Рішення № 140869933, 22.10.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/8531/26

Провадження № 2/727/4239/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд міста Чернівців у складі:

головуючого судді Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 102698405 від 08 липня 2024 року в розмірі 34 361,00 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан», первісний кредитор) та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 102698405, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом. Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитодавець свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку відповідача, однак відповідач у встановлені графіком платежів строки кредит не повернула, комісію та проценти не сплатила.

26 листопада 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на 10 серпня 2026 року становить 34 361,00 грн, з яких: 5 000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту; 276,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 22 829,80 грн прострочена заборгованість за процентами; 6 255,20 грн заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання. Направлена відповідачу претензія від 03 серпня 2026 року вих. № 24008352/4969 залишилася без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівців від 25 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів було направлено відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією за відомою суду адресою її місця проживання: АДРЕСА_1 . Поштове відправлення повернулося до суду невручене з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Адреса, на яку суд направляв поштову кореспонденцію, зазначена відповідачем як адреса її реєстрації та місця проживання у договорі про споживчий кредит. Отже, відповідач вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки справа розглядається без повідомлення (виклику) учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося, а рішення суд підписує без його проголошення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази, суд встановив такі обставини.

08 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» (код ЄДРПОУ 40484607) як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником з використанням вебсайту кредитодавця tengo.ua укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 102698405 (індивідуальна частина) (далі кредитний договір, договір).

За умовами пунктів 1.11.4 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 5 000,00 грн на строк 345 днів з 08 липня 2024 року, а позичальник повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до Графіку платежів (додаток № 1 до договору). Дата остаточного погашення заборгованості 18 червня 2025 року.

Пунктом 1.5 договору визначено, що загальні витрати позичальника за кредитом складають 19 050,00 грн; денна процентна ставка становить: (19 050,00 грн / 5 000,00 грн) / 345 днів ? 100 % = 1,10 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка 7 345,37 % річних; орієнтовна загальна вартість кредиту 24 050,00 грн. Зазначені показники розраховано з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором.

Згідно з пунктом 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 276,00 грн (5,75 % від суми кредиту) та нараховується одноразово в момент видачі кредиту. Відповідно до пункту 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду нараховуються за ставкою 255,50 % річних на фактичну заборгованість за кредитом; згідно з пунктом 1.5.3 договору протягом решти строку кредитування проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою 511,00 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду. Нараховані згідно з пунктами 1.5.2 та 1.5.3 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 18 774,00 грн. Тип процентної ставки фіксована (пункт 1.6 договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з пунктом 2.2.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту, по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування; строк сплати кожної окремої частини кредиту (тіла кредиту) настає та завершується у відповідну дату платежу згідно з Графіком платежів. Пунктом 2.2.3 договору передбачено, що після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Пролонгація та право позичальника продовжувати строк кредитування договором не передбачені (пункт 2.3).

Графіком платежів передбачено 23 розрахункові періоди тривалістю по 15 днів з датами платежів з 23 липня 2024 року по 18 червня 2025 року; погашення тіла кредиту здійснюється частинами по 100,00 грн у дати платежів з 07 серпня 2024 року по 03 червня 2025 року та 2 900,00 грн у дату остаточного платежу 18 червня 2025 року; комісія за надання кредиту сплачується частинами по 12,00 грн у кожну дату платежу; проценти за користування кредитом визначено за кожен розрахунковий період у сумах від 525,00 грн за перший до 609,00 грн за останній період, що в загальному розмірі становить 18 774,00 грн.

Розділом 4 договору встановлено відповідальність позичальника. Згідно з пунктом 4.1 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно з Графіком платежів) та/або сплати процентів та/або комісії позичальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 700 грн за кожен випадок порушення, якщо порушення відповідної дати платежу триває більше ніж 6 днів. Пунктом 4.2 договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно з Графіком платежів) кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, має право нараховувати проценти за ставкою 511 % річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом.

Пунктом 3.2.6 договору передбачено право кредитодавця відступати свої права за договором на користь третіх осіб без згоди позичальника.

Договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 673399 08 липня 2024 року о 10:38, що зазначено на самому договорі та підтверджується довідкою з інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан» про надсилання одноразового ідентифікатора у формі смс від 02 червня 2026 року, відповідно до якої одноразовий ідентифікатор 673399 для підписання договору № 102698405 від 08 липня 2024 року надіслано 08 липня 2024 року о 10:38 на номер телефону позичальника НОМЕР_2 . Цей самий номер телефону, а також паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_3 ) та адреса реєстрації позичальника зазначені у договорі та в заяві на отримання кредиту (додаток № 2 до договору).

