Ухвала суду № 140870171, 23.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

23.10.2026Справа № 910/13143/26Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши

заяву Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Малліс»

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва (далі Комунальне підприємство, заявник) звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Малліс» (далі ТОВ «РГ «Малліс», боржник) заборгованості за договором № 76-П від 31.03.2024 у сумі 6720,00 грн.

Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Так, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України) тощо.

Разом з тим, у порушення зазначеної норми, в заяві про видачу судового наказу заявник не вказав правильної адреси місцезнаходження боржника.

Як вбачається з відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника (ТОВ «РГ «Малліс», ідентифікаційний код 24924826) є: 03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, буд. 5. Водночас у своїй заяві Комунальне підприємство зазначило інші відомості стосовно боржника, що не відповідають даним, які містяться в Єдиному держреєстрі.

Крім того відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору.

Судом встановлено, що до заяви про видачу судового наказу заявник долучив платіжну інструкцію № 877 від 07.10.2026 про сплату судового збору в сумі 332,80 грн.

Проте, як вбачається з виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судовий збір за вищевказаною платіжною інструкцією був зарахований за подання заяви про видачу судового наказу за іншою заявою Комунального підприємства до цього ж боржника у справі № 910/12832/26, за якою ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2026 було відмовлено у видачі судового наказу.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Таким чином платіжну інструкцію № 877 від 07.10.2026 може бути повторно використано на підтвердження сплати судового збору, якщо після відмови у видачі судового наказу, заявник звертається з такими ж вимогами в порядку позовного провадження.

У випадку звернення з цією ж заявою (про видачу судового наказу) повторно в наказному провадженні, заявник повинен сплатити судовий збір за новим платіжним дорученням, оскільки приписи процесуального законодавства не передбачають можливість зарахування судового збору за одним і тим же платіжним документом двічі.

Таким чином додана до заяви платіжна інструкція № 877 від 07.10.2026 не може бути належним доказом сплати судового збору у даній справі.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного заява Комунального підприємства про видачу судового наказу подана з порушенням приписів вимог ГПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ГПК України).

Водночас суд звертає увагу заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Голосіївського району м. Києва у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна група «Малліс» заборгованості в сумі 6720,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього часу може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К. І.