Рішення № 140870643, 19.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 Справа № 914/510/26

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Анни Сніжани Дудяк, розглянув матеріали справи

за позовом: Фізичної особи підприємця Кришталь Лідії Василівни, м. Стрий, Львівська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекс Плюс», м. Івано Франківськ, Івано - Франківська область,

предмет позову: стягнення 500 000, 00 грн, розірвання договору найму (суборенди) нерухомого майна, виселення з нежитлового приміщення,

підстава позову: порушення зобов`язань по договору найму (суборенди) нерухомого майна від 01.09.2021,

за участю представників:

позивача: Гошовська Олена Вікторівна (в режимі відеоконфренції);

відповідача: не з`явився.

1. ПРОЦЕС

1.1. До Господарського суду Львівської області 20.02.2026 надійшла позовна заява Фізичної особи підприємця Кришталь Лідії Василівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекс Плюс» про стягнення 315 200, 00 грн, розірвання договору найму (суборенди) нерухомого майна, виселення з нежитлового приміщення,

1.2. Ухвалою суду від 16.03.2026 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження. Хід розгляду справи відображено в попередніх ухвалах суду, а також протоколах судових засідань. Зокрема, у судовому засіданні 06.05.2026 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог; у судовому засіданні 03.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

1.3. Відводів складу суду не заявлено.

1.4. У судовому засіданні 01.07.2026 відкрито розгляд справи по суті та відкладено зі стадії вступних слів на 15.07.2026, в якому розгляд справи відкладено на 27.07.2026.

1.5. У судовому засіданні 27.07.2026 суд задовольнив клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів і відклав засідання на 05.08.2026, в якому на підставі клопотання позивача розгляд справи відкладено на 12.08.2026. Розгляд справи також відкладався на 26.08.2026 і на 03.09.2026. Судове засідання 03.09.2026 не відбулося у зв`язку з тимчасовою відсутністю судді, пов`язаною з тимчасовою втратою працездатності, у зв`язку з чим ухвалою від 04.09.2026 розгляд справи призначено на 16.09.2026.

1.6. 03.09.2026 позивач подав клопотання про поновлення строку на подання доказів, яке задоволено судом 16.09.2026, унаслідок чого судове засідання відкладено на 23.09.2026.

1.7. У судових засіданнях 23.09.2026, 30.09.2026 і 05.10.2026 розгляд справи відкладався, зокрема, на підставі клопотань позивача, а в судовому засіданні 14.10.2026 оголошено перерву в стадії ухвалення та проголошення судового рішення до 19.10.2026.

1.8. Суд зауважує, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, тому обізнаний про розгляд справи, проте процесуального права на участь в судових засіданнях, подання заяв, клопотань не реалізував. Систематична та повторна неявка представника відповідача у судові засідання упродовж всього розгляду справи не є перешкодою для вирішення справи за відсутності представника такої сторони.

1.9. У судовому засіданні 19.10.2026 за участю представника позивача проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

2.1. Позивач з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог стверджує, що відповідач, не сплачуючи орендної плати, допустив заборгованість за період лютий листопад 2025 року в розмірі 250 000,00 грн і за період грудень 2025 року квітень 2026 року в розмірі 125 000,00 грн. З огляду на це позивач 25.06.2025 письмово повідомив відповідача про розірвання договору і про звільнення приміщення.

2.2. Крім цього, за період 25.06.2025 по 25.11.2024 нараховано санкцію за неповернення майна в сумі 62 500,00 грн. За час підготовчого провадження позивач заявив до стягнення 62 500,00 грн за порушення строків повернення майна з оренди за період 25.12.2025 25.04.2026. Тобто предметом позову є стягнення штрафу у розмірі 125 000,00 грн.

2.3. Крім цього, у тексті позовної заяви позивач вказує, що в рішенні суду має бути визначено, що нарахування 3 % річних на суму боргу має здійснюватися до моменту виконання рішення суду, однак у прохальній частині позову такої вимоги не заявлено.

2.4. Тому позивач просить стягнути 500 000,00 грн, з яких 375 000,00 грн основного боргу за період лютий 2025 квітень 2026 років і 125 000,00 грн за порушення строків повернення об`єкта з оренди за період 25.06.2025 25.11.2024 і 25.12.2025 25.04.2026; розірвати договір найму (суборенди); виселити відповідача з нежитлового приміщення.

2.5. Відповідач, обізнаний про розгляд справи та судові засідання, відзиву на позовну заяву не подав, підстави позову не заперечив, права участі в судових засіданнях не реалізував.