Згідно з платіжним дорученням № 92497684 від 08 липня 2024 року ТОВ «Мілоан» через АТ КБ «ПриватБанк» перерахувало 5 000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 (код НОМЕР_3 ) на картку № НОМЕР_4 з призначенням платежу «Кошти згідно договору 102698405».

З відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 102698405 вбачається, що відповідач жодного платежу на погашення заборгованості не здійснила. Первісний кредитор 08 липня 2024 року нарахував комісію за надання кредиту в сумі 276,00 грн, з 09 липня 2024 року по 26 листопада 2024 року нараховував проценти за користування кредитом згідно з пунктами 1.5.2, 1.5.3 договору на залишок тіла кредиту, строк повернення якого за Графіком платежів ще не настав, а на прострочені частини тіла кредиту проценти згідно з пунктом 4.2 договору, а також штрафи згідно з пунктом 4.1 договору по 700,00 грн.

26 листопада 2024 року між ТОВ «Мілоан» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т, на виконання якого сторонами підписано акт приймання-передачі Реєстру боржників від 26 листопада 2024 року, а позивач платіжною інструкцією № 8083 від 26 листопада 2024 року сплатив первісному кредитору 2 042 877,28 грн з призначенням платежу «Оплата згідно Договору відступлення прав вимоги №114-МЛ/Т від 26.11.2024р без ПДВ».

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т від 26 листопада 2024 року до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 102698405 від 08 липня 2024 року в загальному розмірі 20 221,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту (у тому числі 800,00 грн прострочена); 8 689,80 грн заборгованість за процентами за користування кредитом (у тому числі 8 337,00 грн прострочена); 276,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту (у тому числі 108,00 грн прострочена); 6 255,20 грн заборгованість за неустойкою та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного позивачем за період з 29 листопада 2024 року по 18 червня 2025 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щоденно нараховувало відповідачу проценти за користування кредитом у сумі 70,00 грн (1,4 % від 5 000,00 грн) усього 14 140,00 грн за 202 дні, внаслідок чого загальна сума заборгованості за процентами склала 22 829,80 грн (8 689,80 грн + 14 140,00 грн). Згідно з випискою з особового рахунку станом на 10 серпня 2026 року заборгованість відповідача становить 34 361,00 грн.

03 серпня 2026 року позивач направив відповідачу претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 24008352/4969, яка залишилася без виконання.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначив, що будь-який вид договору, який укладений в електронному вигляді через інтернет, може вважатися укладеним, якщо він підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором; без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без вчинення дій з підписання договору такий договір не був би укладений.

Матеріалами справи підтверджено, що кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 673399, надісланим кредитодавцем на номер мобільного телефону відповідача, вказаний нею в договорі та в заяві на отримання кредиту. Відповідач не заперечувала факт укладення договору та його умови, доказів, які б спростовували ці обставини, не надала. За таких обставин суд дійшов висновку, що сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору (частина перша статті 638 ЦК України), а договір є укладеним та обов`язковим для виконання.

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтями 7780 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин справи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Факт надання відповідачу кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 92497684 від 08 липня 2024 року, у якому зазначено прізвище, ім`я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків отримувача ( ОСОБА_1 , НОМЕР_3 ), маскований номер платіжної картки отримувача № НОМЕР_4 , що збігається з номером картки, визначеним у пункті 2.1 договору та в заяві на отримання кредиту, а також призначення платежу з посиланням на номер кредитного договору. Зазначене узгоджується з відомістю первісного кредитора про щоденні нарахування та погашення. Відповідач факт отримання кредитних коштів не заперечила.

Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом (частина перша статті 84 ЦПК України). Оскільки наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності є достатніми для встановлення факту перерахування відповідачу кредитних коштів, а обставини отримання коштів відповідачем не оспорюються, суд не вбачає необхідності у витребуванні доказів у АТ КБ «ПриватБанк», тому клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Таким чином, ТОВ «Мілоан» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн, тоді як відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати комісії і процентів у строки, встановлені Графіком платежів, не виконала.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т від 26 листопада 2024 року, акт приймання-передачі Реєстру боржників, платіжна інструкція про оплату за договором відступлення та витяг з реєстру боржників підтверджують, що до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 102698405 від 08 липня 2024 року. Право кредитодавця на відступлення прав вимоги без згоди позичальника передбачене пунктом 3.2.6 кредитного договору. Отже, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах, а обсяг його прав визначається умовами кредитного договору.

