Рішення № 140866410, 21.10.2026, Шацький районний суд Волинської області

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/733/26

Позовне провадження Провадження № 2/170/350/26

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2026 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області під головуванням судді Жевнєрової Н.В., за участю секретаря судових засідань Остапчук Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в сел. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в: 14 вересня 2026 року представник позивачів адвокат Москалюк О.О. звернулася до суду з позовом до Шацької селищної ради про визнання права власності позивачів в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовну заяву обґрунтовано тим, що в 1949 році подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно побудували житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується: інвентаризаційною справою, виданою 19.05.1976 Луцьким міжміським бюро технічної інвентаризації; довідкою Шацької селищної ради Шацького району Волинської області №301 від 29.09.2020 №301; довідкою Шацької селищної ради №14 від 29.04.2025; відповіддю КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради №2316/01-04 від 08.05.2025; заповітами кожного з подружжя. Оскільки спірний житловий будинок був побудований спільно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , то право власності на нього належало їм обом. Тобто кожен з них мав право розпоряджатись належною йому часткою 1/2 у спільній власності.

Згідно з п. 4 Заключних та перехідних положень Цивільного кодексу України (у редакції 2003 року) до правовідносин, які виникли до вступу в законну силу цього кодексу, застосовуються норми законодавства, діючого раніше, а саме Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року. Відповідно до положень ч. 1 ст. 3, ст. 4 Закону України "Про державну реєстраиію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація права власності на нерухоме майно є обов`язковою. Право власності, при цьому, виникає з моменту такої реєстрації. Згідно з приписами ч. 4 ст. 3 вказаного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав. Отже, право власності на збудоване до набрання чинності Законом №1952 нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого прав, а не підставою його виникнення. Відповідно до роз`яснень, викладених у листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України "Про власність", Законом України від 07 грудня 1990 року №533-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року №105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", Вказівками по веденню негосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Цейтральним статистичним управлінням СРСР №112/5 від 13 квітня 1979 року. Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР №5-24-26 від 12 травня 1985 року. Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР №45/5 від 31 жовтня 1975 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР №1/5 від 19 січня 1976 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю табудівництво індивідуальних житлових будинків» був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 8502-11 від 22 лютого 1988 року та прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право ромадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків», які, зокрема визначали умови та правові наслідки будівництва, та іншими нормативними актами.

Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за життя набули права особистої спільної власності на спірний житловий будинок, оскільки станом на час завершення будівництва у 1949 році, законодавством не вимагалося реєстрації права власності на це нерухоме майно, а право власності на завершений будівництвом вказаний індивідуальний житловий будинок набуто відповідно до діючого на той час законодавства. З урахуванням викладеного, кожному з них належала частка 1/2 спірного житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 13.12.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Шацького районного управління юстиції Волинської області. До складу спадщини після його смерті, в тому числі, увійшла частка 1/2 житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя спадкодавець склав заповіт, який посвідчений Шацькою державною нотаріальною конторою 15.11.1995 та зареєстровано в реєстрі за №1147. ОСОБА_3 заповів належну йому частку 1/2 у спірному житловому будинку позивачу ОСОБА_1 . ОСОБА_1 , як спадкоємець за заповітом, визнається таким, що прийняв спадщину, оскільки після смерті спадкодавця вступив в управління та володіння спадковим майном, оскільки постійно на час смерті спадкодавця, а також після його смерті проживав в спірному житловому будинку. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця не встановлено. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 ,

що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 26.11.2005 відділом реєстрації актів цивільного стану Шацького районного управління юстиції Волинської області. До складу спадщини після смерті спадкодавці, в тому числі, увійшла частка 1/2 житлового будинку із господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя спадкодавець ОСОБА_7 склала заповіт, який посвідчений Шацькою державною нотаріальною конторою 15.11.1995 та зареєстровано в реєстрі за №1148. Жипа УА. заповіла належну їй частку 1/2 у спірному житловому будинку позивачу ОСОБА_2 . Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем. Інших спадкоємців, які в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті спадкодавця не встановлено. Позивачі, як спадкоємці за заповітом, що в устаноленому законом порядку прийняли спадщину, звернулися до нотаріуса із заявами про видачу їм свідоцтв про право на спадщину. Однак нотаріус не видав свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із тим, що спадкодавці за життя не оформили та не зареєстрували правовстановлюючі документи на вказане у позові нерухоме майно. Право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , ні за ким не зареєстровано. Тому позивачі, кожен зокрема, просять суд визнати право власності кожного з них на частку 1/2 вказаного житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник адвокат Москалюк О.О. в підготовче засідання не прибули, представник позивача подала суду письмову заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності позивачів та їх представника. У заяві вказано, що позивачі та їх представник, кожен зокрема, позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити повністю.

Відповідач Шацька селищна рада свого представника в підготовче судове засідання не направила. Суду подано письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача. У заяві вказано, що Шацька селищна рада заперечень до позову не має.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України /в ред. 1963 року/ спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР /в ред. 1963 року/ для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК України /в ред. 1963 року/, зокрема, спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Проаналізувавши обставини справи, письмові докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, викладені в позові обставини підтверджуються наданими суду доказами: матеріалами спадкової справи №13/2025, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копіями документів спадкової справи справи №19/2007, заведеної після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнота Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №493662364 від 11.09.2026, довідкою КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради №2316/01-04 від 08.05.2025, постановами про відмову у вчиненні нотаріальних дій приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Капляр М.В. №50/02-31 від 01.05.2025, №49/02-31 від 29.04.2025; визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому визнання відповідачем позову потрібно прийняти, позов задовольнити.

На підставі статей 524, 548, 549 ЦК України /в ред. 1963 року/, 1296 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 82, 89, 200, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд у х в а л и в:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Шацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Визнати право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , в порядку спадкування за заповітом, на частку 1/2 житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: ТІ01:6531-9991-8058-8656.

Визнати право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , в порядку спадкування за заповітом, на частку 1/2 житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: ТІ01:6531-9991-8058-8656.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова