Рішення № 140868777, 12.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/75/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 Справа № 908/1443/26

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А) в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах:

1) Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)

2) Східного офісу Держаудитслужби, (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2) в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС», (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158)

про стягнення 1 265 940,00 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Проценко І.Е.

За участю представників сторін:

Від прокуратури Гапонова В.М., на підставі посвідчення № 075791 від 01.03.2023;

від позивача 1 Сполохов Є.О., на підставі довіреності № 2 від 05.01.2026, адвокатське свідоцтво № ЗП001453 від 30.10.2017;

від позивача 2 не з`явився;

від відповідача не з`явився;

16.06.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 15/2-1490-26, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС від 15.06.2026, (вх. № 1688/08-07/26 від 16.06.2026) Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя та Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС», м. Запоріжжя про стягнення 1 265 940,00 грн. штрафних санкцій, в тому числі 508 540,00 грн. пені та 757 400,00 грн. штрафу, за невиконання умов договору про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 справу № 908/1443/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1443/26 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/75/26, підготовче засідання призначено на 22.07.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.07.2026 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1443/26 до 21.09.2026, підготовче засідання відкладалося на 27.08.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 закрито підготовче провадження у справі № 908/1443/26 та призначено справу до розгляду по суті на 15.09.2026.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.09.2026 у зв`язку із перебуванням головуючого судді у справі Зінченко Н.Г. з 14.09.2026 по 25.09.226 включно у відпусті судове засідання перенесено на 12.10.2026.

В судове засідання 12.10.2026 з`явилися прокурор і позивач 1, фіксація судового процесу здійснювалася з використанням системи відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

В судовому засіданні 12.10.2026 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Представник позивача 2 в судове засідання 12.10.2026 не з`явився.

В матеріалах справи № 908/1443/26 наявні Пояснення Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області вих. № 040825-17/1693-2026 від 10.07.2026 (вх. № 15456/08-08/26 від 15.07.2026), в яких позивачем 2 заявлено клопотання здійснювати розгляд справи № 908/1443/26 без участі в судових засіданнях уповноваженого представника Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області з урахуванням наданих письмових пояснень.

Представник відповідача в жодне судове засідання у справі № 908/1443/26 не з`явився, про поважність причин неявки суд завчасно жодного разу не повідомив. Заяв про визнання позову від відповідача до суду не надходило.

Всі ухвали суду у даній справі відповідно до вимог ст. 122 ГПК України офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Її копію відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено прокурору, позивачам Управлінню оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації та Східному офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області в електронному вигляді до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІКС.

У зв`язку з відсутністю зареєстрованого електронного кабінету у відповідача ухвали суду у справі № 908/1443/26 направлялися останньому на адресу його місцезнаходження відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158). Крім того, ухвали суду від 22.07.2026, від 27.08.2026 і від 09.09.2026 у цій справі направлялися на відому суд адресу директора ТОВ «ГЕРТРОС» Дорошенко К.В. ( АДРЕСА_1 ). Проте, всі зазначені ухвали (від ТОВ «ГЕРТРОС» і Дорошенко К.В.) повернуті національним оператором поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «Закінчення встановленого терміну зберігання».

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що відповідач у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. (Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г)

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, Касаційний господарський суд здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду. (Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Отже, судом вжиті всі можливі передбачені процесуальним законом заходи для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1443/26 та подальший розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 12.10.2025 за відсутністю позивача 2 і відповідача, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Заявлені прокурором вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням на приписи ст., ст. 19, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст., ст. 6, 11, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 624, 626, 628, 663, 712 ЦК України. Мотивуючи заявлені вимоги прокурор зазначає, що між Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС» (Постачальник) укладено договір про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025, за умовами якого Постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок зобов`язався здійснити поставку (доставку) товару (квадрокоптер DJI Mavic 3 Pro (RC) (СР.МА.00000656.01) у кількості 100 штук) до 14.11.2025 включно (п., п. 1.1, 1., 4.1 договору). Як стверджує прокурор, за результатами опрацювання Єдиного вебпорталу використання публічних коштів встановлено, що оплата за договором Управлінням на користь ТОВ «ГЕРТРОС» не здійснювалась. В електронній системі публічних закупівель «Prozorro» відсутні будь-які відомості, які б свідчили про укладання між сторонами договору № 444/ОБ від 13.10.2025 додаткових угод про продовження строку виконання зобов`язань за ним. Також в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» відсутній звіт про виконання вказаного договору. Таким чином, у супереч умовам договору відповідач у визначені строки товар не поставив, чим порушив взяти на себе зобов`язання та істотно затримав поставку критично необхідного обладнання спеціального призначення. У зв`язку із невиконанням Постачальником належним чином взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025 щодо своєчасної поставки товару (квадрокоптер DJI Mavic 3 Pro(RC) (СР.МА.00000656.01) у кількості 100 штук прокурором на підставі п. 9.3 договору нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 508 540,00 грн. пені та 757 400,00 грн. штрафу. Враховуючи викладене, прокурор просить суд позов задовольнити повністю. Також прокурор просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Позивач 1 про відмову від позову прокурора не заявив, процесуальним правом на подання заяви із викладенням власної позиції щодо поданого прокурором позову в інтересах держави не скористався.

Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (позивач 2 у справі) надані суду письмові пояснення, в яких позивач 2 зазначив, що Управлінням відповідно до п. 3.8.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2025 року, проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово - господарської діяльності Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації за період з 01.01.2024 по 31.12.2025. Результати ревізії оформлено актом ревізії від 06.02.2026 № 040820-20/1. В ході проведення ревізії дослідженням виконання договорів, укладених Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, на предмет своєчасності поставки контрагентами товарів, виконання робіт і надання послуг встановлені випадки порушення строків поставки товарів при тому, що Управлінням пеня та штраф не нараховувались. Претензійно-позовна робота щодо стягнення коштів пені та штрафів не велася. Так, в ході проведення ревізії встановлено, що TOB «ГЕРТРОС» за договором від 13.10.2025 № 444/ОБ прострочено терміни поставки товару на 47 днів (розраховано в межах терміну ревізуємого періоду, який визначено по 31.12.2025). При цьому, Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації за договором від 13.10.2025 № 444/ОБ пеня та штраф за порушення строку поставки товару не нараховані, відповідні вимоги щодо сплати штрафних санкцій постачальнику не направлялися, претензійно-позовна робота зі стягнення пені та штрафу у судовому порядку не проводилась та відповідно пеня та штраф постачальником товару не сплачені. Вказане є порушенням п. 9.3 договору про закупівлю від 13.10.2025 № 444/ОБ та частини 1 статті 629 ЦК України в частині того, що договір є обов`язковим до виконання. Розрахований в ході проведення ревізії розмір штрафних санкцій по договору від 13.10.2025 № 444/ОБ склав: пеня 508 540 грн., штраф 757 400 грн. Згідно п. 27 ч. І ст. 66 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду обласного бюджету належать штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником коштів договорів із суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт та послуг за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів. Таким чином, через ненарахування штрафних санкцій за договором від 13.10.2025 № 444/ОБ загальним фондом обласного бюджету недоотримано доходів на суму 1 265 940 грн. За результатами ревізії Управлінню оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації направлено лист з обов`язковими вимогами щодо усунення виявлених ревізією порушень від 24.03.2026 № 040820-15/768-2026. На вказані вище вимоги об`єктом контролю надано інформацію листом від 24.04.2026 № 46-вих, в якому зазначено що Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації боржникам (в тому числі ТОВ «ГЕРТРОС» за договором від 13.10.2025 № 444/ОБ) направлено письмові претензії з вимогою про сплату розрахованих відповідно до умов договорів сум пені і штрафів. Вказані вимоги від 24.03.2026 № 040820-15/768-2026 Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації в судовому порядку не оскаржувалися. Також позивач 2 зауважив, що органам Держаудитслужби як суб`єктам владних повноважень, правовий статус яких визначено Законом «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», надано право звертатися до суду з відповідним позовом про відшкодування збитків. При цьому, реалізація результатів заходів державного фінансового контролю, зокрема, спрямована на усунення виявлених порушень чи відшкодування заподіяної шкоди (у конкретно визначених випадках), здійснюються відповідно до законів та порядків залежно від виду заходу державного фінансового контролю, що проводився. Таким чином, позивач 2 просить суд врахувати наведені пояснення при вирішенні спору по суті.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив, як і будь-яких процесуальних клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення прокурора та позивача 1 сторін, суд

УСТАНОВИВ

За результатами проведення запиту (ціни) пропозицій (ідентифікатор закупівлі UA-2025-10-03-006950-a) 13.10.2025 між Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (Покупець, позивач 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС» (Постачальник, відповідач у справі) укладено Договір про закупівлю № 444/ОБ (далі Договір).

