Ухвала суду № 140867117, 22.10.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/493/26

УХВАЛА

Іменем України

22 жовтня 2026 рокуселище БородянкаБородянський районний суд Київської області в складі головуючої судді Маслової О.А., розглянувши заяву представника позивача адвоката Ткаченко Ю.О. про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі ТОВ «Деал Фінанс Груп», позивач) 11.02.2026 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 71348459 від 15.08.2025, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, право вимоги за яким набуло на підставі договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 та реєстру прав вимог № 23/12/25-02 від 23.12.2025, у розмірі 12 780 грн, з яких: 4 000 грн заборгованість за основною сумою боргу, 180 грн за процентами, 600 грн за комісією, 8 000 грн за пенею (неустойкою). Також позивач просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 гривень.

Ухвалою судді Бородянського районного суду Київської області ОСОБА_2 від 20.05.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку справу за повторним автоматизованим розподілом передано судді Масловій О.А., ухвалою якої від 05.10.2026 справу прийнято до провадження та ухвалено провести її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.10.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, поданий представницею відповідача адвокатом Бояркіною С.І., у якому відповідач визнав заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4 000 грн та повідомив про її сплату 08.10.2026; вимоги про стягнення процентів, комісії та пені не визнав, посилаючись на те, що з 22.05.2024 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , а тому відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України проценти, штрафні санкції та пеня йому не нараховуються, а нараховані підлягають списанню, про що 07.10.2026 і 08.10.2026 він звернувся до позивача із заявою про списання. Просив у задоволенні позову відмовити, а судові витрати покласти на позивача. 12.10.2026 представниця відповідача подала клопотання про долучення до матеріалів справи довідки військової частини № 2/3138 від 09.10.2026 (форма 5).

19.10.2026 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Ткаченко Ю.О. про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки у відповідача відсутня заборгованість за кредитним договором № 71348459 від 15.08.2025. Позивач також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн. До заяви додано довідку ТОВ "Деал Фінанс Груп" № 1310/20 від 13.10.2026 про відсутність заборгованості за кредитним договором № 71348459 від 15.08.2025 станом на 13.10.2026.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Згідно з платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» від 08.10.2026 (код документа 8429-8706-7418-8603) ОСОБА_3 перерахувала на рахунок ТОВ «Деал Фінанс Груп» НОМЕР_2 , зазначений у позовній заяві, 4 000 грн з призначенням платежу «за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за Договором кредиту № 71348459 від 15 серпня 2025 року». Відповідно до ч. 1 ст. 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. Платіж здійснено саме за відповідача, на погашення його зобов`язання за договором, про який виник спір, і позивач цей платіж прийняв.

Отже, заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 4 000 грн погашено за відповідача 08.10.2026, тобто після пред`явлення позову (11.02.2026) та після відкриття провадження у справі (20.05.2026). Решту заявленої до стягнення суми 8 780 грн (проценти, комісія та пеня) відповідач не сплачував; її відсутність станом на 13.10.2026 зумовлена рішенням самого позивача, прийнятим після звернення відповідача із заявою про списання нарахувань як військовослужбовця.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20). Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами чи виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, провадження у справі не може бути закрите з наведеної підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування.

У цій справі предмет спору стягнення заборгованості за кредитним договором на час пред`явлення позову існував і припинив своє існування після відкриття провадження у справі. За таких обставин підстави для закриття провадження у справі за п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України відсутні.

Водночас за змістом заяви позивача він не підтримує заявлених позовних вимог у зв`язку з відсутністю заборгованості відповідача та просить завершити розгляд справи без вирішення спору по суті. Таке волевиявлення за своєю правовою природою є відмовою від позову, а тому суд розцінює зазначену заяву як заяву про відмову від позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. За ч. 2 ст. 206 ЦПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3 ст. 206 ЦПК України).

Заяву підписано представником позивача адвокатом Ткаченко Ю.О., яка діє на підставі довіреності ТОВ «Деал Фінанс Груп» від 18.09.2025, виданої в порядку передоручення директором товариства Велікдановим С.К., з усіма правами, які надано законом стороні у справі. Відповідно до ч. 2 ст. 64 ЦПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Довіреність не містить обмежень щодо права на відмову від позову, тож представник позивача уповноважена на вчинення цієї процесуальної дії. Заяву подано через підсистему «Електронний суд» з власного електронного кабінету представника позивача, її зміст узгоджується з довідкою № 1310/20 від 13.10.2026, підписаною директором позивача, що свідчить про відповідність заяви дійсній волі позивача.

Відмова від позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому суддя вважає за необхідне прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Наслідки закриття провадження у справі роз`яснено в резолютивній частині цієї ухвали.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Тлумачення ч. 3 ст. 142 ЦПК України свідчить про те, що суд може покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу понесені ним витрати лише в тому разі, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову (п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) внаслідок задоволення відповідачем його вимог після пред`явлення позову (постанова Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 345/5838/25).

Як установлено судом, унаслідок задоволення відповідачем після пред`явлення позову позивач не підтримує свої вимоги лише в частині основної суми боргу 4 000 грн. Щодо решти вимог на суму 8 780 грн позивач не підтримує їх не тому, що їх задовольнив відповідач, а внаслідок списання нарахувань самим позивачем. При цьому згідно з п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а нараховані неустойка (штраф, пеня) підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, у цій частині підстав для покладення витрат позивача на відповідача ч. 3 ст. 142 ЦПК України не передбачає.

За таких обставин понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до частини вимог, задоволених відповідачем після пред`явлення позову (ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст. 142 ЦПК України), що становить 31,30 % (4 000 грн / 12 780 грн).

Сплату позивачем судового збору в розмірі 2 662,40 грн підтверджено платіжною інструкцією № 579939139.1 від 05.02.2026. Пропорційно до задоволеної відповідачем частини вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 833,30 грн (31,30 % від 2 662,40 грн).

Оскільки провадження у справі закривається у зв`язку з прийняттям судом відмови позивача від позову, підстави для повернення позивачу решти судового збору з Державного бюджету України відсутні (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»). Не підлягають застосуванню й ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» щодо повернення позивачу 50 відсотків судового збору, оскільки одночасне повернення частини судового збору з державного бюджету та покладення судових витрат на відповідача поєднувало б взаємовиключні підстави відшкодування судових витрат (постанова Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 345/5838/25).

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості; учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, укладений з адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акта № 7-ДІЛ від 14.01.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги, згідно з яким щодо відповідача ОСОБА_1 адвокатом надано послуги з вивчення документів, аналізу та формування правової позиції вартістю 500 грн і з підготовки та подання позовної заяви вартістю 4 000 грн, а всього на 4 500 грн, а також платіжну інструкцію від 16.01.2026 про оплату наданої правничої допомоги згідно з актом № 7-ДІЛ від 14.01.2026. Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач не подавав.

Отже, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн підтверджено належними доказами. З урахуванням викладеного вище з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до частини вимог, задоволених відповідачем, у розмірі 1 408,50 грн (31,30 % від 4 500 грн). У решті вимоги про стягнення судових витрат слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 137, 141, 142, 206, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Провадження у цивільній справі № 939/493/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (ідентифікаційний код юридичної особи 44280974, місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3) судовий збір у розмірі 833 (вісімсот тридцять три) гривні 30 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 408 (одна тисяча чотириста вісім) гривень 50 копійок, а всього - 2 241 (дві тисячі двісті сорок одна) гривня 80 копійок.

У задоволенні решти вимог про стягнення судових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» відмовити.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуюча суддяОльга МАСЛОВА