3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Фізична особа підприємець Кришталь Лідія Василівна як орендар і Товариство з обмеженою відповідальністю «Медекс Плюс» як суборендар уклали 01.09.2021 договір найму (суборенди) нерухомого майна, відповідно до якого передано у строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться у місті Стрий на вул. Шевченка, 103, приміщення 8, загальною площею 55 м кв., для здійснення медичної практики. Об`єкт оренди належить орендареві на підставі договору від 30.08.2021, укладеного з Дранчуком О.М.

3.2. Сторони підписали акт приймання передачі нежитлового приміщення 01.10.2021.

3.3. Відповідно до п. 4.1 договору за користування об`єктом оренди суборендар сплачує 20 000,00 грн за один місяць оренди, а відповідно до п. 4.2 договору орендна плата нараховується від дати підписання сторонами акта приймання-передачі та сплачується безготівково не пізніше 20-го числа поточного місяця за тим, у якому відбулося користування об`єктом, на підставі рахунка, який орендар зобов`язаний надати не пізніше 1-го числа місяця, у якому відбуватиметься користування об`єктом оренди.

3.4. Згодом, 11.11.2024 сторони підписали додаткову угоду до договору найму і змінили розмір орендної плати 25 000,00 грн за один місяць оренди, змінили порядок відмови від договору оренди.

3.5. Відповідно до виписки по рахунку за період 01.01.2024 31.12.2024 відповідач сплатив:

- 90 000,00 грн 29.11.2024 як суборенду по актах № № 07, 08, 09, 10, 11/24 від 30.11.2024,

- 5 000,00 грн 14.11.2024 - суборенду за 07.2024,

- 5 000,00 грн 14.11.2024 - суборенду за 07.2024,

- 10 000,00 грн 06.11.2024 - суборенду за 06.2024,

- 20 000,00 грн 24.10.2024 - суборенда за 05.2024,

- 5 000,00 грн 23.10.2024 - суборенда за 05.2024,

- 10 000,00 грн 18.10.2024 - суборенда за 05.2024,

- 6 000,00 грн 07.08.2024 - суборенда за 04.2024,

- 3 000,00 грн 06.08.2024 - суборенда за 04.2024,

- 10 000,00 грн 04.06.2024 оренда приміщення за квітень 2024,

- 10 000,00 грн 05.06.2024 суборенда за 03.2024,

- 10 000,00 грн 20.05.2024 суборенда за 03.2024,

- 4 000,00 грн 20.05.2024 оренда приміщення за лютий 2024 за 03.2024,

- 10 000,00 грн 09.04.2024 оренда приміщення за 02.2024,

- 12 000,00 грн 08.04.2024 оренда приміщення за 01.2024,

- 5 000,00 грн 05.04.2024 оренда приміщення за 01.2024,

- 10 000,00 грн 04.04.2024 суборенда за 01.2024,

- 55 000,00 грн 20.02.2024 суборнда рах. № 07/23 від 20.02.2024,

- 5 000,00 грн 19.01.2024 суборенда за 10.2023 по акту № 07/23 від 31.10.2023, тобто всього на суму 285 000,00 грн, а також:

- 1 010,61 грн 25.11.2024 - відшкодування комунальних послуг за 10.2024 по акту № 10/24 від 31.10.2024,

- 1 500,00 грн 24.10.2024 - відшкодування комунальних послуг за 09.2024 по акту № 09/24 від 30.09.2024,

- 1 500,00 грн 24.10.2024 - відшкодування комунальних послуг за 09.2024 по акту № 09/24 від 30.09.2024,

- 2 000,00 грн 24.09.2024 - відшкодування комунальних послуг за 08-09.2024 по акту № 08.09/24 від 31.08.2024,

- 600,00 грн 22.08.2024 - відшкодування комунальних послуг за 07.2024 по акту № 07/24 від 31.07.2024,

- 940,00 грн 24.07.2024 - відшкодування комунальних послуг за 06.2024,

- 1 500,00 грн 22.08.2024 - відшкодування комунальних послуг за 05.2024,

- 1 400,00 грн відшкодування комунальних послуг за квітень 2024,

- 1 050,00 грн відшкодування комунальних послуг за березень 2024,

- 1 270,00 грн відшкодування комунальних послуг за березень 2024,

- 2 132,00 грн 20.03.2024 відшкодування комунальних послуг за лютий 2024,

- 2 545,00 грн 16.02.2024 відшкодування комунальних послуг за 01.2024,

- 3 290,00,00 грн 17.01.2024 відшкодування комунальних послуг по акту № 12/23 від 31.12.2023,

- 5 000,00 грн 10.01.2024 відшкодування комунальних послуг за 11.2023.

