Рішення № 140866886, 23.10.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1536/26

Провадження № 2/288/1274/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Поліщук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент -Банк» (далі позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості, в якій вказує, що 05 травня 2025 року відповідач уклала з банком кредитний договір № АВН0СТ155101388271, щодо надання останній кредиту в розмірі 5000,00 гривень строком на 36 місяців до 04.05.2028 року зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 гривень. Кредитний договір складається із Заяви клієнта та Графіку погашення кредиту.

Позивач надав відповідачу кредит, ліміт договору 5000,00 гривень на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 04.05.2028 року.

Станом на 04.09.2026 року заборгованість відповідача за даним кредитним договором склала суму в розмірі 7038,02 гривень, яка складається з: 4635,70 гривень загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2188,65 гривень загальний залишок заборгованості за процентами; 213,67 гривень загальний залишок заборгованості за пенею.

Кредитний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг А-Банку.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101388271 від 05 травня 2025 року в розмірі 7038,02 гривень та судові витрати в розмірі 2662,40 гривні. Справу розглядати в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 07 вересня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати за відсутності їх представника.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, згідно норм пункту 2 частини 7 стаття 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Судова повістка направлена на зареєстроване місце проживання відповідача, повернулась на адресу суду з відміткою «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Згідно до Судового виклику № 288/1536/26/18546/26 від 02 жовтня 2026 року розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, відповідач ОСОБА_1 повідомлена про судове засідання, яке відбудеться 23.10.2026 року о 08.40 годині.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України, визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно до частини 4 статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п`ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, але без участі сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статей 274-279 ЦПК України.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі письмові докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши ці докази в сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала Анкету заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», з якої вбачається, що відповідач підтвердила, що дана Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, розташованими на сайті банку, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до Заяви щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, ОСОБА_1 далі- клієнт просить відкрити їй поточний рахунок у UAN та встановити кредитний ліміт. Вид кредиту кредитний ліміт на поточний рахунок. Тип кредиту- кредитування рахунку. Пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,4% на місяць. Строк кредитування (строк дії кредитної лінії) 240 місяців. При невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості. У випадку порушення клієнтом чи банком умов договору порушник несе відповідальність передбачену чинним законодавством України. Клієнт підтверджує та погоджується, що до укладення цієї угоди ознайомилась з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», що розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за вказаним посиланням в повному обсязі.

Згідно до Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка», передбачена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, а саме: основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша інформація. В даному паспорті зазначено, що сума/ліміт кредиту - 5000,00 гривень, строк кредитування 36 місяців, процентна ставка 85% річних, тип процентної ставки фіксована. Пеня у розмірі 0,07% (не менше ніж 1 гривня) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу. Дата надання інформації: 05 травня 2025 року, дана інформація зберігає чинність та є актуальною до 05 травня 2028 року.

Як вбачається з Заяви про надання послуги «Швидка готівка» № АВН0СТ155101388271 від 05 травня 2025 року, ОСОБА_1 надалі клієнт просить надати їй кредит за послугою «Швидка готівка», сума кредиту 5000,00 гривень, строк кредиту 36 місяців, процентна ставка (фіксована) -85% на рік. Розмір щомісячного платежу 392,07 гривень. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 4323347350614019. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 14114,51 гривень. У випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 гривні) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки. При цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15% суми простроченого платежу. У випадку порушення клієнтом чи банком умов договору порушник несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Ця заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту становлять договір. Отримала їх примірники, вони зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Дана заява підписана відповідачем електронним підписом.

Згідно до Розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101388271 від 05 травня 2025 року, виданого АТ «Акцент Банк», клієнт ОСОБА_1 станом на 04.09.2026 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 7038,02 гривень, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 4635,7 гривень, залишок заборгованості за тілом кредиту 4184,35 гривень, залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) 451,35 гривень, загальний залишок заборгованості за процентами 2188,65 гривень, залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість 286,70 гривень, залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість 1901,95 гривень, заборгованість за пенею 213,67 гривень.

Відповідно до меморіального ордеру № TR.46063794.66340.5774 від 05 травня 2025 року, платник: АТ «Акцент-Банк», отримувач: ОСОБА_1 , призначення платежу: видача кредиту згідно договору № АВН0СТ155101388271 від 05 травня 2025 року, сума: 5000,00 гривень.

Із матеріалів справи вбачається, що банком на підтвердження обґрунтування позову, крім розрахунку заборгованості, надано виписку по кредиту № АВН0СТ155101388271, клієнт ОСОБА_1 період: 05.05.2025-04.09.2026, яка має статус первинного документа, що підтверджується Переліком типових документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5. Зазначена виписка є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, погашення заборгованості, яка відповідачем не спростована.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

В силу вимог статті 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Керуючись ст.ст. 509, 510 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте відповідачем на даний час зобов`язання щодо погашення вказаної заборгованості за кредитним договором не виконуються.

Частиною другою статті 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та проценти від простроченої суми.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі статті 8 вищевказаного Закону, юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну фору.

Вказаний кредитний договір укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам ЦК України та цивільного законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію /п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»/.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною шостою статті 11 вищевказаного Закону передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: -надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; -вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, судом встановлено, що 05 травня 2025 року між ОСОБА_1 та АТ «Акцент-Банк» було укладено електронний кредитний договір.

В свою чергу, відповідач не надала суду доказів того, що кредитні кошти не отримувала, ними не користувалась або що у неї немає заборгованості за вказаним договором.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 взятого на себе кредитного зобов`язання не виконала, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, що стало наслідком звернення АТ «Акцент-Банк», в якості кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 7038,02 гривень, з яких: 4635,70 гривень загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 2188,65 гривень загальний залишок заборгованості за процентами; 213,67 гривень загальний залишок заборгованості за пенею.

За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача 213,67 гривень пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, також від іншого грошового зобов`язання за порушення, на період воєнного стану.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (зі змінами) в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено до 31 жовтня 2026 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення із відповідача пені в сумі 213,67 гривень задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене вище суд вважає, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором підлягають частковому задоволенню у розмірі 6824,35 гривні.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що відповідачем не виконано грошове зобов`язання в строки, передбачені умовами договору, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за кредитним договором від 05 травня 2025 року в розмірі 6824,35 гривні, обґрунтованими та виходячи із наданого розрахунку позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Згідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2581 гривня 57 копійок (2662 гривні 40 копійок (розмір судових витрат) х 6824 гривні 35 копійок (розмір задоволених позовних вимог) /7038 гривень 02 копійки (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі вищенаведеного, оцінивши встановлені докази та зважаючи на те, що відповідач ухиляється від добровільної сплати заборгованості за кредитним договором, суд вважає що позов АТ «Акцент -Банк» підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 207, 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610, 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-283, 352, 354-355 ЦПК України; суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, на рахунок № НОМЕР_2 , місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11) заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101388271 від 05 травня 2025 року в розмірі 6824 гривні 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ: 14360080, МФО 307770, на рахунок № НОМЕР_2 , місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11) сплачений судовий збір у розмірі 2581 гривня 57 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М.І. Рудник