Строк повернення кредиту в повному обсязі (18 червня 2025 року) настав. Доказів повернення відповідачем кредиту у будь-якій частині матеріали справи не містять. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн.

Комісія за надання кредиту в розмірі 276,00 грн погоджена сторонами в пункті 1.5.1 договору та Графіку платежів, є одноразовою платою за підготовку, організацію та надання кредиту, увійшла до загальних витрат за споживчим кредитом і врахована під час розрахунку денної процентної ставки за договором. Ця заборгованість перейшла до позивача згідно з реєстром боржників і відповідачем не сплачена, тому підлягає стягненню. Вимог щодо стягнення комісії за обслуговування кредиту позивач не заявляв (заборгованість за нею зазначена в розрахунку як нульова).

Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка розраховується як відношення загальних витрат за споживчим кредитом до загального розміру кредиту та строку кредитування за формулою: ДПС = (ЗВСК / ЗРК) / t ? 100 %, де ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом, ЗРК загальний розмір кредиту, t строк кредитування у днях.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) сформулював такі висновки щодо застосування норм права: норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом № 3498-IX, є імперативною; нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure. Законом № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки: перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року) 2,5 %; другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) 1,5 %; третій етап (з 20 серпня 2024 року) 1,0 % для договорів, укладених у відповідний період.

У цій же постанові Об`єднана палата Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит, як тлумачення умов договору, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору під час вирішення спору суд здійснює тлумачення змісту договору навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення. Натомість оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може, тобто за відсутності таких вимог суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Кредитний договір у цій справі укладено 08 липня 2024 року, тобто в межах другого етапу перехідного періоду, протягом якого максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1,5 %. Визначена у пункті 1.5 договору денна процентна ставка становить 1,10 % ((276,00 грн + 18 774,00 грн) / 5 000,00 грн / 345 днів ? 100 %), тобто не перевищує встановленого законом граничного розміру. Отже, підстав для висновку про нікчемність умов договору щодо розміру процентів немає, а відповідач, не звернувшись із зустрічним позовом, не заявляла вимог про визнання умов договору несправедливими чи їх зміну. За таких обставин суд не зменшує розмір процентної ставки, погодженої сторонами, а перевіряє, чи відповідає заявлена до стягнення сума процентів умовам договору.

Згідно з частиною першою статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів; якщо буквальне значення слів і понять не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (частини третя, четверта статті 213 ЦК України). Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Системний аналіз пунктів 1.5.2, 1.5.3, 2.2.2 та 4.2 кредитного договору у сукупності з Графіком платежів свідчить, що сторони погодили нарахування процентів за користування кредитом (плати за правомірне користування коштами) лише на залишок тіла кредиту, строк повернення якого за Графіком платежів ще не настав. Саме такий розмір процентів закладено в Графік платежів, де проценти за кожен розрахунковий період обчислено за ставкою 1,4 % на день від залишку кредиту після погашення чергової частини тіла кредиту, а їх загальна сума за весь строк кредитування визначена в розмірі 18 774,00 грн. Натомість на прострочені частини тіла кредиту пунктом 4.2 договору передбачено нарахування процентів за ставкою 511 % річних, які договір прямо кваліфікує як проценти за порушення грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, тобто як міру відповідальності.

Такий порядок нарахування узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16, про те, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно. Саме так нараховував проценти первісний кредитор ТОВ «Мілоан», що підтверджується відомістю про щоденні нарахування: з настанням кожної дати платежу проценти за користування кредитом нараховувалися на зменшений залишок непростроченого тіла кредиту, а на прострочену частину проценти згідно з пунктом 4.2 договору.

Станом на дату відступлення права вимоги (26 листопада 2024 року) заборгованість за процентами за користування кредитом, нарахованими відповідно до умов договору, становила 8 689,80 грн, що відповідає сумі процентів за Графіком платежів за розрахункові періоди з 09 липня по 20 листопада 2024 року (8 337,00 грн) та процентам за період з 21 по 26 листопада 2024 року (6 днів ? 58,80 грн = 352,80 грн). Ця заборгованість перейшла до позивача та підлягає стягненню.