З преамбули вказаного Договору вбачається, що він укладений на підставі норм Цивільного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, передбачених законодавством у сфері публічних закупівель.

За умовами п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця у погоджені сторонами строки, Квадрокоптери DJI Mavic 3 Pro (RC) (СР.МА.00000656.01) для потреб Сил оборони України (Код ДК 021:2015: 34710000-7 Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном) (далі Товар) вказаний у Специфікації, Додаток 1 до цього Договору, що є невід`ємною його частиною, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та сплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

Найменування Товару, кількість та ціна за одиницю, що передається Постачальником Покупцю, зазначено у Додатку 1 до цього Договору. (п. 1.2 Договору)

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість Договору визначена на підставі Додатку 1 до даного договору та складає 10 820 000,00 грн. без ПДВ.

Оплата здійснюється Покупцем за фактично отриманий належної якості Товар шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у даному Договорі, протягом 30 календарних днів після підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної. (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 4.1 договору Постачальник власними силами, засобами та за власний рахунок відповідно до умов даного Договору зобов`язується здійснити поставку (доставку) Товару до « 14» листопада 2025 року включно, за адресою: Запорізька обл. м. Запоріжжя (з міркувань безпеки конкретна адреса доставки Товару не зазначається). Постачальник зобов`язується не пізніше ніж за 1 день до дати поставки товару до м. Запоріжжя, письмово повідомити про це Покупця для отримання детальної інформації щодо місця приймання-передачі Товару.

За змістом пунктів 4.3, 4.4, 4.7 Договору факт приймання Товару підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін належним чином оформленої накладної на Товар (на кожну поставлену партію / частину Товару). Датою поставки Товару є дата його передачі уповноваженому представнику Покупця та підписання видаткової накладної. Право власності Замовника на отриманий Товар виникає з моменту передачі Покупцю Товару.

Згідно з п. 7.3.1 Договору Постачальник прийняв на себе зобов`язання поставляти Покупцю Товар, в строк та на умовах, передбачених даним Договором.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань, передбачених цим договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та додатково чинним законодавством України.

За порушення строку поставки Товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період Постачальник на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. (п. 9.3 Договору)

В п. 10.1 Договору погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін. Під непереборною силою в цьому Договорі розуміються будь-які надзвичайні або невідворотні події зовнішнього щодо Сторін характеру або їх наслідки, які виникають без вини Сторін, поза їх волею або всупереч волі й бажанню Сторін, і які не можна, за умови застосування звичайних для цього заходів, передбачити й не можна при всій обережності й передбачливості запобігти (уникнути), у тому числі, але не винятково стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки й т. п.), нещастя біологічного, техногенного й антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин і устаткування, масові епідемії та ін.), карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України, обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські заворушення, прояви тероризму, масові страйки й локаути, бойкоти та ін.).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 14-ти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі шляхом направлення офіційного листа на офіційну електронну адресу (або електронну адресу, зазначену в договорі). Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання чи припинення обставин непереборної сили позбавляє Сторону права посилатися на них як на обставини, що звільняють від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором. (п. 10.2 Договору)

Згідно з пункту 12.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін (в разі використання).

Пунктом 12.2 Договору встановлено, що строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору і діє до 31.12.2025 року, а в частині оплати за поставлений товар до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 14.9 розділу 14 Договору, підписуючи даний Договір, Постачальник підтверджує, що має можливість поставити Товар під час воєнного стану, що діє на території України на час укладення Договору. Сторони домовились, що у разі невиконання Постачальником зобов`язань, що зумовлено військовими діями, та повідомлення Покупця про форс-мажорні обставини, то такі обставини підлягають підтвердженню сертифікатом Торгово-промислової палати України.

Додатком 1 до договору є Специфікація, якою визначені: найменування товару, код УКТ ЗЕД, країну походження, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю, без ПДВ, грн та загальну вартість без ПДВ, комплектацію товару, та якою сторони погодили поставку Квадрокоптерів DJI Mavic 3 Pro (RC) (СР.МА.00000656.01) (країна походження КНР) в кількості 100 штук загальною вартістю 10 820 000,00 грн. без ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що поставка обумовленого Договором про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025 товару у строк до 14.11.2025 включно відповідачем не здійснена.

