Рішення № 140868725, 23.10.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/793/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пляцко У. М., розглянувши матеріали справи

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг», м. Одеса

про стягнення 57 079,49 грн,

ВСТАНОВИЛА:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОТРЕЙДІНГ» про стягнення 57 079,49 грн заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, № 20-16/05-08 від 19.02.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за вказаним договором оренди в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів, унаслідок чого станом на 18.02.2026 утворилася заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 7 013,52 грн. Крім того, за порушення строків внесення орендної плати позивачем нараховано пеню, а у зв`язку з несвоєчасним поверненням орендованого майна після припинення договору неустойку в розмірі подвійної орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 907/793/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

20.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення щодо правових підстав припинення договору оренди, у яких останній зазначив, що спірний договір підлягав продовженню за результатами проведення аукціону, а не без його проведення, як помилково вказано у позовній заяві.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд цієї справи, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не надав. Так судом встановлено, що ухвала суду про відкриття провадження у справі скерована відповідачу до електронного кабінету користувача ЄСІТС та отримана ним 24.07.2026 о 19:18, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 ГПК України, яка кореспондується з частиною другою статті 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).

Відтак, зважаючи на те, що відповідачем відзиву на позовну заяву не подано, а матеріали справи містять документи, необхідні для вирішення спору по суті, суд відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 та частини першої статті 251 ГПК України розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, № 20-16/05-08 від 19.02.2016 у частині сплати орендної плати, а також невиконанням обов`язку щодо своєчасного повернення орендованого майна після припинення дії договору.

Позивач зазначає, що строк дії договору оренди закінчився 18.02.2026, однак відповідач у встановлений законом строк із заявою про його продовження не звернувся. У зв`язку із цим орендодавцем прийнято наказ від 03.02.2026 № 181 про припинення договору оренди з дати закінчення строку, на який його було укладено.

Водночас відповідач орендоване майно у встановлений договором строк не повернув. Акт повернення з оренди нерухомого майна підписано лише 30.03.2026.

За твердженням позивача, станом на 18.02.2026 за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати до державного бюджету в розмірі 7 013,52 грн.

За несвоєчасне виконання зобов`язань зі сплати орендної плати позивачем нараховано пеню, а за несвоєчасне повернення орендованого майна неустойку відповідно до пункту 10.11 договору та частини другої статті 785 Цивільного кодексу України.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та покласти судові витрати на відповідача.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідачем не подано суду відзиву на позовну заяву згідно зі статтями 165, 178 ГПК України.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

19.02.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (далі Орендодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКОТРЕЙДІНГ» (далі Орендар, Відповідач) укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, № 20-16/05-08 (зі змінами) (далі Договір).

За умовами Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно частину вбудованого приміщення (поз. 18) площею 7,0 кв. м першого поверху службової будівлі митного оформлення (літера І) на митному посту «Ужгород», розташованої за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 224.

Зазначене майно перебуває на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (далі Балансоутримувач).

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

23.11.2021 між сторонами укладено додатковий договір про внесення змін до Договору оренди № 20-16/05-08 від 19.02.2016, яким, зокрема, викладено в новій редакції пункт 1.1 Договору щодо предмета оренди та змінено відомості про балансоутримувача орендованого майна. Відповідно до умов цього додаткового договору зміни набрали чинності з 01.10.2021.

Додатковою угодою від 10.12.2024 сторонами внесено зміни до пункту 3.6 Договору, відповідно до яких орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 відсотків до державного бюджету та 30 відсотків на рахунок Балансоутримувача щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за поточним місяцем оренди. Зазначені зміни набрали чинності з 01.03.2024.

Згідно з пунктом 3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до пункту 3.11 Договору у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Пунктом 10.1 Договору встановлено строк його дії десять років, із 19.02.2016 до 18.02.2026 включно.

Відповідно до пункту 10.9 Договору у разі його припинення або розірвання Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу за участю Орендодавця. У разі затримання повернення Майна Орендар несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається повернутим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання (п. 10.10 Договору).

Згідно з пунктом 10.11 Договору, якщо Орендар не виконує обов`язку щодо повернення Майна, Орендодавець має право вимагати від Орендаря сплати неустойки в розмірі подвійної орендної плати за користування Майном за час прострочення.

Листом від 12.01.2026 № 946-20-02-220 Позивач повідомив Відповідача про закінчення 18.02.2026 строку дії Договору оренди № 20-16/05-08 від 19.02.2016.

