Рішення № 140870456, 13.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р.

м. Київ

Справа № 911/2473/26

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Музичук Є.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29001, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул. Героїв Майдану, будинок 12, 8 поверх, код 21312821)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроніка" (09844, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Степове, вул. Каштанова, будинок 7, код 45302144)

про стягнення 68000 грн,

за участю представників:

позивача та відповідача: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроніка" про стягнення 68000 грн.

Ухвалою суду від 26.08.2026, зокрема, відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Призначено проведення підготовчого засідання на 14.09.2026.

Ухвалою суду від 14.09.2026 відкладено розгляд справи на 28.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.09.2026 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.10.2026.

Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідач своїм процесуальним правом не скористався незважаючи на отримання ухвал суду в електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного листа. Відповідач не подавав жодних письмових клопотань, пов`язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не виявляв наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавав заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не реалізував надане йому законом право на участь у судовому процесі та доступ до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання 13.10.2026 учасники справи не з`явились. Дослідивши матеріали справи суд виготовив та підписав вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини справи та узагальнена позиція сторін.

Рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2025 № 72/131-р/к у справі №72/22-25 на ТОВ «Дроніка» накладено штраф у розмірі 68000 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Копію зазначеного рішення разом із супровідним листом від 23.09.2025 № 72-02/4248е було надіслано відповідачу поштовим відправленням №0601195727612.

Водночас поштове відправлення повернулося до позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У зв`язку з неможливістю вручення рішення відповідачу позивач, керуючись частиною першою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оприлюднив інформацію про прийняте рішення в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» від 14.11.2025 № 233 (8158).

З огляду на оприлюднення зазначеної інформації рішення вважається врученим відповідачу 24.11.2025, а встановлений Законом двомісячний строк для добровільної сплати накладеного штрафу закінчився 24.01.2026.

Позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви документи, які підтверджували б сплату відповідачем штрафу в розмірі 68000 грн, до Відділення не надходили.

У зв`язку з невиконанням відповідачем рішення адміністративної колегії Відділення 29.01.2026 головою Відділення видано наказ № 72/15/ю у справі № 72/22-25 про примусове виконання рішення в частині стягнення штрафу в розмірі 68000 грн. Зазначений наказ листом від 29.01.2026 № 72-02/403е направлено до Тетіївського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції для примусового виконання.

05.02.2026 відкрито виконавче провадження №80179123.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на положення Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до яких за кожний день прострочення сплати штрафу нараховується пеня в розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу, при цьому загальний розмір пені не може перевищувати розміру накладеного штрафу.

Крім того, позивач зазначає, що нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов`язковий характер та не потребує прийняття окремого рішення органу державної влади про її застосування. На підтвердження цієї позиції позивач посилається на постанову Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.

Здійснюючи розрахунок пені, позивач визначив початком її нарахування 26.01.2026, оскільки 24 та 25 січня 2026 року припадали на вихідні дні. За розрахунком позивача, станом на 13.08.2026 кількість днів прострочення сплати штрафу становила 200 днів.

Виходячи із суми штрафу 68000 грн та встановленої законом ставки пені в розмірі 1,5 відсотка за кожний день прострочення, позивач визначив розмір пені за один день прострочення в сумі 1020 грн, а за 200 днів - у сумі 204000 грн. Водночас, з урахуванням передбаченого частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» обмеження щодо максимального розміру пені, позивач визначив суму пені, яка підлягає стягненню, у розмірі 68000 грн.

Позивач також посилається на частину сьому та чотирнадцяту статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до яких у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують її в судовому порядку, а суми стягнутих штрафів і пені зараховуються до державного бюджету України.

Обґрунтовуючи право на звернення до суду, позивач посилається на статтю 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», відповідно до якої Комітет та його територіальні відділення з метою захисту інтересів держави, споживачів і суб`єктів господарювання подають до суду позови про стягнення пені, не сплаченої в добровільному порядку.

З огляду на викладене Південно-західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить суд стягнути з ТОВ «Дроніка» пеню за прострочення сплати штрафу в розмірі 68000 грн із зарахуванням зазначеної суми до загального фонду Державного бюджету України.

Висновки господарського суду

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Як встановлено судом, рішенням адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2025 № 72/131-р/к у справі № 72/22-25 на товариство з обмеженою відповідальністю «Дроніка» накладено штраф у розмірі 68000 грн.

Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов`язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.

Як убачається з матеріалів справи, копію рішення від 19.09.2025 № 72/131-р/к було надіслано відповідачу супровідним листом від 23.09.2025 № 72-02/4248е, однак поштове відправлення повернулося до позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання». У подальшому інформацію про прийняте рішення оприлюднено в газеті Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» від 14.11.2025 № 233 (8158).

Позивач визначив датою вручення рішення відповідачу 24.11.2025, а останнім днем строку для добровільної сплати штрафу - 24.01.2026.

Водночас доказів сплати відповідачем накладеного штрафу в розмірі 68000 грн матеріали справи не містять.

Відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі півтора відсотка від суми штрафу. При цьому розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Отже, нарахування пені за прострочення сплати штрафу передбачено безпосередньо Законом та пов`язане з невиконанням особою обов`язку зі сплати штрафу у встановлений строк.

Як убачається з розрахунку, поданого позивачем, початком нарахування пені визначено 26.01.2026, а кількість днів прострочення станом на 13.08.2026 становить 200 днів. За таких обставин розмір пені за один день прострочення становить 1020 грн, а загальна сума нарахованої пені 204000 грн.

Оскільки відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені обмежений сумою накладеного штрафу, позивач визначив до стягнення пеню в розмірі 68000 грн.

При цьому частиною сьомою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку.

Таким чином, з огляду на встановлений факт несплати відповідачем штрафу у визначений законом строк, наявність передбаченої законом підстави для нарахування пені та здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Дроніка» пені в розмірі 68000 грн.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету України.

За таких обставин позовні вимоги Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню в повному обсязі, а пеня в розмірі 68000 грн - стягненню з відповідача із зарахуванням до загального фонду Державного бюджету України.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав, доводів позивача щодо наявності підстав для стягнення пені не спростував, доказів її сплати, а також контррозрахунку заявленої до стягнення суми до суду не надав.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вирішення питання щодо судових витрат.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроніка" (09844, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Степове, вул. Каштанова, будинок 7, код 45302144) пеню у розмірі 68000 грн із зарахуванням означеної суми у дохід загального фонду Державного бюджету України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дроніка" (09844, Київська обл., Білоцерківський р-н, село Степове, вул. Каштанова, будинок 7, код 45302144) на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29001, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул. Героїв Майдану, будинок 12, 8 поверх, код 21312821) 2662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 23.10.2026.

Суддя А.Ф. Черногуз