Належних і допустимих доказів, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, на спростування цього факту відповідачем до матеріалів справи не надано.

Так само матеріали справи не містять доказів здійснення позивачем оплати такого товару на користь ТОВ «ГЕРТРОС».

18.11.2025 ТОВ «ГЕРТРОС» листом за вих. № 112 (вх. № 4206 від 18.11.2025) повідомило Покупця про затримку поставки товару за укладеним Договором, зазначив, що країною виробника товару, який є предметом поставки за Договором від 13.10.2025 № 444/ОБ, введено експортні обмеження на вивіз з держави товарів оборонного призначення, що унеможливлює своєчасне виконання умов вказаного Договору. В цьому ж листі відповідачем зазначалося, що точна дата поставки буде повідомлена згодом.

У подальшому відповідач звернувся до позивача з листом вих. № 256-03 від 22.12.2025 (вх. № 4860 від 25.12.2025), в якому просив розглянути можливість продовження строку дії укладених між сторонами договорів про закупівлю, в тому числі Договору № 444/ОБ від 13.10.2025 та запевнив, що ним вживаються всіх можливі заходи для якнайшвидшого виконання взятих на себе зобов`язань.

До матеріалів справи наданий проект Додаткової угоди до Договору про закупівлю від 13.10.2025 № 444/ОБ про дострокове припинення (розірвання) вказаного договору про закупівлю з 24.12.2025.

Разом із тим, суду не надано доказів укладання між сторонами Договору від 13.10.2025 № 444/ОБ додаткових угод до нього, зокрема, про продовження строку виконання відповідачем зобов`язань за ним або дострокове припинення такого Договору.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на виконання пункту 3.8.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2025 року проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації за період з 01.01.2024 по 31.12.2025. За її результатами складено Акт ревізії від 06.02.2026 № 040820-20/1 Держаудитслужби в Запорізькій області, в якому встановлено низку фактів порушень суб`єктами господарювання умов укладених з Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації договорів про закупівлю щодо поставки товару (у т.ч. ТОВ «ГЕРТРОС» за Договором від 13.10.2025 № 444/ОБ).

Так, згідно з Актом ревізії від 06.02.2026 № 040820-20/1 (стор. 18) за Договором від 13.10.2025 № 444/ОБ, починаючи з дати його укладання по 31.12.2025, визначений товар Управлінню не було поставлено, термін прострочення поставки товару за вказаним договором станом на 31.12.2025 склав 47 днів.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025 Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації 22.04.2026 скерована відповідачеві Вимога про сплату штрафних санкцій № 33-вих, відповідно до змісту якої вимагалося сплатити на користь Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації пеню за порушення строків поставки Товару про вказаному Договору в сумі 508 540,00 грн. та штраф в сумі 757 400,00 грн., а разом 1 265 940,00 грн. штрафних санкцій.

Вказана вимога позивача 1 залишена відповідачем без належного реагування, штрафні санкцій в добровільному порядку не сплачені.

Викладені вище обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС» штрафних санкцій за невиконання умов Договору про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025 в розмірі 1 265 940,00 грн., з яких пеня - 508 540,00 грн. та штраф - 757 400,00 грн.

Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши представлені прокурором і сторонами письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Аналізуючи підстави подання позову прокурором, суд зазначає таке.

З положень статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 4 ГПК України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Конституційний Суд України рішенням від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в тому, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Водночас у пунктах 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Частини третя та четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» серед іншого встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).

Встановлена цим Законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто визначений частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору, і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).

З матеріалів справи вбачається, що укладений між Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації і ТОВ «ГЕРТРОС» Договір про закупівлю від 13.10.2025 № 444/ОБ укладався на виконання (в межах) бюджетної Програми забезпечення виконання завдань в галузі оборонної роботи, здійснення заходів, пов`язаних з територіальною обороною та цивільним захистом на території Запорізької області на 2022-2026 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 15.02.2022 № 75.