У зазначеному листі Позивач вказав, що Відповідач не звернувся із заявою про продовження Договору у встановлений законодавством строк, у зв`язку з чим Договір підлягає припиненню після закінчення строку, на який його було укладено. Одночасно Орендаря повідомлено про необхідність звільнення орендованого приміщення та підписання акта повернення майна з оренди.

03.02.2026 Управлінням забезпечення реалізації повноважень у Закарпатській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях видано наказ № 181 про припинення Договору оренди № 20-16/05-08 від 19.02.2016 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено, 18.02.2026.

Як убачається з матеріалів справи, після закінчення строку дії Договору орендоване майно у встановлений пунктом 10.9 Договору строк Балансоутримувачу не повернуто.

У зв`язку із цим Позивач листом від 16.03.2026 № 946-20-02-1371 повідомив Відповідача про необхідність повернення орендованого майна, сплати заборгованості з орендної плати до державного бюджету та пені, а також про нарахування неустойки за несвоєчасне повернення майна. В цьому листі також зазначено, що листом від 04.02.2026 № 946-20-02-688 Позивач повторно повідомив Відповідача про припинення Договору, необхідність звільнення орендованого приміщення, підписання акта повернення майна та сплати заборгованості з орендної плати і пені. А також, що листом від 09.03.2026 № 404/12-04 Балансоутримувач повідомив Позивача, що станом на 09.03.2026 Орендарем не вжито заходів щодо підписання акта повернення орендованого майна.

30.03.2026 складено та підписано акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за Договором № 20-16/05-08 від 19.02.2016.

Листом від 31.03.2026 № 532/12-04 Балансоутримувач повідомив Позивача про повернення орендованого майна та направив відповідний акт.

Отже, строк дії Договору оренди закінчився 18.02.2026, а повернення орендованого майна оформлено актом від 30.03.2026.

З наданого Позивачем розрахунку заборгованості з орендної плати вбачається, що станом на 18.02.2026 за Відповідачем обліковується заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 7 013,52 грн з урахуванням зарахованого в рахунок її погашення завдатку в сумі 3 875,00 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» Позивачем здійснювалося нарахування орендної плати у розмірі 50 відсотків плати, встановленої Договором, з урахуванням її індексації.

Як убачається з розрахунку Позивача, місячна орендна плата з урахуванням зазначеного зменшення становила 9 431,37 грн, а її повний розмір 18 862,74 грн.

Крім того, Позивачем на підставі пункту 3.7 Договору нараховано Відповідачу пеню за несвоєчасне внесення орендної плати до державного бюджету за період із 15.01.2026 до 18.02.2026 у розмірі 83,99 грн.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості станом на 15.01.2026 залишок несплаченої орендної плати до державного бюджету становив 2 390,04 грн. Після нарахування чергового платежу в розмірі 6 601,96 грн заборгованість станом на 15.02.2026 збільшилася до 8 992,00 грн.

Згідно з розрахунком пені її нарахування здійснено:

· за період із 16.01.2026 до 29.01.2026 на суму заборгованості 2 390,04 грн 28,42 грн;

· за період із 30.01.2026 до 15.02.2026 на суму заборгованості 2 390,04 грн 33,40 грн;

· за період із 16.02.2026 до 18.02.2026 на суму заборгованості 8 992,00 грн 22,17 грн.

Загальна сума нарахованої Позивачем пені становить 83,99 грн.

У зв`язку з несвоєчасним поверненням орендованого майна після припинення Договору Позивачем на підставі пункту 10.11 Договору та частини другої статті 785 Цивільного кодексу України нараховано Відповідачу неустойку в розмірі подвійної орендної плати за період із 19.02.2026 до 30.03.2026 у загальній сумі 49 981,92 грн.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку неустойка визначена виходячи з подвійного розміру місячної орендної плати 37 725,48 грн та становить:

· за період із 19.02.2026 до 28.02.2026 13 473,39 грн;

· за період із 01.03.2026 до 30.03.2026 36 508,53 грн.

Загальна сума нарахованої Позивачем неустойки становить 49 981,92 грн.

Таким чином, Позивач просить стягнути з Відповідача 7 013,52 грн заборгованості з орендної плати, 83,99 грн пені та 49 981,92 грн неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

Невиконання Відповідачем зобов`язань щодо сплати зазначених сум стало підставою звернення Позивача до суду з даним позовом.

ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд установив такі обставини.

