Ухвала суду № 140866387, 21.10.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 158/1136/26

Номер провадження 1-кп/167/72/26

У Х В А Л А

21 жовтня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

ОСОБА_7 ,

прокурора ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області клопотання прокурора ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025030000000839 про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15 п. 4 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК),

в с т а н о в и в :

На розгляді Рожищенського районного суду Волинської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

До обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого востаннє продовжено ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 27 серпня 2026 року на 60 днів.

Прокурор ОСОБА_8 подала клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів без визначення розміру застави. Метою продовження даного запобіжного заходу прокурор зазначає забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків і запобігання спробам: 1) переховуватися від суду (зважаючи на обвинувачення та тяжкість покарання, що передбачене за вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 ); 2) незаконно впливати на експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні (зважаючи на те, що письмові докази не досліджені, а експерти та спеціалісти не допитані, то перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може погрожувати вказаним особам та впливати на них); 3) вчинення іншого кримінального правопорушення ( ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому може продовжувати і надалі вчиняти інші кримінальні правопорушення). Оскільки наведені ризики на даний час не зменшилися та продовжують існувати, то прокурор внесла до суду зазначене клопотання.

Прокурор ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримала вимоги клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а розмір застави, визначений попередньою ухвалою суду, вважає надмірним. Посилався на рішення Конституційного Суду України від 21 липня 2026 року № 9-р(II)/2026, де зазначено, що перевищення застави має залишатися справедливою, співмірною і визначеною на підставі індивідуальної оцінки. Обвинувачений до затримання не мав постійної роботи, а лише тимчасові заробітки, у нього відсутнє майно та будь-які заощадження, тому внести заставу у визначеному розмірі не має можливості. Застава у розмірі 200000 грн. з покладенням процесуальних обов`язків на обвинуваченого є цілком реальною та достатньою для забезпечення справедливого балансу між позбавленням свободи та забезпеченням умов здійснення правосуддя. Також, звернув увагу на відсутність доказів заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 підтримали позицію захисника ОСОБА_7 і просили визначити заставу у меншому розмірі.

Суд, заслухавши доводи прокурора, обвинуваченого та його захисників, дослідивши клопотання, дійшов таких висновків.

Нормою ч. 3 ст. 331 КПК передбачено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду. Спроби ж протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Під час судового розгляду в даному кримінальному провадженні заслухано показання потерпілих та свідків. Суд ще має дослідити письмові та речові докази, а також заслухати показання обвинуваченого.

Наведені обставини свідчать про неможливість завершення судового провадження до спливу продовженого строку тримання обвинуваченого під вартою 25 жовтня

2026 року.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд визнає, що прокурором доведено наявність істотного ризику переховування від суду, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі. Така обставина, як усвідомлення тяжкості покарання може спонукати ОСОБА_5 переховуватися від суду та планувати втечу. Суд також враховує, що під час розгляду кримінального провадження не представлено доказів на підтвердження відомостей щодо наявності в обвинуваченого ОСОБА_5 легальних джерел доходу (працевлаштування за кордоном), а тому такі обставини свідчать про обґрунтованість ризику можливості вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.

Водночас у судовому засіданні прокурором не доведено існування ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_5 на експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, оскільки будь-яких об`єктивних даних, які б могли свідчити про такі обставини, суду не представлено і сторони не заявляли про необхідність допиту таких осіб в суді.

Під час розгляду клопотання прокурор довів, що на даному етапі судового провадження застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить ефективне запобігання зазначеним вище ризикам та в достатній мірі не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 .

При цьому, суд не приймає доводи сторони захисту щодо необхідності визначення ОСОБА_5 застави, як альтернативного запобіжного заходу, у розмірі 200 000 грн., оскільки такий розмір є меншим за мінімальну межу застави, як це визначено в п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, і, на переконання суду, такий розмір застави не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Також судом відхиляються посилання захисника ОСОБА_7 на рішення Конституційного Суду України від 21 липня

2026 року № 9-р(II)/2026 через нерелевантність, оскільки в зазначеній справі вирішувалося питання визначення судом застави з перевищенням граничних розмірів, які встановлені КПК. Водночас, суд частково погоджується із доводами сторони захисту щодо неможливості обвинуваченим чи його родичами сплатити заставу у розмірі

748800 грн., а тому є підстави для її зменшення до 155 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 515840 грн., із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, с. Липне Луцького району Волинської області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. На переконання суду, хоча визначений розмір застави є істотним для обвинуваченого, але застава у меншому розмірі на даному етапі судового провадження не забезпечить належного виконання

ОСОБА_5 передбачених КПК обов`язків.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою викликане інтересами дієвості кримінального провадження, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуального обов`язку явки до суду за судовим викликом, запобігання можливостям обвинуваченого переховуватися від суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Тому, враховуючи, окрім наведеного, дані щодо особи обвинуваченого, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до норми п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5

на 60 днів.

Суд не вбачає необхідності застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_5 обмежувальні заходи, визначені ч. 6 ст. 194 КПК, оскільки вони фактично співвідносяться з обов`язками, передбаченими частиною 5 цієї статті.

Керуючись статтями 110, 177, 178, 182-184, 194, 331, ч. 2 ст. 369 КПК, суд, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора ОСОБА_8 задовольнити частково.

Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити на строк 60 (шістдесят) днів до 19 грудня 2026 року включно.

Зменшити розмір застави, визначеної ОСОБА_5 , як альтернативний запобіжний захід ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 3 липня 2026 року у цій справі, до 155 (ста п`ятдесяти п`яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 515840 (п`ятсот п`ятнадцять тисяч вісімсот сорок) гривень, після внесення якої обвинувачений ОСОБА_5 звільняється з під варти та покласти на нього в такому разі обов`язки, що передбачені ст. 194 КПК: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, с. Липне Луцького району Волинської області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Заставу в розмірі 515840 гривень необхідно внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA358201720355259001500002504, банк ДКСУ м. Київ та надати суду документ, що це підтверджує.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити на два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

Дата та час оголошення повного тексту ухвали: 23 жовтня 2026 року о 10 год. 30 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3