Отже, державний інтерес у спірних правовідносинах полягає, у тому числі, й у забезпеченні належного виконання зобов`язань за договорами, укладеними з метою матеріально-технічного забезпечення складової сектору безпеки і оборони України в умовах воєнного стану та на фінансування яких виділялися бюджетні кошти у значних обсягах. Ефективне використання бюджетних коштів становить інтерес держави, а дотримання законодавства в цій сфері правовідносин становить суспільний інтерес. Зазначену правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21.

Проте, неналежне виконання ТОВ «ГЕРТРОС» своїх договірних зобов`язань із постачання обладнання спеціального призначення унеможливило ефективне їх витрачання на цілі, пов`язані з виконанням державою своїх функцій, зокрема, щодо забезпечення обороноздатності в умовах збройної агресії проти України, що беззаперечно порушує державні інтереси у спірних правовідносинах.

У спірних правовідносинах держава, перебуваючи у стані правого режиму воєнного стану, маючи нагальну потребу у забезпеченні засобами спеціального призначення (квадрокоптерів) для активної відсічі збройної агресії російської федерації, мала повне право очікувати належного виконання з боку ТОВ «ГЕРТРОС» своїх обов`язків з поставки товару у чітко визначений договором строк. Втім, відповідач до завершення строку дії укладеного між сторонами договору (до 31.12.2025) взагалі не забезпечив його виконання.

Отже, порушення інтересів держави у спірних правовідносинах полягає одночасно в економічній площині (недоотримання обласним бюджетом компенсації від втрат у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення ТОВ «ГЕРТРОС» договірного зобов`язання), у сфері публічних закупівель (неналежне виконання умов договору про закупівлю за бюджетні кошти), у сфері виконання бюджетних програм (неналежне виконання умов договірних зобов`язань створює ризики до зриву реалізації завдань бюджетної програми, не відповідає ключовим пріоритетам у відповідній сфері).

З огляду на викладене суд переконаний, що спірні правовідносини відповідають об`єктивно винятковій моделі, коли в умовах правового режиму воєнного стану, у тому числі з урахуванням висловлених позицій уповноважених органів у спірних правовідносинах, ефективний судовий захист інтересів держави без участі прокурора є неможливим. Представництво прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах має винятковий та субсидіарний характер. Наведені прокурором у позові факти порушень законодавства та умов договору про публічну закупівлю з боку ТОВ «ГЕРТРОС» в умовах правового режиму воєнного стану безальтернативно вимагають від прокурора захисту конституційно значущих інтересів держави.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

У зв`язку з цим, уповноважені державні та інші органи зобов`язані вживати (реалізувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав.

У даній справі прокурор пред`явив позов в інтересах держави в особі Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації та Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.

Згідно з п. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, за дотриманням бюджетного законодавства та законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 Закону).

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону).

Статтею 5 Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль, зокрема, за: цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, усуненням виявлених недоліків і порушень. Орган державного фінансового контролю вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства (ст. 8 Закону).

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п. п. 1, 3 п. 3 зазначеного Положення).

Відповідно до п. 7 зазначеного Положення Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Запорізької області здійснює Східний офіс Держаудитслужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» та Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23 (далі Положення № 23).

Відповідно до п. 3 Положення № 23 основним завданням Східного офісу Держаудитслужби є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області на виконання пункту 3.8.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2025 року проведено планову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації за період з 01.01.2024 по 31.12.2025.

Ревізією встановлено низку фактів порушень суб`єктами господарювання строку поставки товару за укладеними з Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації договорами, у зв`язку з чим відповідно до приписів ЦК України та умов цих договорів нарахуванню та стягненню з постачальників підлягає пеня та штраф, які відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 66 Бюджетного кодексу України повинні у подальшому зараховуватися до загального фонду обласного бюджету.

З огляду на викладене, Східний Офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області є компетентним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» встановлено, що місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 19.03.2024 № 140 затверджено Положення про Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (далі Положення).

Відповідно до п. 1 розділу 1 Положення Управління створюється головою Запорізької обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Запорізької області забезпечує виконання покладених на нього завдань.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу ІІ Положення до основних завдань Управління належить забезпечення виконання заходів обласних (регіональних) програм з питань оборонної роботи області, територіальної оборони, мобілізаційної підготовки.