Водночас за період з 29 листопада 2024 року по 18 червня 2025 року позивач нараховував проценти за ставкою 1,4 % на день на всю суму кредиту 5 000,00 грн (по 70,00 грн щоденно), у тому числі на ту частину тіла кредиту, строк повернення якої настав і яка була простроченою. Такий порядок нарахування не відповідає умовам пунктів 1.5.3, 2.2.2 кредитного договору та Графіку платежів, суперечить пункту 4.2 договору і фактично є стягненням під виглядом процентів за користування кредитом процентів за порушення грошового зобов`язання. Новий кредитор відповідно до статті 514 ЦК України набув права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, і не може в односторонньому порядку змінювати погоджений сторонами порядок нарахування процентів (стаття 525 ЦК України, пункт 1.7 договору). Крім того, навіть за наявності сумнівів щодо змісту відповідних умов договору, вони мали б тлумачитися на користь споживача.

Відповідно до умов кредитного договору та Графіку платежів проценти за користування кредитом за період з 29 листопада 2024 року по 18 червня 2025 року становлять 9 966,60 грн, а саме: за період з 29 листопада по 05 грудня 2024 року 411,60 грн (7 днів ? 58,80 грн, що становить 1,4 % від непростроченого залишку тіла кредиту 4 200,00 грн); за розрахункові періоди з 06 грудня 2024 року по 18 червня 2025 року 9 555,00 грн згідно з Графіком платежів (861,00 + 840,00 + 819,00 + 798,00 + 777,00 + 756,00 + 735,00 + 714,00 + 693,00 + 672,00 + 651,00 + 630,00 + 609,00).

Таким чином, загальний розмір заборгованості за процентами за користування кредитом, який підлягає стягненню з відповідача, становить 18 656,40 грн (8 689,80 грн + 9 966,60 грн), що не перевищує визначеної договором суми процентів за весь строк кредитування (18 774,00 грн). Проценти нараховано в межах строку кредитування, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, про припинення права кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом після спливу визначеного договором строку кредитування.

Решта заявленої до стягнення суми процентів у розмірі 4 173,40 грн (22 829,80 грн 18 656,40 грн) нарахована з порушенням умов кредитного договору, а за своєю правовою природою є процентами, нарахованими на прострочену заборгованість за тілом кредиту, від сплати яких відповідач звільнена з підстав, наведених нижче, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і який триває на час ухвалення цього рішення.

Кредитний договір укладено, а прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань допущено в період дії воєнного стану. Заявлена позивачем до стягнення заборгованість у розмірі 6 255,20 грн, як убачається з відомості про щоденні нарахування та витягу з реєстру боржників, складається зі штрафів, нарахованих первісним кредитором згідно з пунктом 4.1 договору (8 випадків ? 700,00 грн = 5 600,00 грн), та процентів за порушення грошового зобов`язання, нарахованих згідно з пунктом 4.2 договору як проценти, передбачені статтею 625 ЦК України (655,20 грн). Оскільки в силу пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України відповідач звільнена від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, та від обов`язку сплати неустойки (штрафу) за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, позовні вимоги про стягнення 6 255,20 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 102698405 від 08 липня 2024 року в розмірі 23 932,40 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 276,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 18 656,40 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 10 428,60 грн (6 255,20 грн неустойки та процентів за порушення грошового зобов`язання і 4 173,40 грн процентів, нарахованих з порушенням умов договору) слід відмовити.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 54442 від 21 серпня 2026 року. Позовні вимоги задоволено на суму 23 932,40 грн, що становить 69,65 % від ціни позову (34 361,00 грн). Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 854,36 грн (2 662,40 грн ? 23 932,40 / 34 361,00).

Відповідно до частин першоїтретьої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на оплату послуг адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті або сплачена відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1408806 від 20 жовтня 2025 року, акт наданих послуг № Д/32398 від 10 серпня 2026 року та детальний опис наданих послуг до нього, відповідно до яких адвокатом надано послуги загальним обсягом 6 годин 30 хвилин (усна консультація, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції, складення позовної заяви, подання її до суду) вартістю 8 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подала. Враховуючи, що витрати на правничу допомогу документально підтверджені та пов`язані з розглядом цієї справи, з урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 5 571,99 грн (8 000,00 грн ? 23 932,40 / 34 361,00).

Керуючись статтями 11, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 628, 629, 637, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, статтями 8, 13 Закону України «Про споживче кредитування», пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статтями 12, 13, 7681, 84, 89, 128, 133, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263265, 268, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102698405 від 08 липня 2024 року в розмірі 23 932,40 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 276,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту; 18 656,40 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1 854,36 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 571,99 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, Львівська обл., м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.М. Танасійчук