Щодо підсудності.

Відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Оскільки спір виник із правовідносин оренди нерухомого майна, розташованого в м. Ужгороді Закарпатської області, дана справа підсудна Господарському суду Закарпатської області.

Щодо суті спору.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини першої статті 762 Цивільного кодексу України за найм майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Особливості оренди державного майна визначені Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до частини четвертої статті 17 зазначеного Закону орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Як встановлено судом, між сторонами виникли договірні правовідносини оренди державного нерухомого майна на підставі Договору № 20-16/05-08 від 19.02.2016.

За умовами пункту 3.6 Договору в редакції додаткової угоди від 10.12.2024 орендна плата підлягає перерахуванню до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 та 30 відсотків відповідно, щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

Отже, сторонами погоджено порядок розподілу орендної плати та строк виконання Орендарем відповідного грошового зобов`язання.

Щодо стягнення заборгованості з орендної плати.

Як убачається з наданого Позивачем розрахунку, станом на 18.02.2026 за Відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати до державного бюджету в розмірі 7 013,52 грн з урахуванням зарахованого в рахунок її погашення завдатку в сумі 3 875,00 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 3.11 Договору передбачено, що закінчення строку його дії не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість з орендної плати, якщо така виникла, у повному обсязі.

Матеріали справи не містять доказів погашення Відповідачем заявленої до стягнення заборгованості. Відзиву на позовну заяву та доказів, які б спростовували наданий Позивачем розрахунок, Відповідач суду не подав.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати, у зв`язку з чим вимога Позивача про стягнення 7 013,52 грн заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Позивачем заявлено до стягнення 83,99 грн пені, нарахованої за несвоєчасне виконання Відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за період із 15.01.2026 до 18.02.2026.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7 Договору передбачено відповідальність Орендаря за несвоєчасне або неповне внесення орендної плати у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 3.6 Договору в редакції додаткової угоди від 10.12.2024 орендна плата підлягала внесенню не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди.

З наданого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 15.01.2026 залишок несплаченої орендної плати до державного бюджету становив 2 390,04 грн. Після нарахування чергового платежу в розмірі 6 601,96 грн заборгованість станом на 15.02.2026 збільшилася до 8 992,00 грн.

Таким чином, нарахування пені на суму 2 390,04 грн починаючи з 16.01.2026 та на суму 8 992,00 грн починаючи з 16.02.2026 відповідає встановленим Договором строкам внесення орендної плати.

Відповідно до розрахунку Позивача пеню нараховано:

· за період із 16.01.2026 до 29.01.2026 на суму 2 390,04 грн 28,42 грн;

· за період із 30.01.2026 до 15.02.2026 на суму 2 390,04 грн 33,40 грн;

· за період із 16.02.2026 до 18.02.2026 на суму 8 992,00 грн 22,17 грн.

Загальна сума нарахованої пені становить 83,99 грн.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, суд встановив, що пеня нарахована на суми простроченої заборгованості з урахуванням погоджених сторонами строків виконання зобов`язань, кількості днів прострочення та відповідних облікових ставок Національного банку України.

Доказів сплати пені або обставин, які б спростовували її нарахування, Відповідачем не надано.

За таких обставин вимога Позивача про стягнення 83,99 грн пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

Позивачем заявлено до стягнення 49 981,92 грн неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період із 19.02.2026 до 30.03.2026.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною другою зазначеної статті передбачено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Аналогічне положення міститься в пункті 10.11 Договору.

Як встановлено судом, строк дії Договору оренди закінчився 18.02.2026.

Водночас пунктом 10.9 Договору передбачено, що у разі його припинення або розірвання орендоване майно повертається Орендарем Балансоутримувачу за участю Орендодавця протягом трьох робочих днів.

Отже, сторони погодили окремий строк для виконання обов`язку щодо повернення майна після припинення Договору.

Оскільки строк дії Договору закінчився 18.02.2026, трьома робочими днями для повернення майна були 19.02.2026, 20.02.2026 та 23.02.2026.

Таким чином, прострочення виконання зазначеного обов`язку розпочалося з 24.02.2026.

Матеріалами справи підтверджується, що у визначений Договором строк Відповідач орендоване майно не повернув.

Зокрема, листом від 09.03.2026 № 404/12-04 Балансоутримувач повідомив Позивача про невжиття Орендарем заходів щодо підписання акта повернення майна. Листом від 16.03.2026 № 946-20-02-1371 Позивач повторно повідомив Відповідача про необхідність повернення орендованого майна.

