Ухвала суду № 140868594, 23.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

23.10.2026м. ДніпроСправа № 904/5365/26Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Дупляк С.А.,

розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви

за зустрічним позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ВІЗАРД ЛТД"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКСПРЕСС-ТРАНС"

про стягнення грошових коштів,

у справі №904/5365/26

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКСПРЕСС-ТРАНС" до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ВІЗАРД ЛТД"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКСПРЕСС-ТРАНС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 03.09.2026 за вих. №б/н до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ВІЗАРД ЛТД" (далі - відповідач) про стягнення 160.815,77 грн, з яких: 159.371,00 грн основної заборгованості, 1.126,51 грн трьох процентів річних, 318,26 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5365/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026.

Ухвалою від 09.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

20.10.2026 через систему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява (сформована в системі 19.10.2026) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІРМА "ВІЗАРД ЛТД" (далі - відповідач, відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом) до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕКСПРЕСС-ТРАНС" (далі - позивач, позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом), у якій позивач за зустрічною позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом на свою користь збитки, завдані неналежним виконанням договору перевезення, у розмірі 9.630,00 євро та договірну неустойку у розмірі 16.200,00 євро.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5365/26 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.10.2026.

Перевіривши матеріали зустрічної позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Питання пред`явлення зустрічного позову врегульовано ст. 180 ГПК України, а саме відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (ч. 1). Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2). Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (ч. 3). Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (ч. 4). До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 5). Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (ч. 6). У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ч. 7).

Ухвалою від 09.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи прийнято здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Встановлено відповідачу(ам) п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

У разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України у строк для подання відзиву відповідач(і) має(ють) право пред`явити зустрічний позов.

Отже, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Так, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2026 встановлено відповідачу(ам) п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач зазначає, що вказану ухвалу судом було надіслано до електронного кабінету відповідача через підсистему «Електронний суд» 09.09.2026, а паперовий примірник вказаної ухвали суд направив відповідачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 17.09.2026.

ТОВ «ФІРМА «ВІЗАРД ЛТД» отримало цей лист 02.10.2026.

Представник відповідача - адвокат Гудименко О.М. - приєдналася до матеріалів справи в підсистемі «Електронний суд» 07.10.2026.

З огляду на те, що паперовий примірник ухвали від 09.09.2026 відповідач отримав 02.10.2026, перебіг установленого судом п`ятнадцятиденного строку для подання відзиву на позовну заяву розпочався 03.10.2026. Останній день цього строку - 17.10.2026 - припадає на вихідний день (суботу), а тому відповідно до частини четвертої статті 116 ГПК України останнім днем строку є перший після нього робочий день, тобто 19.10.2026.

Таким чином, пропуск строку, на думку заявника, складає один день.

Однак зазначене твердження відповідача є помилковим з огляду на таке.

Як зазначив Верховний Суд у постановах від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 18.11.2022 у справі №922/3337/21, з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до ч.ч. 5-7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Суд встановив, що ухвала суду від 09.09.2026 була доставлена до електронного кабінету відповідача 10.09.2026 о 09 год 18 хв (довідка про доставку міститься у справі).

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, ухвала від 09.09.2026 вважається врученою відповідачу 10.09.2026.

Відповідно, строк для подачі зустрічного позову тривав до 25.09.2026.

Однак зустрічний позов було сформовано відповідачем у електронному кабінеті лише 19.10.2026, тобто прострочення склало майже місяць.

У клопотанні про поновлення процесуального строку відповідач помилково зазначає, що ним пропущено строк фактично на один день, у той час як пропуск строку становить майже місяць і поважності причин такого значного пропуску строку відповідач не наводить.

А тому суд не встановив поважності причин пропуску відповідачем строку на подання зустрічного позову.

Крім того, ст. 113 ГПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Ухвалою від 09.09.2026 визначено, у строк для подання відзиву відповідач(і) має(ють) право пред`явити зустрічний позов.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Тобто такий строк встановлений судом.

За приписами ч. 1-5 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення (продовження) процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Зі змісту наведеної процесуальної норми вбачається, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом (а не судом). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі №914/2848/22.

Водночас, за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з цим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.

Суд відзначає, що право на звернення до суду не є абсолютним та обмежено вимогами процесуального закону щодо прийнятності відповідної скарги чи заяви, зокрема, стосовно строків їх подання. Застосування відповідних обмежень у передбачених законом випадках не може вважатися порушенням права особи на доступ до суду.

Право відповідача подати до позивача зустрічний позов може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Аналогічна правова позиція викладена у п. 43 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №910/2987/18 від 20.03.2019.

У справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, пункти 40, 41, від 03.04.2008).

В силу приписів ст. 43 ГПК України, зловживання процесуальними правами не допускається, а встановлені ГПК України строки для вчинення певних процесуальних дій сторонами у справі, покликані сприяти ефективному та своєчасному вирішенню судом спорів та запобіганню зловживанню сторонами своїми процесуальними правами.

З огляду на викладене, зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Оскільки позовна заява була подана з використанням системи "Електронний суд", заявнику буде надіслана лише дана ухвала суду.

Керуючись ст. 43, 46, 118, 119, 174, 180, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання заявника про поновлення процесуального строку відмовити.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ВІЗАРД ЛТД» з доданими до нього документами повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяС.А. Дупляк