12.2025 між АТ «Ідея Банк» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) укладено договір факторингу № 11-12/25, за яким клієнт відступив фактору права грошової вимоги до боржників, визначені в реєстрах боржників (пп. 2.1, 2.2 договору). Права вимоги перейшли до фактора в день підписання акта приймання-передачі реєстру боржників для друку за умови сплати фактором суми фінансування (п. 5.1 договору).

Згідно з Реєстром боржників для друку № 1 (Лот № 13) від 11.12.2025, підписаним АТ «Ідея Банк» і ТОВ «Факторинг Партнерс» кваліфікованими електронними підписами, та витягом з нього до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № Z02.00608.006469478 від 10.03.2020 (порядковий № 3602) на загальну суму 188 600,90 грн, з яких 91 000,19 грн заборгованість за основним боргом, 29 636,49 грн заборгованість за процентами, 67 964,22 грн заборгованість за комісіями. Реєстр передано фактору за актом приймання-передачі від 11.12.2025, суму фінансування 9 238 597 грн сплачено платіжною інструкцією № 0588840000 від 12.12.2025.

Такий самий розмір заборгованості станом на 11.12.2025 зазначено в довідці-розрахунку АТ «Ідея Банк». Згідно з розрахунком позивача станом на 23.06.2026 після відступлення права вимоги нарахування не здійснювалися, а погашення від відповідача не надходили. До стягнення позивач заявив 120 636,68 грн, з яких 91 000,19 грн заборгованість за тілом кредиту, 29 636,49 грн заборгованість за процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України в редакції, чинній на момент укладення договору факторингу).

Договір факторингу № 11-12/25 від 11.12.2025 у встановленому законом порядку не оспорювався і недійсним не визнавався. Умови переходу права вимоги, визначені п. 5.1 цього договору, виконано: реєстр боржників, який містить дані кредитного договору відповідача, підписано обома сторонами та передано за актом, суму фінансування сплачено. Отже, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідача за договором № Z02.00608.006469478 від 10.03.2020 в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цього права.

Банк свій обов`язок з надання кредиту виконав, а відповідач отримані кошти в повному обсязі не повернула. Строк кредитування сплив 10.09.2022, тож кредит підлягав поверненню в повному обсязі.

Розмір заборгованості за тілом кредиту підтверджується випискою по рахунку: з виданих 106 739 грн відповідач повернула 15 738,81 грн, тому заборгованість за основним боргом становить 91 000,19 грн.

Заборгованість за процентами у розмірі 29 636,49 грн визначено первісним кредитором станом на день відступлення права вимоги за ставкою, встановленою пп. 1.3, 1.8 договору; ця сума відображена в реєстрі боржників, підписаному обома сторонами договору факторингу. Після переходу права вимоги позивач проценти не нараховував.

Разом з тим, при визначенні розміру заборгованості суд враховує, що частину сплачених відповідачем коштів банк зарахував у погашення плати за обслуговування кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків щодо погашення заборгованості, а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. Згідно з ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) вказала, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону.

Кредитний договір № Z02.00608.006469478 укладено 10.03.2020, тобто після набуття чинності зазначеним Законом. Послуги, за які встановлено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості, згідно з п. 9.8.2 ДКБОФО зводяться до надання позичальнику інформації про стан його рахунку та заборгованості й опрацювання його запитів, тобто до дій, які банк зобов`язаний вчиняти безоплатно. Інших додаткових чи супутніх послуг, які банк надає позичальнику за цю плату, ні договір, ні паспорт споживчого кредиту, ні ДКБОФО не містять. Отже, плата встановлена за дії банку з обслуговування власного кредиту, а не за самостійну послугу споживачу, тому умова договору про її сплату є нікчемною.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемний правочин є недійсним у силу закону, і визнання його недійсним судом не вимагається, а тому суд застосовує наслідки нікчемності незалежно від заявлення відповідної вимоги. З тих самих підстав сплачені відповідачем у рахунок плати за обслуговування кредитної заборгованості 14 971,97 грн не є виконанням дійсного обов`язку і підлягають зарахуванню на погашення грошових зобов`язань за договором у порядку, визначеному ст. 534 ЦК України, у першу чергу в погашення процентів. Отже, заборгованість за процентами становить 14 664,52 грн (29 636,49 грн 14 971,97 грн).

Доказів погашення заборгованості в більшому розмірі матеріали справи не містять.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № Z02.00608.006469478 від 10.03.2020 у розмірі 105 664,71 грн, з яких 91 000,19 грн заборгованість за тілом кредиту, 14 664,52 грн заборгованість за процентами.

Позивач також просив стягнути з відповідача 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат надано договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024, укладений з Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги та витяг з акта № 36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026, згідно з яким вартість наданих послуг (консультація з вивченням документів, підготовка аналітичної довідки, складання позовної заяви) становить 25 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Справа є типовою справою про стягнення кредитної заборгованості, не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без участі представника позивача; правнича допомога полягала у вивченні документів і складанні позовної заяви. З огляду на ціну позову, обсяг фактично наданих послуг і нескладність справи обґрунтованим і пропорційним до предмета спору є розмір витрат на професійну правничу допомогу 7 000 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 87,59% (105 664,71 грн з 120 636,68 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 131,24 грн (7 000 грн х 87,59%).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 331,98 грн (2 662,40 грн х 105 664,71 грн : 120 636,68 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором кредиту та страхування № Z02.00608.006469478 від 10.03.2020 у розмірі 105 664,71 грн, судовий збір у розмірі 2 331,98 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 131,24 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, адреса: м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Андрій ПУКАЛО