Фактичне повернення майна оформлено актом від 30.03.2026.

При вирішенні питання про застосування відповідальності, передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, суд враховує правові висновки, викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Відповідно до зазначеного правового висновку неустойка, передбачена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, є спеціальним заходом відповідальності за невиконання обов`язку щодо повернення майна після припинення договору оренди. Для її застосування необхідно встановити наявність вини орендаря у формі умислу або необережності.

Оцінюючи поведінку Відповідача, суд враховує, що останній був повідомлений про закінчення строку дії Договору та необхідність повернення майна, однак у встановлений строк цього обов`язку не виконав.

Доказів вжиття Відповідачем заходів щодо своєчасного повернення майна або наявності обставин, які перешкоджали його поверненню з причин, за які він не відповідає, матеріали справи не містять.

Наведене в сукупності свідчить про наявність підстав для застосування до Відповідача відповідальності, передбаченої частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України та пунктом 10.11 Договору.

Разом з тим, перевіряючи розрахунок неустойки, суд встановив, що Позивачем помилково визначено початок періоду її нарахування з 19.02.2026, без урахування передбаченого пунктом 10.9 Договору триденного строку для повернення майна.

Відтак нарахування неустойки за період із 19.02.2026 до 23.02.2026 є необґрунтованим.

Щодо розміру орендної плати, який підлягає застосуванню для визначення неустойки, суд зазначає таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» Позивачем здійснювалося нарахування орендної плати в розмірі 50 відсотків плати, встановленої Договором, з урахуванням її індексації.

Водночас неустойка, передбачена частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, не є платою за правомірне користування майном у період дії Договору, а становить відповідальність за невиконання обов`язку щодо його повернення після припинення орендних правовідносин.

З огляду на правову природу зазначеної неустойки суд виходить із повного розміру орендної плати, визначеного Договором станом на дату його припинення, без застосування тимчасового зменшення орендної плати, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 634.

При цьому суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.05.2025 у справі № 904/8325/21, щодо визначення бази нарахування неустойки за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України виходячи з розміру орендної плати станом на день припинення договору оренди.

Як убачається з наданого Позивачем розрахунку, місячна орендна плата з урахуванням 50-відсоткового зменшення становила 9 431,37 грн, а її повний розмір 18 862,74 грн.

Відповідно, подвійний розмір орендної плати, який є базою для нарахування неустойки, становить 37 725,48 грн за місяць.

Здійснивши перерахунок неустойки за належний період прострочення, суд встановив, що за період із 24.02.2026 до 28.02.2026 неустойка становить 6 736,69 грн, а за період із 01.03.2026 до 30.03.2026 36 508,53 грн.

Отже, загальна сума неустойки за період із 24.02.2026 до 30.03.2026 становить 43 245,22 грн.

За таких обставин вимога Позивача про стягнення неустойки підлягає частковому задоволенню в розмірі 43 245,22 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення решти неустойки в розмірі 6 736,70 грн належить відмовити.

Висновки суду.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, перевіривши наведені Позивачем розрахунки та врахувавши встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення 7 013,52 грн заборгованості з орендної плати, 83,99 грн пені та 43 245,22 грн неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

Водночас нарахування неустойки за період із 19.02.2026 до 23.02.2026 здійснено без урахування передбаченого пунктом 10.9 Договору строку для повернення майна, у зв`язку з чим вимоги про стягнення 6 736,70 грн неустойки задоволенню не підлягають.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 50 342,73 грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За звернення з позовом Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 41 від 23.06.2026.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг» (вул. Маразліївська, будинок 1/20, офіс 219, м. Одеса 65014, код ЄДРПОУ 39161565) до Державного бюджету України 7013,52 грн (сім тисяч тринадцять гривень 52 копійки) заборгованості з орендної плати, 83,99 грн (вісімдесят три гривні 99 копійок) пені та 43 245,22 (сорок три тисячі двісті сорок п`ять гривень 22 копійки) неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Макотрейдінг» (вул. Маразліївська, будинок 1/20, офіс 219, м. Одеса 65014, код ЄДРПОУ 39161565) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (вул. Коперника, буд. 4, м. Львів, 79005, код ЄДРПОУ 42899921) 2348,17 (дві тисячі триста сорок вісім гривень 17 копійок) судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено та підписано 23.10.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя У. М. Пляцко