Згідно з підпунктами 3, 33, 34, 35 пункту 2 розділу ІІ Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів; є головним розпорядником коштів обласного бюджету, які передбачені на виконання обласних (регіональних) програм з питань оборонної роботи, територіальної оборони, мобілізаційної підготовки місцевого значення та інших програм; виступає розпорядником коштів за бюджетними програмами державного бюджету; виконує функції замовника товарів, робіт і послуг, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Укладений Договір про закупівлю від 13.10.2025 № 444/ОБ фінансувався за рахунок коштів обласного бюджету в межах бюджетної Програми забезпечення виконання завдань в галузі оборонної роботи, здійснення заходів, пов`язаних з територіальною обороною та цивільним захистом на території Запорізької області на 2022-2026 роки, затвердженої рішенням Запорізької обласної ради від 15.02.2022 №75.

Згідно з такою програмою Управління визначено головним розпорядником вказаних коштів.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України; приймає рішення щодо делегування повноважень одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; організовує та здійснює моніторинг виконання бюджетних програм, здійснює оцінку їх ефективності; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів тощо.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону «Про публічні закупівлі» визначено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Отже, Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, укладаючи за результатами проведення публічної закупівлі Договір 13.10.2025 № 444/ОБ як замовник та головний розпорядник бюджетних коштів, використовувало та розпоряджалося коштами обласного бюджету.

Таким чином, Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації у спірних правовідносинах є учасником бюджетного процесу, а саме головним розпорядником бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб`єктом, який розпоряджається бюджетними коштами. Вказане свідчить про виконання Управлінням оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації публічно-владних управлінських функцій.

Також у спірних правовідносинах Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, реалізуючи надану бюджетну компетенцію щодо раціонального, ощадливого та ефективного використання фінансів, реалізовувало державну політику, репрезентуючи в господарських правовідносинах державний публічний інтерес. З урахуванням викладеного, Управління є компетентним суб`єктом владних повноважень, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Прокурор за певних обставин може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 908/1664/19, від 19.01.2021 у справі № 925/1133/18.

Як вбачається з матеріалів справи, Запорізькою обласною прокуратурою до Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації направлено лист від 27.03.2026 № 15/2-1469-26, яким повідомлено останнього про порушення ТОВ «ГЕРТРОС» умов Договору про закупівлю від 13.10.2025 № 444/ОБ.

Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації листом від 30.04.2026 № 60-вих повідомило, що не заперечує проти звернення до суду органами прокуратури в інтересах держави з позовними вимогами про стягнення з постачальника сум неустойки за прострочення виконання зобов`язань, зокрема за Договором від 13.10.2025 № 444/ОБ.

Прокурор звернувся до Східного офісу Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області з листом від 04.05.2026 №15/2-1469-26 про надання інформації щодо наміру вжити заходи для відновлення порушених інтересів держави шляхом звернення до суду щодо стягнення неустойки з ТОВ «ГЕРТРОС» за невиконання зобов`язань за Договором від 13.10.2025 № 444/ОБ.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області листом вих. № 040820-17/1338-2026 від 02.06.2026 вказало, що пред`явлення позову до суду стосовно стягнення штрафних санкцій з ТОВ «ГЕРТРОС» за Договором від 13.10.2025 № 444/ОБ не планує.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави компетентними органами та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

05.06.2026 прокурор повідомив Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (вих. №15/2-190ВИХ26) відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову до ТОВ «ГЕРТРОС» про стягнення пені та штрафу за порушення строку поставки товару за Договором від 13.10.2025 № 444/ОБ в розмірі 1 265 940,00 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо вимог про стягнення ТОВ «ГЕРТРОС» пені та штрафу за порушення строку поставки товару за Договором про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч., ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Стаття 205 ЦК України передбачає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За змістом статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

У розумінні положень частини 2 статі 664 ЦК України товар вважається наданим у розпорядження покупця якщо: у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці; покупець поінформований про те, що товар готовий до передання. При цьому, товар повинен бути відповідним чином ідентифікований.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За змістом ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (частина 1 статті 612 ЦК України)

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Частиною 2 статті 614 ЦК України унормовано, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Зі змісту наведених приписів законодавства вбачається, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах установлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21 завданням неустойки є сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов`язання (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. (постанова Верховного Суду від 25.03.2025 у справі № 911/3313/23)

Судом встановлено, що між Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС» (Постачальник) укладено Договір про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Матеріали справи свідчать, що за умовами Договору та Специфікації до нього (Додаток № 1) відповідач мав поставити Квадрокоптери DJI Mavic 3 Pro (RC) (СР.МА.00000656.01) (країна походження КНР) в кількості 100 штук загальною вартістю 10 820 000,00 грн. без ПДВ у строк до 14.11.2025 включно.