3.6. Суд зауважує, що відшкодування витрат на комунальні послуги не є предметом спору у цій справі, оскільки предметом стягнення є сума орендної плати, а остання відповідно до п. 4.5 договору не включає експлуатаційні витрати на утримання об`єкта оренди.

3.7. Відповідно до виписки за період 01.01.2025 15.12.2025 у 2025 році відповідач сплатив 50 000,00 грн:

- 25 000,00 грн 02.04.2025 суборенда за січень 2025,

- 5 000,00 грн 20.03.2025 суборенда за 12.2024 по акту від 31.01.2025,

- 15 000,00 грн 31.01.2025 суборенда за 12.2024,

- 5 000,00 грн 21.01.2025 суборенда за 12.2024,

- 2 041,00 грн 29.01.2025 відшкодування комунальних послуг за 12.2024.

3.8. Відповідно до заключної виписки по рахунку позивача за період 01.11.2025 30.04.2026 надходження відсутні. Аналогічно про відсутність орендних платежів свідчить банківська виписка за період 01.12.2025 14.07.2026.

3.9. Позивач надсилав відповідачу акт звірки взаємних розрахунків від 19.07.2025 на суму 150 000,00 грн, однак доказів його підписання відповідачем у справі немає.

3.10. Позивач також надсилав відповідачу досудову претензію від 25.09.2025, відповідно до якої зазначив, що 31.07.2025 відповідач отримав лист позивача (поштове відправлення № 8240000262935 від 25.06.2025) про припинення з 01.07.2025 договору суборенди, у зв`язку з чим просив у семиденний строк з моменту отримання претензії погасити борг у розмірі 150 000,00 грн, передати приміщення і вивезти з нього своє майно. Однак, поштове відправлення № 8240000262935 від 25.06.2025 у справі відсутнє.

3.11. Позивач долучив копію повідомлення про припинення дії договору найму з 01.07.2025, датоване 25.06.2025, з доказами його надіслання відповідачу тільки 13.07.2026, тобто вже після подання позову до суду.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПОЗОВНОЇ ВИМОГИ ПРО СТЯГНЕННЯ КОШТІВ

4.1. Відповідно до обставин справи відповідач користується орендованим майном з 01.10.2021. З цього часу і до внесення змін у договір 11.11.2024 у відповідача був обов`язок сплачувати орендну плату в розмірі 20 000,00 грн в місяць, а з 11.11.2024 25 000,00 грн.

4.2. Відповідно до виписок по рахунку, упродовж 2024 2025 років відповідач здійснював платежі на виконання договору від 01.09.2021, крайній з яких здійснено 02.04.2025 за суборенду січня 2025 року. Доказів здійснення платежів за користування майном, починаючи з лютого 2025 року, у справі немає. Відповідач не подав жодних інших доказів оплат, крім описаних вище виписок по рахунку, наданих позивачем.

4.3. Враховуючи зазначене, суд погоджується із позивачем в тому, що відповідач порушує умови договору про сплату не пізніше 20-го числа поточного місяця за тим, у якому відбулося користування об`єктом, та не сплачує орендну плату, починаючи з лютого 2025 року. Тому з лютого 2025 року, не вносячи орендної плати по 25 000,00 грн за один місяць, у відповідача утворилась заборгованість, існувала на час подання позову в цій справі, і на час подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, та на час постановлення рішення. Тобто період прострочення становить 15 місяців, а розмір орендної плати - 375 000,00 грн.

4.4. Щодо обставини припинення договору оренди 01.07.2025, то суд зазначає таке.

4.5. Відповідно до п. 5.2.3 договору в редакції від 11.11.2024 орендар має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку, надіславши суборендареві відповідне письмове повідомлення, і вимагати повернення об`єкта з оренди, якщо суборендар не вносить орендну плату більше одного місяця, користується об`єктом оренди всупереч умовам цього договору та / або цільового призначення, своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження чи руйнування об`єкта оренди.

4.6. Відповідно до п. 9.2 договору суборенди строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 9.1, та закінчується 30.07.2024, а в частині зобов`язань до повного їх виконання в межах строків позовної давності. Крім цього, відповідно до п. 9.3 договору якщо жодна зі сторін упродовж 30-ти календарних днів до дати спливу його строку письмово не повідомить іншу сторону про припинення договору, то він вважається продовженим на той самий термін і на тих умовах.

4.7. Так як доказів на виконання п. 9.3 договору немає, то суд стверджує про продовження дії договору і після 30.07.2024. А значить, у лютому 2025 квітні 2026 року (період прострочення, визначений позивачем) користування майном було правомірним, у межах строку дії договору суборенди.

4.8. Пункт 9.7 договору визначає підстави для дострокового розірвання договору орендарем, а саме визначає, що орендар має право розірвати договір достроково, «якщо настали обставини, передбачені п. 5.2.3 цього договору, без письмового повідомлення про розірвання цього договору. В даному випадку договір припиняє свою дію з моменту настання таких обставин» (в редакції додаткової угоди від 11.11.2024).

4.9. Однак, позивач стверджував про припинення договору з 01.07.2025 на підставі листа, хоча доказів надіслання повідомлення від 25.06.2025 в цей час позивач не надав, а доказ надіслання такого повідомлення під час розгляду справи 13.07.2026 не може підтверджувати обставину припинення договору суборенди саме 01.07.2025. Відповідно такий доказ не може підтверджувати обставину, зазначену в позовній заяві, про розірвання договору з 01.07.2025. Так, на підставі вказаного доказу суд визнає право та намір позивача на одностороннє припинення договору. Однак, зі змісту такого повідомлення вбачається, намір позивача припинити відносини з 01.07.2025, хоча про це повідомлено відповідача тільки через рік, що не є добросовісним і пропорційним у договірних відносинах.

4.10. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про недоведеність належними і допустимими доказами факту дострокового припинення договору суборенди. Відповідно, позивач має право нараховувати орендну плату за кожен місяць фактичного користування орендованим майном, розмір якої встановлено вище 375 000,00 грн.

4.11. Натомість у позивача відсутні підстави для нарахування штрафу за порушення строків повернення майна з оренди за період 25.06.2025 - 25.11.2024 у розмірі 62 500,00 грн і за період 25.12.2025 25.04.2025 у розмірі 62 500,00 грн. Так, відповідно до пояснень позивача, наданих 14.07.2026, суму штрафу переховано з урахуванням п. 6.4 договору і такий становить 12 500,00 грн.

4.12. Так, відповідно до п. 6.4 договору у разі порушення строків повернення майна суборендар зобов`язаний сплатити на користь орендаря штраф 50 % місячної орендної плати, а також несе ризик випадкового знищення та / або пошкодження майна.

4.13. Проте, суд звертає увагу, що такому обов`язку передує факт наявності обов`язку у відповідача повернути майно, а йому відповідно факт припинення договірних відносин. Так як вище суд дійшов висновку про відсутність факту дострокового припинення договору, то і прострочення по поверненню майна суборендар не допустив. Тому позовна вимога про стягнення 12 500,00 грн штрафу задоволенню не підлягає.

5. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПОЗОВНОЇ ВИМОГИ ПРО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

5.1. Відповідно до прохальної частини позову сторона просить розірвати договір оренди нерухомого майна від 01.09.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медекс Плюс» та Фізичною особою - підприємцем Кришталь Лідією Василівною.

5.2. Так, відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

5.3. Договір (п. 9.6) також передбачає можливість дострокового припинення договору за рішенням суду.

5.4. Стаття 782 Цивільного кодексу України передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

5.5. Суд вище встановив, що у відповідача наявна заборгованість по орендній платі за період лютого 2025 року квітня 2026 року. Вказаний період прострочення є тривалим і невнесення орендної плати упродовж 15 місяців є свідченням істотного порушення умов договору.

5.6. Верховний Суд систематично зауважує, що відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, задекларувавши в нормах Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

5.7. У постанові від 29.10.2024 у справі № 916/3599/23 Верховний Суд наголошує, що наймодавець/орендодавець, вступаючи в договірні відносини щодо найму/оренди майна, розраховує на належне і своєчасне виконання умов договору оренди, в тому числі стосовно внесення орендної плати. Договір оренди майна є оплатним і зобов`язання наймача/орендаря з оплати повинні своєчасно і повному обсязі виконуватись.

5.8. Крім цього, у постанові від 06.06.2018 у справі № 350/1316/16-ц Верховний суд сформував правову позицію про те, що право орендодавця на відмову від договору найму (оренди) нежитлового приміщення, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення його до суду з вимогою про розірвання договору оренди у разі несплати орендарем платежів, передбачених договором.

5.9. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що несплата орендних платежів у строки, погоджені договором, є порушенням його умов та приписів ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, тобто є істотним порушенням умов договору оренди і відповідно до ч. 2 ст. 651, ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця.

5.10. Враховуючи вказане та відсутність заперечень відповідача, суд зазначає про обгрунтованість позовної вимоги про розірвання договору від 01.09.2021.

6. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПОЗОВНОЇ ВИМОГИ ПРО ВИСЕЛЕННЯ ВІДПОВІДАЧА

6.1. Так, відповідно до прохальної частини позову позивач також просить виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Медекс Плюс» з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою Львівська область, місто Стрий, вулиця Т. Шевченка, 103, приміщення 8, загальною площею 55 мІ.

6.2. Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

6.3. Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

6.4. Договір (п. 5.3.9) також передбачає, що у разі припинення або розірвання цього договору суборендар зобов`язаний повернути орендареві об`єкт оренди у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі йому в найм з урахуванням нормального фізичного зносу, з дотриманням вимог, передбачених п. 3.7 договору.

6.5. Пункт 3.7 у свою чергу передбачає, що суборендар зобов`язується провернути об`єкт оренди упродовж 20-ти календарних днів з моменту настання обставин, передбачених п. 3.6, і в порядку, передбаченому п. 3.2 оформляється актом приймання передачі.

6.6. Суд зауважує, що вказана позовна вимога є похідною від попередньої і є законодавчо встановленим наслідком припинення орендних відносин. Тому з метою повного та ефективного захисту права позивача в межах одного судового провадження суд вважає за необхідне задовольнити таку вимогу.

7. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО СТЯГНЕННЯ 3% РІЧНИХ ДО МОМЕНТУ ВИКОНАННЯ РІШЕННЯ

7.1. Позивач зазначав, що в рішенні суду має бути визначено, що нарахування 3% річних на суму заборгованості має здійснюватися до моменту виконання рішення суду та розраховуватися за наступною формулою: (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році). Водночас, як зазначав суд вище, у прохальній частині позову вимоги про здійснення таких нарахувань не заявлено. Проте, з метою надання відповідей на всі питання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

7.2. Так, відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

7.3. Суд враховує позицію Великої Палати Верховного суд, викладену в постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22. Так, питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.

7.4. Нарахування пені або відсотків у порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов`язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов`язання не виконується.

7.5. Передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних охоплюються приписами ч. 10 ст. 238 ГПК України за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання зобов`язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.

7.6. Аналогічна позиція застосована та підтримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22: можливість нарахування відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог у рішенні суду). Якщо суд не застосував відсотки в рішенні, то не може бути і зазначено про їх нарахування до моменту виконання рішення.

7.7. Суд підсумовує, що позивач не заявляє до стягнення 3 % річних за прострочення по орендній платі, тому підстави нараховувати 3% річних на суму заборгованості до моменту виконання рішення суду відсутні.

8. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ

8.1. Предметом судового розгляду є одна вимога майнового характеру 500 000,00 грн і дві вимоги немайнового характеру. Тому їх розгляд оплачується судовим збором у загальному розмірі 14 156,00 грн (7 500,00 грн за майнову вимогу і 6 656,00 грн за немайнові вимоги).

8.2. Позивач долучив до позовної заяви докази сплати судового збору в розмірі 8 594,80 грн, до заяви про усунення недоліків 2 789,20 грн, до заяви про збільшення розміру позовних вимог 3 328,00 грн, що разом становить 14 712,00 грн, тобто на 556,00 грн більше, ніж встановлено законом.

8.3. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Тобто позивач має право звернутися із відповідним клопотанням.

8.4. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України враховуючи часткове задоволення позову майнового характеру (на 75 %), судовий збір в частині майнової вимоги покладається на відповідача також пропорційно, а саме в розмірі 75 % від 7 500,00 грн, що становить 5 625,00 грн. Судовий збір за задоволені дві вимоги немайнового характеру в розмірі 6 656,00 грн підлягає відшкодуванню відповідачем позивачу.

8.5. Позивач повідомив, що планує понести додаткові витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 40 000,00 грн, докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані додатково протягом 5 днів з дня ухвалення рішення суду.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медекс Плюс» (76019, м. Івано - Франківськ, вул. Військових Ветеранів, 10, ідентифікаційний код юридичної особи 37409493) на користь Фізичної особи - підприємця Кришталь Лідії Василівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 375 000,00 грн основного боргу, 12 281,00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна від 01.09.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медекс Плюс» (76019, м. Івано - Франківськ, вул. Військових Ветеранів, 10, ідентифікаційний код юридичної особи 37409493) та Фізичною особою - підприємцем Кришталь Лідією Василівною ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Медекс Плюс» (76019, м. Івано - Франківськ, вул. Військових Ветеранів, 10, ідентифікаційний код юридичної особи 37409493) з нежитлового приміщення, що розташоване за адресою Львівська область, місто Стрий, вулиця Т. Шевченка, 103, приміщення 8, загальною площею 55 мІ.

5. Відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 125 000,00 грн штрафу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.10.2026.

Суддя Матвіїв Р.І.