Укладаючи Договір № 444/ОБ від 13.10.2025, кожна зі сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач покладений на нього обов`язок щодо своєчасної поставки товару за вказаним Договором не виконав.

Факт невиконання відповідачем зобов`язань за Договором № 444/ОБ від 13.10.2025, серед іншого підтверджується листами ТОВ «ГЕРТРОС» вих. № 112 від 18.11.2025 та вих. № 256-3 від 22.12.2025.

Так, відповідач у листі вих. № 256-3 від 22.12.2025, посилаючись на підпункт 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (зі змінами), зазначив, що допускається внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, зокрема продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що унеможливлюють його виконання у визначений строк.

Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації у листі від 30.04.2026 № 61-вих зазначало, що Постачальник звертався до Управління з листами про продовження строків виконання зобов`язань, однак у зв`язку з відсутністю належного документального підтвердження виникнення об`єктивних обставин, що вплинули на виконання зобов`язань, додаткові угоди про продовження строків виконання зобов`язань не укладались. Від ТОВ «ГЕРТРОС» на електронну пошту Управління без супровідних листів надходили проекти додаткових угод про дострокове розірвання договорів, які зі сторони Управління підписані не були.

Аналіз наявних в матеріалах справи доказів свідчить про невиконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару (квадрокоптер DJI Mavic 3 Pro(RC) (СР.МА.00000656.01) у кількості 100 штук за Договором про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025 в обумовлений договором строк до 14.11.2025.

Отже, факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання за Договором про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025 є доведеним.

Пунктом 9.3 Договору передбачено, що за порушення строку поставки Товару або строку заміни неякісного (невідповідного) Товару на якісний (відповідний) в гарантійний період Постачальник на вимогу Покупця сплачує пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вказаної вартості (п. 9.3 договору).

Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності правових підстав для застосування приписів ст. 611 ЦК України та пункту 9.3 Договору, укладеного між сторонами.

У зв`язку з тим, що відповідач несвоєчасно виконав (не виконав) свої зобов`язання за Договором, прокурор на підставі пункту 9.3 Договору нарахував 508 540,00 грн. пені (10 820 000,00 грн. х 0,1 % х 47 днів прострочення = 508 540,00 грн.) та 757 400,00 грн. штрафу (10 820 000,00 грн. х 7 % = 757 400,00 грн.).

Загальна сума штрафних санкцій за Договором про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025 за розрахунком прокурора становить 1 265 940,00 грн.

Перевіривши наведені прокурором розрахунки сум пені та штрафу, виходячи з суми вартості товару, по якому допущено прострочення, та строку прострочення поставки, суд вважає, що ці розрахунки виконані арифметично правильно, відповідають положенням чинного законодавства та умовам Договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог прокурора про стягнення з відповідача пені у розмірі 508 540,00 грн. та штрафу у розмірі 757 400,00 грн.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яременко проти України» від 12.06.2008).

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Прокурор і позивачі надали всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову прокурора не заперечив, відповідачем не спростовані належними засобами доказування обставин, на які посилається прокурор в обґрунтування своїх позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправомірної поведінки.

Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя та Східного офісу Держаудитслужби, м. Дніпро в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС», м. Запоріжжя про стягнення 1 265 940,00 грн. штрафних санкцій задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС», (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158; ідентифікаційний код юридичної особи 45608697) на користь Управління оборонної роботи Запорізької обласної державної адміністрації, (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164; ідентифікаційний код юридичної особи 45021701, на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ) 508 540 (п`ятсот вісім тисяч п`ятсот сорок) грн. 00 коп. пені та 757 400 (сімсот п`ятдесят сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. штрафу за невиконання умов договору про закупівлю № 444/ОБ від 13.10.2025. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕРТРОС», (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158; ідентифікаційний код юридичної особи 45608697) на користь Запорізької обласної прокуратури, (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А, на розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в розмірі 15 191 (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто одну) грн. 28 коп. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 22 » жовтня 2026 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.